Конспекти уроків української літератури 10 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Олександр Олесь. Неоромантичні та символічні тенденції творчості (10 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Олександр Олесь. Неоромантичні та символічні тенденції творчості

Мета: познайомити учнів із життям та творчістю Олександра Олеся; прочитати та проаналізувати поезії  «З журбою радість обнялась», «Чари ночі», «О слово, рідне! Орле скутий!»; допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст поезій, символи, мотиви, ритміку, неоромантичні та символічні тенденції; розвивати навички виразного читання, роботи з текстами ліричних творів; вдосконалювати навички аналізу, вміння висловлювати свої думки; виховувати любов до рідного краю, природи, прагнення до гармонії

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

 Олександр Олесь — один із найвизначніших ліриків ХХ століття. Його поезія, надзвичайно мелодійна, сповнена загадкових ритмів, тонів, завдяки свіжості поетичних образів, плавності та легкості віршів, сміливості деяких прийомів розширила тематичний і стильовий діапазони українського художнього слова.

Як відзначав Максим Рильський, Олександр Олесь «належить до покоління письменників, які з’явилися в українській літературі на початку ХХ століття, коли ще жили і творили великі Іван Франко, Михайло Коцюбинський і Леся Українка. Інтелігенція того часу вітала в особі поета надійну творчу силу, визнала його як щирого й безпосереднього лірика, яким він був усе своє життя». Тож сьогодні на уроці ми познайомимось із життям та творчості цього митця.

  1. Опрацювання навчального матеріалу. Біографія Олександра Олеся

Олександр Олесь (справжнє прізвище — Кандиба) народився 5 грудня 1878 року в місті Білопілля Сумської області в чумацько-селянській сім’ї. Тут Олександр закінчив початкову школу й двокласне училище, а у віці 15 років вступив до хліборобської школи в містечку Деркачі неподалік Харкова. Там він брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», у яких з’явилися його перші вірші.

Після завершення школи став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, проте через матеріальні нестатки був змушений залишити його. Працював у маєтку промисловця практикантом.

1903 року Олесь склав іспит із латини і вступив до Харківського ветеринарного інституту. Під час навчання в інституті водночас заробляв на прожиття статистиком у земстві. 1907 року одружився з Вірою Свадковською, яка народила йому сина – майбутнього письменника, Олега Ольжича.

З жовтня 1909 року Олександр Олесь працював ветеринарним лікарем у Києві, водночас з 1911 року співпрацював у редакції «Літературно-наукового вістника» та у видавництві «Лан». 1919 року виїхав до Будапешта як аташе з питань культури посольства Української Народної Республіки в Угорщині. Починає працює в херсонських степах. 1903 року Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту. Під час навчання в університеті паралельно працює на Дарницькій скотобійні.

Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві. У цей час він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою. Становлення поета припадає на часи революційного піднесення визвольного руху. За сприяння відомого історика Олександри Єфименко, яка високо оцінила вірші молодого автора, на кошти українського громадського діяча Петра Стебницького в 1907 року виходить його збірка поезій «З журбою радість обнялась» під псевдонімом Олександр Олесь. Творами талановитого поета-лірика захопилася освічена громадськість, з нетерпінням очікуючи нових видань — книжки «Драматичні етюди». 1909 року вийшла друком збірка «Будь мечем моїм!..», 1911-го — третя збірка «Книжка третя».

Після більшовицького жовтневого перевороту Олесь опиняється за кордоном. Еміграція стала трагедією життя Олеся. Після еміграції за кордон оселяється й періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Олесь видає за кордоном ряд збірок, основна тема яких — туга за Україною.

З 1924 року жив у Празі. Листування Олеся з Олегом Ольжичем демонструє справді теплі й ніжні родинні стосунки, батьківську турботу про освіту, захоплення та професійні інтереси сина. Тяжкими були останні роки Олександра Олеся. Гітлер розчленовує Чехословаччину, яка прихистила поета. Угорські нацисти в крові затопили проголошену державність Карпатської України. У вересні 1939 року спалахнула Друга світова війна. Поета не покидають тривожні думи про сина Олега — активного учасника руху Опору. Восени 1941 року юнак побував у Києві, мріючи про відновлення української державності. Та боротьба була нерівною: нацисти схопили Олега Ольжича і в червні 1944 року закатували в концтаборі Заксенгаузен. Так передчасно обірвалося життя відомого вченого-археолога і талановитого поета.

