Конспекти уроків української літератури 8 класФайли

Урок позакласного читання. Юрій Винничук «Легенди Львова» (8 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Урок позакласного читання. Юрій Винничук «Легенди Львова»

Мета: познайомити учнів із життям та творчістю сучасного українського письменника Юрія Винничука; прочитати та опрацювати легенди «Золоті дукати», «Скарби Високого Замку» зі збірки «Легенди Львова»; пригадати, що таке легенда як жанр та на які різновиди вона поділяється; розширити знання учнів про місто Львів, художню книгу, її тематичне, ідейно-художнє розмаїття; спонукати учнів до самостійного читання творів, роздуму над прочитаним; розвивати навички коментування; розвивати творчу уяву, фантазію; виховувати почуття патріотизму, поваги до рідного краю, волелюбність, любов до читання художніх творів.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Сучасний золотий письменник України Юрій Винничук — людина з різнобічними інтересами. Його цікавить усе про рідне місто Львів — від старовинних легенд до сучасних рецептів львівської кави й пляцок та інших смаколиків. Сьогодні ви познайомитесь із постаттю цього автора та зможете зазирнути до його творчої лабораторії, опрацювавши зміст деяких творів зі славнозвісної збірки митця «Легенди Львова».

  1. Опрацювання навчального матеріалу. Юрій Винничук

Юрій Павлович Винничук народився 18 березня 1952 року в Івано-Франківську, названо його було на честь свого дядька Юрія Сапіги, члена молодіжної ОУН, якого 1941 року вбили чекісти. Освіту здобув у Івано-Франківському педагогічному інституті у 1973 році, після чого розпочав працювати в газеті «Прикарпатська Правда». На цей час припадає і початок його літературної діяльності, зокрема у поетичних жанрах. Саме у цей час ним зацікавилося КДБ і 4 квітня 1974 року провело обшук у помешканні письменника, сподіваючись знайти антирадянські твори. Цього ж року Винничук переїхав до Львова, де весь час ходив із валізою власних рукописів, через що отримав прізвисько «Юрко-чемодан». Працював вантажником, художником-оформлювачем, а згодом також займався фарцуванням.

1978 року написав поему «Арканум» та оповідання «Ги-ги-ги», знову ж таки привернувши увагу працівників КДБ. Взагалі, розпочавши свою літературну діяльність у 80—х, він відразу влився в когорту письменників-нонконформістів, які протистояли радянській владі на літературній ниві. Адже письменник творив і продовжує  творити у найрізноманітніших художніх жанрах (роман, антиутопія, оповідання, п’єса, поезія тощо), а також пише публіцистику, містифікації, бібліографічні і краєзнавчі книжки, займається художнім перекладом. За словами літературознавців  «Винничук — взагалі фігура настільки багатогранна, що може вважатися «сам-собі-літоб’єднанням».

Творчий доробок Юрія Винничука значний та різноманітний. Причому це не лише авторські твори, а й укладені та відредаговані антології української романтичної і готичної фантастики, казок, краєзнавчих книг, зокрема:  «Легенди Львова», «Кнайпи Львова», «Таємниці львівської кави», збірки поезій маловідомих та невідомих поетів періоду розстріляного відродження тощо. Винничук удостоєний премій «Книга року Бі-Бі-Сі» за романи «Весняні ігри в осінніх садах» та «Танґо смерті» (2005, 2012), а також має відзнаку «Золотий письменник України». За його творами ставлять вистави та знімають фільми, зокрема:  «Граната на двох», «Діви ночі», «Історія одного Поросятка», «Як метелик вивчав життя», «Лежень».

Сьогодні ми з вами познайомимося з творами Юрія Винничука, прочитавши тексти зі збірки «Легенди Львова». Збірки, що вперше зʼявилася на полицях книгарень у 1999 році, проте має вже не одне перевидання.  Цю книгу письменник називає своїм дарунком Львову, місту, що стало для нього рідним. Адже, як зазначає автор в одному зі своїх інтервʼю: « Мене завжди дивувало, що є легенди Братислави, Кракова, Вроцлава, а Львова — немає. Тому я взявся шукати різні записи, спогади, документи й опрацьовувати їх. Так поступово народилися «Легенди Львова»…Тут стільки цікавих історій, що навряд чи найближчим часом хтось збере щось ґрунтовніше…Книжка працює вже сама, а Львів перестає бути «суто кам’яним». Ви ж знаєте, що раніше Львів був «містом усміху»? Я прагну йому цей статус повернути».

Чи вдалося письменнику оживити місто Лева, давайте зʼясуємо, звернувшись до текстів зі збірки.

  1. Актуалізація опорних знань

Але перш, ніж працювати з текстами, давайте пригадаємо:

  • Що таке легенда як жанр?
  • Які різновиди легенд вам відомі?

