Гриневич: У розвитку мовної освіти в Україні є три основні напрямки

У розвитку мовної освіти в Україні є три основні напрямки: забезпечення вільного володіння державною мовою, володіння рідною мовою (у разі відмінності), а також активний розвиток володіння іноземними мовами. Про це зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час експертного обговорення на тему розвитку багатомовності українських школярів.

«Хороша освіта повинна дати можливості для дитини вийти зі школи багатомовною, тобто володіти на достойному рівні одразу кількома мовами. Це не лише збільшить освітні можливості для наших дітей, а й сприятиме відкриттю України для світу, налагодженню продуктивних міжнаціональних зв’язків», – пояснила Міністр.

Щоб цього досягти, школа має навчитися формувати в дітей компетентності 21 століття. До них, зокрема, входять «Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами», «Спілкування іноземними мовами», «Соціальні і громадянські компетентності», «Загальнокультурна грамотність».

Міністр наголосила, що наразі в Україні поряд зі сталою тенденцією до збільшення кількості учнів, які навчаються у школах з українською мовою навчання (на 8% більше, ніж 2 роки тому), залишається загрозлива тенденція – в деяких школах з викладанням мовами національних менших не дають достатнього рівня володіння державною мовою.

«Подібна ситуація означає, що діти після закінчення школи не мають рівного доступу до вищої освіти в Україні. За офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), в 2016 році більше 36% випускників Закарпаття здали зовнішнє незалежне оцінювання (ДПА) з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. Ці результати означають, що третина випускників Закарпаття не мають можливості вступити у виш, адже успішне складання ЗНО з української мови – обов’язкова вимога при вступі», – додала Лілія Гриневич.

Таким чином очевидно, що обсяг вивчення української мови у школах з мовою навчання національних меншин не є достатній. Особливо це видно за результатами у школах, де навчання ведеться мовою зовсім іншої мовної групи, наприклад, угорською.

«Зараз ми маємо знайти правильний і продуктивний баланс для вивчення мов, щоб після випуску з державної загальноосвітньої школи діти виходили конкурентоспроможними і мали усі можливості для подальшого продовження навчання у системі вищої освіти в Україні», – підкреслила Міністр.

Захід Мовладзе – політичний радник Офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин – відзначив, що розвиток багатомовності учнів завжди сильно залежить від державних особливостей кожної окремої країни.

«Неможливо повністю імплементувати певну систему навчання для розвитку багатомовності. Завжди потрібно шукати саме ті елементи окремих систем, що можуть бути успішно перенесені в освітній контекст саме вашої країни. Саме тому потрібні такі експертні зустрічі, на яких обговорюються різні моделі, їхні переваги та недоліки», – пояснив Захід Мовладзе.

Лілія Гриневич також додала, що в Україні проживають представники понад 130 національностей і народностей. На думку Міністра, таке різноманіття – сильна сторона України, але потрібно навчитися її правильно застосовувати.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*