Григорій Сковорода «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу». Афоризми Григорія Сковороди (9 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Українська література 9 клас
Тема: Григорій Сковорода «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу». Афоризми Григорія Сковороди
Мета: познайоти учнів зі змістом філософського діалогу Григорія Сковороди «Розмова, звана алфавіт, або буквар світу»; визначити провідні ідеї твору, прокоментувати його зміст; дати поняття «діалог» як жанру літературної творчістю; познайомити учнів із афоризмами Григорія Сковороди, прокоментувати їх, визначити актуальність; розвивати уміння ставити навчальні завдання, здатність до аналізу; застосовувати набуті знання практично; показати учням значення постаті Григорія Сковороди для розвитку української літератури, домогтися усвідомлення учнями того, що кожна людина – неповторна особистість.
Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань
На минулому уроці ми з вами познайомились із життям та творчістю видатного українського філософа Григорія Сковороди. Давайте пригадаємо, що нам про нього відомо.
- Григорій Сковорода народився на:
А) Поділлі
Б) Полтавщині
В) Поліссі
Г) Волині
- Григорій Сковорода був вихідцем із:
А) козацького роду
Б) поміщицького роду
В) бурлацького роду
Г) кріпацького роду
- Будучи маленьким хлопчиком, Григорій Сковорода навчився грати на:
А) бандурі
Б) сопілці
В) лютні
Г) флейті
- Навчання у Києво-Могилянській академії Григорій Сковорода розпочав у віці:
А) 6 років
Б) 7 років
В) 10 років
Г) 12 років
- Після звільнення з імператорської капели Григорій Сковорода отримав:
А) хутір
Б) грошову винагороду
В) дворянство
Г) слугу
- Перебуваючи у складі Токайської комісії та подоророжуючи Європою, Григорій Сковорода використовує вільний час для:
А) відпочинку
Б) переосмислення життя
В) навчання
Г) подорожей
- Сина Степана Томара, домашнім учителем якого був Григорій Сковорода, звали:
А) Сергій
Б) Василь
В) Валерій
Г) Серафим
- Скільки років Григорій Сковорода провів у мандрах?
А) 10
Б) 15
В) 20
Г) 25
- Коли Григорій Сковорода подорожував, у його торбині завжди були:
А) Біблія, сопілка, кілька аркушів паперу, хлібина
Б) Біблія, хлібина та шматок сала
В) Буквар, кілька аркушів паперу, хлібина
Г) Сопілка, Біблія, Буквар
- Де проживав останній рік свого життя Григорій Сковорода?
А) у Києві
Б) в Іванівці
В) у Чорнухах
Г) у Відні
- Що попросив написати Григорій Сковорода на його могилі?
А) Веселощі серця – життя для людини
Б) Світ ловив мене, та не впіймав
В) Праця – живий і невсипущий рух
Г) Дивись на те, що з тобою споріднене
- Творча спадщина Григорія Сковороди включає:
А) збірку пісень, байок, філософські трактати та діалоги
Б) збірку байок та пісень
В) збірку пісень, байок, філософський роман
Г) збірку байок, пісень, філософські трактати та діалоги, історичний роман
- Повідомлення теми та мети уроку
Як нам відомо, творча спадщина Григорія Сковороди налічує збірку байок «Байки харківськи», збірку пісень «Сад божественних пісень», філософські трактати та діалоги, а також переклади з латинської та грецької мови. Сьогодні ми з вами познайомимося із уривком з діалогу Григорія Сковороди «Розмова, звана алфавіт, або буквар світу» і з’ясуємо які філософські ідеї Григорія Савича у ньому містяться.
- Опрацювання навчального матеріалу
Кожен твір має історію створення. Вона є й у діалогу «Розмова, звана алфавіт, або буквар світу». Справа в тому, що на початку 1772 року Сковорода прийняв запрошення відставного полковника Степана Івановича Тев’яшова, який бажав взяти у нього кілька домашніх уроків, і прибув в Острогозьк. У його садибі в Острогозьку Сковорода прожив кілька місяців, і тут навколо нього виник філософський гурток: окрім самого Степана і його сина Володимира, дрібний місцевий чиновник Опанас Панков і дворянин Яків Долганський – представник колишньої козацької старшини, якого Сковорода називав «живописцем». На підставі філософських бесід із ними Сковорода упродовж весни й літа 1772 року написав 6 філософських діалогів — «Бесіда перша…», «Бесіда друга…», «Розмова про стародавній світ», «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті», «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар миру», який є найяскравішим із них.
- Створення асоціативного грона
- Як ви розумієте назву твору?
- Які асоціації у вас виникають?
- Теорія літератури
Певно, крім загадкової назви, вас дивує і жанр цього твору, адже ви звикли, діалог – це розмова, низка висловлювань двох або більше осіб на певну тему. Проте цей термін має й інше значення, поширений, зокрема, у філософії:
Діалог – вільний обмін ідеями або точками зору щодо специфічного предмета з метою досягнення розуміння.
