У Міністерстві освіти і науки України спростували інформацію про те, що для функціонування академічного або професійного ліцею в межах реформи старшої профільної школи необхідно щонайменше 300 учнів.
Як повідомила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, останніми днями у різних регіонах поширюється інформація про те, що реформа старшої профільної школи нібито передбачає створення академічних та професійних ліцеїв із мінімальною кількістю 300 учнів у 10–12 класах.
За її словами, така інформація не відповідає дійсності та є хибною інтерпретацією законодавства.
Які вимоги насправді передбачає закон
Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», жодних вимог щодо конкретної кількості учнів у академічних чи професійних ліцеях не встановлено.
Натомість законодавство визначає лише дві ключові умови організації навчання у старшій профільній школі:
- наявність щонайменше двох класів на паралелі;
- забезпечення щонайменше трьох профілів навчання.
Формально це означає, що мінімальна кількість учнів може бути значно меншою, ніж поширені у публічному просторі 300 осіб. Наприклад, один профіль може формуватися з групи щонайменше восьми учнів. Відповідно, три профілі на паралелі можуть налічувати приблизно 24 учні.
Таким чином, у 10–12 класах загальна кількість учнів може становити близько 72 осіб.
Як формуватиметься мережа ліцеїв у громадах
Формування мережі академічних та професійних ліцеїв належить до повноважень територіальних громад. Під час ухвалення відповідних рішень враховуються законодавчі вимоги, а також місцевий контекст.
Зокрема, це стосується:
- закладів освіти у гірських районах;
- шкіл у прифронтових регіонах;
- громад із меншою кількістю учнів.
У таких умовах кількість учнів у старшій школі може бути меншою, ніж у великих містах. Саме тому законодавство не встановлює жорсткої кількісної вимоги.
Орієнтири під час пілотування старшої профільної школи
Водночас у межах пілотування реформи старшої профільної школи орієнтиром вважається приблизно 60 учнів на паралелі.
Такий показник дозволяє реально забезпечити учням можливість обирати профілі навчання та окремі предмети відповідно до власних освітніх інтересів.
Фактично йдеться про створення умов, за яких старшокласники отримають ширший вибір освітніх траєкторій і зможуть поглиблено вивчати ті предмети, які відповідають їхнім планам на майбутню професію.
Старша профільна школа — завершальний етап реформи НУШ
Старша профільна школа є третім етапом реформи «Нова українська школа», реалізація якої розпочалася ще у 2017 році.
Саме тоді перші учні пішли до першого класу за новим державним стандартом. Уже найближчими роками вони переходять до старшої школи та мають продовжити навчання за оновленою моделлю профільної освіти.
У Міністерстві освіти наголошують, що навіть в умовах повномасштабної війни важливо не відкладати рішення, які стосуються майбутнього цих учнів. Завдання держави та громад полягає у створенні можливостей для якісної освіти та свідомого вибору освітньої траєкторії.
Важливість відповідального ухвалення рішень
У Міністерстві освіти та науки також звернули увагу на необхідність відповідального підходу до реалізації освітньої політики.
Управлінці різних рівнів мають ухвалювати рішення, спираючись на чинне законодавство та перевірену інформацію, а не на непідтверджені дані чи маніпуляції, які можуть викликати необґрунтовані побоювання у громадах.
Найближчим часом Міністерство освіти та науки планує оголосити результати добору закладів освіти до пілотування старшої профільної школи. Це дасть змогу побачити, як різні громади — з різними умовами та масштабом — долучаються до практичного впровадження реформи.