Конспекти уроків української літератури 7 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Олександр Гаврош. Коротко про митця. «Неймовірні пригоди Івана Сили» – повість про українського силача (7 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Олександр Гаврош. Коротко про митця. «Неймовірні пригоди Івана Сили» – повість про українського силача.

Мета: познайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Олександра Гавроша, історією написання та особливостями його повісті «Неймовірні пригоди Івана Сили»; опрацювати 1 – 14 розділи повісті, з’ясувати яким у них постає Іван Сила; розширити кругозір учнів, допомогти у визначенні ідейної та художньої цінності сучасної дитячої літератури; виховувати інтерес до вивчення сучасної української літератури, любов та повагу до людей, постатей визначних українців.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ви познайомитесь із творчістю сучасного українського письменника Олександра Гавроша, дізнаєтесь історію написання та особливості його повісті «Неймовірні пригоди Івана Сили», а також розпочнете роботу над опрацюванням 1-14 розділів твору, визначивши яким у них постає головний герой Іван Сила.

  1. Опрацювання навчального матеріалу. Біографія Олександра Гавроша

Олександр Гаврош – нове ім’я в українській літературі. Письменник, сценарист, журналіст, вічний правдошукач, він узяв собі за мету – повертати забуті речі й

говорити про те, про що інші переважно мовчать чи й узагалі не знають.

Олександр Гаврош народився 26 березня 1971 року в місті Ужгород. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Працював у часописах «Срібна Земля», «Срібна Земля-Фест», «Старий Замок», «Україна молода». Активно друкувався у київській, львівській, одеській та закордонній пресі.

З 2000-их років почав писати художні твори. «До літератури прийшов еволюційно, внаслідок внутрішнього розвитку»— пояснює автор зміну в своєму житті. Після виходу кількох збірок поезії спробував себе у прозі.

Олександр Гаврош активно впроваджує в українську літературу закарпатські теми й популяризує народних героїв, зокрема, таким є й герой твору, який ми будемо вивчати – Іван Сила.

  1. Бесіда за питаннями
  • А імена яких народних героїв-богатирів вам відомі?
  • Що ви знаєте про них?
  1. Опрацювання навчального матеріалу

За жанром, твір Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сила» є пригодницькою повістю.

  • Пригадайте, який жанр літератури називають повістю?
  • В чому полягають особливості пригодницької Повісті?
  • Які пригодницькі повісті інших авторів вам відомі?

Щоправда, «Неймовірні пригоди Івана Сили» –  особливий вид пригодницької повісті, адже це повість, написана на основі реальних подій. А сам автор із перших рядків прагне нас зацікавити, тому  пропоную прочитати  передмову до твору, яка трішечки наблизить нас до розуміння – ким насправді був Іван Сила?

  1. Читання передмови до твору «Неймовірні пригоди Івана Сили» учнями

Маленькі друзі! Я знаю, що ви не любите читати передмови. А дехто з вас взагалі вважає, що книжку слід розпочинати з кінця. Але ця передмова особлива, бо, не прочитавши її, ви не дізнаєтеся ГОЛОВНОГО.

Україна славиться своїми силачами. Але не тільки Василь Вірастюк чи брати Клички належать до найдужчих людей світу. Були в нас такі й раніше. До незаслуже— но забутих належить і знаменитий силач Іван Сила. Саме так називали в народі Івана Фірцака, який понад сто років тому народився на Закарпатті, став чемпіоном Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту, об’їздив півсвіту, здобувши величезну кількість перемог. За свою неймовірну силу його нарекли ім’ям уславленого античного борця Кротона.

Першим розповів про життя українського богатиря Антон Копинець у книжці “Кротон”. Він товаришував зі славетним атлетом і особисто від нього записував його історію. Після нього про Івана Силу писали й інші письменники.

І хоча “Неймовірні пригоди Івана Сили” здадуться вам справді неймовірними, основа їхня правдива, адже почерпнута із фактичного матеріалу, записаного Антоном Копинцем. Ясна річ, що ми мусили додати щось від себе, а щось і змінити, інакше вам би було не так цікаво.

А де в цій книжці правда, а де вигадка — спробуйте з’ясувати самі.

