Конспекти уроків української літератури 7 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Богдан Лепкий. Коротко про митця. Морально-етичні проблеми у творі «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)» (7 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Богдан Лепкий. Коротко про митця.  Морально-етичні проблеми  у творі «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)».

Мета: познайомити учнів із життям та творчим шляхом Богдана Лепкого; історією написання твору «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)»; опрацювати його ідейно-тематичний зміст; з’ясувати повчальний характер;  визначити проблематику та жанрові особливості; розвивати вміння учнів доводити власну думку, робити висновки, проводити аналогії з сучасним життям; виховувати почуття поваги до праці, чуйності, відповідальності, чемності.

Епіграф: Богдан Лепкий прагнув допомогти дитині пізнати, що таке добро, правда і справедливість.

Федір Погребенник

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний етап
  1. Перевірка домашнього завдання
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ви познайомитесь з життям та творчістю Богдана  Лепкого – українського письменника, художника та громадського діяча. Також ви дізнаєтесь історію написання його твору «Мишка», проаналізуєте його, з’ясувавши ідейно-тематичний зміст, проблематику та жанрові особливості.

  1. Опрацювання навчального матеріалу

Богдан Лепкий народився 9 листопада 1872 року в родині сільського священика Сильвестра Лепкого на Поділлі у селі Крегулець. Батько його був людиною освіченою, писав літературні твори під псевдонімом Марко Мурава, брав участь у підготовці шкільних підручників, знав польську і німецьку мови.

Богдан був першою дитиною в родині Сильвестра і Домни Лепких, які побралися, коли Сильвестр закінчив університет і прийняв сан священика.   Дитинство Богдана було безхмарним, але коли він мав п’ять років, раптово — за одну ніч — померли від дифтерії дві його молодші сестри і брат, що дуже вплинуло на вразливу натуру хлопчика, який і сам ледве вижив.

Перші знання майбутній письменник одержав у батьківському домі. Швидко — за одну зиму — навчився читати, писати й рахувати. Домашній учитель Дмитро Бахталовський, крім навчання, знайомив хлопчика з літературними творами, здібний учень знав напам’ять багато віршів Тараса Шевченка.

У шестирічному віці Богдана віддали до Бережанської школи з польською мовою навчання (відразу до другого класу), а його батьки перебралися з Крегульця до Поручина. Саме там, від селян майбутній митець чув багато легенд та переказів, пісень, які згодом знайшли відображення і у його творах.

До речі, й писати Богдан Лепкий почав у той час – під впливом бабусиних оповідей написав поему про русалок, але сховав її під стріху, де вона й пропала. Згодом писав на клаптиках паперу на полях книжок та зошитів, не придаючи цьому серйозного значення, бо готувався стати художником, і з цією метою брав уроки в художника Юліана Панкевича.

Після закінчення гімназії БогданЛепкий вступив у Відні до Академії мистецтв, але навчання у ній морального задоволення не принесло, він відчув, що розминувся із своїм справжнім покликанням. Але стався випадок, який визначив його майбутню долю.

Якось у поїзді Богдану Лепкому довелося їхати в одному купе з Кирилом Студинським, який навчався тоді на філософському факультеті Віденського університету. Це знайомство не тільки зблизило двох у майбутньому видатних діячів української культури, а й спрямувало його творчі інтереси в новому напрямку. Лепкий став відвідувати лекції з філології, став учасником студентського товариства «Січ», брав участь у дискусіях на літературні та суспільно-політичні теми.

Згодом Богдан Лепкий переходить до Львівського університету, на ті роки припадає активна літературна діяльність: він пише поезії, оповідання, перекладає. З 1895 року його твори починають з’являтися на сторінках періодичних видань.

Після закінчення Львівського університету Богдан Лепкий починає викладати українську та німецьку мову і літературу в Бережанській гімназії. В Бережанах письменник одружується.

На початку 1899 року Богдан Лепкий з дружиною переїздить до Кракова як викладач Ягеллонського університету. Тут він сходиться з польськими письменниками, цікавиться діяльністю учасників літературної організації «Молода Польща». Незабаром помешкання Лепких стає своєрідною «українською амбасадою» у Кракові.

Одна за одною виходять збірки його оповідань «З села» (1898), «Щаслива година» (1901), «В глухім куті» (1903), «По дорозі життя» (1905), «Кидаю слова» (1911), збірки віршів «Стрічки» (1901), «Листки падуть», «Осінь» (1902), «На чужині» (1904), «Для ідеї» (1911), «З-над моря» (1913), літературознавчі дослідження «Василь Стефаник» (1903), «Начерк історії української літератури» (1904), «Маркіян Шашкевич» (1910), «Про життя великого поета Тараса Шевченка…» (1911), переклади польською мовою «Слова о полку Ігоревім» (1905, його високо оцінив І. Франко) та книжечки оповідань М. Коцюбинського «В путах шайтана» (1906). Твори Б. Лепкого починають перекладати польською, російською, чеською, німецькою, угорською та сербською мовами.

