Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Тарас Шевченко – геній української літератури. Рання творчість митця. Балада «Причинна» (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Тарас Шевченко – геній української літератури. Рання творчість митця. Балада «Причинна»

Мета: нагадати учням життєвий шлях та визначні дати з життя та творчості Тараса Шевченка; ознайомити із періодизацією творчості митця; розглянути твори раннього періоду, зокрема баладу «Причинна»;  допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору, жанрову й стильову приналежність, образи твору; розвивати навички вдумливо читання, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати  почуття поваги до культурних надбань українського народу, фольклору, залучати до вивчення літератури, історії.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Творчість Тараса Григоровича Шевченка –  це вісь непевності історичного часу, адже вона ввібрала в себе усі досягнення попередників, починаючи від біблійних пророків до Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка та інших. Сьогодні на уроці ми з вами розпочнемо знайомитись з творчістю цього надзвичайно величного митця української літератури. Звісно, з творами Тараса Григоровича ви знайомі з попередніх класів, а ось цього навчального року ми розглянемо періоди його творчості та дослідимо ідейно-художню спрямованість творів різних років.

  1. Актуалізація опорних знань
  • Пригадайте, що вам відомо з біографії Тараса Шевченка?
  • Які його твори вам вже знайомі?
  • Як називається найперша збірка Шевченка та коли вона була видана?
  • Які твори до неї входили?

Матеріал для вчителя:

Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка.

У п’ятнадцятирічному віці Тарас став служкою-козачком пана Енгельгардта, разом з яким у 1831 році переїхав до Петербурга. Саме там розкрився художній Тарас Шевченка і пан навіть віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяева.

Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника Івана Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й української культур і став одним із ініціаторів викупу Шевченка з кріпацтва. 22 квітня 1838 року – визначна дата в житті Шевченка, адже саме тоді він став вільним.

Після визволення з кріпацтва  Шевченко стає вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом одним з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюллова.

Першою надрукованою книгою Тараса Шевченка стала збірка «Кобзар», що вийшла друком 1840 року і вміщувала 8 творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

У 1843 — 1845 роках митець відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Повернувшись до Петербурга, Тарас Григорович  завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Україну» — серію картин, де відображено історичні місця України, її побут і природу. Написав п’ять поем: «Кавказ», «Єретик», «Великий льох», «Наймичка», «І мертвим, і живим…» та всесвітньо відомий «Заповіт».

У 1846 році Тарас Шевченко вирушив до України з метою там оселитися, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам’ятки України. Цього ж року в Києві поет познайомився з Миколою Костомаровим та долучився до Кирило-Мефодіївського братства, за участь у якому його було заарештовано 5 квітня 1847 року.  Слідство велося у Петербурзі, після якого  поет  був засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на десять років «без права писати та малювати».

На початку 1857 року друзі поета отримали царський дозвіл на його звільнення, але офіційного дозволу Шевченку довелось чекати аж до серпня. Повернення поета до Петербурга вітали всі прогресивні сили країни. У 1859 році Шевченко отримав дозвіл повернутися в Україну. Але за революційну агітацію серед селян його знову заарештували і звеліли виїхати до Петербурга.

4 вересня 1860 року Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання акадеціка-гравера. Цього ж року виходить нове видання «Кобзаря». Шевченко багато працює: пише вірші, створює нові гравюри, стежить за поширенням свого «Букваря», планує видання кількох підручників. 10 березня 1861 року Тарас Григорович Шевченко помер. На кошти друзів  його було поховано спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі, а згодом, за заповітом митця,  було перепоховано на Чернечій горі у Каневі.

  1. Слово вчителя

Художня діяльність Тараса Григоровича Шевченка творилась близько   25 років. Мала свої етапи й розвиток, і, як вам уже відомо, тісно пов’язана із життям самого митця. Досліджуючи твочість Кобзаря, можна виокремити чотири періоди, а саме:

  • 1837 – 1843 – ранній період
  • 1843 – 1847 – період «трьох літ»
  • 1847 – 1857 – «невольнича муза»
  • 1857 – 1861 – пізній період
  • Як ви вважаєте, чому періодизація творчості Шевченка є саме такою?
  • З чим, на вашу думку, це пов’язано?

Перший період творчості Тараса Шевченка – це час перебування митця за межами Батьківщини, час, на який припадає звільнення з кріпацтва до першої подорожі на Україну. Час, на який й припадає видання «Кобзаря», й у який Тарас Шевченко постає як поет-романтик, вдаючись до романтичних мотивів, форм та жанрів.