  1. Опрацювання навчального матеріалу
  • Чи відоме вам ім’я Івана Фірцака?
  • Чи хотіли б ви дізнатися про людину, що є реальним прототипом головного героя твору?

Пропоную переглянути вам відео про цю особистість.

  1. Складання інформативного крона

Складіть інформативне гроно про Івана Фірцака на основі відеофрагменту, який ви переглянули. Після опрацювання повісті Олександра Гавроша, ми порівняємо, які з перелічених фактів є й у книзі.

 

 

 

 

 

 

ІВАН

ФІРЦАК

·        Найсильніша людина світу ХХ століття

·        Кротон

·        Закарпатський богатир

·        Запряг себе у плуг

·        Ніс теля

·        Працював вантажником на вокзалі

·        Чемпіон з важкої атлетики

·        Перемагає змагання з гірьового спорту

·        Працював у цирку

·        Лягав на землю, а машина переїзжала через його шию

·        Батько 8 дітей

·        Заробляв гроші виступами на Батьківщині

·        Відкрив гурток важкої атлетики

·        Заснував школу циркових силових мистецтв

  1. Робота над змістом твору «Неймовірні пригоди Івана Сили»
  • Скільки років Іванові Силі на початку твору?
  • На якому виді транспорту він прибуває до столиці?
  • Кого Іван визволив із бійки?
  • Яку роботу запропонував Іванові Міхал Голий? Зачитайте

— Може, тоді порадиш, куди Іванові податися?

Мішко ще раз кинув оком на могутню постать верховинця.

— Йому тільки вагони вантажити. В кінець вокзалу — третє вікно ліворуч. Запитаєте пана Кривальського. Скажете, що я порекомендував.

— Ти диви, яке цабе! — усміхнувся вусами вуйко Микульця. — Ми думали, що ти — голодранець. А виявляється — перша людина на вокзалі.

— Глузуйте, глузуйте! От коли Івана приймуть на роботу, тоді згадаєте Міху Голого! — він глянув на парубійка.

  • Як Іванові працювалося? Зачитайте

Робота була нехитра: брати мішки та ящики і нести, куди скажуть. За кожні 50 кілограмів ваги давали монету. Тож за день можна було непогано заробити. Принаймні з голоду вже ноги не простягнені.

Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників.

Це зачепило одного з них, кучерявого молодика, який почав глузувати: “Дивись, село, не надірвись. Бачили ми вже тут таких гонорових. Та кудись позникали”.

Іван вирішив не дражнити нових товаришів, а виконавши денну норму до обіду й отримавши першу платню, надумав пройтися містом.

  • Чому, на вашу думку, Іван не продовжив роботу, а вирішив прогулятись?
  • Про що це свідчить?
  • Яке враження на Івана справляла столиця?
  • Що привернуло увагу Івана?
  • Як сталося так, що Іван став супротивником Велета?
  • Як Іван переміг у бою? Зачитайте

“Почали!” — гукнув вусатий, і Велет спокійно наблизився до Івана.

Він вирішив обійтися із цим дітваком лагідно, уклавши його на землю простим прийомом. Та ба, хлопець стояв, як дубок, і зігнути його чи звалити підніжкою не вдавалося. Через кілька хвилин обидва бійці важко дихали, вчепившись один одному в плечі. Натовп підбадьорююче ревів, а організатор почав нервово крутити свого прямого і довгого, як шпиця, вуса.

— Зважаючи на рівність сил, дозволяються всілякі прийоми, — оголосив раптово він.

Велет різко відскочив убік і з розмаху вдарив Івана кулаком у груди. Той заточився, але втримався на ногах. Образа і біль були такими сильними, що Іван, не довго думаючи, з усієї сили тріснув у відповідь. Велет цього не очікував, тож кулак парубійка потрапив йому просто в щелепу. Пролетівши зо два метри, він гучно упав до ніг вражених глядачів.

Вусатий ще намагався його примусити продовжити бій, але той тільки стогнав у відповідь. Видно, невдало приземлився. Натовп почав вигукувати ім’я переможця, і невдоволеному власникові атракціону нічого не залишалося, як вручити Іванові повний капелюх грошей.

  • Що окрім грошей отримав Іван після поєдинку?
  • Хто супроводжував Івана Силу в гості до доктора Брякуса?
  • Ким виявився доктор Брякус і що він запропонував Іванові? Зачитайте

Брякус здивувався.

