Послання Тараса Шевченка «До Основ’яненка» (9 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Послання Тараса Шевченка «До Основ’яненка»
Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість Тараса Шевченка; розповісти історію написання послання «До Основ’яненка»; дати визначення «послання» як жанру; проаналізувати послання «До Основ’яненка», з’ясувати ідею твору, її актуальність; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння виразно читати поетичні твори, логічно мислити, висловлювати власні думки; виховувати почуття поваги до історії України, життєвого подвигу Тараса Шевченка в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст.
Хід уроку
- Організаційний етап
- Повідомлення теми та мети уроку
Сьогодні ми з вами продовжуємо розглядати ранній період творчості Тараса Шевченка та познайомимось із новим жанром – посланням. Яскравим прикладом якого є твір митця «До Основ’яненка» – твір, що був надрукованим на сторінках першого видання «Кобзаря». В чому його особливість та сила? Чому твір з присвятою певній людині становить цінність не лише для вивчення творчості Шевченка, а є важливим для всієї української літератури? Це ми з вами і з’ясуємо під час сьогоднішнього уроку.
- Актуалізація опорних знань
- Пригадайте, на які періоди поділяють творчість Тараса Григоровича Шевченка?
- З чим пов’язаний такий поділ?
- Що характерне для раннього періоду?
- Які твори цього періоду ми вже з вами розглянули?
- Тестування за змістом балади Тараса Шевченка «Причинна»
1) Твір Тараса Шевченка «Причинна» за жанром є:
А) поемою Б) баладою В) елегією Г) повістю
2) Образ якої річки наявний у пролозі твору?
А) Дунай Б) Дніпро В) Десна Г) Дністер
3) Лексичне значення слова «причинна»:
А) Незаміжня дівчина Б) самотня дівчина
В) та, що втратила психічну рівновагу Г) кріпачка
4) Скільки років дівчина чекає на козака?
А) 5 Б) 10 В) 1 Г) 3
5) У головної героїні:
А) немає родичів ніяких Б) є заможні батьки
В) є тільки мати В) бідні батьки
6) Описуючи кохання дівчини до козака, митець використовує образ:
А) солов’я Б) орла В) голубки Г) зозулі
7) Русалки у творі Тараса Шевченка – це:
А) дівчата з риб’ячими хвостами
Б) нехрещені померлі діти
В) дівчата, що пішли з життя незаміжніми
Г) відьми
8) Біля якого дерева русалки залоскотали дівчину?
А) верби Б) калини В) дуба Г) ялини
9) Описуючи смерть дівчини, автор використовує символічний образ:
А) голубки Б) зозулі В) ластівки Г) калини
10) Де поховали молодих?
А) на сільскому цвинтарі Б) край дороги в житі
Б) під дубом В) на березі ріки
11) Описуючи обряд поховання, автор використовує образи:
А) міфологічні Б) рослинні В) тваринні Г) природних явищ
12) Який народний обряд не згадується у творі:
А) хрестини Б) розплітання коси В) весілля Г) поховання
- Опрацювання навчального матеріалу
Перший період творчості Тараса Шевченка – це час перебування митця за межами Батьківщини, час, на який припадає звільнення з кріпацтва до першої подорожі на Україну. Саме на цей період припадає вихід славнозвісного «Кобзаря» – першої збірки творів митця.
Перше видання «Кобзаря» було видрукуване в приватній друкарні в Санкт-Петербурзі тиражем всього 1000 примірників. До нього увійшло вісім ранніх творів Шевченка:
«Думи мої, думи мої»
«Перебендя»
«Катерина»
«Тополя»
«Думка»
«До Основ’яненка»
«Іван Підкова»
«Тарасова ніч»
Цікаво є те, що шість з них були з присвятами. А твір, який ми з вами розглянемо, мав і адресата.
- Пригадайте, хто такий Григорій Квітка-Основ’яненко?
- Які твори цього письменника вам відомі?
Григорій Квітка-Основ’яненко – батько української прози. І, як ми можемо пригадати, в одному із листів до нього, датованого 1841 році, Шевченко писав:
«…Як я вас люблю, не бачивши вас зроду. Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як, може, ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» так мені вас розказала, що я вас навиліт знаю. Далебі правда, частенько сижу собі один в чужій хаті та й думаю — гора з горою не сходиться, а чоловік з чоловіком спіткнеться. Що-то якби благословив милосердний Бог нам з вами зострінуться. Ото б побалакали!»