22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі. У 2017 році перепохований у Києві.

  1. Опрацювання навчального матеріалу. Творчість

Творчість Олександра Олеся виразно поділяється на два періоди: в Україні (1907–1918 роки та в еміграції (1919–1944 роки.).

Перша поетична збірка «З журбою радість обнялась…» вийшла у Петербурзі 1907 року. Те видання відразу помітила Леся Українка і належним чином оцінила талант поета. Климентій Квітка, чоловік поетеси, згадує про це так: «По виході першого тому віршів Олеся вона сказала, що він випередив її яко ліричний поет, і при тім не зажурилася і сказала тільки, що їй вже писати ліричні вірші не варто».

Олександр Олесь вніс в українську літературу нові образи й ритми. Відсутність повчального тону в його поезіях сприймалася сучасниками як розрив із попередньою народницькою традицією. Поряд з романтичними мотивами поет уживав символічну систему образів, прагнучи за допомогою символів та алегорій досягнути приховану сутність життя. Провідне місце у збірці Олеся посідали також твори, пов’язані з революцією 1905 року, що стали яскравим зразком громадянської поезії.

  1. Робота над змістом твору «З журбою радість обнялась»

5.1. Виразне читання поезії учнями

5.2. Бесіда за питаннями

  • Як ви зрозуміли зміст поезії? Про що в ній ідеться?
  • Визначте тему твору.
  • Яку ідею втілив письменник у цій коротенькій і водночас місткій мініатюрі?
  • Який художній прийом використовує автор, щоб якнайточніше передати тему та ідею твору?
  • Які художні засоби зустрічаємо у вірші Олеся?
  • Як автор досягає милозвучності вірша?

5.3. Літературний аналіз твору

Тема: осмислення ліричним героєм власної долі та людського буття. У житті людини є журба і радості, якими міниться життя.

Ідея: утвердження думки про те, що журба і радість – одвічні супутники людської долі

Рід: лірика

Жанр: інтимна лірика

Напрям: неоромантизм

Художні засоби:

Контраст: журба і радість; сльози і сміх; ніч і ранок

Метафора: з журбою радість обнялась

Порівняння: як в жемчугах, мій сміх

Оксиморон: в сльозах, … мій сміх…

Антитеза: одна летить, друга спиня…

  1. Робота над змістом твору «Чари ночі»

Олександр Олесь — один з найталановитіших співців кохання, пристрасті, радості від земної любові закоханої людини. Його вірш «Чари ночі» став однією з найулюбленіших у народі пісень «Сміються, плачуть солов’ї», тобто він став романсом. Поезія була написана Олександром Олесем 1904 року після знайомства з його майбутньою дружиною Вірою Свадковською.

6.1. Виразне читання поезії учнями

6.2. Бесіда за питаннями

  • Яке враження справила на вас поезія?
  • Який її основний мотив?
  • Які ще образи наявні у творі?
  • Що вам про них відомо?

Образи людей: ліричний герой, Фауст

Фольклорні образи: солов’ї, зорі, квіти

Міфологічні істоти: боги

Образи природи: весна, море, земля, лист, струмок, хмари, туман, верби

Образи предметів та явищ:  поцілунок, мить життя, бенкет весни, дзвін чарок, бажання

  • Які з них є символічними?

Солов’ї – символ весни, кохання

Іскра – символ душевної енергії, завзяття

Бенкет весни – символ життя

Поцілунок – символ воз’єднання закоханих

Фауст – символ неповоротності минущості, марності намагань

  • Чи можна сказати, що твір має певну композицію?
  • Чому, на вашу думку, його перша та останні строфи повторюються?
  • А які художні засоби переважають у ньому?
  • До якого напряму модернізму він належить?

