Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Сюжет та образна система твору «Слово про похід Ігорів» (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Сюжет та образна система твору  «Слово про похід Ігорів»

Мета: проаналізувати зміст твору «Слово про похід Ігорів», його сюжетні особливості, з’ясувати жанр, дати характеристику образам руських князів, розкрити  втілення в образах твору його ідеї; розвивати й удосконалювати вміння аналізувати й зіставляти образи, уміння виразного читання, коментування, роботи з цитатами; виховувати пошану та любов до давньоукраїнської  літератури, до рідної землі.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Як зазначав Леонід Махновець «Світова література знає небагато творів, які б захоплювали нові й нові покоління, здобували все гучнішу славу» , до таких пам’яток належить безсмертне «Слово про похід Ігорів» – героїчна поема, сповнена палкої любові до свого народу. Саме про цю давньоруську пам’ятку поведемо мову на сьогоднішньому уроці та детально розглянемо її образи.

  1. Актуалізація опорних знань

Перш, ніж розпочати роботу з текстом твору, пропоную вам пригадати деякі моменти:

  • Завдяки кому поема «Слово про похід Ігорів» набула широкої відомості?
  • Хто є її автором?
  • Коли твір було вперше видано?
  • Чому присвячений твір?
  • Які події у ньому зображені?
  • Чи легко було вам читати цей твір?
  • Чому?
  1. 4. Робота над змістом твору

Без сумніву, сучасному читачеві не дуже легко читати цей твір, і це повʼязано не лише з тим, що він був написаний давньоруською мовою, а з тим, що композиція твору, як зазначав дослідник памʼятки Леонід Махновець :«..своєрідна і незвичайна, вона на перший погляд справляє враження мозаїчності, калейдоскопічності, але насправді все у творі зцементоване в органічну надзвичайну багатогранну ідейно-художню цілісність».

В чому ж полягає цей ефект мозаїчності? Давайте зʼясуємо разом, але, для початку, давайте пригадаємо:

  • Що таке композиція твору?
  • Що називають сюжетом твору?
  • З яких елементів він складається?
  • А що входить до позасюжетних елементів?

Дослідники «Слова про похід Ігоря» умовно поділили його частини, зокрема  літературознавець Максимович виділив 14 частин –  заспів,  основну частину, розділену на 12 епізодів, та закінчення (славословіє).

  • Пригадайте, який жанр літератури має схожу будову?

Давайте і ми спробуємо віднайти ці частини, уклавши своєрідний план твору.

4.1. Складання плану твору учнями

  1. Заспів
  2. Зустріч Ігоря з Всеволодом
  3. Знаки природи пророкують лихо
  4. Вдалий наступ на половців
  5. Наступ половців від Дону
  6. Бій на Каялі
  7. Поразка Всеволода, полон
  8. Поразка Ігоря, полон
  9. Розповідь про минулі перемоги Святослава
  10. Сон Святослава
  11. «Золоте слово» Святослава
  12. Плач Ярославни
  13. Втеча Ігоря з полону, повернення до Києва
  14. Славословіє

4.2. Робота над сюжетом твору

  • Як ви вважаєте, чи всі пункти вашого плану входять до сюжету твору?
  • Чому?
  • Яким тоді є сюжет?

Експозиція: підготовка Ігоря з дружиною до військового походу, зловісні знаки.

Зав’язка: бій на Каялі

Кульмінація: поразка русичів, полон князів

Розв’язка: втеча Ігоря з половецької неволі

  • Чому, на вашу думку, до сюжету не входять інші частини нашого плану?
  • Для чого автор вводить такі частини, як, наприклад, «Золоте слово» Святослава чи «Плач Ярославни»?
  • Чи можна сказати, що ці персонажі впливають на сам твір?
  • Як саме?
  • У чому полягає ідея твору?

4.3. Літературний аналіз твору

Тема: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців

Ідея: заклик до єднання в боротьбі проти ворогів Руської землі; засудження князівських міжусобиць

Рід: ліро-епос

Жанр: поема

  1. Робота над образами твору
  • Як ви вважаєте, чи багатою є система образів твору?
  • Які образи ви можете виділити?
  • Який образ, на вашу думку, є центральним і чому?
Руські князіЯрославнаПоловціМіфологічні істотиПрирода
ІгорГзак  
ВсеволодКончак  
СвятославОвлур  
РУСЬКА ЗЕМЛЯ

5.1. Образи князів

  • Що ви можете сказати про кожного з князів? Відповідь прокоментуйте цитатами з поеми.
Князь ІгорКнязь ВсеволодКнязь Святослав
Патріот,  сміливий

 

Ігор сей, славен князь,

Міццю розум оперезав,

Мужністю сердечною нагострив,

Ратного духу виповнився

Та й повів полки свої хоробрі

На землю Половецьку,

За землю Руську.

