Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Послання Тараса Шевченка «До Основ’яненка» (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

 Тема: Послання Тараса Шевченка «До Основ’яненка»

Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість Тараса Шевченка; розповісти історію написання послання «До Основ’яненка»; дати визначення «послання» як жанру; проаналізувати послання «До Основ’яненка», з’ясувати ідею твору, її актуальність; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння виразно читати поетичні твори, логічно мислити, висловлювати власні думки; виховувати почуття поваги до історії України, життєвого подвигу Тараса Шевченка в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст.

 Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми з вами продовжуємо розглядати ранній період творчості Тараса Шевченка та познайомимось із новим жанром – посланням. Яскравим прикладом якого є твір митця «До Основ’яненка» – твір, що був надрукованим на сторінках першого видання «Кобзаря». В чому його особливість та сила? Чому твір з присвятою певній людині становить цінність не лише для вивчення творчості Шевченка, а є важливим для всієї української літератури? Це ми з вами і з’ясуємо під час сьогоднішнього уроку.

  1. Актуалізація опорних знань
  • Пригадайте, на які періоди поділяють творчість Тараса Григоровича Шевченка?
  • З чим пов’язаний такий поділ?
  • Що характерне для раннього періоду?
  • Які твори цього періоду ми вже з вами розглянули?
  1. Тестування за змістом балади Тараса Шевченка «Причинна»

1) Твір Тараса Шевченка «Причинна» за жанром є:

А) поемою    Б)  баладою  В) елегією  Г) повістю

2) Образ якої річки наявний у пролозі твору?

А) Дунай  Б) Дніпро  В) Десна   Г) Дністер

3) Лексичне значення слова «причинна»:

А) Незаміжня дівчина                                          Б) самотня дівчина

В) та, що втратила психічну рівновагу              Г) кріпачка

4) Скільки років дівчина чекає на козака?

А) 5  Б)  10  В) 1  Г) 3

5) У головної героїні:

А) немає родичів ніяких                  Б) є заможні батьки

В) є тільки мати                               В) бідні батьки

6) Описуючи кохання дівчини до козака, митець використовує образ:

А) солов’я  Б) орла   В) голубки   Г) зозулі

7) Русалки у творі Тараса Шевченка – це:

А)  дівчата з риб’ячими хвостами

Б) нехрещені померлі діти

В) дівчата, що пішли з життя незаміжніми

Г) відьми

8) Біля якого дерева русалки залоскотали дівчину?

А) верби   Б) калини  В) дуба   Г) ялини

9) Описуючи смерть дівчини, автор використовує символічний образ:

А) голубки     Б) зозулі     В) ластівки    Г) калини

10) Де поховали молодих?

А) на сільскому цвинтарі                Б) край дороги в житі

Б) під дубом                                     В) на березі ріки

11) Описуючи обряд поховання, автор використовує образи:

А) міфологічні    Б) рослинні     В) тваринні    Г) природних явищ

12) Який народний обряд не згадується у творі:

А) хрестини   Б) розплітання коси   В) весілля   Г) поховання

  1. Опрацювання навчального матеріалу

Перший період творчості Тараса Шевченка – це час перебування митця за межами Батьківщини, час, на який припадає звільнення з кріпацтва до першої подорожі на Україну. Саме на цей період припадає вихід славнозвісного «Кобзаря» – першої збірки творів митця.

Перше видання «Кобзаря» було видрукуване в приватній друкарні в Санкт-Петербурзі тиражем всього 1000 примірників. До нього увійшло вісім ранніх творів Шевченка:

«Думи мої, думи мої»
«Перебендя»
«Катерина»
«Тополя»
«Думка»
«До Основ’яненка»
«Іван Підкова»
«Тарасова ніч»

Цікаво є те, що шість з них були з присвятами. А твір, який ми з вами розглянемо, мав і адресата.

  • Пригадайте, хто такий Григорій Квітка-Основ’яненко?
  • Які твори цього письменника вам відомі?

Григорій Квітка-Основ’яненко – батько української прози. І, як ми можемо пригадати, в одному із листів до нього, датованого 1841 році, Шевченко писав:

«…Як я вас люблю, не бачивши вас зроду. Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як, може, ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» так мені вас розказала, що я вас навиліт знаю. Далебі правда, частенько сижу собі один в чужій хаті та й думаю — гора з горою не сходиться, а чоловік з чоловіком спіткнеться. Що-то якби благословив милосердний Бог нам з вами зострінуться. Ото б побалакали!»

