Григір Тютюнник «Климко». Художні особливості твору (7 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Григір Тютюнник «Климко». Художні особливості твору
Мета: завершити роботу над змістом повісті Григора Тютюнника «Климко»; з’ясувати художні особливості твору; дати визначення «художня деталь»; допомогти учням зрозуміти підтекст твору, роль художніх деталей для розкриття його теми та основної думки, образів; розвивати навички спостереження над художнім текстом, розуміння підтексту за художніми деталями, уміння самостійно працювати з книгою, культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати свої думки, почуття; формувати вміння оцінювати поведінку і вчинки героїв твору; прищеплювати риси співчутливості, чуйності, доброти та щирості.
ХІД УРОКУ
- Організаційний етап
- Перевірка домашнього завдання
- Повідомлення теми та мети уроку
Сьогодні на уроці ми завершимо роботу над ідейно-художнім змістом та художніми особливостями повісті Григора Тютюнника «Климко», а також ви дізнаєтесь, що називається художньою деталлю та спробуєте віднайти їх у творі.
- Актуалізація опорних знань
Перш, ніж почати роботу над змістом останніх розділів повісті, давайте пригадаємо, що ми знаємо з попередніх. Я зачитуватиму вам твердження, а ви маєте підтвердити або спростувати їх. Під час відповіді намагайтеся посилатися на текст твору для підтвердження власної думки.
- Після того, як згоріла станція, Климко оселився у будівлі школи.
- У перші дні проживання на новому місці Климкові заважали спати пацюки.
- У висілку розпочався голод, бо того року був неврожай.
- На базарі Климко зустрів Наталю Миколаївну.
- Наталя Миколаївна поміняла своє плаття на борошно.
- Доню Наталі Миколаївни звали Оленка.
- Климко запропонував учительці жити з ними.
- Перед мандрівкою до Слов’янська Климко залишив Наталі Миколаївні записку.
- Дівчина, яку побачив Климко на базарі у місті, тримала в руках букет жоржин.
- Климко виміняв у шевця взуття на картоплю.
- Захищаючи дівчину, Климко сказав, що вона його сестра.
- Жінка, з якою швець звів Климка, пообіцяла йому півпуда солі без плати.
- Робота над змістом повісті Григора Тютюнника «Климко»
Що ж, а тепер давайте з’ясуємо, чи вдалося Климкові роздобути сіль та повернутися з нею додому.
- Як звали жінку, у якої опинився Климко?
- Як сприйняв повідомлення про свою хворобу Климко? Зачитайте
— Довго я спав, тьотю? — спитав Климко.
— Не спав, а в гарячці був. Без пам’яті був трохи не три дні. Так тебе тіпало, бідолагу, що аж підкидало на ліжку. Не знали вже, чим і вкривати. Застудився ти дуже…
Климко поворухнувся під важкою вкривачкою і сказав:
— Треба йти.
“Три дні!” — Климко відчував, що йому запекло в очах, як тоді, в балці, де він дожував останні крихти від Бочонкових сухарів, і заплющився.
Три дні… Це ж половину дороги пройшов би вже. А мо’, й більше ніж половину, бо назад, із сіллю, ішов би швидше. Та й ніг уже не треба було б сідати гріть. Він ішов би так, як тоді, коли вони з тіткою вихопилися за Слов’янськ і Климко побачив і впізнав далеко в полі той курінь, у якому ночував минулої ночі, а ще далі — станцію і чепурний виселок, де він сидів під парканом та ждав, що горобці зіб’ють йому двійко червивих яблук. Отже, він вертався додому!
- Про що це свідчить?
- Що зробив Климко, коли прокинувся?
- Чому він вирішив допомогти тітці Марині по господарству?
- Як сприйняла тітка Марина повідомлення Климка про те, що він збирається йти додому? Зачитайте
— Я піду, тьотю, — тихо сказав Климко. — Сьогодні. А то ще один день пропаде…
Тітка Марина поставила глек з молоком на лаву і подивилася на Климка спершу злякано, потім обличчя їй жалібно скривилося, очі набралися слізьми.
— А може б, ти, синочку, в мене зостався, га? — спитала вона невпевнено.
— Назовсім. До кого ж тобі туди йти? Це я ще дорогою подумала, та зразу не сказала: бачу ж — хворе хлопченя… А вчителька з дитинкою якось переб’ється, серед людей же… Я тебе вдягла б як слід і взула, їсти в мене, хвалити бога, є що — німці до нас тільки .вряди-годи заскакують, то ще й не обібрали, глуша в нас тут. А прийде дядько Петро, чоловік мій, з війни — хай там його, козака, смерть обминає — жити мемо втрьох, будеш нам за рідного сина… В школу тебе оддамо… Га? — В очах у неї світилася надія і ще щось таке ласкаве, чого Климко не міг збагнути. Йому тільки дуже шкода стало тітки, і він сказав:
— Я прийду до вас, тітонько Марино. Як тільки не стане в нас голоду, так і прийду або приїду. А зараз треба мені назад, мене там ждуть…
- Чому, на вашу думку, Климко не пристав на пропозицію тітки Марини?
- Яким чином Климко мав дістатися додому?
