Дитина у школі

Дитина у школі

Дитина у школі

Невблаганна статистика свідчить: в Україні 30 відсотків першокласників уже мають якісь хвороби, а у випускному класі залишається тільки 10 відсотків учнів, котрих можна назвати (та й то як для наших сьогоднішніх умов) цілком здоровими. Ця проблема з’явилася не вчора і не позавчора, а розв’язання її залишається поки що тільки бажаним. Тож як утримати бодай на задовільному рівні здоров’я школярів?..

Ні загартування, ні фізкультура, ні здоровий спосіб життя не вбережуть дитину від хвороб на сто відсотків. Адже кожен школяр перебуває у вирі величезної кількості мікробів. І доки в організмі не виробиться імунітет до більшості з них, інфекційні захворювання неминучі. Але й тоді, коли імунітет зміцніє, залишається ймовірність «зустрічі» з бацилою, захисту від котрої дитина не має. Найчастіше уражують школярів гострі респіраторні захворювання, грип, стрептококова ангіна, вітряна віспа (вітрянка), червоничка (краснуха), педикульоз (особливо у початкових класах!), кон’юнктивіт.

Загальні життєвий тонус і рівень здоров’я значною мірою визначаються рівнем енерговитрат і навантаженням на всі основні системи. Але пересічна дитина більшу частину часу в школі перебуває у стані стресу. Так, так! Наприклад, погана оцінка, поставлена ручкою червоного кольору, як твердять невропатологи, тотожна серцевому нападові! Школяр повсякчас відчуває велике навантаження на свою нервову систему і на весь організм. Щоденні стреси, пов’язані з низькими оцінками, складними домашніми завданнями, контрольними роботами, викликами й запитаннями на уроках і часто з непідготовленістю до школи (у «першачків») спричиняють неврози, перевтому, проблеми з хребтом, короткозорість, гастрит, хронічні респіраторні захворювання та чимало інших недуг.

Чому ж так відбувається? Насамперед — через невідповідність навчальних програм віковим та функціональним особливостям дітей; недотримання елементарних гігієнічних вимог; надмірну інтенсифікацію процесу навчання — прискорений темп і великий обсяг навантажень; невиправдано ранній початок дошкільної освіти і недостатня обізнаність учителів та вихователів у питаннях охорони здоров’я дітей; нарешті — недостатня грамотність (чи й цілковита безграмотність!) батьків щодо формування, зміцнення та збереження дитячого здоров’я.

Певна річ, неможливо вбезпечити дитину від шкідливих мікробів, але можливо навчити її уникати по змозі контактів із ними. А для цього потрібно не так уже й багато. Передусім — повноцінний дев’ятигодинний сон, який зміцнює імунітет. Дітлахи, що постійно недосипають, частіше хворіють, гірше розвиваються фізично й розумово, частіше мають хворобливі реакції на щеплення, ніж ті, котрі сплять достатньо. А скільки шкоди завдають телевізори та комп’ютери в дитячих спальнях!

Далі: здорове харчування. Годуйте дитину повноцінним сніданком, його значення не можна недооцінювати. Адже вітаміни, засвоєні з ним, стимулюють імунітет, підвищують його опірність до застудних недуг. Та й узагалі після нормального здорового домашнього снідання школярі краще засвоюють навчальний матеріал, активніші на уроках, уважніші у виконанні завдань і навіть слухняніші.

Гігієна. Хіба так важко помити руки, прополоскати рот, прочистити носову порожнину? А це рятує від багатьох хвороботворних бактерій. Тільки робити все слід правильно: миючи руки, намилювати їх не менш як 20-30 секунд; корисною звичкою в дитини має стати неодмінне миття рук із милом після перебування на вулиці, перед їдою, після користування туалетом. Нехай дитина має і таке благо цивілізації, як вологі антибактеріальні серветки, щоби протерти ними руки у школі за потреби.

І, безумовно, — фізична культура. Здається, всі розуміють, як важливо робити зарядку, займатися спортом, вести активний спосіб життя, загартовувати організм. Але часто-густо діти лінуються все це робити, а батьки не наполягають. І от малорухомий спосіб життя стає нормою існування — спершу в дитячому, а тоді й у підлітковому, юнацькому, дорослому віці. Навіть якщо дитина через свою вроджену активність рухається доволі багато, але рухи ті одноманітні й залучають не всі групи м’язів, користі буде мало і проблеми зі здоров’ям неминучі. А відтак — стійкі труднощі у навчанні (неможливість концентрації уваги та пам’яті, погане запам’ятовування матеріалу, непосидючість на уроках, страх відповідати біля дошки). Тим часом дитині достатньо лише десяти хвилин повноцінно активно порухатись (правильна зарядка, танці, біг), щоб хороші результати не забарилися. Чудово, якщо батьки роблять фізичні вправи разом із дітьми, допомагають їм, хвалять за успіхи — це дуже важливо для малечі!

Знову про шкільний портфель (ранець, рюкзак). Напханий підручниками й зошитами, занадто важкий, він змушує страждати передусім дитячий хребет. Запам’ятайте, будь ласка: вага ранця має становити не більше 10-15 відсотків ваги дитини! Тобто якщо школяр важить 30 кілограмів, то його портфель має бути не важчий за 3-4 кіло.

Усе це вкупі зі щепленнями, комплексами вітамінів, своєчасним відвідуванням лікарів-фахівців (педіатр, окуліст, стоматолог, кардіолог, хірург та ін.), постійним тісним контактом батьків зі школою (класний керівник, шкільний лікар чи медсестра, психолог) збереже здоров’я учня. І, либонь, найголовніше: шановні батьки, виховуйте дитину в дусі поваги і любові до здоров’я. Насамперед — власним прикладом.

Ірина ХОМЕНКО, доцент кафедри гігієни дітей та підлітків Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

Джерело: silskivisti.kiev.ua

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*