Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак оприлюднив важливі підсумки реєстрації на Національний мультипредметний тест 2026 року. Цифри виявилися не лише статистикою вступної кампанії, а й своєрідним «зрізом» сучасної української освіти, демографії та суспільних настроїв.
355 тисяч учасників НМТ — це не просто майбутні вступники. Це 355 тисяч молодих людей, які формуватимуть майбутнє держави, а також 355 тисяч причин для подальшого вдосконалення освітньої системи України.
Інтерес до української освіти зростає
Одним із головних сигналів цьогорічної вступної кампанії стало зростання інтересу до української вищої освіти. Попри війну, складну безпекову ситуацію та міграційні процеси, дедалі більше молоді обирає навчання саме в Україні.
Особливо показовим є збільшення кількості учасників, які складатимуть НМТ на території України — цьогоріч таких вступників стало більше на 44,4 тисячі. Це свідчить про кілька важливих тенденцій:
- молодь продовжує пов’язувати своє майбутнє з Україною;
- українські університети залишаються конкурентними;
- освіта дедалі більше сприймається як інструмент професійного та життєвого розвитку.
Ще однією важливою тенденцією стало повернення до освіти випускників минулих років. Їхня кількість зросла на 33%. Частина молодих людей переосмислює професійний шлях, обирає нову спеціальність або прагне здобути додаткову освіту. Це свідчить про те, що система освіти в Україні поступово стає більш гнучкою та адаптивною до потреб суспільства.
Проблема природничих наук залишається гострою
Попри позитивні тенденції, серйозним викликом залишається низький інтерес вступників до природничих дисциплін — передусім фізики та хімії.
У 2026 році ці предмети обрали лише 14,2 тисячі учасників НМТ, що становить приблизно 4% від загальної кількості вступників. Така ситуація є тривожною, адже саме природничі науки є основою розвитку сучасних технологій, інженерії, медицини та оборонної галузі.
На думку Сергія Бабака, проблему неможливо вирішити лише змінами у навчальних програмах. Ключовим фактором є створення сучасної STEM-інфраструктури у школах:
- оновлення лабораторій;
- модернізація природничих кабінетів;
- використання цифрових інструментів;
- можливість проводити реальні експерименти.
Саме практичний досвід часто формує інтерес учнів до науки. Якщо школяр бачить фізику чи хімію лише у підручнику, мотивація до вивчення предмета суттєво знижується.
Демографічна криза — головний виклик для освіти
Окрему увагу голова освітнього комітету приділив демографічній ситуації, яка вже зараз безпосередньо впливає на систему освіти.
У 2025/2026 навчальному році в українських школах навчається приблизно 3,5 мільйона учнів. Для порівняння: на початку попереднього навчального року їх було понад 3,75 мільйона. Таким чином, лише за рік кількість школярів скоротилася приблизно на 250 тисяч.
Серед основних причин:
- зниження народжуваності;
- масовий виїзд сімей за кордон після початку повномасштабної війни;
- тривала нестабільна безпекова ситуація.
Суттєвою є й кількість українських дітей, які нині навчаються за кордоном дистанційно — понад 302 тисячі учнів. Ще понад 35 тисяч школярів перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Менше першокласників — менше випускників у майбутньому
Одним із найважливіших індикаторів демографічної ситуації є кількість першокласників.
У 2026 році до перших класів пішли близько 252 тисяч дітей, тоді як роком раніше їх було 314 тисяч. Тобто лише за один рік кількість першокласників скоротилася на 62 тисячі.
Ця тенденція означає, що вже через кілька років Україна матиме значно меншу кількість випускників шкіл. А це безпосередньо вплине на:
- формування мережі ліцеїв;
- реформу старшої профільної школи;
- розподіл освітньої субвенції;
- оптимізацію мережі закладів вищої освіти.
Фактично освітня система вже сьогодні має адаптуватися до нових демографічних реалій.
Освіта як елемент стійкості держави
У своєму дописі Сергій Бабак наголошує: освіта в умовах війни — це не лише навчання, а й один із ключових інструментів стійкості держави.
Кожен учень, який залишається в українській системі освіти, кожен вступник, який обирає український університет, — це внесок у майбутнє країни. Саме тому питання розвитку освіти сьогодні напряму пов’язане з національною безпекою, економічним відновленням та збереженням людського потенціалу України.
Попри демографічні виклики та наслідки війни, результати реєстрації на НМТ-2026 демонструють: українська молодь продовжує вірити у власну державу та пов’язувати з нею своє майбутнє.