 

Найбільший сором для нього – відступити чи потрапити у полон

Глянув Ігор на ясне сонце

Та й побачив — військо тьма покрила,

І сказав до дружини-вояцтва:

«Браття мої, друзі вірні!

Лучче нам порубаними бути,

Ніж полону зазнати!

 

Рішучий

Хочу, — каже, — з вами, русичі,

Чи списа зломити

При полі Половецькому

Та й наложити головою,

Чи шоломом пити воду з Дону

 Благородний

 Ігор полки свої повертає,

Жаль йому брата любого Всеволода

Мужній, відважний

 

Каже йому буй-тур Всеволод:

«Один брат, один світ світлий, Ігорю,

Обидва ми Святославовичі.

Сідлай, брате, свої коні бистрі,

Мої бо вже готові стоять

Шукаючи собі честі,

А князеві слави».

 

Самовідданий

 

Славний яр-тур Всеволоде!

Стоїш ти на полі ратному,

Сиплеш на воїнів стрілами,

Гримиш об шоломи половецькі

Мечами гартованими.

Де тільки тур виросте,

Золотим своїм шоломом посвічуючи,

Там і лежать зітнуті

Нечестиві голови половецькі

Зміг приборкати ворогів

 

Святослав грізний великий київський.

Був же він грозою на ворога,

Приборкав його полками сильними

 

Засуджує вчинок синів

 

Дітки мої, Ігорю і Всеволоде!

Рано взялись ви землю Половецьку

Мечами разити,

А собі слави шукати.

 

Засуджує князівські чвари

 

Втратили бо ви дідівську славу!

Ви своїми чварами

Зачали наводити невірних

На землю Руську,

На життя Всеславове!

Що ж то була за наруга

Через лихі усобиці

Від землі Половецької!

 Закликає князів об’єднатись

 За землю Руську,

За рани Ігореві,

Хороброго Святославовича!

5.2. Образ Ярославни

  • А якою постає княгиня Ярославна?
  • Для чого автор вводить цей образ?
  • Вірна дружина
  • Свідома громадянка
  • Патріотка
  • Людяна
  • Щира
  • «Берегиня» князя

Образ Ярославни глибинно пов’язаний з народними віруваннями та фольклором

  • До кого звертається Ярославна у своєму плачі?
  • Скільки разів?
Образ вітру

 

Образ води

(Дніпро-Славута)

Образ сонця
«О вітре, вітрило!

Чому, господарю, силою вієш?

Чому мечеш ворожі стріли

На крилах своїх легких

Проти воїнів мого милого?

Чи то мало тобі шугати під хмарами,

Кораблі на синім морі гойдаючи?

Чому, господарю, по ковилі срібній

Розсіяв ти мої радощі?»

 

О Дніпре-Славуто!

Пробив ти кам’яні гори

Крізь землю Половецьку,

Гойдаєш кораблі Святославові,

До полків несучи Кобякових.

Принеси ж ти, господарю,

До мене мого милого,

А не слала б я сліз йому ревних

На море пораненьку!

Сонце світле, трисвітле!

Для всіх ти тепле і красне!

Чому ж, сонце-господарю,

Простерло гаряче своє проміння

На воїнів мого милого

У полі безводному,

Спрагою їм луки посушило,

Тугою сагайдаки склепило!»

 

 Звертання Ярославни до олюднених сил природи ( вітру, Дніпра-Славути, сонця) вказує  на її тісний зв’язок з рідним народом,  його дохристиянськими віруваннями.

Звертання до сил природи близьке до народної поезії і нагадує ритуальне голосіння (плач) за померлими. Можливість перетворення жінки на «зегзицю» (зозулю) – це метаморфоза.

  • Пригадайте, у якому творі усної народної творчості ми зустрічалися з прийомом метаморфози та зокрема з образом зозулі?
  • Що він собою символізує?

5.3. Образи міфологічних істот

І, якщо ми вже говоримо, про дохристиянські вірування, то безумовно, вони знайшли місце й в образній системі «Слова про похід Ігорів».

Пригадайте, які давньословʼянські боги та духи згадуються у творі?

СтрибогСтрибог – словʼянський бог вітруСе вітри, внуки Стрибогові,

Віють з моря стрілами

На хоробрі полки Ігореві.

Земля гуде

ДажбогДажбог – словʼянський бог сонця, подарував людям вогонь.Гинули внуки Даждьбогові,

В княжих чварах віку позбавлялися

Карна і Жля Карна та Желя – богині горя та плачу у слов’ян.Зайшов тоді стогін великий,

Розтялися тяжкі прокльони

По землі Руській.

Ой покликнули Карна і Жля,

Побігли по Руській землі,

Огонь роздмухуючи

В розі полум’яному.