— А-а! Ви маєте на увазі мій вчений ступінь. Доктор у даному разі означає, що… — він на хвильку запнувся.

— Означає, що… — продовжив Брякус. — Зрештою, яке це має значення? Молодий чоловіче, я — тренер, і хотів би попрацювати з вами, — перейшов він до діла. — Я розумію, в якій ви ситуації, а тому не ви мені платитимете, а я вам, — він знову випустив дим.

— Зрештою, як бачите, — показав Брякус на дорого обставлену кімнату, — гроші мене не вельми цікавлять. Я маю все. А от спорт — це моя, можна сказати, стихія. Я ним живу.

Іван не знав, що відповісти.

— Я відкриваю імена, і це дає мені задоволення, — Брякус підвівся. — А тепер ходімо до гімнастичної зали.

Іван роздивлявся хитромудрі тренажери, а доктор його зважував та робив основні обміри.

— Цікаво! Вельми цікаво, — гладив він борідку. — Ширина плечей майже 70 см. Отож, Іване, я чекаю вас завтра на перше тренування, — простягнув він на прощання дрібну, але тверду руку.

  • Яким стало життя Івана після зустрічі з Брякусом?
  • Чим він займався, де жив?
  • Що розгнівало доктора Брякуса? Зачитайте

Брякус наполегливо вчив його основам силової гімнастики та різних єдиноборств. Схоже, думки про Івана цілком оволоділи ним, і коли він ненароком довідався, що його учень після занять ходить розвантажувати вагони, то не на жарт розгнівався.

— Що ви собі дозволяєте! — кричав він.

— Я вкладаю у вас свої знання, час та гроші, а ви все це нищите за моєю спиною. Я забороняю вам працювати! Ваша праця — це спорт! Затямте собі! Ви повинні правильно розробляти м’язи, а не тягати бочки з оселедцями. Я піднімаю вам гонорар удвічі, і щоб ніяких вокзалів!

Іван уперше побачив наставника таким сердитим, тому не знав, що робити.

  • Чому, на вашу думку, Іван продовжував працювати вантажником?
  • Про які риси характеру це свідчить?
  • З яким персонажем ми знайомимось у 8 розділі повісті?
  • Як описано в творі агента Фіксу? Зачитайте

Агент Фікса належав до найкмітливіших. Йому доручали, як правило, найскладніші завдання.

Це був опецькуватий чоловічок зі швидким поглядом і рухливими щурячими вусами.

  • Чим доручив займатися агентові Фіксі капітан?
  • Як ви вважаєте чому?
  • А як у той час проходили тренування Івана?
  • Що здивувало Брякуса? Зачитайте

Доктор Брякус зблід, далі скоромовкою пролепетав: “Одну секундочку… Одну секундочку…” Присів над штангою, протер окуляри, ще раз подивився на вагу і раптом побіг у будинок. Через хвильку з’явився з шампанським і фужерами.

— Молодий чоловіче, дорогий ви мій! — з порогу схвильовано звернувся Брякус до Івана. — Це неймовірно, але факт! Запам’ятайте цей день: сьогодні ви встановили новий рекорд Республіки! Ура!

— Ура! — гукнули за тренером Станіслав з Корнелієм.

— Через тиждень — республіканський чемпіонат. Так що готуйтеся, — поплескав він по плечу Силу. — Я завжди вірив у вас. Ми повинні довести їм, що я… — він заскрипів зубами, не закінчивши думки. — На сьогодні тренування завершено, — раптом розсміявся Брякус. — Хлопці, я вас люблю! Який фантастичний день! Цінуйте життя, дорогенькі мої! Воно — прекрасне!

Учні ніколи не бачили таким наставника. Він щасливо посміхався, допомагав їм одягатися і пурхав по газону, як метелик. А на прощання послав усім повітряний поцілунок.

  • А як проходило завдання агента Фікси?
  • Чим обернулась зустріч Фікси із Міхою Голим?
  • Як Іванові вдалося врятувати Міху?
  • Як проходив Чемпіонат з Республіки?
  • Що відомо про супротивника Івана, дворазового чемпіона Магдебуру?
  • Зачитайте, як Іван Сила поводив себе, зійшовши на поміст. 

Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: “Боже, поможи!” Його група підтримки складалася аж із трьох осіб: Станіслав, Корнелій і, ясна річ, його поважність Міха Голий, котрий заради цього випадку в когось позичив (маємо надію, що все-таки позичив) майже не ношений піджак.

— Дай їм, ведмедю! — крикнув на все горло Міха, чим привернув увагу переодягнених поліцейських, себто півзали.

Іван це розчув. Розвеселілий, з легкою душею взявся за штангу. “А-ах!” — раптом вигукнула зала, а потім зірвалася на ноги. Іван впевнено тримав штангу над головою і посміхався фоторепортерам. Вони без уга— ву клацали камерами, і цьому, здавалося, не буде кінця.

Приголомшена публіка не знала, як реагувати. Кілька секунд панувала мертва тиша. Коли ж він опустив штангу і суддя оголосив, що новим чемпіоном Республіки став Іван Сила, зала вибухнула.

  • Про що це свідчить?
  • Як Іван Сила сприйняв свою перемогу?
  • Як її сприйняли інші, зокрема Міха?
  • А як сприйняли перемогу Івана на залізниці? Зачитайте

У вантажників був якраз обід, коли з’явився Сила.

— Хлопці, наш чемпіон іде, — крикнув хтось.

— Качай Івана! — підхопило ще декілька.

І враз парубійко опинився у дужих руках, які почали його підкидати догори.

Виявляється, вчора хтось купив газету, і вся зміна зачитала її до дір.

Кожен хотів висловити Іванові підтримку. Якщо не словами, то хоча би по-дружньому плеснути по плечу.

Від несподіванки Іван розчулився. Від раптового спогаду про гори, батьків, Маруську і, звичайно, галушки, в його очах блиснули сльози.

Пан Кривальський, який був заступником директора вокзалу і відповідав за порядок, спостерігав через вікно за незрозумілим збіговиськом біля багажного відділення.

“От лайдаки! Що вони там роблять?”

Цікавість, а радше неухильне прагнення залізної дисципліни перемогли, і він з рішучим виглядом наблизився до вантажників.

— Що за бунт? Чому не працюєте? — різко запитав він найстаршого.

— Та от, пане начальнику, святкуємо, — вклонився дядько Мотовило.

— А хіба сьогодні якесь свято? — твердим як струна голосом заперечив Криваль— ський, заклавши руки за спину.

— Так, нас навідав чемпіон Республіки, — поклав Арсен Погуляй руку на плече Іванові.

— Що ти верзеш? — не стримався Кри— вальський. — Менше треба пити! За роботу, лайдаки!

— А-а, пан Кривальский ще не знає! — Арсен простягнув заступникові директора заяложену газету.

Той швидко пробіг очима текст, потім зупинився, глипнув на фото, далі — на Івана і ще раз — на фото.

— О! Сам Іван Сила! — розплився він у посмішці. — Я маю честь вітати вас у нашій установі. Може, зайдете на кавусю?

— Дякую, — відказав Іван. — Маю роботу.

— Ви десь поблизу працюєте? — пана Кривальського було не впізнати. Тепер він був сама люб’язність.

— Я працюю у вас, — засміявся Іван.

— У мене? — остовпів Кривальський. — Себто як у нас?

— Я — вантажник, і коли ваша ласка, то я би взявся до роботи. Страшенно хочеться щось подвигати, — Іван розправив плечі і пішов до товаришів, які вже почали тягати пивні діжки.

Кривальський так і залишився стояти, час від часу глипаючи то на газету, то на власні черевики. Він поволі побрів до свого кабінету. Наступного дня в коридорі біля дверей заступника начальника з’явилася елегантна табличка: “Тут працював чемпіон Республіки Іван Сила — гордість нашої залізниці”.

  • Про що це свідчить?
  • Які риси характеру і вчинки Івана Сили вразили вас після прочитання цих розділів?
  • Як ви вважаєте, чи має Іван недоліки?
  • Чи ідеалізує його автор?
  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання

№ 10 ст 262 – письмово;

Прочитати 15 – 28 розділи повісті О.Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили»

Завантажити: Олександр Гаврош. Коротко про митця. «Неймовірні пригоди Івана Сили» - повість про українського силача (7 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 18.8 MB, Завантажень: 344)
  
Back to top button