Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Утілення морального й естетичного ідеалів в образах героїв твору Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся» (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Утілення морального й естетичного ідеалів в образах героїв твору Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся»

Мета: продовжити роботу над змістом повісті Г.Квітки-Основ’яненка «Маруся»; опрацювати образи Наума Дрота, Марусі та Василя, розкрити зображені високі морально-естетичні риси простої людини; звернути увагу на «пророчі деталі» повісті; розкрити проблематику твору;  розвивати усне мовлення учнів, навички літературознавчого аналізу, давати характеристики образам-персонажам, вміння працювати з цитатами; виховувати в школярів почуття гідності, поваги один до одного, високі моральні якості.

 Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Мотивація навчальної діяльності

19 лютого 1841 року Тарас Шевченко надіслав із Петербургу листа Григорію Квітці-Основ’яненку. У ньому значилися такі рядки:

«… як я вас люблю, не бачивши вас зроду. Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як, може, ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» так мені вас розказала, що я вас навиліт знаю. Далебі правда, частенько сижу собі один в чужій хаті та й думаю — гора з горою не сходиться, а чоловік з чоловіком спіткнеться. Що-то якби благословив милосердний Бог нам з вами зострінуться. Ото б побалакали!»

  • Як ви розумієте ці рядки «Кобзаря»?
    Чи дійсно, за допомогою твору можна дізнатися щось про її автора?
  • Як ви вважаєте, чим «Маруся» вразила Тараса Шевченка?
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Безперечно, Григорій Квітка-Основ’яненко – «батько української прози», а його соціально-сентиментальна повість «Маруся» своєю проникливістю та душевністю торкнулася душ не одного покоління українців. Чим же вона заворожує? Сьогодні ми й з’ясуємо це, опрацювавши образи твору.

  1. Актуалізація опорних знань

Перш, ніж розпочати роботу над образами повісті, давайте пригадаємо сюжет та особливості твору, давши відповіді на питання тесту:

  1. До якого літературного роду належить повість “Маруся”?

а) лірика   б) епос   в) драма  г)ліро-епос

  1. Де познайомилися Маруся з Василем?

а) на ярмарку   б) на вечорницях   в) на весіллі   г) у церкві

  1. Марусиного батька звали:

а) Назар   б) Прокіп   в) Тарас  г) Наум

  1. Яким сюжетним елементом є розповідь про сім’ю Дрота?

а) кульмінація  б) експозиція в) зав’язка  г) розв’язка

  1. «…Гарний, русявий, чисто підголений, чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки, на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний…» – це портрет:

а) Наума  б)  Дениса  в) Василя  г) Назара

  1. Батько пояснив, чому він відмовився віддати Марусю Василеві тим, що:

а)  Василь не має землі

б) Василь ледачкуватий

в) Василь любить брехати

г) Василеві потрібно йти в солдати

  1. Який обряд описується перед останнім прощанням Марусі й Василя?

а) весілля   б) сватання   в) похорони  г) поминки

  1. Де востаннє бачилися Маруся з Василем?

а) на кладовищі  б) на весіллі  в) на ярмарку  г) у церкві

  1. Чому померла Маруся?

а) від нерозділеного кохання

б) закінчила життя самогубством

в)від застуди

г) від зурочення

  1. Кульмінаційним моментом повісті «Маруся» є:

а) знайомство Марусі й Василя

б) розлука Василя й Марусі

в) смерть Марусі

г) смерть Василя

  1. Після смерті Марусі Василь:

а) став ченцем і невдовзі помер

б) одружився і швидко про неї забув

в) на все життя залишився парубком

г) закінчив життя самогубством

  1. Співчутливий тон, пророча деталь, перешкода на шляху закоханих, трагічний фінал – це ознаки літературного напрямку:

а) сентименталізм  б) реалізм  в) бароко  г) ренесанс

  1. Робота над образами твору

5.1. Бесіда за питаннями

  • Чи багато образів у повісті Квітки-Основ’яненка «Маруся»?
  • Як ви вважаєте, хто є головними образами?
  • З ким ми знайомимось на початку твору?

