Урок літератури рідного краю. Міла Іванцова «Потенційний учень» (8 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Урок літератури рідного краю. Міла Іванцова «Потенційний учень»
Мета: познайомити учнів із життям та творчістю сучасної української письменниці Міли Іванцової; опрацювати твір «Потенційний учень» зі збірки оповідань «Скринька з оповідками»; розглянути його проблематику та жанрові особливості; розвивати вміння виразного читання та коментування творів, висловлення власних думок; виховувати повагу до творчості сучасних українських письменників, бажання розвивати власні таланти та досягати поставлених цілей.
ХІД УРОКУ
- Організаційний етап
- Повідомлення теми та мети уроку
До кінця навчального року залишилися лічені дні, і вже зовсім скоро ви отримаєте статус дев’ятикласників. Багато з вас вже стали перед вибором майбутньої професії, тому сьогоднішній наш урок буде трішким незвичайним. Ми поговоримо про потенціал, мрії та дійсність. А допоможе нам у цьому чудовий твір сучасної української письменниці Міли Іванцової «Потенційний учень».
- Опрацювання навчального матеріалу
Міла Іванцова (справжнє ім’я Іванцова Людмила Петрівна — українська письменниця, перекладач, журналіст та педагог. Народилася 27 листопада 1960 року у Києві.
За освітою викладач французької та російської мов (закінчила Київський педагогічний інститут, нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова), викладала французьку в школі, Ліцеї туризму, Інституті туризму Федерації Профспілок України. Пізніше створила власні курси іноземних мов, потім круто змінила своє життя, зайнявшись нерухомістю, дизайном інтер’єрів, петриківським розписом, фотографією, а зрештою — літературною творчістю. Вона — автор оповідань, повістей, статей та віршів, опублікованих в літературних журналах України, Росії, Естонії, Німеччини, Ізраїлю та Нової Зеландії, а також автор романів, які видано українською та російською мовами. Останні роки займається професійною літературною діяльністю.
Літературною діяльністю пані Міла зайнялася вже у зрілому віці, першими творами були віршові, ось як вона говорить про становлення себе як письменника у одному із інтерв’ю: «Перший досвід — це вірші, які «впали мені на голову» під час нудної лекції на курсах підвищення кваліфікації вчителів, чим я була дуже здивована, адже раніше я не писала, хоч за освітою і філолог. Віршів було за кілька років багато, я викладала їх на літсайтах в Інтернеті. Потім були оповідання. І лише десь у 2007-му я свідомо звернулася до «великої форми» — роману, вирішила брати участь у літературному конкурсі «Коронація слова», Бажання «серйозно зайнятися письменництвом» виникло після того, як я отримала потужний зворотній зв’язок від читачів і зрозуміла, що моя творчість їм дійсно цікава і потрібна.»
Творчий доробок Міли Іванцової дуже великий, але сьогодні ми познайомимося із твором «Потенційний учень», написаним у 2003 році, зі збірки «Скринька з оповідками» з циклу видавництва «Брайт Букс» «Теплі історії». Ця збірка вміщує дев’ятнадцять історій, написаних у різні роки та про різне. Хоча, як говорить сама письменниця, «про ті самі людські цінності».
- Інформаційне гроно
- Як ви розумієте назву твору?
- Що означає слово «потенційний»?
За словником української мови це слово має такі значення:
Потенці́йний – 1) який існує в потенції і може виявитися або бути використаний за певних умов; прихований;
2) Який при першій нагоді може стати ким-небудь; можливий.
- Як ви вважаєте, від якого слова утворилося слово «потенційний»?
- З чим у вас асоціюється слово «потенціал»?
- А що, на вашу думку, значить бути потенційним учнем?
Що ж, давайте зʼясуємо це, прочитавши твір Міли Іванцової.
- Виразне читання твору «Потенційний учень» учнями
Міла ІВАНЦОВА
ПОТЕНЦІЙНИЙ УЧЕНЬ
Багато років я навчаю людей французької мови. І дітей і дорослих. Учні бувають різні – ледачі й старанні, неслухи та слухняні, обдаровані й не дуже, бувають теперішні та дорогі колишні. Але був у моєму житті одного разу потенційний учень.
