ГоловнеПерерва

Дід Мороз VS Святий Миколай: пропаганда проти традицій

Хороше пояснення, та діти, як правило, потребують ґрунтовніших аргументів, а дорослі ― й поготів. Отож, пропонуємо разом з’ясувати, чому Святий Миколай зможе/уже зміг дістатися до українських родин, а Діду Морозу варто залишитися разом з Радянським Союзом на сторінках підручників з історії.
 
Почнімо із запитання: «Чому давній слов’янський дух, Дід Мороз, не може бути символом свята?». Етнографи нагадують: «…У давніх слов’ян є людське уособлення морозу ― зимової стихії: літня людина з довгою білою бородою, тепло вдягнена. А характер у того дідугана був важкий, як щось не подобалось, то він надсилав на людей холоди, крижані вітри й завірюхи…». Тож персонаж давній, але явно не той дідусь із подарунками, якого чекають на свята.
 
Хмм, як тоді цей дідуган став уособленням радості та свята? Для того, щоб це зрозуміти, нам варто повернутися у 30-ті роки ХХ ст. Це були часи, які навряд можна назвати казковими: колективізація, розкуркулення, Голодомор 1932-1933 рр., «розстріляне відродження», «Великий терор». До цього списку варто додати нормований продаж найнеобхіднішого, паспортний режим, мізерну оплату праці, боротьбу з порушниками трудової дисципліни тощо. Саме в цей час, 1935 р., «архітектору дитячої радості» Павлу Постишеву прийшла ідея реабілітації святкування Нового року з ялинкою та подарунками.  Тоді ж з’явився й Дід Мороз та його супутниця Снігуронька, образ якої був запозичений з однойменної п’єси Олександра Островського. Для радянських людей ці двоє мали зіграти роль пряника після важкого кнута та відволікти увагу від жорстокої реальності.  Вже в 1937 р. ця пара дебютувала у Кремлівському палаці. ВАЖЛИВО: більше про історію появи Діда Мороза та Снігуроньки в життях радянських громадян/-ок можна дізнатися, скориставшись нашими навчальними матеріаламиурок з історії України №35, 10 клас.
 
Хто такий Миколай і чому саме він приносить подарунки дітям? Традиція святкування дня Святого Миколая в Україні припадає на XVII ― сер. XIX ст. Етнографиня Галина Олійник в інтерв’ю «Радіо Донбас. Реалії» розповіла, що традиція класти подарунки дітям у шкарпетки походить із часів, коли справжній християнський єпископ IV ст. Миколай підкидав мішечки із золотом у будинки бідних людей через комин. Іграшки ми даруємо дітям тому, що Миколай їх сам виготовляв і також любив дарувати. У нього була книга вчинків людей. Ви собі просіть будь-що, але якщо не заслужили, то цього не буде.
 
Як не намагалася радянська атеїстична ідеологія викреслити Святого Миколая з життя своїх громадян, так і не змогла. На думку деяких науковців, Дід Мороз ― це насправді Святий Миколай, який за часів радянського атеїзму був «замаскований» під «правильного» прорадянського персонажа, який був поставлений на службу комуністичній ідеології, пояснює київський історик Олександр Палій.
 
Чи варто боротися з Дідом Морозом як з радянською пропагандистською спадщиною? На це питання кожен/-на відповість собі сам/-а. Проте, згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою «Рейтинг» у 2021 р., кількість прихильників/-ць цього персонажа становить менше 31%, а от прихильників/-ць Святого Миколая ― уже більше 60% і ми припускаємо, що цього року показники будуть ще вищими. Натомість, на нашу думку, важливо пам’ятати про контекст приходу Діда Мороза у життя радянських дітей та розуміти мету, яку переслідувала радянська пропаганда, повертаючи традиційне святкування Нового року.

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

Back to top button