Заклади освіти залишаються основним джерелом інформації для батьків щодо реформи профільної середньої освіти в Україні. Саме такого висновку дійшли автори дослідження «Ставлення батьків учнів 12–18 років до реформи профільної середньої освіти в Україні», результати якого презентували 21 травня в Українському кризовому медіа-центрі, повідомляє офіс освітнього омбудсмена.
Опитування проводилося у травні 2026 року серед батьків дітей віком від 12 до 18 років. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів із різних регіонів України, за винятком тимчасово окупованих територій. Дані збиралися шляхом онлайн-анкетування через спеціальну панель самозаповнення.
Серед учасників дослідження 70,5% становили жінки та 29,5% чоловіки. Найбільшу частку респондентів представляли мешканці міст: обласних центрів — 17,7%, Києва — 13,3%, інших міст — 51,6%. Представники сільської місцевості становили 17,3% опитаних.
Дослідження виконала дослідницька компанія «Актив-Груп» за ініціативи освітнього омбудсмена та за сприяння Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Водночас наголошується, що державні кошти на проведення дослідження не використовувалися.
Отримані результати дозволили окреслити низку проблем, які можуть суттєво вплинути на реалізацію реформи профільної середньої освіти та створення мережі академічних ліцеїв в Україні.
Наскільки батьки обізнані про реформу профільної школи НУШ
Повністю обізнаними щодо реформи профільної школи та її мети назвали себе лише 29% опитаних. Ще 46,7% повідомили про часткову обізнаність. Водночас майже чверть респондентів — 24,3% — заявили, що взагалі не володіють інформацією про реформу.
Дослідження показало суттєву різницю між рівнем обізнаності жінок і чоловіків. Жінки значно частіше повідомляли про поінформованість щодо змін у системі освіти: 34,6% проти 16,4% серед чоловіків. Натомість про необізнаність заявили 35,2% чоловіків і лише 19,5% жінок. Це може свідчити про вищу залученість матерів до освітнього процесу та шкільного життя дітей.
У розрізі населених пунктів ситуація також має свої особливості. Учасники з обласних центрів переважно повідомляли про часткову обізнаність — 47,9%, а 28,8% вказали на необізнаність. У Києві однакова частка респондентів заявила як про повну обізнаність, так і про необізнаність — по 22%, тоді як 56% відзначили часткову обізнаність.
Серед мешканців інших міст 48,5% назвали себе частково обізнаними, а 28,8% — повністю обізнаними. У селищах майже половина батьків повідомила про обізнаність із реформою — 46,9%, тоді як лише 12,5% заявили про необізнаність. У селах показники виявилися майже однаковими: 38,9% не знають про реформу, а 36,1% — обізнані.
Які джерела інформації про реформу використовують батьки
Основним джерелом інформації про реформу профільної середньої освіти для батьків став заклад освіти. Серед тих респондентів, які є повністю або частково обізнаними про реформу, 54% зазначили, що дізнаються інформацію саме у школі.
Інші джерела інформації мають значно нижчі показники. Від інших батьків інформацію отримують 27,1% респондентів, із неофіційних каналів соціальних мереж — 24%, із медіа — 22,9%, через офіційні канали комунікації Міністерства освіти і науки України — 18,8%. Інформацію від місцевих громад та органів управління освітою отримують лише 10% опитаних, а від громадських організацій — 5,8%.
У селах роль закладів освіти ще більш помітна — 61,1% респондентів назвали школу головним джерелом інформації. Друге місце посіли офіційні канали Міністерства освіти і науки України — 22,9%.
У Києві, крім шкіл, важливу роль відіграють соціальні мережі та комунікація між батьками. Майже 37,7% опитаних отримують інформацію через неофіційні канали в соцмережах, а 34,6% — від інших батьків.
Чи знають батьки про формування освітньої мережі у громадах
Майже половина батьків — 46,9% — повідомили, що не знають, чи здійснюється у їхній громаді формування майбутньої освітньої мережі. Ще 29% вказали, що таких процесів у громаді немає. Лише 24% респондентів підтвердили, що процес створення нової мережі закладів освіти вже відбувається.
Результати свідчать про недостатній рівень комунікації між громадами та населенням щодо реформування старшої профільної школи та створення академічних ліцеїв.
Чи долучаються батьки до громадських обговорень
Дослідження показало низький рівень громадської участі у питаннях формування мережі закладів освіти. Майже третина респондентів — 28,8% — навіть не знають, чи проводилися у їхній громаді громадські обговорення щодо майбутньої мережі закладів освіти.
Ще 52,6% опитаних повідомили, що таких обговорень у громаді взагалі не проводилося. Лише 10,7% зазначили, що обговорення були, однак вони не брали у них участі. І тільки 7,9% респондентів долучалися до громадських консультацій.
