Повчальний характер і художні особливості збірки Григорія Сковороди «Байки харківські» (9 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Повчальний характер і художні особливості збірки Григорія Сковороди «Байки харківські»
Мета: ознайомити учнів зі збіркою Григорія Сковороди «Байкии харківські»; особливостями та ознаками байок автора; ознайомити зі змістом байки «Бджола та Шершень», зосереджуючи увагу на ідейно-тематичному спрямуванні, філософських ідеях, символах твору; розвивати вміння аналізувати, коментувати зміст байок; навички виразного читання; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття пошани до творчості Григорія Сковороди, любов до книги як скарбниці народної мудрості і пам’яті.
Епіграф: Не зневажай байкарства, його любили ще древні Григорій Сковорода
Хід уроку
- Організаційний етап
- Повідомлення теми та мети уроку
Упродовж майже тридцяти століть байка була улюбленим жанром читачів, завжди стояла на сторожі загальнолюдських ідеалів і нещадно висміювала людські вади. Найвидатніші байкарі світу: Езоп, Федр, Лафонтен, Крилов, Глібов та інші – вірили в людину, її високе призначення на землі, мріяли бачити людство духовно багатшим, досконалішим. Григорія Сковороду недарма називають «Українським Езопом», адже його байки займають чільне місце не лише в українській, а й у світовій літературі. І саме сьогодні ми з вами поговоримо про байкарську спадщину філософа, познайомившись із його твором «Бджола та Шершень».
- Опрацювання навчального матеріалу
Байка широко побутувала в Україні ще в ХVІІ ст. Її використовували в курсах риторики та піїтики. Але значно поширенішими на той час були притчі, яких чимало знайдемо в Біблії. Отож байкарська творчість Григорія Сковороди постала на ґрунті давньої традиції. Проте найважливішим джерелом своєї творчості, і байкарської зокрема, Григорій Савич вважав Біблію.
Як бачимо, хоча Григорій Сковорода й мав попередників, його називають зачинатилем української байки. Саме він виділив байку в окремий самостійний жанр, з яким ви, безперечно знайомі.
- Актуалізація опорних знань
- Який жанр літератури називають байкою?
- Якою є будова байки?
- Які її особливості?
- Що таке алегорія?
- З творами яких українських письменників-байкарів ви вже знайомі?
- Опрацювання навчального матеріалу
Серед творчого доробку Григорія Савича Сковороди є збірка під назвою «Байки харківські». Оскільки Григорій Сковорода був учителем, то й байки збірки мали на меті допомогти читачеві в пошуках і розкритті вічних істин, показати людські недоліки та чесноти.
Живучи в селах поблизу Харкова, Григорій Сковорода написав знамениту збірку байок «Байки харківські». Перша половина її (15 байок), очевидно, створена у 1769 році, бо сам автор повідомляє, що «півтора десятки байок» він написав «у сьомому десятці нинішнього століття». Друга половина збірки написана 1774 році в селі Бабаях, і тоді ж Григорій Скворода надіслав увесь збірник з 30 байок до свого приятеля Опанаса Панкова з листом-посвятою, в якому висловив свої погляди на жанр байки. До речі, збірка вперше була видрукувана вже після смерті автора, у 1837 році.
У своїх байках, з одного боку, Сковорода продовжував традиційну тематику байок, а з іншого — виступав як новатор, що розширює ідейно-тематичні обрії байки, виводить її на шлях самостійного розвитку.
Григорій Савич визначав байку як «мудру іграшку, що в собі ховає силу». Він добре розумів, що форма байки дає йому можливість висловлювати і пропагувати свої суспільно-політичні та філософсько-етичні погляди.