5.2. Характеристика Наума Дрота

  • Зачитайте, як описує автор Наума Дрота у творі:

Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батьковi i матерi слухняний, старшим себе покiрний, меж товариством друзяка, нi пiвслова нiколи не збрехав, горiлки не впивавсь i п’яниць не терпiв, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би i маленький празник, тiльки пiп у дзвiн — вiн вже й там: свiчечку обмiнить, старцям грошенят роздасть i приньметься за дiло; коли прочує яку бiднiсть, надiлить по своїй силi i совiт добрий дасть. За його правду не оставив же його i бог милосердний: що б то нi задумав, усе йому господь i посилав. Наградив його жiнкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; i що було Наум нi забажа, що нi задума, Настя (так її звали) ночi не поспить, усюди старається, б’ється i вже зробить i достане, чого мужиковi хотiлось. Поважав же i вiн її, скiльки мiг, i любив її, як свою душу. Не було меж ними не тiльки бiйки, та й нiякої лайки. Щодень хвалили бога за його милостi.

  • Які риси характеру Наума можна одразу побачити у цьому описі?
  • Як Наум Дрот ставився до того, що у них з Настею довго не було діточок? Як він заспокоював жінку? Зачитайте

«Чоловiковi треба трудитися до самої смертi; дасть бог дiточок — дiткам зостанеться, а не дасть — його воля святая! Вiн зна, для чого що робиться. Нiщо не наше, усе боже. Достанеться наше добреє доброму, вiн за нас i на часточку подасть, i мисочку поставить, i старцям роздасть. А коли буде наслiдувати недобрий, йому грiх буде, а нас усе-таки бог милосердний, пом’яне, коли ми те заслужимо. Не журися, Насте, об худобi: вона наша, а не ми її. Стережись, щоб вона тобi не перепинила дороги до царства небесного. Сатана зна, чим пiдштрикнути; молися богу, читай “Iзбави нас од лукавого”, то усе гаразд буде.»

  • Які риси тут відкриваються у ньому?
  • Як він ставився до своєї доньки?
  • Як Наум ставився до Василя, не знаючи того, що він – коханий Марусі?
  • А як Наум сприйняв те, що Василь прислав старостів?
  • Як Наум відмовив Василеві? Зачитайте

— Одна в мене на свiтi радiсть, моя Марусенька! Що божий день молюсь, щоб вона була щаслива; так як же, молившись об однiм, буду сам робити друге; молившись об її щастi, сам буду її топити? Прощайте, панове сватове!… Але чому не вiддаю? — сказав Наум, здохнувши. — Бо жаль свого рожденiя. Не той час; при такому важному дiлi, як є сватання, не можна усього говорити. Прийди, Василю, завтра, та сам, — без людей; отут я тобi усе розкажу. Бiльш нiчого i говорити; прощавайте! От вам ваш i хлiб святий.

  • Які риси характеру Наума Дрота можна побачити тут?
  • Як аргументував Наум свою відмову Василеві? Зачитайте

— Ти ж менi розказував про, себе. Ти сирота;  у дядькiв твоїх по два, по три сини, i ти iз ними у однiй сказцiю Сказка ваша дев’ятидушна, дядьковi хлопцi малi; а як прийде набор, то певно тобi лоб забриють, бо ти сирота, за тебе нiкому заступитись; i дядьки скажуть: “Ми тебе поїли, зодягали i до розуму довели, служи за нашу чергу”. А що тодi буде з Марусею? Нi жiнка, нi удова; звiсно, як салдаток шанують: як саму послiдню паплюгу, i нiхто не вiрить, щоб була салдатка та й чесна…Не приведи, господи, і ворогу нашому такої судьби!.. Так-то, Василю, як би я тебе не любив, а скажу по правдi: так я тебе полюбив, так менi тебе жалко, як рiдного сина! — а не хочу загубити своєї дочки, i такої, як наша Маруся. Тепер сам здоров бачиш, почому не можу тебе зятем прийняти.

