Повчальний характер і художні особливості збірки Григорія Сковороди «Байки харківські» (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

 Тема: Повчальний характер і художні особливості збірки Григорія Сковороди «Байки харківські»

Мета: ознайомити учнів зі збіркою Григорія Сковороди «Байкии харківські»; особливостями та ознаками байок автора; ознайомити зі змістом байки «Бджола та Шершень», зосереджуючи увагу на ідейно-тематичному спрямуванні, філософських ідеях,  символах твору; розвивати вміння аналізувати, коментувати зміст байок; навички виразного читання; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття пошани до творчості Григорія Сковороди, любов до книги як скарбниці народної мудрості і пам’яті.

Епіграф:    Не зневажай байкарства, його любили ще древні Григорій Сковорода

Хід уроку

1. Організаційний етап

2. Повідомлення теми та мети уроку

Упродовж майже тридцяти століть байка була улюбленим жанром читачів, завжди стояла на сторожі загальнолюдських ідеалів і нещадно висміювала людські вади. Найвидатніші байкарі світу: Езоп, Федр, Лафонтен, Крилов, Глібов та інші – вірили в людину, її високе призначення на землі, мріяли бачити людство духовно багатшим, досконалішим. Григорія Сковороду недарма називають «Українським Езопом», адже його байки займають чільне місце не лише в українській, а й у світовій літературі. І саме сьогодні ми з вами поговоримо про байкарську спадщину філософа, познайомившись із його твором «Бджола та Шершень».

3. Опрацювання навчального матеріалу

Байка широко побутувала в Україні ще в ХVІІ ст. Її використовували в курсах риторики та піїтики. Але значно поширенішими на той час були притчі, яких чимало знайдемо в Біблії. Отож байкарська творчість Григорія Сковороди постала на ґрунті давньої традиції. Проте найважливішим джерелом своєї творчості, і байкарської зокрема, Григорій Савич вважав Біблію.

Як бачимо, хоча Григорій Сковорода й мав попередників, його називають зачинатилем української байки. Саме він виділив байку в окремий самостійний жанр, з яким ви, безперечно знайомі.

4. Актуалізація опорних знань

• Який жанр літератури називають байкою?
• Якою є будова байки?
• Які її особливості?
• Що таке алегорія?
• З творами яких українських письменників-байкарів ви вже знайомі?

5. Опрацювання навчального матеріалу

Серед творчого доробку Григорія Савича Сковороди є збірка під назвою «Байки харківські».  Оскільки Григорій Сковорода  був учителем, то й байки збірки мали на меті допомогти читачеві в пошуках і розкритті вічних істин, показати людські недоліки та чесноти.

Живучи в селах поблизу Харкова, Григорій Сковорода написав знамениту збірку байок «Байки харківські». Перша половина її (15 байок), очевидно, створена у 1769 році, бо сам автор повідомляє, що «півтора десятки байок» він написав «у сьомому десятці нинішнього століття». Друга половина збірки написана 1774 році в селі Бабаях, і тоді ж Григорій Скворода надіслав увесь збірник з 30 байок до свого приятеля Опанаса Панкова з листом-посвятою, в якому висловив свої погляди на жанр байки. До речі, збірка вперше була видрукувана вже після смерті автора, у 1837 році.

У своїх байках, з одного боку, Сковорода продовжував традиційну тематику байок, а з іншого — виступав як новатор, що розширює ідейно-тематичні обрії байки, виводить її на шлях самостійного розвитку.

Григорій Савич визначав байку як «мудру іграшку, що в собі ховає силу». Він добре розумів, що форма байки дає йому можливість висловлювати і пропагувати свої суспільно-політичні та філософсько-етичні погляди.

