ГоловнеПерерва

Дитсадки України у кризі: виклики, реформи та шлях до відновлення

Дошкільна освіта в Україні переживає період глибоких трансформацій, спричинених війною та демографічною кризою. Заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Коновалова в інтерв’ю РБК-Україна розповіла про основні виклики та шляхи їх подолання.

Критична ситуація: демографія та безпека

На сьогодні дошкільна освіта в Україні стикається з трьома основними проблемами: критично низькі заробітні плати, безпекова ситуація, через яку дитсадки не можуть відкритися без укриттів, та демографічна криза. Останній виклик найбільш помітний саме у дошкіллі, оскільки народжуваність катастрофічно впала, і дітей стало набагато менше.

За словами Анастасії Коновалової, сьогодні в Україні нараховується 881 тисяча дітей віком від 3 до 6 років, тоді як дітей від 0 до 3 років – лише 570 тисяч. Ця різниця свідчить про стабільне зниження кількості дітей молодшого віку. За прогнозами, у найближчі три роки Україна втратить ще 200 тисяч дітей віком від 3 до 6 років, що еквівалентно двом тисячам великих дитсадків. Через це багато садочків стоять напівпорожні, і навіть Київ вперше за історію незалежності може забезпечити місцем у дитсадку кожну дитину. Хоча черги залишаються в деяких густонаселених районах або містах-сателітах, де багато ВПО (внутрішньо переміщених осіб).

Проблема нестачі дітей є гострою в будь-якій сільській місцевості, а також помітна у великих містах, таких як Житомир і Львів, де є садки, які недобирають дітей, незважаючи на велику кількість переселенців. Щорічно кількість народжених дітей зменшується на 20 тисяч, що видно за сертифікатами про народження.

Безпекова ситуація також є значним бар’єром. Садки закриваються там, де немає можливості побудувати укриття. Загалом по Україні критична потреба у понад 500 укриттях у закладах дошкільної освіти. До повномасштабної війни в Україні працювало близько 15 тисяч дитсадків, а зараз їх близько 12 тисяч. Це зменшення пов’язане як з тимчасово окупованими територіями, так і з відсутністю дітей або укриттів.

Кадрові втрати та низькі зарплати

Нестача вихователів є ще однією системною проблемою. За статистикою, вакантних місць близько 5 тисяч на 100 тисяч педагогів, але це не відображає повної картини, оскільки часто один вихователь працює на дві ставки. Вихователів сьогодні не вистачає, а молодь не йде в професію через низькі зарплати. Середня зарплата вихователя становить близько 12 тисяч гривень, але дуже багато працюють на мінімалку. Більшість вихователів – досвідчені жінки похилого віку, які через 3-4 роки вийдуть на пенсію, що поглибить кадрову кризу.

Шляхи вирішення та реформи

Для подолання цих викликів Міністерство освіти і науки разом з іншими відомствами запроваджує низку реформ:

  • Збільшення зарплат: На наступний рік уряд запланував додаткову фінансову підтримку сектору дошкільної освіти через програму “єЯсла” Міністерства соціальної політики, сім’ї та Єдності, яка потенційно може збільшити фінансування на 30%, що має призвести до зростання зарплат.
  • Гроші ходять за дитиною: Планується запровадження грошового ваучера в “Дії” для працюючих мам, що дозволить коштам йти за дитиною до комунального, приватного садка або ФОП. Це підтримає конкуренцію за якість між садками та приватний сектор. Запуск фінансування програми “єЯсла” планується на початок 2026 року, після голосування народних депутатів.
  • Дерегуляція та гнучкість мережі: Загалом сектор дошкільної освіти дерегулюється, скасовуються численні безглузді вимоги. Новий закон забезпечує гнучкість, дозволяючи створювати міні-садки, сімейні садки, центри педагогічного партнерства, а також садки на підприємствах.
  • Підтримка приватного сектору: Надаються гранти від Мінекономіки до мільйона гривень на відкриття приватних дитячих садочків.
  • Відкриття ясел для найменших: Громади починають відкривати послуги для дітей від 1 року для збереження мережі та кадрів, а також для того, щоб мами могли виходити на роботу. Це дозволить раніше залучати батьків до системи та надавати їм підтримку.
  • Центри педагогічного партнерства: Комунальний сектор відкриває центри педагогічного партнерства, де мами можуть приходити з дітьми на заняття, що має високий попит, допомагає знизити післяпологову депресію та забезпечує підтримку. Такі центри вже успішно працюють, наприклад, у прифронтовому Запоріжжі.

Важливість раннього розвитку та соціалізації

Незважаючи на виклики, українські дитсадки мають дуже фахові команди – в середньому один педагог на 6 дітей, і всі вихователі мають педагогічну освіту, що не характерно для багатьох європейських країн.

Ранній розвиток має критичне значення. Дистанційна освіта не виконує важливу соціальну функцію для дітей дошкільного віку. Дослідження показали, що 86% дітей, які брали участь у дослідженні в прифронтових регіонах (які не ходили в дитсадки через пандемію та війну), мають затримку соціально-емоційного розвитку. Також, вихователі помічають безпрецедентну затримку мови та мовлення у дітей під час війни. Дитсадок є ключовим для формування базових соціальних навичок, таких як розуміння правил, спілкування з однолітками, самоідентифікація та самовпевненість. Ніщо так не розвиває дитину, як спілкування з нею.

Важливо, що освіта в дитячих садочках є безкоштовною для всіх батьків, згідно із законом. Садки можуть надавати платні послуги, але вони є добровільними і не замінюють основний освітній процес. Віддавати дитину в дитсадок не є обов’язковим до 5 років, але після 5 років освіта є обов’язковою, хоча може бути й у сімейній формі. Дитину зобов’язані зарахувати до школи незалежно від того, чи відвідувала вона дитсадок.

Стратегія на майбутнє

Реформа дошкільної освіти покликана не тільки зберегти мережу дитсадків, але й забезпечити доступ до очного навчання, освіти та догляду всім дітям, навіть у прифронтових регіонах. Розвиток дошкільної освіти є важливим кроком до подолання демографічної кризи та сприятиме поверненню тих, хто виїхав за кордон.

Заступниця міністра підкреслює, що люди, діти – найважливіший скарб України, і політики мають відображати цю цінність. Уряд дуже вчасно пропонує політику підтримки сімей з дітьми, і хоча віддача від цих змін буде відчутна через роки, якщо нічого не робити, демографічна криза триватиме значно довше.

Back to top button