  • Чи погоджуєтеся ви з позицією Наума Дрота у цій ситуації?
  • А як він вчинив, коли через довгий час зустрів Василя у церкві?
  • Що він дізнався про Василя? Як зреагував, коли дізнався, що той майже відкупився? Зачитайте

— Нехай тобi бог помога! — сказав Наум; а далi, подумавши, й каже: — Чого ж бiльше думати? Присилай у вiвторок, пiслязавтра, людей, бери рушники; i тобi веселiше буде у дорозi, i Маруся тут свiтом не нудитиме. Тепер нiчого боятись. Се вже певно, що ти найомщика поставиш. Дасть бог, вернешся, увосени i весiлля.

  • А що стало на заваді весілля?
  • Як поводив себе Наум, коли захворіла Маруся?
  • Як він сприйняв її смерть? Зачитайте

— Прощай, моя донечко, утiха, радiсть моя! Зав’яла ти, як садовий цвiточок; засохла, як билинка! Що я без тебе тепер зостався? Сирота! Пуще малої дитини. Об дитинi жалкують, дитину приглядять, а мене хто тепер пригляне?.. Тепер ти у новiм свiтi, меж янголами святими, знаєш, як менi тяжко, як менi гiрко без тебе: молись, щоб i мене бог до тебе узяв! Закриваю твої оченьки до страшного суду! Не побачу у них своєї радостi бiльш! Складаю твої рученьки, що мене годували, опатрували, обнiмали…

  • Що сказав Наум Василю про смерть Марусі?
  • Як сприйняв Наум звістку про те, що Василь став отцем Києво-Печерського монастиря?
  • Як він сприйняв звістку про смерть Василя?
  • Які висновки ми можемо зробити про образ Наума Дрота?
  • Чиї образи розкриваються завдяки взаємодії з ним ще?

Наум Дрот:

  • добрий хазяїн
  • гарний чоловік
  • турботливий батько
  • вольовий
  • непохитний
  • мудрий
  • стриманий
  • уміє брати відповідальність на себе
  • має авторитет у сім’ї
  • співчутливий
  • вірить у Бога

 5.3. Образ Василя

Ви правильно сказали, що значною мірою за допомогою взаємодії з Наумом Дротом розкривається й образ Василя. Під впливом Наума Василь змінює себе та своє майбутнє, будучи працьовитим парубком, неледачим та розважливим, він робить правильні висновки, які змінили його долю, адже він став і писемним, і вільним від солдатчини. Щоправда, не став він щасливий. І так само помер, втративши надію та кохання свого життя. Давайте пригадаємо, як описує його автор у різні моменти твору та зачитаємо.

  • Пригадайте, за яких обставин ми з вами знайомимося із образом Василя у творі?
  • Зачитайте опис Василя.

Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто пiдголений; чуб чепурний, уси козацькi, очi веселенькi, як зiрочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синiй i китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки пiдперезаний, у тяжинових штанях, чоботи добрi, шкаповi, з пiдковами. Як пришивали боярам до шапок квiтки, то усi клали по шагу, хто-хто два, та й лакей з панського двора i той п’ять шагiв положив, що усi здивувались, а Василь усе вижидав та усе в кишенi довбавсь; а далi витяг капшучок, а там таки дещо бряжчало, засунув пальцi, достав та й положив на викуп шапки, за квiтку, цiлiсiнький гривеник!..

  • Чи перемінився він, коли побачив Марусю? Зачитайте

Став наш Василь i сам не свiй і, як там кажуть, як опарений. То був шутливий, жартовливий, на вигадки, на приклади — поперед усiх: тiльки його й чули, вiд нього весь регiт iде; тепер же тобi хоч би пiвслова промовив: голову посупив, руки поклав пiд стiл i нi до кого нiчичирк; усе тiльки погляне на Марусю, тяжко здихне i пустить очi пiд лоб.

