Григорій Сковорода «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу». Афоризми Григорія Сковороди (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Українська література 9 клас

Тема: Григорій Сковорода «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу». Афоризми Григорія Сковороди

Мета: познайоти учнів зі змістом філософського діалогу Григорія Сковороди «Розмова, звана алфавіт, або буквар світу»;  визначити провідні ідеї твору, прокоментувати його зміст; дати поняття «діалог» як жанру літературної творчістю; познайомити учнів із афоризмами Григорія Сковороди, прокоментувати їх, визначити актуальність; розвивати уміння ставити навчальні завдання, здатність до аналізу; застосовувати набуті знан­ня практично; показати учням значення постаті Григорія Сковороди для розвитку української літератури, домогтися усвідомлення учнями того, що кожна людина – неповторна особистість.

Хід уроку

1. Організаційний етап

2. Актуалізація опорних знань

На минулому уроці ми з вами познайомились із життям та творчістю видатного українського філософа Григорія Сковороди. Давайте пригадаємо, що нам про нього відомо.

1. Григорій Сковорода народився на:

А) Поділлі

Б) Полтавщині

В) Поліссі

Г) Волині

2. Григорій Сковорода був вихідцем із:

А) козацького роду

Б) поміщицького роду

В) бурлацького роду

Г) кріпацького роду

3. Будучи маленьким хлопчиком, Григорій Сковорода навчився грати на:

А) бандурі

Б) сопілці

В) лютні

Г) флейті

4. Навчання у Києво-Могилянській академії Григорій Сковорода розпочав у віці:

А) 6 років

Б) 7 років

В) 10 років

Г) 12 років

5. Після звільнення з імператорської капели Григорій Сковорода отримав:

А) хутір

Б) грошову винагороду

В) дворянство

Г) слугу

6. Перебуваючи у складі Токайської комісії та подоророжуючи Європою, Григорій Сковорода використовує вільний час для:

А) відпочинку

Б) переосмислення життя

В) навчання

Г) подорожей

7. Сина Степана Томара, домашнім учителем якого був Григорій Сковорода, звали:

А) Сергій

Б) Василь

В) Валерій

Г) Серафим

8. Скільки років Григорій Сковорода провів у мандрах?

А) 10

Б) 15

В) 20

Г) 25

9. Коли Григорій Сковорода подорожував, у його торбині завжди були:

А) Біблія, сопілка, кілька аркушів паперу, хлібина

Б) Біблія, хлібина та шматок сала

В) Буквар, кілька аркушів паперу, хлібина

Г) Сопілка, Біблія, Буквар

10. Де проживав останній рік свого життя Григорій Сковорода?

А) у Києві

Б) в Іванівці

В) у Чорнухах

Г) у Відні

11. Що попросив написати Григорій Сковорода на його могилі?

А) Веселощі серця – життя для людини

Б) Світ ловив мене, та не впіймав

В) Праця – живий і невсипущий рух

Г) Дивись на те, що з тобою споріднене

12. Творча спадщина Григорія Сковороди включає:

А) збірку пісень, байок, філософські трактати та діалоги

Б) збірку байок та пісень

В) збірку пісень, байок, філософський роман

Г) збірку байок, пісень, філософські трактати та діалоги, історичний роман

3. Повідомлення теми та мети уроку

Як нам відомо, творча спадщина Григорія Сковороди налічує збірку байок «Байки харківськи»,  збірку пісень «Сад божественних пісень», філософські трактати та діалоги, а також переклади з латинської та грецької мови. Сьогодні ми з вами познайомимося із уривком з діалогу Григорія Сковороди «Розмова, звана алфавіт, або буквар світу» і з’ясуємо які філософські ідеї Григорія Савича у ньому містяться.

4. Опрацювання навчального матеріалу

Кожен твір має історію створення. Вона є й у діалогу «Розмова, звана алфавіт, або буквар світу». Справа в тому, що на початку 1772 року Сковорода прийняв запрошення відставного полковника Степана Івановича Тев’яшова, який бажав взяти у нього кілька домашніх уроків, і прибув в Острогозьк. У його садибі в Острогозьку Сковорода прожив кілька місяців, і тут навколо нього виник філософський гурток: окрім самого Степана і його сина Володимира, дрібний місцевий чиновник Опанас Панков і дворянин Яків Долганський – представник колишньої козацької старшини, якого Сковорода називав «живописцем». На підставі філософських бесід із ними Сковорода упродовж весни й літа 1772 року написав 6 філософських діалогів — «Бесіда перша…», «Бесіда друга…», «Розмова про стародавній світ», «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті», «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар миру», який є найяскравішим із них.

5. Створення асоціативного грона

• Як ви розумієте назву твору?
• Які асоціації у вас виникають?