Давайте прочитаємо уривок із твору і з’ясуємо, чи відповідає жанр його назві.
- Робота над змістом твору Г.Сковороди «Розмова, звана алфавіт..»
7.1. Виразне читання твору учнями
…Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм.
Мова моя тоді спокійніша, коли кожна людина не лише добра, але і споріднену собі всіма сторонами знаходить роботу. Се і є бути щасливим, пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою. Така потреба — се благодійство і послуга. Не дивно, що в стародавніх римлян як потреба, так і благодійство означалося словом officium, тобто моральний обов’язок.
Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим більшу посаду вона займає, але до неї не народжена. Та й як їй не бути нещасною, коли загубила той скарб, що дорожчий за все на світі: «Веселощі серця — життя для людини, і радість людська — є довгоденність» (Сірах).
Як же не згубити, коли замість добрих послуг лише ображає друзів і родичів, близьких і далеких, співвітчизників і чужоземців? Як не ображати, коли вона суспільству приносить шкоду? Як не зашкодити, коли погано виконувати обов’язки? Як не буде погано, коли немає завзятості і невтомної праці? Звідки ж з’явиться працелюбність, коли немає бажання і старанності? Де ж візьмеш бажання без природи? Природа — всьому початкова причина і рушійна сила. Вона і є матір’ю бажання. Бажання ж — започаткування, схильність і рух. Бажання, за приказкою, сильніше неволі. Воно прагне до праці і радіє з неї, як зі свого сина. Праця — живий і невсипущий рух усієї машини, доки не довершиться справа, що сплітає творцеві своєму вінець радості. Коротко кажучи, природа наснажує до діла і зміцнює до праці, роблячи її солодкою…
Скажу тобі: коли бажаєш, щоб син твій охоче й безпомилково виконував свої обов’язки, мусиш сприяти йому під час вибору звання, відповідно до його якостей. Сто спорідненостей — сто звань, а всі почесні, як законні.
Хіба не знаєш, що маєтність — від чесно виконаних обов’язків, а не обов’язки від маєтності залежать? Чи не бачиш, що низьке звання часто віднаходить маєтність, а високе — губить?
Не дивись, хто вище і хто нижче, хто видніше і незнатніше, багатше й убогіше, але дивись на те, що з тобою споріднене. Вже ми казали, що без спорідненості все ніщо…
Коли володар маєтків живе щасливо, не тому він щасливий, що володіє ними: щастя до маєтків не прив’язане.
Коли казати про володіння за спорідненістю, слід розуміти і види всіх зовнішностей. Зовнішнє те, що лежить поза людиною: грунт, рід, чин тощо. Шукай, що хочеш, але не загуби світу. Шляхетний список лежить поза тобою, а ти поза ним цілком можеш бути щасливий. Він без світу ніщо, а світ без нього — щось, без чого не можна бути щасливим і в едемськім раю.
6.1. Бесіда за питаннями
- Які враження справив на вас цей уривок?
- Чи дійсно можна сказати, що це – діалог? Аргументуйте
- Яка філософська ідея Григорія Сковороди є провідною у цьому творі?
- З якими ідеями вона ще пов’язана?
- Що говорить Григорій Сковорода про матеріальні блага?
- Як ви це розумієте?
- Як ви розумієте слова «низьке звання часто віднаходить маєтність, а високе — губить»?
- А як ви можете витлумачити фразу: «Шукай, що хочеш, але не загуби світу»?
- Як, на вашу думку, можна згубити світ?
6.2. Літературний аналіз твору
Тема: розповідь про те, яким є людське щастя, та як його досягти.
Ідея: возвеличення «сродної праці», самопізнання людини; засудження прив’язаності до матеріальних благ, роботи, що приносить шкоду іншим.
Рід: епос
Жанр: діалог
- Опрацювання навчального матеріалу. Афоризми Григорія Сковороди
Безперечно, у цьому творі є вислови, які справили на вас враження. Які саме? Зачитайте.
- Чи є вони актуальними зараз?
Григорій Сковорода залишив нам багато афоризмів, якими треба керуватися кожній людині, незалежно від віри, віку, статі чи національності. Ці короткі влучні оригінальні вислови містять глибоку й узагальнену думку. Давайте прочитаємо та прокоментуємо деякі з них.
7.1. Робота з підручником. Зачитування афоризмів Григорія Сковороди
Авраменко О.М. Українська література. 9 клас. – К.: Грамота, 2017. – с. 74
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
прочитати байку Г.Сковороди «Бджола та Шершень»
Завантажити: Григорій Сковорода «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу». Афоризми Григорія Сковороди (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 4.0 MB, Завантажень: 127)