  • Про що це свідчить?
  • Як поводив себе Василь, коли дівчата пішли у город? Про що свідчить це?
  • Як Василь признався Марусі у коханні? Зачитайте

Марусю! Чи я ж один був такий на свiтi, щоб, побачивши тебе, не полюбив щиро? Люблю я тебе, Марусенько, усiм серцем моїм, люблю я тебе бiльш усього на свiтi!.. Не сердься на мене, не вiдворочуйся, не затуляй очиць твоїх бiлою рученькою; дай її менi сюди, нехай пригорну її до свого серденька, та тогдi хоч i вмру, коли тобi невгодна щирая моя любов!.. Що ж ти мовчиш? Чом не глянеш на мене?.. Промов до мене хоч пiвсловечка; скажи, що ти не сердишся за мою любов. Роззнавай мене, розпитуй про мене, може-таки, про мене що-небудь i добре почуєш.

  • Якими словами Василь звертався до своєї коханої?
  • Про які риси характеру це свідчить?
  • Як вплинуло кохання до Марусі на Василя? Зачитайте

I Василь не луччий був її. Не тiльки роботу, покинув хазяїна i город; знай, блука круг села, де жила Маруся. Ходить, ходить, у бiр пiде, над озерами, де з нею сидiв, сяде — нема Марусi, не йдб Маруся. По селу вулицями ходить, та не зна, де її хата, не зна, як i батька її звуть i прозивають. Маруся та й Маруся, бiльш йому нiчого не треба було знати; i вiн її не питав, затим, що нiколи було; усе їй розказував, як її любить, або слухав, як вона розказувала, що як вона його любить.

  • Де він знайшов нову роботу?
  • Як ви сприйняли такий сюжетний поворот?
  • Які риси характеру Василя розкриваються під час його перебування з родиною Дротів?
  • Як відреагував Василь на відмову Наума одружувати його з Марусею?
  • Що він повідомив Марусі на прощання?
  • А що сталося по його поверненню? Що він розповів про себе? Зачитайте

— Я, дядьку, не був дуже далеко, — став розказувати Василь. — От як ви менi вiдкрили свiт i розтолкували менi, що й я буду пропащий, i чужий вiк заїм, коли не знайду за себе найомщика, то думав-думав i трохи з ума не зiйшов. Правду ви казали, що за грошi вiсiмдесят рублiв, що я вiд хазяїна брав? Тiльки що на одежу. Що ж тут менi було робити? Як-то бог послав на думку: пiти до купцiв, у них хороший заробiток. Прийшов я до залiзняка: вiн мене трохи знав, розказав йому все своє лихо. Вiн, подумавши, прийняв мене за п’ятдесят рублiв на год з тим, що коли буду у своїм дiлi справний, то вiн менi i бiльш прибавить, i усе буде прибавляти, бачивши моє старанiє. Я зрадувався, почувши, що бiльш нiчого не треба, щоб грошi заробити, як тiльки бути чесним i своє дiло не лiнуючись справляти. З товаришами, хоч усе й москалi були, зараз поладнав. Тiльки бачу, що вони усi письменнi i хто бiльш чого зна, бiльш получа жаловання. От як сiв, як сiв… i правду вам, дядюшка, скажу, що нiч i день вчивсь, i бог менi дарованiє послав; i те таки правду сказать, що нашого братчика куди не пiткни, хоч у науку, хоч у яке ремесло, то з нього путь буде; непропащi за нього грошi. Поки себе не поставив на путь, не йшов до вас, дядюшка; i як не тяжко менi було, не бачивши Марусi, та, пам’ятаючи ваше слово, сам себе морив i не ходив сюди.»

