ГоловнеНова українська школа (НУШ)

Формування позитивної реакції на помилки у дітей

Ми часто думаємо,  що помилки це погано, соромно та принизливо, і намагаємося їх уникати. Але саме помилки роблять нас розумнішими. Як зробити клас лояльним до помилок та сформувати позитивну реакцію на них у дітей, з’ясовували журналісти Проєкту “Навчаємось разом: дружня школа”.

Домашня робота: як навчити дитину самостійно робити уроки

Психолог Керол Двек каже: «Щоразу, коли учень помиляється, його мозок вирощує новий синапс (нейронну структуру – авт.)». Це доводить, що помилки та навчання йдуть пліч-о-пліч.

Дослідження 2017 року виявило: помилки спонукають наш мозок до продуктивної активності. У класі, де можна помилятися, діти активніше розвивають навички критичного мислення. А критичне мислення, своєю чергою, є основою для інших компетенцій Нової української школи: інноваційності, навчання впродовж життя, підприємливості тощо.

«Помилки – це природна частина навчання, – пише консультант з питань освіти, юрист, колишній вчитель математики і автор книги “Мислення юриста”  Колін Сіл. –  Але школярі не можуть перетворитися на критичних мислителів, якщо вони регулярно бояться помилитися».

Він стверджує: якщо учні бояться робити помилки, вони втрачають можливість «очолювати, впроваджувати інновації та ламати те, що необхідно зламати, як основну частину свого навчального досвіду».

Як же зробити клас лояльним до помилок та сприймати їх позитивно? Ось декілька корисних порад.

Порада 1 — Визнайте, що страх справжній

Коли школяр боїться заняття з математики, мозок розпізнає цей страх як аналогічний тому, якби дитина боялася плазуна чи комахи. Саме тому педагогам потрібно протидіяти негативним думкам, які виникають у дитини. Ми можемо зробити це, змінивши думку: «Я нічого не розумію. Я дурний» на: «Я вчуся». Почуйте, вислухайте та підтримайте дитину

Порада 2 — Навчатися в зоні найближчого розвитку

Не варто боротися зі страхом помилок, полегшуючи завдання. У 2008 році вчені провели експеримент та виявили, що складніші питання спонукають учнів досліджувати, аргументувати та відкидати неправильні рішення до того, як вони знайдуть правильне. Це значно поглиблює знання дитини з певної теми.

Порада 3 — Розвивайте у дитини пристрасть та допитливість

Коли діти працюють над чимось цікавим, вони частіше  дозволяють собі помилятися.  Використовуйте опитування та активності, аби познайомитися з дитиною ближче. Таким чином ви зможете збагатити уроки інтересами учнів.

Порада 4 — Заохочуйте «Мислення чорновим проєктом»

Такі практики дають учням можливість ставити запитання, робити помилки,  перероблювати завдання і не хвилюватися через те, що вони роблять щось неправильно. Також можна “змоделювати” помилки у класі. Наприклад, просити учнів вигадати свої власні “хороші” помилки як відповідь на завдання: наприклад, такі, які могли б заплутати інших.

Порада 5 — Менше оцінюйте

Це допомагає знизити рівень стресу у школярів. Учні будуть ризикувати з більшим ентузіазмом, а кількість хороших робіт збільшиться. Саме тому в НУШ немає традиційного оцінювання, вчитель не оголошує результати учня перед цілим класом, а обговорює його з ним та батьками у приватній розмові.

Практична психологиня вищої категорії, керівниця Центру мовлення Тетяна Слюсар розказала нам, за допомогою яких слів можна підтримати дитину у важкий для неї момент:

“Важливо наголосити, що помилятися — це нормально. На помилках ми вчимося й удосконалюємо навички. Ви можете розказати дитині про її перші “невдачі”: “Спочатку ти не вмів ходити, але ж ти не здавався, пробував, тренувався – і в тебе все вийшло.” Або звернутися до історій успіху відомих особистостей: “Кличко не одразу став чемпіоном, він багато тренувався, помилявся, але досяг мети”.

Психологиня наголошує: дитині завжди буде цінно почути, що вона може отримати підтримку від батьків або викладачів. Будьте щедрі на слова: “Я в тебе вірю!”, “В тебе вийде!”, “Я буду поряд!”.

“Пам’ятайте: ви можете допомогти дитині направити її увагу у правильному напрямку. Не дати готову відповідь, а запропонувати разом подумати над помилкою й тим, як її можна уникнути наступного разу: «Якщо не вийде, нічого страшного. Ми разом подумаємо, чому не вийшло цього разу, і що можна зробити, аби все вдалося в майбутньому», – радить Тетяна Слюсар.

Коли педагоги дають зрозуміти, що помилки — невід’ємна частина навчального процесу, учні можуть подолати страх невдачі. Адже будь-яка невдача — це не протилежність успіху, а її складова.

Анастасія Камінська, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.

НУШ-Шкільне життя

Back to top button