Перша світова війна застала Лепких у Кракові. Коли російська армія восени 1914 року почала займати Галичину і Буковину та вивозити українську інтелектуальну еліту, Лепкі разом з іншими біженцями переїхали у Карпати в надії, що війна у гори не дійде і зупинилися в місті Яремче.

Восени 1915 року Богдана Лепкого було мобілізовано до австрійського війська. Завдяки сприянню друзів не був відправлений у діючу армію, а виїхав у Німеччину для освітньо-культурної роботи серед українців-військовополоненних царської армії. Незабаром Богдан Лепкий опинився в Німеччині. Умови утримання полонених тут були кращі, ніж в Австрії. Деякий час він перебував у містечку Раштатті, а потім, у 1916 року перебрався до Вецлара.

В 1917 року поет їде в рідні краї. Через Відень і Львів добирається до Бережан, відвідує Жуків. Всюди руїни, злидні, всюди людське горе. Знову повертається до Вецлара, а згодом, у 1920, перебирається до Берліна, де займається літературною працею, стає співробітником видавництва “Українське слово”, видає бібліотеку творів української класики та сучасної літератури.

Події війни знайшли відображення у багатьох поетичних і прозових творах Богдана Лепкого. Передусім, у великій поемі “Буря”, з якої, на жаль, лишилися тільки фрагменти.

У 1925 році Богдан Лепкий повертається до Кракова, де стає професором Ягеллонського університету.

Друга світова війна застала Богдана Лепкого на відпочинку в Черче. 23 вересня 1939 року він із сім’єю та братом Левком повернувся до Кракова. Після того, як німецькі окупанти закрили Ягеллонський університет, залишився без роботи, йому відмовили у професорській пенсії. Заради прожиття дописував до українських журналів, газет, перекладав з української німецькою.

Помер письменник 21 липня 1941pоку, похований у Кракові на Раковецькому цвинтарі.

  1. Розповідь про історію написання твору «Мишка»

Богдан Лепкий ще з дитинства полюбив казки.  Ставши письменником, він написав й сам їх чимало, особливо для власних дітей – доньок Софії-Євгенії, Наталії та сина Лева Ростислава. Навіть свою біографію він назвав «Казка мойого життя».

Події у творі «Мишка» розгортаються під час Першої світової війни – всюди холод, голод, непорозуміння.

Перша світова війна, як було вже зазначено, застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де вони жили, злетів у повітря. Письменник бачив цю віну на власні очі: спустошені села, голодних людей, тому й розповідає про це у своєму творі.

  1. Робота над змістом твору «Мишка» у вигляді бесіди

Вашим випереджальним завданням до сьогоднішнього уроку було прочитати казку Богдана Лепкого «Мишка». Давайте пригадаємо її зміст, давши відповіді на запитання.

  • Хто є головним героєм твору?
  • Як у творі описано Мишку? Зачитайте

Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик.

  • В яких умовах жила Мишка?
  • Кого вона боялася Мишка?
  • Де Мишка почувала себе у безпеці? Зачитайте

Шу-усть! — і вже на подвір’ї.

Там не боялася нікого. Ні пишно вбраного когута, що ходив, мов жандар, ні круторогого вола, що лежав біля стайні, мов гора, і румигав, ні господині, що на ціле село тарахкотіла терлицею, а язиком ще голосніше, ніж терлицею,— нікого! Бігла на поле.

  • Що Мишка робила на полі?
  • Як автор описує мишей з міста? Зачитайте

Ці були дуже бідні: худі, голодні, миршаві. Ледве хвостики | волокли за собою. Розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. Люди не мають що їсти, а про миші, то вже і не згадуй.

  • З чим було пов’язане скрутне становище міських мишей?
  • А яке життя було у господарів Мишки? Зачитайте

У моїх господарів не те. Єсть чим поживитися. Коли я й вибігаю в поле, то це не з голоду, а так із привички, щоб подивитися на світ, бо у норі скучно. Все з тими дітьми, та й з тими дітьми. Такі вам неслухняні, пищать, а на мені шкура терпне, щоб господар не вчув. О, мій господар дуже страшний. Його всі бояться. Колись, ту двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав. Сало повісив у димарі, коптить. А м’ясо їдять. Добре їдять. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші. Гроші ховає у ящик під ліжком, недалеко від моєї нори. Іноді, як ціле село спить, перед хату заїжджає візок. Злазить двоє людей і з хати виносять м’ясо, масло, яйця, крупу і сало. Таке чутке сало, що аж в носі вертить…

А коли вже добре навантажить візок, то господар випроваджає його полевою доріжкою під ліс, а сам вертає в хату. Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Х-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо».