  • Про які риси характеру це свідчить?
  • Як відбулося прощання між Марусею та Василем?
  • Чи випадковим, на вашу думку, є те, що вони прощались біля кладовища?
  • Як Василь сприйняв смерть Марусі?
  • Чи вірно він вчинив, вирушивши до монастиря? Відповідь обґрунтуйте

Василь:

  • працьовитий
  • скромний
  • щирий
  • вірний у коханні
  • поважає старших
  • порядний
  • розумний
  • цілеспрямований
  • наполегливий
  • вірить у Бога

5.4. Образ Марусі

Як бачимо, чоловічі образи твору надзвичайно майстерно змальовані і наділені ідеальними рисами характеру, що й характерно для творів сентименталізму. Проте твір має назву «Маруся» і чи не є її образ центральним?  Якою постає Маруся у творі? Давайте з’ясуємо.

  • Як описано Марусю у творі? Зачитайте

Сорочка на нiй бiленька, тоненька, сама пряла i пишнiї рукава сама вишивала червоними нитками. Плахта на нiй картацька, черчата, ще материнська — придана; тепер вже таких не роблять. I яких-то цвiтiв, там не було? Батечку мiй та й годi! Запаска шовкова, морева; каламайковий пояс, та як пiдпережеться, так так рукою i обхватиш, — ще ж то не дуже i стягнеться. Хусточка у пояса мережована i з вишитими орлами, i, ляхiвка з-пiд плахти тож вимережована й з китичками; панчiшки синi, суконцi, i червонi черевички. От така як вийде, то що i твоя панночка! Iде, як павичка, не дуже по усiм усюдам розгляда, а тiльки дивиться пiд ноги. Коли з старшим себе зострiлась, зараз низенько вклонилась та й каже: “Здрастуйте, дядюшка!” або: “Здоровi, тiтусю!” I таки хоч би то мала дитина була, то вже не пройде просто, усякому поклониться i ласкаво заговорить. А щоб який парубок та посмiв би її зайняти? Ну-ну, не знаю! Вона й не лаятиметься, i нi слова й не скаже, а тiльки подивиться на нього так пильно, та буцiм i жалiбно, i сердитенько, — хто. її зна, як-то вона там загляне, — так хоч би який був, то зараз шапку з голови схопе, поклонивсь звичайненько, i нi пари з уст не мовить, i вiдiйде дальш. О, там вже на все село була i красива, i розумна, i багата, звичайна, та ще ж к тому тиха, i смирна, i усякому покiрна.

  • Якими рисами характеру вона наділена автором на початку твору?
  • Як вона відрегувала на Василя, коли вперше його побачила?
  • Чи можна сказати, що це було кохання з першого погляду?
  • Чому вона стає сумною після весілля?
  • За яких обставин її настрій змінюється? Як це описано у творі? Зачитайте

Прийшла Маруся додому; батечку! весела, моторна, i говорить, i розказує, i порається за трьох, так що мати, дивлячись на неї, аж повеселiшала, i їй полегшало. Хотiла було сваритись на дочку, зачим довго проходила, так та ж як узяла коло неї леститись, i приговорювати, i розважати її, а сама пiч топити, зiлля кришити, горшки наставляти, так що горить у неї дiло.

Не вспiла мати оглянутись, вже у Марусi i готов обiд: сiла, ручки зложила i, знай, матi розказує, як-то їй добре було йти на базар холодком, що бачила на мiстi, як торгувалась, як купувала; i кого бачила, i з ким говорила, i яка проява лучалась: усе-усе до послiднього раз по й’ять розказувала, тiльки про Василя нiчичирк! Вона б то й хотiла матерi розказати, та не знала, з якого кiнця узятись, та й подумала: “Нехай же спитаюсь у Василя; вiн мене навчить, як про се розказати”.