Легенда — розповідь казкового чи фантастичного характеру про незвичайну подію або життя й діяльність якоїсь особи.

Види легенд:

Космогонічні – пояснюють уявлення про Всесвіт, богів, демонів.

Біблійні – про життя святих, перших християн.

Топонімічні – ті, що пояснюють походження назв, зокрема населених пунктів, річок, гір тощо.

Героїчні –про героїчне минуле народів, справжніх історичних осіб.

Побутові – в центрі сюжету – звичайні люди.

  • Які з видів цих легенд ми вже вивчали на уроках літератури?
  • А які ні?
  1. Слово вчителя

Як ви, мабуть, зрозуміли, книга Юрія Винничука «Легенди Львова» вміщує у собі багато легенд різних за видами. Давайте прочитаємо легенду «Загублені дукати» та з’ясуємо до якого виду вона належить.

  1. Робота над змістом легенди «Загублені дукати»

6.1. Виразне читання легенди учнями

ЗАГУБЛЕНІ ДУКАТИ 

Цікава історія трапилася з одним грецьким купцем, що привіз до Львова вино.

На торзі, що відбувався на Ринку, він загубив мішечок золотих дукатів. Йому порадили найняти галайкала, який буде ходити туди й сюди й кричати, що хто знайде гаман з грішми, то дістане винагороду: десять дукатів.

За якийсь час один хлопчина і справді знайшов під возом гаман. Розв’язав його, порахував гроші і виявилось їх рівно сто. Десять узяв собі, а решту заніс грекові. Але той, діставши свій гаман, відразу пошкодував, що обіцяв таку значну винагороду і почав обзивати хлопця злодюгою, бо в мішечку, мовляв, було сто п’ятдесят дукатів, а не сто.

Довелося їм стати перед очі війта. Той вислухав їх, поклав на столі Біблію і сказав:

– Чи клянетесь ви говорити правду?

– Так, клянемось, – в один голос проказали вони.

– Тоді кладіть руку на Святе письмо і відповідайте. Скільки грошей було в гамані?

– Рівно сто, – сказав хлопець.

– Рівно сто п’ятдесяти, – сказав грек.

– Ну, що ж, ви поклялись на Біблії і я не маю жодних підстав не вірити вам. Ви обоє сказали правду. Дайте мені цей гаман, добродію.

Купець подав гаман, і Зиморович вручив його хлопцеві.

– Візьми ці гроші і якщо до вечора ніхто по них не зголоситься, вони твої. А вам, шановний купче, раджу знову найняти галайкала, бо цей гаман вочевидь не ваш. У ньому нема тої суми, яку ви загубили.

Отелешений грек не знав, що далі чинити і впав на коліна перед бургомістром та почав просити гроші назад. Він признався, що збрехав і мало не рвав на собі волосся.

– Слухайте, добродію, – зупинив його бідкання Зиморович, – ви за свою брехню втратили тільки сто дукатів. А за ламання клятви дістанете п’ятдесят нагаїв на площі. Вибирайте, що ліпше.

І купець, похнюпившись, мусив вертати з нічим.

6.2. Словникова робота

Дукати – золоті монети

Галайкало  (діалект.) – той хто кричить

Війт –  керівник місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування

Бургомістр – голова міської управи

6.3. Бесіда за питаннями

  • Які враження справила на вас легенда?
  • До якого виду її можна віднести? Чому?
  • Що вкажує на те, що події відбувалися саме у Львові, а не в іншому місті?

Площа Ринок — центральний майдан у Львові, історичне серце сучасного міста, характерне явище для середньовічної архітектури європейських міст.

Площа виникла за князювання Лева Даниловича у другій половині XIII століття. внаслідок регулярного планування забудови за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торгівельного та суспільного життя міста, що підтвердили археологічні розкопки 2017 року.

Згадки про теперішню головну площу Львова містить книга протоколів судових засідань Львівської міської ради 1382–1389 років (найстаріша в Україні). Там вона фігурує як circulo, що є калькою з німецького ring, слова яке в подальшому трансформувалось у звичне слов’янське ринок.

Юзеф Бартоломей Зиморович –  (20 серпня 1597, Львів — 14 жовтня 1677, там само)поет, історик, бурґомістр Львова.

  • Що ви можете сказати про бургомістра Зиморовича?
  • Чи мудро він вчинив? Чому?

6.4. Літературний аналіз твору

Тема: розповідь про жадібного торговця, який загубив дукати, а після їхньої знахідки хлопцем, захотів наживитися.

Ідея: возвеличення справедливості, мудрості, чесності; засудження брехні, жадібності.