Літературний діалог двох письменників зав’язався в 1839 році після публікації в петербурзькому журналі «Вітчизняні записки» Квітчиного російськомовного нарису «Головатий», присвяченого особі відомого запорозького старшини Антіна Головатого, який увійшов в історію як один з організаторів Війська вірних козаків, перейменованого згодом на Чорноморське козацьке військо. Саме Головатий у 1792 році очолював делегацію до Петербурга, яка вела тривалі перемовини щодо нових земель для розселення колишніх запорожців.
Попри свій поважний вік, Квітка залюбки підтримував літературні ініціативи й охоче відгукувався на запрошення видавців. Власне, збирання й підготовку українських літературних матеріалів розпочали завчасно — цю діяльність координував Гребінка, якому активно допомагав Шевченко.
Квітка тоді ще не був знайомий із Шевченком-поетом, однак сприймав його як колегу й однодумця в реалізації важливого видавничого проекту. Саме Шевченко виявив ініціативу й розпочав листування з Квіткою. До першого листа він додав декілька своїх поезій, серед яких було й послання «До Основ’яненка» — своєрідний відгук на Квітчиного «Головатого». Цікаво є те, що той лист Шевченко підписав не власним ім’ям, а псевдонімом – «Перебендя».
Відгадавши псевдонім після виходу в світ «Кобзаря», Григорій Квітка-Основ’яненко в листі до поета від 23 жовтня 1840 року писав про читання цього рукопису: «А тут і письмечко… не відгадаю від кого. Я узяв та гарненько і розпечатав… А далі як почали вірші читати… так ну!.. Дивлюсь… жіночка моя хусточкою очиці втира…Отсе так, — кажу, — хтось мудро написав і живо всю правду списав… хто ж такий?.. Перебендя… Вгадуй же його, що і хто воно таке є… не знаємо…»
Отже «До Основ’яненка» – послання, написане Шевченком 1839 року після прочитання нарису «Головатий», саме це ми можемо дізнатися й зі спогадів Михайла Максимовича:
«Шевченко написав своє послання «До Основ’яненка» , натхнений не «Марусею» і не іншими його малоросійськими повістями; він був натхнений історичним нарисом про запорожця Головатого, який був написаний Квіткою російською і надрукований в «Вітчизняних записках» 1839 року (це відомо мені достовірно з бесіди з Шевченком, коли він гостював у мене на Михайловій Горі…»
- Теорія літератури
Отже, як було вже зазначено, «До Основ’яненка» – це послання.
Послання — ліричний твір, написаний у формі звернення до певної реальної особи, іноді — до багатьох осіб. Зміст віршових послань може бути найрізноманітнішим: від дружнього обміну думками до політичних декларацій, філософських узагальнень, естетичних програм.
- Робота над змістом твору «До Основ’яненка»
7.1. Виразне читання твору учнями
7.2. Бесіда за питаннями
- Яким настроєм наповнена поезія?
- Про що в ній говориться?
- Яку надію висловлює поет?
- Яке протиставлення вживається у творі і з якою метою?
- Які символи наявні у творі?
- Якою є основна думка твору?
- Яким чином вона стосується Квітки-Основ’яненка, котрому вона присвячена?
- А яким тут постає сам автор?
- Які рядки з поезії стали, на вашу думку, крилатими? Поясніть
7.3. Літературний аналіз твору
Тема: відтворення спогадів поета про Україну, запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю.
Ідея: висловлення прохання до Основ’яненка зображувати у своїх творах минуле України, що мало велике значення для пробудження національної свідомості українців.
Жанр: вірш-послання, громадянська лірика.
Художні засоби:
Епітети: «мова хитра», «лихо тяжке», «слава козацькая».
Метафори: «Б’ють пороги, місяць сходить», «очерети питають у Дніпра», «сонце гріє, вітер віє», «могили стоять та сумують», «тирса шуміла», «жита похилились», «заграло, сказало…море», «не вернеться воля», «не покриють Україну червоні жупани!», «слава не поляже, а розкаже», «наша дума, наша пісня не вмре, не загине…», «виллю сльозами», «позички з’їли», «слава стала…», «море грає», «усміхнеться серце».
Порівняння: «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче», «Мова… голосна та правдива, як Господа слово».
Гіпербола: «Де кров ляха, татарина морем червоніла».
Анафори: «Де…», «Не вернуться…», «Без…», «Чи…», «За що…», «Нехай…».
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
- № 12 ст. 203 – письмово;
- прочитати «Тарасова ніч», «Іван Підкова»