6.3. Літературний аналіз твору 

Тема: усвідомлення скороминущості людського життя на тлі вічної краси та гармонії всесвіту.

Ідея: життя швидкоплинне, тому треба цінувати кожну хвилину; уславлення єдності людини і природи, сили кохання.

Рід: лірика

Жанр: романс

Напрям: символізм

Художні засоби:

Епітети: летюча мить життя; палкі обійми; верби п’яні; струни золоті;

Метафори: сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди; весна іде назустріч; весна рада; струмінь душі влий; лови летючу мить життя; земля тремтить; струмок воркоче; лятять тумани; іскра горить; бенкет весна справляє; візьме час; погасне в серці багаття;

Гіпербола: весь світ співає

Антитеза: життя – мить; для смерті – вічність ціла

  1. Робота над змістом твору «О слово, рідне! Орле скутий!»

Після виходу першої збірки Олеся окремі критики відразу за-рахували його до спадкоємців Кобзаря. Відома українська культурно-освітня діячка Софія  Русова так пише: «…прямим спадкоємцем Шевченка із всім його полум’яним натхненням і пристрасною любов’ю до батьківщини є молодий поет Олесь… Його пісня звучить могутнім закликом до свободи. І цей заклик є прямим відгуком на голос Шевченка».

Олександр Олесь ставить своє слово «на сторожі рабів німих», бере на себе обов’язок будити сплячих, вести «на гори» духовно сліпих і темних, підтримувати слабодухих.

Без мови неможливе існування народу, адже це та скарбниця духовності, яка ввібрала в себе відомості про звичаї, традиції, побут українців, яка доносить до нас славні сторінки історії і плекає надію на краще майбуття. Відомо, що історія розвитку української мови трагічна й водно-час велична, адже їй довелося пройти тернистий шлях знущань, заборон, катувань кращих представників інтелігенції. Це, звичайно, наклало певний відбиток на ставлення людей до мови, її духовної сутності.

Журбою, болем поета-патріота Олександра Олеся було рідне слово. Усвідомлюючи, що мова — це етнічна категорія, що притаманна кожному народові, Олесь безжальний у ставленні до тих, хто цурається рідного слова. Осуд тих, хто зневажливо ставиться до рідного слова, звучить у вірші «О слово рідне! Орле скутий!»,  написаному 1907 року. Вірш увійшов до збірки «Будь мечем моїм», виданої 1909 року. Пропоную вам познайомитись із його змістом.

7.1. Виразне читання поезії

7.2. Бесіда за питаннями

  • До якого жанру лірики належить вірш?
  • Пригадайте, хто з українських поетів звертався до теми рідної мови?
  • Чому рідне слово Олесь порівнює з «орлом скутим»?
  • Яким є цей образ?
  • Чи є у поезії інші символічні образи? Які саме?

Скутий орел — гордий, сильний птах — скутий путами i не дають йому ширяти в словесного багатства української мови; символ великої сили й свободи.

Сонце – символ нового життя.

Судні дощі – символ покари за безпам’ятства.

Меч – символ сили слова

  • Як усвідомлює свою причетність до проблеми існування рідного слова ліричний герой поезії?
  • До якого напряму модернізму належить поезія?

7.3. Літературний аналіз твору

Тема: любов до рідної мови і заклик до її збереження.

Ідея: рідне слово має стати духовною зброєю народу.

Рід: лірика

Жанр: громадянська лірика

Напрям: символізм

Художні засоби:

Епітети: слово рідне; орел скутий; співочий грім»; зорі блакитноокі; шовковий спів; левій рев; дощі судні.

Метафори: Дніпра левій рев; музика гір блакитнооких; сонцем стань; розлетися дощами судними.

Контраст: Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий.

  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання

1) онлайн-тест

2) вивчити напам’ять поезію «Чари ночі»

3) прочитати твір Олександра Олеся «По дорозі в казку»

Завантажити: Олександр Олесь. Неоромантичні та символічні тенденції творчості (10 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 17.7 MB, Завантажень: 15)
Back to top button