Петро Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка». Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору (9 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Петро Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка». Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору
Мета: продовжити роботу з ознайомлення учнів із літературою українського романтизму, її ідейно-художніми особливостями; ознайомити із життям та творчістю Петра Гулака-Артемовського, проаналізувати його твір «Рибалка; з’ясувати жанрову приналежність твору, риси романтизму, розкрити образи; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, уміння аналізувати віршовані твори, надавати відповідний коментар щодо їх ідейно-тематичного спрямування, робити висновки; виховувати любов до літератури, поетичного слова, почуття поваги до митців-романтиків, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Хід уроку
- Організаційний етап
- Повідомлення теми та мети уроку
На минулих уроках ми з вами познайомились із таким напрямом як романтизм та розглянули твори поетів-романтиків Миколи Костомарова, Віктора Забіла та Михайла Петренка. Їх творчість припадала на 40-ві роки ХІХ століття, тоді, коли український романтизм вже мав свої чіткі риси та особливості. Сьогодні ж ми познайомимося з письменником та твором, який, як вважають дослідники, став першим одним із перших, що започаткував цей напрям в Україні. Тож наш урок сьогодні присвячений творчості Петра Гулака-Артемовського та його баладі «Рибалка».
- Опрацювання навчального матеріалу. Петро Гулак-Артемовський
Народився Петро Петрович Гулак-Артемовський (справжнє прізвище – Артемовський) 27 січня 1790 року в Городищі на Київщині в сім’ї священика. З одинадцяти років хлопець вчився в бурсі, а згодом — у Київській академії, у якій пробув до 1813 року. Згадуючи про те навчання, письменник розповідав, яких злигоднів зазнавав: у вільний від уроків час бігав по базару і збирав рештки від чумацьких обідів, просив Христа ради, щоб його підвезли додому. Академію залишив, не закінчивши навчання. Сучасники оповідали, нібито через смерть коханої дівчини. Але документи свідчать, що Петра Артемовського звільнено від духовного звання в світське, щоб він міг вибрати рід занять. Подібні «звільнення» практикувалися тоді за браком вакантних попівських місць у парафіях. Тому, після академії він протягом чотирьох років займався вчителюванням та викладацькою діяльністю, працюючи у приватних навчальних закладах, дівочих пансіонах, родинах багатих польських магнатів тощо.
У 1817 році Петро Гулак-Артемовський переїжджає до Харкова, вступає на словесний факультет Харківського університету вільним слухачем й одночасно викладає французьку мову в інституті шляхетних дівчат, а польську мову — в університеті. Через два роки йому дозволено скласти випускні екзамени за університет, а відразу й екзамени на одержання звання магістра. Маючи великі здібності, будучи людиною начитаною, глибоко знаючи свій предмет, Петро Гулак-Артемовський швидко захистив дисертацію, згодом став професором університету. Тричі обирався деканом факультету, а з 1841 по 1849 рік був ректором.
Якщо говорити про творчість Гулака-Артемовського, то він з дитинства виніс палку любов до рідного слова, повагу до простої людини. Початок літературної діяльності П. Гулака-Артемовського відноситься ще до навчання поета в Київській академії. Ранні твори він писав російською мовою, зробив кілька вільних перекладів з французької. Інтенсивне формування і зростання Гулака-Артемовського як письменника відбувається після переїзду до Харкова, де він одразу ж активно включається в культурне життя, основним осередком якого був університет, зав’язує дружні контакти з Григорієм Квіткою-Основ’яненком та іншими діячами культури, починає систематично виступати на сторінках «Украинского вестника» з перекладними й оригінальними творами різних жанрів. Був одним з лідерів гуртка Харківських романтиків, і саме тут, став пробувати свої сили й в оригінальній творчості українською мовою. Він пише байки, балади, прозові послання, критичні статті. Перші його твори — «Пан та Собака», «Солопій та Хіря», «Тюхтій та Чванько» — викликали великий інтерес не лише в читачів, а й у літературних колах. Про молодого викладача університету заговорили тепер як про визначного українського поета. На жаль, успішно розпочата літературна діяльність митця швидко обривається. Захопившись адміністративною діяльністю, він відходить від літературної творчості. Але поет через усе життя проніс палку любов до українського слова, ввів в українську літературу жанр романтичної балади, до старості зберіг поетичний талант, про що свідчать його послання останніх літ.
Помер Петро Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865 року в Харкові, де його й поховано. Найбільша заслуга Петра Гулака-Артемовського в тому, що він став на захист поневоленого селянства, одним із перших утверджував в українській літературі народну мову.
- Робота над змістом твору П.Гулака-Артемовського «Рибалка».
4.1. Історія написання
Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації в журналі «Вестник Европы» у 1827 році саме твору Петра Гулака-Артемовського «Рибалка». Хочеться зауважити, що цей твір є преспівом.
- Пригадайте, що таке переспів?
- Чим він відрізняється від перекладу?
Письменник указував на особливі причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою баладу Ґете «Рибалка»: «Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від «Енеїди» Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?». Так митець-романтик з благородною невпевненістю в успіху видає свій твір «Рибалка» як просту спробу пера. Пропоную вам ознайомитися з його змістом та зачитати.
4.2. Виразне читання твору учнями
4.3. Бесіда за питаннями
- З чого починається твір?
- Для чого, на вашу думку, Петро Гулак-Артемовський до своєї балади дібрав епіграф — рядки з поезії Гете?
- З якою промовою звертався парубок до рибок? Про що вона свідчить?