  • Пригадайте, що таке романтизм як напрям?
  • На який період припадає розвиток українського романтизму?
  • Які його ознаки?
  • Які жанри виникли під впливом романтизмом?
  • Пригадайте, що таке елегія?
  • Який твір Тараса Шевченка, що увійшов до «Кобзаря», можна назвати елегією?
  • А чи відомі вам балади Тараса Шевченка?
  • Яку баладу ми розглядали у попередніх класах?
  1. Робота над змістом балади Шевченка «Причинна» 

5.1. Слово вчителя

Сьогодні я пропоную вам познайомитись із твором, написаним Тарасом Григоровичем» 1837 року ще до його викупу з кріпацтва. Перша з усіх відомих нині балада Шевченка «Причинна» була написана в 1837 році. У цей час авторові було лише 23 роки. З його автобіографічного листа, написаного в лютому 1860 року на прохання редактора журналу «Народное чтение»,  можемо дізнатися, що цей твір був одним із перших літературних творів Шевченка:

«Про свій перший літературний досвід скажу тільки, що він почався в тому ж Літньому саду, в світлі, безмісячні ночі. Українська сувора муза довго цуралася мене, …але коли подих свободи повернув моїм почуттям чистоту перших років дитинства, проведених під убогою батьківською стріхою, вона, спасибі їй, обняла і приголубила мене на чужій стороні. З перших моїх творів, написаних в Літньому саду, надрукована тільки одна балада «Причинна»…».

Наприкінці 1838 року Шевченко передав текст балади разом з кількома іншими творами Євгену Гребінці для публікації в альманасі «Ластівка». Твір було надруковано 1840 року. Пропоную вам ознайомитись із ним.

5.2. Виразне читання балади «Причинна» учнями

5.3.  Бесіда за питаннями

  • Які враження викликав у вас текст твору?
  • Якими почуттями пройнята балада?
  • Над чим вона змушує замислитися читача?
  • Як ви розумієте його назву?
  • Чи має цей твір сюжет?
  • Який саме?
Пролог Буря на Дніпрі
Експозиція Знайомство з дівчиною, яка під впливом ворожки стала причинною
Зав’язка Очікування дівчиною коханого козака, що обіцяв повернутись
Кульмінація Смерть героїв
Розв’язка Поховання козака та дівчини
  • Про що свідчить наявність сюжету у творі?
  • Яке значення має пролог для сприйняття змісту твору? Відповідь обґрунтуйте.
  • Хто є головна героїня балади? Яким було її життя?
  • Що спонукало дівчину звернутися до ворожки?
  • Як ці відвідини вплинули на її самопочуття?
  • Які цитати з балади не впливають на розуміння змісту твору і також вказують на особисте ставлення письменника до героїні? Зачитайте
  • Як можна назвати ці рядки?

Ліричний відступ – композиційно – стилістичний прийом, який полягає у відхиленні автора від прямої сюжетної лінії, авторська мова, розміркування, ставлення автора до зображуваного.

  • Для чого автор використовує ліричний відступ, розповідаючи про героїню?
  • 3 якої причини, на думку дівчини, не повертався її коханий?
  • Хто порушив нічну тишу?
  • Що ви знаєте про русалок?

Матеріал для вчителя:

 Тарас Шевченко надзвичайно точно передав не лише образ русалок, але й відтворив атмосферу фантастичного, міфологічного світу, невід’ємною частиною якого вони виступають. Шевченкові русалки називають місяць сонцем, виходять з Дніпра, аби зігрітись його теплом, бо місячне проміння холодне тільки для людей, — усе це відбитки міфологічних уявлень про світобудову світу. Хоч поет вдається до оздоблення твору фантастичними елементами, та все ж на передній план твору винесена трагедія закоханих, а елементи неймовірного служать лише яскравим поетичним тлом, на фоні якого порушені проблеми виразніше окреслюються. У «Причинній» поет вкладає в уста русалок слова пісні «Ух! Ух! Солом’яний дух, дух!», що опублікована у праці Михайла Максимовича. Автор студії зазначив, що цю пісню співають «Народжені на землі русалочки, виходячи із води на весь Зелений тиждень»

Шевченко використав народний твір задля більшого окреслення образу русалок, підкреслення їхньої «земної» природи. Його русалки не наділені похмурими демонологічними рисами, що переважають у європейській романтичній літературі, навпаки, вони максимально олюднені.

  • За яких обставин дівчина залізла на дерево, а потім спустилася до землі?
  • Що було причиною смерті героїні?
  • Чому кінь козака по дорозі додому, «насилу ступає, спотикається»?
  • Якими були передчуття козака?
  • Як відреагував парубок, побачивши кохану мертвою?
  • Чи можна виправдати його самогубство?
  • Хто знайшов козака та дівчину?
  • Як їх поховали?
  • Пригадайте, що таке балада, як жанр. Чи дійсно «Причинна» є баладою? Доведіть
  • Які образи-символи наявні у творі?