Основними ознаками байок Григорія Сковороди є:

• прозова мова;
• побудовані на діалогах і контрастах;
• розмова дійових осіб часто носить полемічний характер;
• стислість і динамічність;
• сатирична спрямованість;
• містить дві частини: фабулу і «силу»
• «сила» часто більша за мораль;
• завершується народною приказкою, прислів’ям, стислим та влучним висловом

Пропоную вам ознайомитись із однією з байок Григорія Сковороди «Бджола та Шершень»

6. Робота над змістом твору «Бджола та Шершень»

6.1. Виразне читання байки учнями за ролями

6.2. Бесіда за питаннями

• Хто є дійовими особами байки?
• Що ви знаєте про бджіл та шершнів зі звичайного життя?
• У чому Шершень звинувачує Бджолу?
• Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною?
• Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу?
• У чому вбачає своє призначення Бджола?
• Чим зумовлено те, що праця для неї — насолода?
• Що є мукою для героїні?
• Кого намагався засудити Григорій Сковорода на прикладі Шершня?
• Кого символізує Бджола?
• Чому Бджола — символ мудрої людини?
• Які життєві приклади наводить байкар у «силі» твору?
• Про що вони свідчать?
• Чим пояснити те, що людина без діла — карається і страждає?
• Кого з давньогрецьких філософів згадує Сковорода в силі байки та чому?
• Що мав на увазі Епікур, зазначаючи про необхідність жити за натурою?
• Коли праця для людини є насолодою і задоволенням?
• Яке виховне значення має ця байка?

6.3. Літературний аналіз твору

Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

Рід: ліро-епос

Жанр: літературна байка

6.4. Робота з афоризмами

Твори Григорія Сковороди можна розібрати на афоризми, в цьому ви переконались на минулому уроці, коли ми читали уривок з філософського діалогу «Розмова, звана алфавіт, або буквар світу».

• Чи є у байці «Бджола та Шершень» вислови, які вас вразили?
• Чому?

7. Закріплення вивченого матеріалу. Тестове опитування

1. Шершень дорікав Бджолі за те, що вона:

а) хитра і підступна; б) надто серйозна і ретельна;

в) дурна і безглузда; г) ледача і неповоротка.

2. Що, на думку Шершня, люди завдають Бджолі?

а) Збитків; б) шкоди; в) зайвих клопотів; г) болі і страждань.

3. Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном:

а) розумником; б) обліковцем; в) писарем; г) радником.

4. Тварина, яка полюбляє їсти мед:

а) вовк; б) заєць; в) ведмідь; г) кабан.

5. Що є мукою для Бджоли?

а) Рано підводитися; б) сидіти без діла;

в) працювати щодоби; г) охороняти медові сховища.

6. Бджола — це образ людей, які:

а) живуть крадіжкою чужого;

б) бачать смисл свого життя у праці;

в) розповсюджують науку в суспільстві;

г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.

7. Бджола — це символ:

а) кохання; б) добра і радості; в) мудрості; г) миру і злагоди.

8. Кому належить питання, зазначене у творі: «Нащо учитися, коли не матимеш достатку»?

а) Бджолі; б) науковцю; в) людині-практику; г) Шершню.

9. У біблійній «Книзі мудрості Ісуса сина Сіраха» зазначалося:

а) «Праця — символ добра»;

б) «Люби ближнього і тебе будуть любити»;

в) «Веселість серця — життя для людини»;

г) «Життя прожити — не поле перейти».

10. Хорт тоді веселий, коли:

а) ситий; б) полює; в) гарно виспиться і відпочине; г) відчує до себе увагу і повагу.

11. Найбільша радість, на думку Г. Сковороди, коли людина:

а) живе за покликанням; б) має багато друзів;

в) відчуває свою необхідність у суспільстві; г) створила сім’ю.

12. Володаркою людини є її:

а) пам’ять; б) душа; в) розум; г) свідомість.

8. Підсумки уроку

9. Домашнє завдання

 Вивчити напам’ять твір Григорія Сковороди «Всякому місту – звичай і права»

Завантажити: Повчальний характер і художні особливості збірки Григорія Сковороди «Байки харківські» (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 8.5 MB, Завантажень: 261)