Григір Тютюнник «Климко». Художні особливості твору (7 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Григір Тютюнник «Климко». Художні особливості твору

Мета: завершити роботу над змістом повісті Григора Тютюнника «Климко»; з’ясувати художні особливості твору; дати визначення «художня деталь»;  допомогти учням зрозуміти підтекст твору, роль художніх деталей для розкриття його теми та основної думки, образів; розвивати навички спостереження над художнім текстом, розуміння підтексту за художніми деталями, уміння самостійно працювати з книгою, культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати свої думки, почуття; формувати вміння оцінювати поведінку і вчинки героїв твору; прищеплювати риси співчутливості, чуйності, доброти та щирості.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап

2. Перевірка домашнього завдання

3. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ми завершимо роботу над ідейно-художнім змістом та художніми особливостями повісті Григора Тютюнника «Климко», а також ви дізнаєтесь, що називається художньою деталлю та спробуєте віднайти їх у творі.

4. Актуалізація опорних знань

Перш, ніж почати роботу над змістом останніх розділів повісті, давайте пригадаємо, що ми знаємо з попередніх. Я зачитуватиму вам твердження, а ви маєте підтвердити або спростувати їх. Під час відповіді намагайтеся посилатися на текст твору для підтвердження власної думки.

1. Після того, як згоріла станція, Климко оселився у будівлі школи.
2. У перші дні проживання на новому місці Климкові заважали спати пацюки.
3. У висілку розпочався голод, бо того року був неврожай.
4. На базарі Климко зустрів Наталю Миколаївну.
5. Наталя Миколаївна поміняла своє плаття на борошно.
6. Доню Наталі Миколаївни звали Оленка.
7. Климко запропонував учительці жити з ними.
8. Перед мандрівкою до Слов’янська Климко залишив Наталі Миколаївні записку.
9. Дівчина, яку побачив Климко на базарі у місті, тримала в руках букет жоржин.
10. Климко виміняв у шевця взуття на картоплю.
11. Захищаючи дівчину, Климко сказав, що вона його сестра.
12. Жінка, з якою швець звів Климка, пообіцяла йому півпуда солі без плати.

5. Робота над змістом повісті Григора Тютюнника «Климко»

Що ж, а тепер давайте з’ясуємо, чи вдалося Климкові роздобути сіль та повернутися з нею додому.

• Як звали жінку, у якої опинився Климко?
• Як сприйняв повідомлення про свою хворобу Климко? Зачитайте

— Довго я спав, тьотю? — спитав Климко.

— Не спав, а в гарячці був. Без пам’яті був трохи не три дні. Так тебе тіпало, бідолагу, що аж підкидало на ліжку. Не знали вже, чим і вкривати. Застудився ти дуже…

Климко поворухнувся під важкою вкривачкою і сказав:

— Треба йти.

“Три дні!” — Климко відчував, що йому запекло в очах, як тоді, в балці, де він дожував останні крихти від Бочонкових сухарів, і заплющився.

Три дні… Це ж половину дороги пройшов би вже. А мо’, й більше ніж половину, бо назад, із сіллю, ішов би швидше. Та й ніг уже не треба було б сідати гріть. Він ішов би так, як тоді, коли вони з тіткою вихопилися за Слов’янськ і Климко побачив і впізнав далеко в полі той курінь, у якому ночував минулої ночі, а ще далі — станцію і чепурний виселок, де він сидів під парканом та ждав, що горобці зіб’ють йому двійко червивих яблук. Отже, він вертався додому!

• Про що це свідчить?
• Що зробив Климко, коли прокинувся?
• Чому він вирішив допомогти тітці Марині по господарству?
• Як сприйняла тітка Марина повідомлення Климка про те, що він збирається йти додому? Зачитайте

— Я піду, тьотю, — тихо сказав Климко. — Сьогодні. А то ще один день пропаде…

Тітка Марина поставила глек з молоком на лаву і подивилася на Климка спершу злякано, потім обличчя їй жалібно скривилося, очі набралися слізьми.

— А може б, ти, синочку, в мене зостався, га? — спитала вона невпевнено.

— Назовсім. До кого ж тобі туди йти? Це я ще дорогою подумала, та зразу не сказала: бачу ж — хворе хлопченя… А вчителька з дитинкою якось переб’ється, серед людей же… Я тебе вдягла б як слід і взула, їсти в мене, хвалити бога, є що — німці до нас тільки .вряди-годи заскакують, то ще й не обібрали, глуша в нас тут. А прийде дядько Петро, чоловік мій, з війни — хай там його, козака, смерть обминає — жити мемо втрьох, будеш нам за рідного сина… В школу тебе оддамо… Га? — В очах у неї світилася надія і ще щось таке ласкаве, чого Климко не міг збагнути. Йому тільки дуже шкода стало тітки, і він сказав:

— Я прийду до вас, тітонько Марино. Як тільки не стане в нас голоду, так і прийду або приїду. А зараз треба мені назад, мене там ждуть…

• Чому, на вашу думку, Климко не пристав на пропозицію тітки Марини?
• Яким чином Климко мав дістатися додому?
• Як сталося так, що Климко покинув поїзд? Зачитайте

Німець обвів ліхтариком усі кутки, помовчав, розставивши ноги і згасивши ліхтарик, і раптом крикнув, як вистрілив:

— Гераус!!!