Матеріал для вчителя:

У «Причинній» Тараса Шевченка налічується більше двадцяти образів, сюди відносяться: міфологічні (русалки, треті півні), рослинні (верби, ясен, очерет,

осока, дуб, густі лози, жито, явір, ялина, калина), тваринні (вовки, кінь, сичі, орел, голуб, голубка, сокіл, жайворонок, зозуленька, соловейко), образи водної стихії (Дніпро, Дунай, синє море, хвиля).

Здавалося б, таке нагромадження створює певну гіпертрофію, та кожен із образів виступає як певний код, що несе у собі інформацію, яку збагне, зглибить,

«прочитає» реципієнт, який зріс у дусі цієї народнопоетичної традиції.

Наприклад, уже вступні акорди балади, що стали народною піснею,  вимальовують картину горобиної ночі, що «заселена» різноманітними образами, тут і Дніпро, верби, синє море, треті півні, сичі, гай, ясен. З їхньою допомогою автор зумів колоритніше представити напруженість природи у момент розмаху водної стихії, закцентувати увагу на нетиповості ситуації, підкреслити таємно-дивний характер нічної пори і підготувати свідомість читача до дальшого розвитку подій.

Тривожну атмосферу нічної пори автор передає й через орнітологічні образи. Так, сич, як вам відомо, відноситься до зловісних птахів, він віщує лихо, навіть смерть.

Також  з метою передати трагедію загубленого життя Тарас Шевченко застосовує високопоетичний образ зозулі-провісниці:

А дівчина спить під дубом

При битій дорозі.

Знать, добре спить, що не чує,

Як кує зозуля,

Що не лічить, чи довго жить …

Знать, добре заснула…

Здавна в уявленнях українського  народу ця птаха була наділена здатністю віщувати людині майбутнє, до її передбачень ставились особливо уважно й сама пташка займає особливе місце у фольклорній традиції.  Віра в те, що зозуля наковує людині роки життя, породжує й інші вірування: чути кування — жити; не чути кування — вмерти, на основі якого будується навіть прокльон  «Щоб ти зозулі не чув!».

У баладі Шевченко не раз звертається до цього образу, зокрема,  у фінальній сцені балади, де зозуля прилітає кувати над могилами закоханих.

Окрім образу зозулі, що кує над закоханими, Шевченко використав й інші символи, що передають загальну атмосферу смутку. Зокрема, поет відобразив поширений звичай висаджування дерев на могилах молодих хлопців та дівчат:

Посадили над козаком

Явір та ялину,

А в головах у дівчини

Червону калину

Явір уособлює «силу молодого хлопця, козака, парубка», часто в народних піснях він асоціюється із «сумним деревом». Калина — дівочий символ, один із найпоширеніших в українській словесності, зокрема у весільній обрядовості.

  • А які народні обряди можна побачити у творі?

Задля підсилення трагічного становища дівчини, увиразнення її горя, Шевченко зображує смерть персонажа через алюзію нереалізованого весільного обряду:

Не вернеться чорнобривий,

Та й не привітає,

Не розплете довгу косу,

Хустку не зав’яже,

Не на ліжко, в домовину

Сиротою ляже!

Лише в цих шести рядках поет зумів передати основні етапи традиційного весільного обряду — розплітання дівочої коси, зав’язування хустки, першої шлюбної ночі молодят.

Зображення похорону молодої пари також витриманий у дусі народних традицій. Хоч закоханих як самогубців поховали окремо від інших:

Насипали край дороги

Дві могили в житі,

та все ж вони удостоюються поховання відповідно до християнських обрядів: Прийшли попи з корогвами,

Задзвонили дзвони.

Поховали громадою…

Цим поет підкреслює невинність жертв, висловлює особливе співчуття за загубленими долями.

  • Що можна сказати про символи та народні традиції, що використовує Шевченко у баладі?
  • Чи можна сказати, що твір написаний у дусі романтизму? Відповідь обґрунтуйте

5.4. Літературний аналіз твору

Тема: розповідь про вірне кохання, розлуку і трагічну смерть закоханих.

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання і водночас засудження жорстокого і злого світу, де неможливо зберегти сильні, чисті, справжні почуття.

Рід: ліро-епос

Жанр: балада

  1. Підсумки уроку
  2. Домашнє завдання
  3. с. 198-199 – стаття;
  4. № 11 ст. 203 (п)
Завантажити: Тарас Шевченко – геній української літератури. Рання творчість митця. Балада «Причинна» (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 7.3 MB, Завантажень: 89)
Back to top button