  • Як Маруся поводить себе, коли Василь засилає старостів?
  • Як вона реагує на відмову у шлюбі батька?
  • Як поводить себе після того, як Василь їде?
  • Як реагувала на інших сватів? Про яку рису героїні це свідчить?
  • Як вона зустріла Василя на Великдень?
  • Що відбулося після заручин?
  • Що попросила Маруся залишити Василя до його повернення? Зачитайте

На прощаннi випрохала Маруся у Василя сватаний платок, що замiсть хустки йому дала, затим, щоб часом дорогою не загубив i що вона на неї, мов на нього, дивитиметься. Поважив їй Василь, вiддав, а вона положила у той платок горiшки, ще тi, що сперва-наперва Василь дав їй на весiллi, зав’язала, та й положила до серденька, та й каже:

— Тут воно лежатиме, аж поки ти вернешся i сам озьмеш. 

  • Про які риси характеру героїні це свідчить?
  • Як жила Маруся, поки чекала Василя? Зачитайте

Таточку, батечку, i ти, матiнко рiднесенька! Що ж менi робити, коли не можу забути свого горя! Не можу не думати об своєму Василечковi! Свiт менi немилий, i нiщо не розвеселяє. Серце моє розривається, дивлячись на вас, що ви об менi убиваєтесь, то що буду робити! Я й сама своїй тузi не рада; тiльки у мене й думки: де-то тепер мiй Василь? Знаю, що час, що день, вiн вiд мене — усе дальш; от мене туга й душить! Не воруште мене, не заньмайте мене, неначе ви й не бачите нiчого; не розважайте мене; менi неначе легше, як я журюся уволю i нiхто менi не мiша!

  • А який вигляд вона мала, поки чекала Василя? Зачитайте

Iще з того дня, як проводила Василя, не надiвала Маруся нiякої скиндячки, нiякої стрiчки; як пов’язала голову чорним шовковим платком, так i пiшло, усе чорний платок та й годi!

  • Як ви вважаєте, чи випадковим це є?
  • А за яких обставин Маруся захворіла?
  • Як вона сприйняла новину батька про сповідь?
  • Як почувала себе після неї?
  • Якими були останні слова Марусі? Зачитайте 

Спасибi вам, мої рiднесенькi, що ви мене любили!.. i кохали мене… Простiть мене, може, коли вас не послухала… або сердила… Менi бог грiхи простив… простiть i ви!.. Не вбивайтесь дуже за мною, бо се грiх… та пом’янiть мою грiшну душу… не жалуйте худоби, усе земля i пил… Годi ж, годi, не плачте ж… Бачите, яка я весела… там менi буде прехороше!.. Коли-небудь треба i вмерти… Ми недовго будемо рiзне; там год — як часиночка… Бачите, я не жалкую за вами… бо скоро побачимось… Васи… ох! Василечка мого як побачите, скажiть, щоб не вбивавсь.. скоро побачимось… Я його дуже, дуже любила!.. Горiшки мої положiть менi у руку, як помру, а платок… вернiте йому… А де ви? Я щось вас не бачу… Таточку! Читай менi… голосно молитви… а ти, матiночко… хрести мене… По-бла-го-словiть же… мене…

  • Чи шкода вам Марусю?
  • Якою вона була? Укладіть інформаційне гроно
  1. Бесіда за питаннями
  • Чи дійсно герої повісті Квітки-Основ’яненка ідеалізовані?
  • Які проблеми порушує твір?

Проблематика повісті:

  • батьки і діти;
  • соціальна нерівність;
  • кохання
  • життя і смерть;
  • пошуки щастя.
  1. Літературний аналіз твору

Тема: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII – початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти, почуттів кохання на прикладі героїв твору.

Ідея: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей; засудження соціальної нерівності

Рід: епос

Жанр: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість

  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання

Підготуватись до контрольної роботи за творчістю Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка

Завантажити: Утілення морального й естетичного ідеалів в образах героїв твору Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся» (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 11.3 MB, Завантажень: 105)
Back to top button