І ховає гроші у ящик під ліжко. В цьому ящику стояли колись гранати, а тепер гроші. Ще трохи і ящик цей тяжко буде замкнути, так їх багато»…

Господиня ходить тепер, як паня. Які у неї сорочки, які кружева — пфу! Пахучим милом вимивається…»

  • Яке враження у вас викликали господарі Мишки?
  • Що можемо сказати про них з розповіді самої Мишки?
  • Яка ситуація, описана в творі, обурила Мишку? Зачитайте

Перше побачила великі черевики на деревляних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище полатана сорочка, а ще вище обличчя, худе, худе, лиш шкура та кості, лиш ці червоні, заплакані очі.

«Це одна з тих із міста,— погадала собі мишка.— Вони приходять без нічого і відходять з нічим. Побачимо».

А жінка говорила, мовби за трумною ішла:

«Змилосердіться, господине, дивіть! Ніг собі в цих проклятих колодках не чую. У мене хора дитина, як мені без молока вертати? Най би хоч перед смертю напилося. Совісті нема на тую муку дивитися. Я ж — мати. Я вам цього, спасителько моя, во віки не забуду. Я вам гроші в суботу принесу, так мені боже дай спокійно сконати, що принесу…»

А господиня:

«Мої корови тільки молока дають, що кіт наплакав. От, дою, щоб не запустити. Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити. Спитайте в наших сусідів. Може продадуть; вони на гроші ласі і рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б».

Як мишка тую розмову почула, то так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чим скорше побігла до нори.

  • Які риси характеру господині видно у цій ситуації?
  • А якою тут постає Мишка?
  • Від чого застерігала мишка своїх дітей, щоб вони не почули від людей? Зачитайте

«Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди. І як цим людям язик на таку брехню повертається? Погані люди. Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя»

  • Яка думка спадає їй на думку? Зачитайте

І в маленькій мишачій голові зродилася велика ідея. Знищити, поторощити цей папір, що його кривдою людською чути, поганий папір.

  • За яких обставин господарі виявили те, що Мишка погризла гроші? Зачитайте

Одної днини каже господар до своєї жінки: «Я чоловік праці. У мене ніхто не сміє дармувати. Гроші також. Їх треба пустити в рух. Купимо за них кілька свинок, двоє-троє телят, підгодуємо, продамо і купимо нових, і знов продамо, поки не будемо мати тільки грошей, що в банку. Бог знає, коли буде друга війна».

Кахикаючи і постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко. Добув ящик, відчинив і… очі йому пішли а стовп, брови підлізли вгору, волосся дубом стало.

«Погризли, погризли, погризли!»

«Що? Де? Коли? — питалася жінка.

«О, дивися! О!»

І вона теж встромила ніс у ящик: «А-а-а»!

«Це ти тому винна, це ти!»

«Всьому я винна, всьому я…»— плакала жінка.

А господар кричав: «Я нераз говорив, що треба нам кота, великого, здорового кота, а ти ложки молока жалувала для його: ти! ти! ти!»

І кинувся на неї з кулаками.

  • Що можна сказати про господарів у цій ситуації?
  • А що вирішила зробити після цього випадку Мишка?
  • Чому, на вашу думку, Мишка покинула будинок?
  • Чого навчає цей твір?
  • Як ви вважаєте, яке проблеми у ньому порушені?
  • Чи є вони актуальними у наш час? Відповідь аргументуйте
  • Чому, на вашу думку, для свого твору Богдан Лепкий вибрав саме Мишку?
  • Що вам відомо про цих тварин?
  1. Актуалізація опорних знань
  • В чому, на вашу думку, полягають особливості назви твору?
  • Що таке казка як жанр літератури?
  • Які групи казок вам відомі?
  • Які особливості?
  • Чи є твір «Мишка» дійсно казкою? Аргументуйте
  • Для чого, на ваш погляд, Богдан Лепкий використав саме цей жанр?
  1. Робота з епіграфом до уроку

Про творчість Богдана Лепкого український літературознавець Федір Погребеник висловився так: «Богдан Лепкий прагнув допомогти дитині пізнати, що таке добро, правда і справедливість.» Чи згодні ви з його словами? Свої думки викладіть у формі невеликого есе. Час для виконання роботи – 5 хвилин.

  1. Зачитування учнівських есе
  1. Літературний аналіз твору

Тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища під час війни.

Ідея: возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирості, милосердя; засудження війни, егоїзму,  жадібності, брехні, пихатості, жорстокості, байдужості до інших.

Основна думка: «Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя».

Жанр: казка

  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання
  1. №10 ст. 197 – письмово
Завантажити: Богдан Лепкий. Коротко про митця. Морально-етичні проблеми у творі «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)» (7 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 23.5 MB, Завантажень: 2010)
Back to top button