У Верховній Раді повернулися до доопрацювання законопроєкту №15082, який має гарантувати учням можливість завершити повну загальну середню освіту в тому самому закладі загальної середньої освіти, де вони її розпочали.
Йдеться передусім про ситуацію з учнями 10–11 класів, які продовжують навчатися у школах, що не мають статусу академічного ліцею або не будуть такими закладами в межах реформи старшої профільної освіти.
Про повернення до роботи над законопроєктом повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
У Комітеті хочуть отримати актуальні дані від МОН
За словами Сергія Бабака, питання законопроєкту №15082 розглядалося на засіданні парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Раніше його вирішення було відтерміноване до вересня, однак після початку нового навчального року депутати повернулися до цієї проблеми.
Рішенням Комітету планується звернутися до Міністерства освіти і науки України, щоб отримати актуальні та верифіковані дані про заклади загальної середньої освіти, які не є і не будуть академічними ліцеями, але станом на початок 2026/2027 навчального року мають 10-ті, 11-ті або 10–11-ті класи, у яких продовжують навчатися діти.
Необхідність отримання такої інформації пов’язана з тим, що для остаточного доопрацювання законопроєкту потрібно чітко розуміти реальний масштаб проблеми.
Зокрема, у Верховній Раді хочуть встановити, скільки таких закладів освіти функціонує в Україні, скільки в них сформовано 10-х та 11-х класів і скільки учнів продовжують там навчання.
Чому виникла проблема з учнями 10–11 класів
Проблема виникла на перетині чинного законодавства, рішень органів місцевого самоврядування та реформи старшої профільної освіти.
В Україні триває формування мережі академічних ліцеїв, які мають забезпечувати здобуття профільної середньої освіти. Водночас існують заклади загальної середньої освіти, які не мають статусу ліцею, але в яких учні вже навчаються у 10-му або 11-му класі.
Як зазначає Сергій Бабак, законодавство не забороняє переведення учнів із класу в клас. Крім того, відповідні рішення щодо формування та зміни мережі закладів освіти ухвалювалися на рівні органів місцевої влади.
Тому ситуація, коли учень уже навчається у 10-му класі закладу, який не матиме статусу академічного ліцею, не виникла виключно через рішення самого учня чи його батьків.
Водночас у подальшому може виникнути юридична проблема, пов’язана із завершенням повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про освіту.
Що може змінити законопроєкт №15082
Саме для врегулювання цієї ситуації і був зареєстрований законопроєкт №15082.
Його головна мета полягає у тому, щоб учні, які вже навчаються у старших класах закладів загальної середньої освіти, не опинилися у правовій невизначеності через зміну статусу або мережі закладів освіти.
Особливо це стосується дітей, які вже навчаються у 10-х класах або перейшли з 10-го до 11-го класу.
Як наголошує голова профільного парламентського Комітету, учні не повинні ставати заручниками процесу реформування старшої профільної школи.
Якщо дитина вже продовжує навчання у відповідному закладі, держава має забезпечити зрозумілий механізм, який дозволить їй завершити повну загальну середню освіту та отримати документ про її здобуття.
Чому законопроєкт не винесли на розгляд раніше
Законопроєкт №15082 було зареєстровано ще у березні. Його авторами стали, зокрема, Сергій Бабак та Сергій Колебошин.
Однак тоді депутати свідомо не стали виносити документ на розгляд, оскільки окремі законодавчі зміни могли створити додаткові ризики для реалізації реформи старшої профільної освіти.
У Верховній Раді зазначали, що до цього питання планують повернутися після 1 вересня, коли стане зрозуміло, скільки саме учнів продовжують навчання у 10–11 класах закладів, які не мають і не матимуть статусу академічних ліцеїв.
Наразі ця обіцянка виконується: профільний Комітет знову розпочав роботу над законопроєктом.
Остаточне рішення залежатиме від реальної кількості учнів
За словами Сергія Бабака, необхідні законодавчі формулювання вже напрацьовані. Проте остаточна редакція законопроєкту має ґрунтуватися на актуальних та перевірених даних.
Це принципово важливо, оскільки отримана від МОН інформація може вплинути на окремі положення документа.
Передусім парламент має отримати відповідь на кілька ключових питань: скільки в Україні є шкіл, які не є і не будуть академічними ліцеями, але мають 10–11 класи; скільки учнів у них навчається та скільки з них мають завершити повну загальну середню освіту найближчими роками.
Лише після аналізу цих даних можна буде остаточно визначити законодавчий механізм, який дозволить врегулювати ситуацію.