- Як сталося так, що Климко покинув поїзд? Зачитайте
Німець обвів ліхтариком усі кутки, помовчав, розставивши ноги і згасивши ліхтарик, і раптом крикнув, як вистрілив:
— Гераус!!!
Першим пішов до дверей дядько, що все курив. Коли дядько підійшов близько, німець відкинувся плечима назад, обкрутнувся на одній нозі, а другою з усього маху вдарив старого вище колін. Дядько охнув і сторчма випав з вагона. Німець знову став у попередню позу і ждав жінок. Климко попробував одчинити свої двері, але вони не подавалися, видно, намокли за ніч під дощем. Зойкнула жінка, закричала друга, третя… Німець бив їх так само, як і старого, — мовчки, із усього маху. Климко на превелику силу встав з клунком за плечима і пішов до дверей. Він помітив, що німець б’є лише правою ногою, і хотів проскочити зліва від нього. Німець скоса стежив за Климком, Климко теж не зводив з нього очей. Не дійшовши до дверей кроків три, він зігнувся калачиком, аж клунок посунувся на голову, подався ще трохи вліво од німця і разом з клункам полетів з вагона, перекинувся в повітрі й посунувся сторч головою по крутому мокрому насипу просто в калюжу, а клунок боляче придавив шию. Німець таки достав його вже на льоту кулаком у груди…
- Що ми можемо дізнатися про ті часи з цієї ситуації?
- Скільки мав діставатися Климко додому пішки?
- Що побачив Климко, опинившись у висілку? Зачитайте
Нараз у висілку глухо хлопнув постріл. Потім коротко диркнув автомат. “Невже знову італійці?” — подумав Климко.
Вони й тоді, як прийшли, зчинили таку стрілянину по курях, наче у висілку точився бій. Так де ж ті кури зараз, як їх витрощили до одної?
Знову бухнув постріл, уже ближче, куля десь угорі тівкнула.
І тут Климко побачив, що від переїзду назустріч йому біжить якийсь чоловік — босий, у солдатському галіфе з розв’язаними поворозками і в гімнастерці без реміняки.
Він біг і весь час оглядався. На переїзд вискочило ще двоє, у чорному, і один з них припав на коліно і вистрілив. Той, що біг, вильнув убік.
І тоді Климко все зрозумів.
— Туди, дядю, біжіть! — закричав він, показуючи рукою праворуч від себе. — Туди! Там балка!..
- Чому, на вашу думку, Климко не був байдужим до чоловіка?
- Яке лихо спіткало Климка. Зачитайте
Від переїзду вдарила довга автоматна черга. Климка штовхнуло в груди і обпекло так боляче, гостро, що в очах йому попливли червоногарячі плями.
Він уп’явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав.
А з пробитого мішка тоненькою білою цівкою потекла на дорогу сіль…
— Климка-а-а! Кли-и-мка-а! — почув Климко з гарячої пітьми і нічого вже більше не чув.
Від переїзду, піднявши руки, спотикаючись і падаючи, біг до Климка Зульфат.
- Які почуття викликав у вас фінал повісті?
- Як ви вважаєте, чи випадково «з пробитого мішка тоненькою білою цівкою потекла на дорогу сіль…»?
- Робота з підручником
Дуже часто у своїх творах письменники використовують художні деталі, і повість Григора Тютюнника «Климко» – не виняток. Що називають художньою деталлю, які її особливості, ми можемо дізнатися, звернувшись до статті нашого підручника.
Українська література: підруч. для 7 кл. загальноосвітн.навч.закл./О.М.Авраменко – К.: Грамота, 2015. – ст.181
- Теорія літератури
Отже, художня деталь – виразна подробиця з твору, яка подає певний епізод, подію чи випадок у несподіваному ракурсі.
Деталь фіксує увагу читача на те, що письменникові здається найбільш важливим, характерним в природі, в людині або в навколишньому його предметному світі.
За чуттєвим сприйняттям художні деталі поділяються на зорові, слухові, дотикові і нюхові.
Зорові художні деталі, в свою чергу, поділяються на речові, інтер’єрні, портретні та пейзажні.
- Укладання таблиці
У п’ятому класі ви, до речі, вже знайомились із поняттям «портретна деталь».
- Пригадайте, що називають портретною деталлю.
- Які портретні деталі використано у повісті Григора Тютюнника «Климко»?
У повісті «Климко» наявні усі види зорових деталей, давайте укладемо таблицю, вказавши там портретні, речові, пейзажні та інтер1єрні деталі та з’ясуємо їхнє значення.
- Літературний аналіз тексту
Ми завершили опрацювання всіх розділів повісті, і наразі можемо зробити літературний аналіз твору, визначивши його тему, ідею та жанр.
Тема: зображення поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.
Ідея: уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості, самопожертви; засудження війни, жорстокості, грубості.
Жанр: повість
- Творча рефлексія
Вам фінал повісті, безперечно, видався сумним. Напишіть власне завершення повісті або висловіть думку, чому автор вибрав саме таке завершення. Свої роботи оформіть у вигляді есе. Час на виконання робіт – 7 хвилин.
- Зачитування учнівських робіт
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
- ст. 181 – теорія
- № 10 ст. 182 (письмово)
- Прочитати «Скарб» Олекси Стороженка