Першим пішов до дверей дядько, що все курив. Коли дядько підійшов близько, німець відкинувся плечима назад, обкрутнувся на одній нозі, а другою з усього маху вдарив старого вище колін. Дядько охнув і сторчма випав з вагона. Німець знову став у попередню позу і ждав жінок. Климко попробував одчинити свої двері, але вони не подавалися, видно, намокли за ніч під дощем. Зойкнула жінка, закричала друга, третя… Німець бив їх так само, як і старого, — мовчки, із усього маху. Климко на превелику силу встав з клунком за плечима і пішов до дверей. Він помітив, що німець б’є лише правою ногою, і хотів проскочити зліва від нього. Німець скоса стежив за Климком, Климко теж не зводив з нього очей. Не дійшовши до дверей кроків три, він зігнувся калачиком, аж клунок посунувся на голову, подався ще трохи вліво од німця і разом з клункам полетів з вагона, перекинувся в повітрі й посунувся сторч головою по крутому мокрому насипу просто в калюжу, а клунок боляче придавив шию. Німець таки достав його вже на льоту кулаком у груди…

• Що ми можемо дізнатися про ті часи з цієї ситуації?
• Скільки мав діставатися Климко додому пішки?
• Що побачив Климко, опинившись у висілку? Зачитайте

Нараз у висілку глухо хлопнув постріл. Потім коротко диркнув автомат. “Невже знову італійці?” — подумав Климко.

Вони й тоді, як прийшли, зчинили таку стрілянину по курях, наче у висілку точився бій. Так де ж ті кури зараз, як їх витрощили до одної?

Знову бухнув постріл, уже ближче, куля десь угорі тівкнула.

І тут Климко побачив, що від переїзду назустріч йому біжить якийсь чоловік — босий, у солдатському галіфе з розв’язаними поворозками і в гімнастерці без реміняки.

Він біг і весь час оглядався. На переїзд вискочило ще двоє, у чорному, і один з них припав на коліно і вистрілив. Той, що біг, вильнув убік.

І тоді Климко все зрозумів.

— Туди, дядю, біжіть! — закричав він, показуючи рукою праворуч від себе. — Туди! Там балка!..

• Чому, на вашу думку, Климко не був байдужим до чоловіка?
• Яке лихо спіткало Климка. Зачитайте

Від переїзду вдарила довга автоматна черга. Климка штовхнуло в груди і обпекло так боляче, гостро, що в очах йому попливли червоногарячі плями.

Він уп’явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав.

А з пробитого мішка тоненькою білою цівкою потекла на дорогу сіль…

— Климка-а-а! Кли-и-мка-а! — почув Климко з гарячої пітьми і нічого вже більше не чув.

Від переїзду, піднявши руки, спотикаючись і падаючи, біг до Климка Зульфат.

• Які почуття викликав у вас фінал повісті?
• Як ви вважаєте, чи випадково «з пробитого мішка тоненькою білою цівкою потекла на дорогу сіль…»?

6. Робота з підручником

Дуже часто у своїх творах письменники використовують художні деталі, і повість Григора Тютюнника «Климко» – не виняток. Що називають художньою деталлю, які її особливості, ми можемо дізнатися, звернувшись до статті нашого підручника.

Українська література: підруч. для 7 кл. загальноосвітн.навч.закл./О.М.Авраменко – К.: Грамота, 2015. – ст.181

7. Теорія літератури

Отже, художня деталь – виразна подробиця з твору, яка подає певний епізод, подію чи випадок у несподіваному ракурсі.

Деталь фіксує увагу читача на те, що письменникові здається найбільш важливим, характерним в природі, в людині або в навколишньому його предметному світі.

За чуттєвим сприйняттям художні деталі поділяються  на зорові, слухові, дотикові і нюхові.

Зорові художні деталі, в свою чергу, поділяються на речові, інтер’єрні, портретні та пейзажні.

8. Укладання таблиці

У п’ятому класі ви, до речі, вже знайомились із поняттям «портретна деталь».

• Пригадайте, що називають портретною деталлю.
• Які портретні деталі використано у повісті Григора Тютюнника «Климко»?

У повісті «Климко» наявні усі види зорових деталей, давайте укладемо таблицю, вказавши там портретні, речові, пейзажні та інтер1єрні деталі та з’ясуємо їхнє значення.

9. Літературний аналіз тексту

Ми завершили опрацювання всіх розділів повісті, і наразі можемо зробити літературний аналіз твору, визначивши його тему, ідею та жанр.

Тема: зображення поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.

Ідея: уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості, самопожертви; засудження війни, жорстокості, грубості.

Жанр: повість

10. Творча рефлексія

Вам фінал повісті, безперечно, видався сумним. Напишіть власне завершення повісті або висловіть думку, чому автор вибрав саме таке  завершення. Свої роботи оформіть у вигляді есе. Час на виконання робіт – 7 хвилин.

11. Зачитування учнівських робіт

12. Підсумки уроку

13. Домашнє завдання

1. ст. 181 – теорія
2. № 10 ст. 182 (письмово)
3. Прочитати «Скарб» Олекси Стороженка

Завантажити: Григір Тютюнник «Климко». Художні особливості твору (7 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 2.8 MB, Завантажень: 43)