Основними ознаками байок Григорія Сковороди є:
- прозова мова;
- побудовані на діалогах і контрастах;
- розмова дійових осіб часто носить полемічний характер;
- стислість і динамічність;
- сатирична спрямованість;
- містить дві частини: фабулу і «силу»
- «сила» часто більша за мораль;
- завершується народною приказкою, прислів’ям, стислим та влучним висловом
Пропоную вам ознайомитись із однією з байок Григорія Сковороди «Бджола та Шершень»
- Робота над змістом твору «Бджола та Шершень»
6.1. Виразне читання байки учнями за ролями
6.2. Бесіда за питаннями
- Хто є дійовими особами байки?
- Що ви знаєте про бджіл та шершнів зі звичайного життя?
- У чому Шершень звинувачує Бджолу?
- Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною?
- Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу?
- У чому вбачає своє призначення Бджола?
- Чим зумовлено те, що праця для неї — насолода?
- Що є мукою для героїні?
- Кого намагався засудити Григорій Сковорода на прикладі Шершня?
- Кого символізує Бджола?
- Чому Бджола — символ мудрої людини?
- Які життєві приклади наводить байкар у «силі» твору?
- Про що вони свідчать?
- Чим пояснити те, що людина без діла — карається і страждає?
- Кого з давньогрецьких філософів згадує Сковорода в силі байки та чому?
- Що мав на увазі Епікур, зазначаючи про необхідність жити за натурою?
- Коли праця для людини є насолодою і задоволенням?
- Яке виховне значення має ця байка?
6.3. Літературний аналіз твору
Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.
Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.
Рід: ліро-епос
Жанр: літературна байка
6.4. Робота з афоризмами
Твори Григорія Сковороди можна розібрати на афоризми, в цьому ви переконались на минулому уроці, коли ми читали уривок з філософського діалогу «Розмова, звана алфавіт, або буквар світу».
- Чи є у байці «Бджола та Шершень» вислови, які вас вразили?
- Чому?
- Закріплення вивченого матеріалу. Тестове опитування
- Шершень дорікав Бджолі за те, що вона:
а) хитра і підступна; б) надто серйозна і ретельна;
в) дурна і безглузда; г) ледача і неповоротка.
- Що, на думку Шершня, люди завдають Бджолі?
а) Збитків; б) шкоди; в) зайвих клопотів; г) болі і страждань.
- Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном:
а) розумником; б) обліковцем; в) писарем; г) радником.
- Тварина, яка полюбляє їсти мед:
а) вовк; б) заєць; в) ведмідь; г) кабан.
- Що є мукою для Бджоли?
а) Рано підводитися; б) сидіти без діла;
в) працювати щодоби; г) охороняти медові сховища.
- Бджола — це образ людей, які:
а) живуть крадіжкою чужого;
б) бачать смисл свого життя у праці;
в) розповсюджують науку в суспільстві;
г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.
- Бджола — це символ:
а) кохання; б) добра і радості; в) мудрості; г) миру і злагоди.
- Кому належить питання, зазначене у творі: «Нащо учитися, коли не матимеш достатку»?
а) Бджолі; б) науковцю; в) людині-практику; г) Шершню.
- У біблійній «Книзі мудрості Ісуса сина Сіраха» зазначалося:
а) «Праця — символ добра»;
б) «Люби ближнього і тебе будуть любити»;
в) «Веселість серця — життя для людини»;
г) «Життя прожити — не поле перейти».
- Хорт тоді веселий, коли:
а) ситий; б) полює; в) гарно виспиться і відпочине; г) відчує до себе увагу і повагу.
- Найбільша радість, на думку Г. Сковороди, коли людина:
а) живе за покликанням; б) має багато друзів;
в) відчуває свою необхідність у суспільстві; г) створила сім’ю.
- Володаркою людини є її:
а) пам’ять; б) душа; в) розум; г) свідомість.
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
Вивчити напам’ять твір Григорія Сковороди «Всякому місту – звичай і права»
Завантажити: Повчальний характер і художні особливості збірки Григорія Сковороди «Байки харківські» (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 8.5 MB, Завантажень: 261)