Такі результати можуть свідчити про недостатню інформаційну роботу громад і низький рівень залучення батьків до ухвалення важливих освітніх рішень.
Як батьки ставляться до реформи профільної середньої освіти
Повністю підтримують реформу профільної школи Нової української школи 14,3% опитаних. Ще 30,7% батьків швидше підтримують реформу. Водночас 21,2% респондентів швидше не підтримують зміни, а 10,7% — категорично не підтримують.
Крім того, 11,9% учасників опитування не змогли визначитися зі своїм ставленням, а 11,2% повідомили, що не обізнані з реформою.
Щодо користі реформи для власної дитини, 31% батьків вважають її швидше корисною, а ще 11% — однозначно корисною. Разом із тим 18,6% респондентів переконані, що реформа швидше не принесе користі їхній дитині, а 14,3% взагалі не вбачають у ній позитиву.
Які переваги реформи бачать батьки
Серед батьків, які позитивно оцінюють реформу профільної середньої освіти, найчастіше називали можливість дитини зосередитися на предметах, необхідних для майбутньої професії — 29,6%.
Ще 27,1% опитаних вважають, що профільне навчання допоможе дитині більш усвідомлено обрати професійний шлях. Майже 20% респондентів переконані, що реформа дозволить розвинути важливі життєві навички.
Також по 19% батьків вважають перевагою можливість здобувати якіснішу освіту та навчатися серед однолітків зі схожими інтересами.
Що найбільше насторожує батьків у реформі
Найбільше занепокоєння серед батьків викликає недостатня кількість інформації про те, як саме буде організоване навчання в академічних ліцеях. Цей варіант обрали 24,7% респондентів.
Ще 22,7% батьків турбує психологічний аспект переходу дитини до нового закладу освіти та зміна колективу. Для 20,3% проблемою залишається незрозумілість із вибором профілю навчання.
Серед інших факторів занепокоєння батьки називали ризик помилкового вибору профілю, далеку дорогу до ліцею, безпекові умови підвезення, стан доріг та відсутність організованого транспорту.
У сільській місцевості ключовими проблемами стали саме транспортна доступність та якість доріг. Натомість у містах батьків більше хвилюють питання профілізації навчання та психологічної адаптації дітей.
Чи визначилися батьки з подальшим навчанням дітей
Половина опитаних батьків — 50,2% — ще не визначилися, де саме їхня дитина здобуватиме повну загальну середню освіту після завершення базової школи.
Навчання у профільному академічному ліцеї обрали 25% респондентів. Ще 10,5% планують вступ дитини до закладу професійної освіти, 6,2% — до закладу фахової передвищої освіти, а 6,7% розглядають навчання за кордоном.
Окрему увагу привертає той факт, що 1,4% батьків повідомили про намір не продовжувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, хоча така освіта є обов’язковою.
Які фактори впливають на вибір ліцею
Найважливішим фактором при виборі ліцею для дитини батьки назвали спеціалізацію, яка відповідає інтересам та здібностям учня. Цей варіант обрали 32,8% респондентів.
На другому місці — близькість закладу освіти до дому (24,1%). Також важливими залишаються кваліфікація вчителів профільних предметів (21,8%), можливість навчатися разом із друзями (17,2%) та рекомендації педагогів щодо здібностей дитини (14,7%).
Для багатьох родин вагомими факторами залишаються безпекові умови підвезення, сучасне обладнання та наявність лабораторій.
Чи забезпечене підвезення учнів до закладів освіти
Проблема підвезення школярів залишається актуальною для багатьох громад. 43,1% опитаних повідомили про відсутність організованого підвезення до закладів освіти. Ще 22,1% не володіють такою інформацією.
Лише 34,8% респондентів зазначили, що підвезення у їхній громаді забезпечене.
У селах ситуація виглядає дещо кращою: 66,7% мешканців повідомили про наявність підвезення. У селищах цей показник становить 68,8%.
Які рекомендації озвучили автори дослідження
За результатами дослідження автори наголошують на необхідності посилення інформаційної роботи щодо реформи профільної середньої освіти як на державному, так і на місцевому рівнях.
Серед основних рекомендацій — активна комунікація з громадами, розробка інформаційних матеріалів про профільне навчання та можливості продовження освіти, проведення широкої інформаційної кампанії для батьків, педагогів і громад.
Також рекомендується посилити роботу з педагогами академічних ліцеїв та реформувати психологічну службу закладів освіти для підтримки адаптації учнів до нової моделі навчання.
Окрему увагу пропонують приділити громадам прифронтових, прикордонних та гірських територій, де створення мережі академічних ліцеїв може супроводжуватися додатковими викликами.