Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак детально розповів про ключові бюджетні рішення, реформи в оплаті праці педагогів, особливості вступної кампанії в умовах повномасштабної війни, оновлення навчальних програм та плани щодо інтеграції ветеранів та інновацій у сферу освіти.
Радикальні зміни в оплаті праці педагогів
Однією з найбільших проблем у сфері освіти в Україні є низька оплата праці вчителів. Сергій Бабак повідомив, що цього року до зарплат педагогів було додатково закладено близько 59 млрд грн, що є безпрецедентною сумою в історії України. Наступного року до сфери освіти було закладено ще додаткових 4,8 млрд грн для підвищення зарплат працівникам загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти, а також науково-педагогічним працівникам університетів.
Метою було виконання норми Закону «Про освіту», за якою зарплата вчителя має становити не менше трьох мінімальних заробітних плат. Однак, якщо застосувати цю норму в нинішній системі нарахувань, це вимагатиме близько 336 млрд грн, тоді як у бюджеті 2025 року закладено лише 103 млрд грн, що є недосяжною цифрою для країни, яка воює.
Через це виникла ідея змінити саму логіку системи оплати праці: замість малого окладу і великої кількості надбавок збільшити оклад і мінімізувати надбавки. За цією новою системою молодий вчитель, який зараз отримує близько 8 200 грн (оклад 6 200 грн), міг би отримувати на руки близько 20 тисяч гривень, що суттєво демотивує. Хоча від початкових правок щодо нової системи нарахувань відійшли, було ухвалено рішення про поетапне підвищення зарплат: з 1 січня відбудеться чергове підвищення на 30%, а з вересня має бути ще +20% до поточної суми. Крім того, Кабінет Міністрів України отримав доручення розробити та подати до Верховної Ради пропозиції щодо нової системи оплати праці до 1 вересня.
Низькі зарплати є головною причиною гострого дефіциту кадрів: щороку готують понад 10 тисяч майбутніх учителів, але більшість із них не йдуть до школи. У шкільній системі існує 316 тисяч ставок, але фактично працює 272 тисячі вчителів, що означає 44 тисячі прихованих вакансій, які покриваються сумісництвом (близько 15% дефіциту).
Вступна кампанія та оновлення оборонного навчання
В умовах повномасштабної війни зберігається модель вступу, яка вже показала свою ефективність, – Національний мультипредметний тест (НМТ). Він передбачає чотири предмети (три обов’язкові й один на вибір) та проводиться протягом одного дня, що є критично важливим з огляду на безпеку.
Особливо відзначена робота Українського центру оцінювання якості освіти, який проводить тестування за кордоном завдяки підтримці понад 30 країн-партнерів, які надають свої університетські бази та комп’ютерні класи. Діти, які складали НМТ за кордоном, продемонстрували дуже високі результати, співставні з показниками традиційних лідерів (Київ та Львівська область), а з іноземних мов навіть вищі.
Щодо шкільних програм, кардинальних змін не потребують фундаментальні дисципліни, такі як математика, фізика чи українська мова. Однак предмет «Захист України» (колишня допризовна підготовка) суттєво змінюється. У 2023 році було спрямовано фінансування на повне оновлення цього предмета та створення великої мережі міжшкільних ресурсних центрів (більше 900) замість оновлення інфраструктури в кожній із 12 000 шкіл. У цих центрах учні отримують практичні навички, навчаючись працювати з дронами, тактичною підготовкою, стрілецькою зброєю та домедичною допомогою.
Крім того, оновлюються й інші елементи програм, зокрема підручники з історії України, доповнені розділом «Сучасна історія» матеріалами про повномасштабне вторгнення.
Цифровізація та штучний інтелект
Проєкт освітнього застосунку «Мрія» був запущений як експериментальний, що стало можливим в умовах воєнного стану. Хоча відповідний законопроєкт не був підтриманий, експеримент пішов добре, і буде друга спроба ухвалити Закон. Держава зобов’язана забезпечити базовий, мінімально необхідний продукт безкоштовно для всіх дітей, які не можуть дозволити собі платні комерційні сервіси, і «Мрія» виконує цю функцію.
Щодо регулювання використання штучного інтелекту (ШІ) у навчанні, однозначної відповіді поки що немає,. Університети вже почали впроваджувати власні правила в межах автономії. У прогресивному світі переважає думка, що ШІ стане постійною частиною життя як помічник, але його не можна використовувати як замінник власного інтелекту. Забороняти ШІ не варто, потрібно вчити ним правильно користуватися. Елементи штучного інтелекту вже інтегровані в «Дію» та тестуються у «Мрії» як базові помічники, і надалі планується експериментувати з різними моделями.
Освітні програми для ветеранів
З огляду на формування безпрецедентно великої ветеранської спільноти, були започатковані системні рішення. Ключовим інструментом став Закон «Про професійну освіту», який відкриває можливості для реінтеграції ветеранів.
Закон передбачає два паралельні треки:
- Стандартна професійна освіта для молоді.
- Освіта дорослих через короткострокові курси тривалістю від одного до шести місяців.
Цей другий трек був створений спеціально для реінтеграції ветеранів, дозволяючи їм швидко здобути нову спеціальність у різних сферах. Після завершення курсу ветерани можуть скласти іспит у кваліфікаційному центрі та отримати офіційне право працювати за новою професією. Ця реформа має працювати як для ветеранів, так і для будь-якого дорослого українця, який бажає змінити професію.
Євроінтеграційний трек та наука
На шляху євроінтеграції досягнуто значного прогресу; наприклад, Закон «Про дошкільну освіту» Європейська комісія внесла до топ-3 досягнень України, оскільки він навіть перевершує європейське законодавство.
Наступного року ключові закони стосуватимуться науки: «Про пріоритети наукової діяльності», «Про інноваційну діяльність» та «Про дослідницьку інфраструктуру». Головна мета — побудувати місток між науковими розробками та економікою, щоб університети стали центрами розробки інновацій,. Планується зняти законодавчі обмеження, які не дозволяють закладам вищої освіти створювати стартапи. Воєнний стан уже показав, що це можливо, оскільки науковці швидко почали створювати дрони та РЕБи, тісно поєднуючи науку та економіку. Закон «Про інноваційну діяльність» закладе фундамент для всієї екосистеми.