Жанр: героїчна легенда

  1. Опрацювання навчального матеріалу

Так, ця легенда розповідає про реальну історичну особу – Юзефа Зиморовича. А головні події відбуваються на Площі Ринок.

  • Скажіть, а ви коли-небудь були у Львові?
  • Які місця вас вразили?
  • Які б могли запропонувати для екскурсії?

Одним із найдавніших та найцікавиших місць міста Лева є Високий замок, пропоную вам переглянути відео про це місце:

  • Як ви вважаєте, чи міг оминути Високий Замок Юрій Винничук у своїй збірці?
  1. Робота над змістом легенди «Скарби Високого Замку»

7.1. Читання легенди учнями

СКАРБИ ВИСОКОГО ЗАМКУ

Це було тоді, коли ще Замок стояв, але ніхто вже в ньому не жив. Запустіння і сутінки запанували тут.

Одна бідна жінка пішла якось із сином збирати лікарські трави на Високому Замку. Гора геть уся колись була вкрита лісом і різного там зілля ряхтіло видимо-невидимо.

Так ото й забрели вони до самих замкових руїн. А то було якраз 10 травня, день Симона Зилота, коли скарби до сонця очищаються.

Почула жінка важкий скрегіт, глянула, – аж тут старезна зіржавіла брама розчахнулася. А там у дворі повно золота.

Жінка так і остовпіла. Раптом голос пролунав у верховіттях:

– Бери, поки час! За мить буде пізно!

Жінка разом з малим кинулася у двір. Нагребла вона золота в поділ і мерщій назад. Та щойно вибігла, помітила, що хлопчика забула. Озирнулася і побачила, що він грається з дорогоцінними камінчиками. Жінка метнулась назад, але брама тим часом зачинилася і скільки вона не гупала в неї, скільки не ридала і не благала, так і не відчинилася.

Повернулася вона додому, висипала золото в скриню та так і не торкнулася його впродовж цілого року, побиваючись за сином своїм. Ледве діждалася знову того самого дня і подалася на Високий Замок.

Стала вона перед брамою і чекала, щоб ускочити у двір та хоч мертвого свого синочка забрати і поховати по-людськи. І ось, коли сонце зіп’ялося на сам верх, брама заскреготіла і розчахнулася.

Жінка глянула й не повірила очам своїм. На купі золота і самоцвітів сидів її хлопчик і весело сміявся до неї. Нічого йому не бракувало, навпаки за рік він підріс, а худі колись щоки зарожевіли пампулями. Схопила вона його в оберемок і хода назад. І якраз вчасно, бо брама знову зачинилася і Замок став таким самим похмурим, як і досі був.

– Що ж ти їв? – спитала жінка в малого, обмацуючи його та повертаючи на всі боки.

– А мене біла пані годувала. Вона забрала мене в палац і я там грався з такими самими дітьми, тільки що вбрані вони були якось по-чудному. І корони мали на головах. Там у палаці я й жив, а сьогодні біла пані взяла мене за руку і на подвір’я запровадила, щоб я маму чекав.

7.2. Бесіда за питаннями

  • Які враження справила на вас легенда?
  • Як ви вважаєте, у якому столітті відбуваються у ній дії?
  • Чи відомо вам, хто такий Симон Зилот?

Симон Зилот – один з 12 апостолів Ісуса Христа. День пам’яті Симона Зилота східні церкви відзначають 10 травня, цей день називають ще «Симонове зело», адже існують вірування, що Зилот дає цілющу траву, і що він порядкує рослинами. У цей день люди ходять по лісах, збираючи лікарські рослини. А ще є думка, що саме на цей день можна побачити заховані скарби.

  • Чим займалася жінка у Зилотів день?
  • Як вона відреагувала на знайдені скарби?
  • Чому після втрати сина вона не використовувала їх?
  • Чому жінка знову пішла до Замку?
  • Про що це говорить?
  • Якими були її враження, коли вона знайшла там сина живого і усміхненого?
  • Як ви вважаєте, ким була біла пані?
  • До якого різновиду належить ця легенда?
  1. Підсумки уроку

Я сподіваюся, вам сподобалися легенди зі збірки Юрія Винничука «Легенди Львова». Якщо так – ви можете прочитати й інші, та, безперечно, знайти багато цікавого. Адже там переплелися і містика, і історія, а героями виступають як звичайні люди, так і відьми, чорти, потерчата. «Легенди Львова» такі ж різноманітні, як і творчість Юрія Винничука. Бо вже наступного уроку ми познайомимося з його повістю-казкою «Місце для дракона»!

  1. Домашнє завдання

Прочитати повість-казку Юрія Винничука «Місце для дракона»

Завантажити: Урок позакласного читання. Юрій Винничук «Легенди Львова» (8 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 21.7 MB, Завантажень: 61)
  
Back to top button