Підходить якось до мене колежанка – учителька англійської мови – і каже:
– Знаєте, мій молодший син, йому шість років, так-от, він просто марить Францією – усі передачі про неї дивиться, енциклопедію читає, Ейфелеву вежу скрізь малює! Він мріє вивчити французьку!
– Без проблем! Нехай приходить, навчу! Ті, котрі захоплені, – найкращі учні, – кажу я. Минуло півроку. Знову підходить до мене в учительській та сама колежанка:
– Знаєте, я про вас пам’ятаю, мій син… Він уже в першому класі. Він так мріє про Францію, так хоче вчити французьку, просто марить!
– Я ж казала – немає проблем! Хай приходить, розберемося.
– Але… знаєте, є проблема. Тут така справа… Нам логопед не радить, адже він у мене «ер» не вимовляє. Ричить, розумієте? А ваша французька може закріпити те, з чим ми боремося.
– Ну, не знаю… Ви – мама. Вам видніше. Для мене такий учень – як знахідка: і навчатися хоче, і вже ричить!
– Ну, ми поки зачекаємо, порадимось іще… Але він дуже хоче, просто марить…
Пройшло кілька років, я давно змінила місце роботи. Одного разу на вулиці хтось гукає до мене: «Мадам!» Озираюсь – вона, учителька англійської. Махає рукою, широко усміхається.
– Здрастуйте! Як ви? Де ви? Знаєте, мій молодший син, він уже в п’ятому класі, але ми про вас весь час згадуємо… Англійська в нього з першого класу. А от у п’ятому довелось обирати другу мову між німецькою та французькою…
– Ну і?.. – збентежено питаю я. – Розумієте… Така справа – усе ж таки нам із логопедом не вдалося тоді остаточно викорінити його дефектне «ер». І навіть досі в нього проскакує якесь неслов’янське ричання, – каже вона трохи винувато.
– І ви хочете сказати, що через це ви змусили його вчити німецьку?!
– А що мені залишалося робити?! Звісно, ви ж знаєте – він так марить Францією, так мріє вивчити французьку… Але хіба ж можна?..
– І як у нього з німецькою? – ставлю я майже риторичне запитання.
– Він її ненавидить, – розводить руками колежанка.
– Ось мій номер телефону. Нехай приходить.
– Ні, та що ви! Як можна?! А як же?..
– Знаєте, мем, це – злочин проти дитини! Він вам не пробачить.
Учні бувають різні – ледачі і старанні, неслухи і слухняні, обдаровані і не дуже, бувають теперішні і дорогі колишні. Але був у моєму житті одного разу потенційний учень. Прекрасний потенційний учень…
- Робота над змістом твору
5.1. Бесіда за питаннями
- Які враження у вас від цього твору?
- Як ви вважаєте, чому учень названий «потенційний»?
- Які проблеми порушено у творі? Свою відповідь аргументуйте?
- Як ви ставитесь до рішень матері хлопчика?
- Чи згодні ви з тим, що її вчинки «злочин проти дитини»?
- Чому?
- Чи було «ричання» дійсно проблемою, чому йому не дозволили вчити французьку?
- Якою б могла була доля у хлопчика, якщо б він вивчав французьку з першого класу?
- Як ви вважаєте, чи є цей твір актуальним? Чому?
- Яким є цей твір за жанром? Свою відповідь аргументуйте.
5.2. Написання міні-есе
Як ви вважаєте, що потрібно для того, щоб не загубити свій потенціал? Свою відповідь викладіть у формі міні-есе. Час для виконання роботи – 5 хвилин.
5.3. Зачитування есе учнів
5.4. Літературний аналіз твору
Тема: розповідь про хлопчика, який мав бажання вчити французьку та марив Францією, проте так і не став вивчати її.
Ідея: людина повинна займатися тим, що вона хоче і до чого вона має хист та розвиватися.
Жанр: оповідання
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
Література для читання влітку:
- 1. Іван Котляревський «Енеїда», «Наталка-Полтавка»
- Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся»
- Микола Гоголь «Тарас Бульба»
- Пантелеймон Куліш «Чорна рада»
- Марко Вовчок «Інститутка»
- Володимир Арєнєв «Душниця»
- Андрій Бачинський «140 децибелів тиші»
- Міла Іванцова «Скринька з оповідками»