Літературний діалог двох письменників зав’язався в 1839 році після публікації в петербурзькому журналі «Вітчизняні записки» Квітчиного російськомовного нарису «Головатий», присвяченого особі відомого запорозького старшини Антіна Головатого, який увійшов в історію як один з організаторів Війська вірних козаків, перейменованого згодом на Чорноморське козацьке військо. Саме  Головатий у 1792 році очолював делегацію до  Петербурга, яка вела тривалі перемовини щодо нових земель для розселення колишніх запорожців.

Попри свій поважний вік, Квітка залюбки підтримував літературні ініціативи й охоче відгукувався на запрошення видавців. Власне, збирання й підготовку українських літературних матеріалів розпочали завчасно — цю діяльність координував Гребінка, якому активно допомагав Шевченко.

Квітка тоді ще не був знайомий із Шевченком-поетом, однак сприймав його як колегу й однодумця в реалізації важливого видавничого проекту. Саме Шевченко виявив ініціативу й розпочав листування з Квіткою. До першого листа він додав декілька своїх поезій, серед яких було й послання «До Основ’яненка» — своєрідний відгук на Квітчиного «Головатого». Цікаво є те, що той лист Шевченко підписав не власним ім’ям, а псевдонімом – «Перебендя».

Відгадавши псевдонім після виходу в світ «Кобзаря», Григорій  Квітка-Основ’яненко в листі до поета від 23 жовтня 1840 року писав про читання цього рукопису: «А тут і письмечко… не відгадаю від кого. Я узяв та гарненько і розпечатав… А далі як почали вірші читати… так ну!.. Дивлюсь… жіночка моя хусточкою очиці втира…Отсе так, — кажу, — хтось мудро написав і живо всю правду списав… хто ж такий?.. Перебендя… Вгадуй же його, що і хто воно таке є… не знаємо…»

Отже «До Основ’яненка» – послання, написане Шевченком 1839 року після прочитання нарису «Головатий», саме це ми можемо дізнатися й зі спогадів Михайла Максимовича:

 «Шевченко написав своє послання «До Основ’яненка» , натхнений не «Марусею» і не іншими його малоросійськими повістями; він був натхнений історичним нарисом про запорожця Головатого, який був написаний Квіткою російською і надрукований в «Вітчизняних записках» 1839 року (це відомо мені достовірно з бесіди з Шевченком, коли він гостював у мене на Михайловій Горі…»

  1. Теорія літератури

Отже, як було вже зазначено, «До Основ’яненка» – це послання.

Послання — ліричний твір, написаний у формі звернення до певної реальної особи, іноді — до багатьох осіб. Зміст віршових послань може бути найрізноманітнішим: від дружнього обміну думками до політичних декларацій, філософських узагальнень, естетичних програм.

  1. Робота над змістом твору «До Основ’яненка»

7.1. Виразне читання твору учнями

7.2. Бесіда за питаннями

  • Яким настроєм наповнена поезія?
  • Про що в ній говориться?
  • Яку надію висловлює поет?
  • Яке протиставлення вживається у творі і з якою метою?
  • Які символи наявні у творі?
  • Якою є основна думка твору?
  • Яким чином вона стосується Квітки-Основ’яненка, котрому вона присвячена?
  • А яким тут постає сам автор?
  • Які рядки з поезії стали, на вашу думку, крилатими? Поясніть

7.3. Літературний аналіз твору

Тема: відтворення спогадів поета про Україну, запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю.

Ідея: висловлення прохання до Основ’яненка зображувати у своїх творах минуле України, що мало велике значення для пробудження національної свідомості українців.

Жанр: вірш-послання, громадянська лірика.

Художні засоби:

Епітети: «мова хитра», «лихо тяжке», «слава козацькая».

Метафори: «Б’ють пороги, місяць сходить», «очерети питають у Дніпра», «сонце гріє, вітер віє», «могили стоять та сумують», «тирса шуміла», «жита похилились», «заграло, сказало…море», «не вернеться воля», «не покриють Україну червоні жупани!», «слава не поляже, а розкаже», «наша дума, наша пісня не вмре, не загине…», «виллю сльозами», «позички з’їли», «слава стала…», «море грає», «усміхнеться серце».

Порівняння: «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче», «Мова… голосна та правдива, як Господа слово».

Гіпербола: «Де кров ляха, татарина морем червоніла».

Анафори: «Де…», «Не вернуться…», «Без…», «Чи…», «За що…», «Нехай…».

  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання
  1. № 12 ст. 203 – письмово;
  2. прочитати «Тарасова ніч», «Іван Підкова»
Завантажити: Послання Тараса Шевченка «До Основ’яненка» (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 5.6 MB, Завантажень: 1099)