6. Теорія літератури

Певно, крім загадкової назви, вас дивує і жанр цього твору, адже ви звикли, діалог – це розмова, низка висловлювань двох або більше осіб на певну тему. Проте цей термін має й інше значення, поширений, зокрема, у філософії:

Діалог – вільний обмін ідеями або точками зору щодо специфічного предмета з метою досягнення розуміння.

Давайте прочитаємо уривок із твору і з’ясуємо, чи відповідає жанр його назві.

7. Робота над змістом твору Г.Сковороди «Розмова, звана алфавіт..»

7.1. Виразне читання твору учнями

…Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм.

Мова моя тоді спокійніша, коли кожна людина не лише добра, але і споріднену собі всіма сторонами знаходить роботу. Се і є бути щасливим, пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою. Така потреба — се благодійство і послуга. Не дивно, що в стародавніх римлян як потреба, так і благодійство означалося словом officium, тобто моральний обов’язок.

Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим більшу посаду вона займає, але до неї не народжена. Та й як їй не бути нещасною, коли загубила той скарб, що дорожчий за все на світі: «Веселощі серця — життя для людини, і радість людська — є довгоденність» (Сірах).

Як же не згубити, коли замість добрих послуг лише ображає друзів і родичів, близьких і далеких, співвітчизників і чужоземців? Як не ображати, коли вона суспільству приносить шкоду? Як не зашкодити, коли погано виконувати обов’язки? Як не буде погано, коли немає завзятості і невтомної праці? Звідки ж з’явиться працелюбність, коли немає бажання і старанності? Де ж візьмеш бажання без природи? Природа — всьому початкова причина і рушійна сила. Вона і є матір’ю бажання. Бажання ж — започаткування, схильність і рух. Бажання, за приказкою, сильніше неволі. Воно прагне до праці і радіє з неї, як зі свого сина. Праця — живий і невсипущий рух усієї машини, доки не довершиться справа, що сплітає творцеві своєму вінець радості. Коротко кажучи, природа наснажує до діла і зміцнює до праці, роблячи її солодкою…

Скажу тобі: коли бажаєш, щоб син твій охоче й безпомилково виконував свої обов’язки, мусиш сприяти йому під час вибору звання, відповідно до його якостей. Сто спорідненостей — сто звань, а всі почесні, як законні.

Хіба не знаєш, що маєтність — від чесно виконаних обов’язків, а не обов’язки від маєтності залежать? Чи не бачиш, що низьке звання часто віднаходить маєтність, а високе — губить?

Не дивись, хто вище і хто нижче, хто видніше і незнатніше, багатше й убогіше, але дивись на те, що з тобою споріднене. Вже ми казали, що без спорідненості все ніщо…

Коли володар маєтків живе щасливо, не тому він щасливий, що володіє ними: щастя до маєтків не прив’язане.

Коли казати про володіння за спорідненістю, слід розуміти і види всіх зовнішностей. Зовнішнє те, що лежить поза людиною: грунт, рід, чин тощо. Шукай, що хочеш, але не загуби світу. Шляхетний список лежить поза тобою, а ти поза ним цілком можеш бути щасливий. Він без світу ніщо, а світ без нього — щось, без чого не можна бути щасливим і в едемськім раю.

6.1. Бесіда за питаннями

• Які враження справив на вас цей уривок?
• Чи дійсно можна сказати, що це – діалог? Аргументуйте
• Яка філософська ідея Григорія Сковороди є провідною у цьому творі?
• З якими ідеями вона ще пов’язана?
• Що говорить Григорій Сковорода про матеріальні блага?
• Як ви це розумієте?
• Як ви розумієте слова «низьке звання часто віднаходить маєтність, а високе — губить»?
• А як ви можете витлумачити фразу: «Шукай, що хочеш, але не загуби світу»?
• Як, на вашу думку, можна згубити світ?

6.2. Літературний аналіз твору

Тема: розповідь про те, яким є людське щастя, та як його досягти.

Ідея: возвеличення «сродної праці», самопізнання людини; засудження прив’язаності до матеріальних благ, роботи, що приносить шкоду іншим.

Рід: епос

Жанр: діалог

7. Опрацювання навчального матеріалу. Афоризми Григорія Сковороди

Безперечно, у цьому творі є вислови, які справили на вас враження. Які саме? Зачитайте.

• Чи є вони актуальними зараз?

Григорій Сковорода залишив нам багато афоризмів, якими треба керуватися кожній людині, незалежно від віри, віку, статі чи національності. Ці короткі влучні оригінальні вислови містять глибоку й узагальнену думку. Давайте прочитаємо та прокоментуємо деякі з них.

7.1. Робота з підручником. Зачитування афоризмів Григорія Сковороди

Авраменко О.М. Українська література. 9 клас. – К.: Грамота, 2017. – с. 74

8. Підсумки уроку

9. Домашнє завдання

 прочитати байку Г.Сковороди «Бджола та Шершень»

Завантажити: Григорій Сковорода «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу». Афоризми Григорія Сковороди (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 4.0 MB, Завантажень: 51)