 

Птиця ДивДив – міфічна птаха, посланець богів. Є передвісником смерті та лиха.Див кричить на верху дерева,

Велить послухати землі незнаній,—

Волзі та й морю,

Сулі та й Сурожу,

Корсуню ще й тобі,

Тмутороканський ідоле!

 

5.4. Образи природи

Як ми бачимо і з плачу Ярославни, і зі згадок словʼянських богів, явища природи також є частиною образної системи у творі. Природа ніби «бере участь» у поході.

І, звісно, саме природа попереджає про поразку:

Сонце йому тьмою шлях закрило,

Буря розбудила птаство,

Звіра в табуни ізбила свистом.

Взагалі, сонячне затемнення вважається предвісником лиха. І саме це природне явище описано у творі.

Все, що оточує князя Ігоря, попереджає його про лихо:

Ігор на Дон війська веде,

А вже лихо його тяжкеє

Підстерігають птахи на дубах,

Вовки грозу в ярах навивають,

Орли-білозерці клекотом

Звірину скликають на кості,

Лисиці брешуть на щити багряні.

О Руська земле,

Уже ти за могилою!

 

Ой рано-вранці пораненьку

Кривава зоря світ-день ізвістує,

Чорні хмари находять з моря,

Чотири сонця закрити хочуть.

Трепече в них синя блискавка. —

Бути грому великому,

Литися дощеві стрілами

З Дону великого.

Але крім того, що природа застерігає, саме вона і допомагає втекти Ігорю з полону:

Опівночі море заграло,

Мла іде стовпами-вихрами,

Ігореві князю бог путь являє

Із землі Половецької

На землю Руську,

До отецького золотого престолу.

Погасла зоря вечорова,

Ігор спить, Ігор не спить,

Ігор мислю поле міряє

Од великого Дону

Та й до Дінця малого…

Шелестить трава,

Намети половецькі сколихнулися.

А Ігор князь поскочив горностаєм

Між очерети високі,

Білим гоголем на воду полинув.

Іспав же він на коня бистрого

Ще й помчався вовком-сіроманцем

До лугу донецького,

Ще й полетів ясним соколом,

Гуси-лебеді в тумані сизому

На підживок собі забиваючи.

5.5. Образ Руської землі

Поняття «Руська земля» вжито у творі 20 разів. І вона зображена не лише як явища природи. В першу чергу, вона окреслюється великою просторовістю, на що вказують назви сучасних українських, російських, литовських, білоруських, кримських міст та річок (деяких зараз немає, деякі змінили назву):

Іржуть коні за Сулою,

Слава дзвенить у Києві,

Сурми сурмлять в Новгороді,

Стяги мають у Путивлі-граді

Вибігав із города з Києва,

До півнів сягав Тмутороканя,

Вовком путь перебігаючи

Великому Хорсові.

Йому в місті Полоцьку

Дзвонили дзвони до заутрені

У святій Софії раннім-рано,

А вже в Києві він чув той дзвін.

  • Чи можна сказати, що Руська земля персоніфікована?
  • Де ми можемо зустріти цей художній засіб?
Її застерігаютьВона горюєВона має болючі спогади
О Руська земле,

Уже ти за могилою!

 

Зайшов тоді стогін великий,

Розтялися тяжкі прокльони

По землі Руській.

Ой покликнули Карна і Жля,

Побігли по Руській землі,

 

Журба розлилась по Руській землі,

Печаль гірка розтеклася.

 

Ой і стогнати землі Руській,

Колишні часи і князів колишніх

Пригадуючи!

 

  1. Закріплення знань у вигляді клоуз-тесту
  1. Ідея «Слова про похід Ігорів» – заклик до єдності князів, оскільки воронування між собою спричиняє послаблення держави, засудження міжусобних воєн.
  2. Князь Ігор хоче напитися шоломом води з Волги.
  3. «Чорні хмари находять з моря, чотири сонця закрити хочуть» – це гіпербола.
  4. Гзак і Кончак покликали підмогу.
  5. Всеволод славно загинув у битві з половцями.
  6. Ярославна хоче чайкою полетіти на Чорне море.
  7. Князь Святослав перед звісткою про поразку Ігоря бачив віщий сон.
  8. Князь Святослав узяв у полон Кончака.
  9. Тужили за військом Ігоря богині Карна і Доля.
  10. Князь Святослав пишався вчинком синів.
  11. Дружину Всеволода звали Глібівною.

12.Землі раді, городи веселі, тому що повернувся Ігор.

  1. Підсумок уроку
  1. Домашнє завдання

Придумати кросворд за твором «Слово про Ігорів похід»

Завантажити: Сюжет та образна система твору «Слово про похід Ігорів» (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 29.1 MB, Завантажень: 15)
  
Back to top button