- Чому кожний рух поплавця бентежив серце юнака?
- Чим, на ваш погляд, був викликаний сум героя під час рибалки?
- Ким, на вашу думку, була «Дівчинонька»?
- Що вам відомо про русалок з українського фольклору?
На основі досліджень етнографи й фольклористи стверджують, що русалки – образ давній для української міфології, це духи, які проживають у воді, полі, горах та лісах. Очевидно, це пояснюється тим, що за часів язичництва покійників опускали у водоймище, ховали у полі на роздоріжжі, високо в горах чи на пагорбах у лісах, що й ставало місцем перебування духів. Русалок боялися, але в той самий час і намагалися задобрити. Я думаю, ви пам’ятаєте, що культурна спадщина українського народу зберегла народні вірування про Русалії – язичницькі ігрища, коли духи з місць свого проживання приходять до світу людей. В одних регіонах України їхнє святкування починалося на Семика, тобто на сьомий тиждень після Великодня, в інших на Русальний, або так званий Навський Великдень, що припадає на перший після Зелених свят четвер. Всі ці обрядодії тривали протягом двох тижнів аж до початку Петрівки, і всі вони були спрямовані на те, щоб задобрити русалок.
- Які обряди цього періоду ви пам’ятаєте?
- На що вказує використанням Петром Гулаком-Артемовським образу русалки у творі?
- Якою ви уявляєте її?
- За що вона дорікає хлопцеві?
- Що свідчить про віроломність і хитрість дівчини?
- Як героїня охарактеризувала красу життя у воді?
- Прокоментуйте звернення русалки до Рибалки: «зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!»
- Чому ж герой все ж таки вирішує пірнути у воду? Чи лише через звабливість русалки? Думку аргументуйте
- Який жанр фольклору нагадує вам цей твір?
- Пригадайте, що таке балада як жанр.
- Які її особливості?
Балада (франц. ballade, від лат. ballare – танцювати) – це жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом.
Особливості балад:
- Мелодійність, віршована мова;
- Наявність сюжету, в основі якого переважно незвичайні, часто фантастичні події.
- Головні герої – переважно звичайні люди.
- Трагізм та драматизм (настрій сумний, дуже часто зло залишається непокараним, а ситуацію неможливо виправити);
- Реалістичність (час, описаний в творі, стосується «потенційної сучасності», події є потенційно можливими
- Наявність метаморфоз
- Дидактичність (прямо чи опосередковано у баладі криється певне повчання чи застереження).
- Чи є твір Гулака-Артемовського «Рибалка» баладою? Доведіть
- А що ви можете сказати про художні образи твору?
- Як за допомогою них змальовано героїв балади?
Образи мрійливого рибалки й водяної красуні завдяки майстерному використанню художніх засобів народної пісенності забарвлені яскравим національним колоритом. Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».
4.4. Літературний аналіз твору
Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.
Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.
Рід: ліро-епос
Жанр: літературна балада
Художні засоби:
Епітети: «сонечко і місяць… веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько».
Метафори: «Вода шумить… гуля», «рибка смик», «серце тьох», «серденько віщує», «хвиля утікає», «сонечко і місяць… хлюпочуться… виходять», «зіроньки блищать», «вода кісточки займає», «приснули скалки».
Порівняння: «вода-дзеркало», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!».
Зменшувально-пестливі форми: «молоденький», «рибочки», «маленькі», «серденько», «рибалочка», «коханнячко», «дівчинонька», «брівки», «гарненький», «рибки», «сонечко», «червоненький», «веселенькі», «зіроньки», «ніженьки», «глибшенько».
- Закріплення вивченого матеріалу. Тестове опитування
- Епіграфом до твору письменник дібрав слова з твору:
а) Д. Байрона; б) О. Пушкіна; в) Й. Гете; г) Г. Гейне.
- Парубок, сидячи на узбережжі моря з вудкою, запрошував ловитися:
а) «линька, карасика, щуку»;
б) «великих, маленьких»;
в) «смачненьких і гарненьких»;
г) «молоденьких, солоденьких для милого серденька».
- Поет на початку твору зазначив, що його герой:
а) мав сумний настрій;
б) був задоволений результатами рибалки;
в) виявляв інтерес до підводного життя;
г) жив бідно і тому щодня рибалив, щоб прогодувати свою родину.
- Дівчинонька, що пливла морем:
а) співала й розчісувала косу; б) кликала на допомогу;
в) посміхалась; г) була схожою на фею.
- За що героїня дорікала Рибалці? Бо він:
а) був необачним і байдужим до всього; б) нівечив її рід;
в) не звертав на неї уваги; г) мав неохайний вигляд.
- На прикладі якої риби Дівчинонька намагалася продемонструвати гарне життя в морі?
а) Щуки; б) карася; в) лина; г) сома.
- Чого бажала отримати русалка від парубка?
а) Душу; б) розум і кмітливість; в) серце; г) обдарованість і геніальність.
- Веселенькими з води, за словами Дівчиноньки, виходили:
а) раки; б) зорі; в) дощові хмари; г) сонечко і місяць.
- Героїня пропонує парубку:
а) подружитися; б) жити як брат із сестрою;
в) одружитися; г) викуп, аби він не ловив більше риби.
- Блиск води русалка порівнює із:
а) льодом; б) золотом і сріблом; в) склом; г) дзеркалом.
- О нічній порі під водою можна було спостерігати:
а) блиск зірок; б) хороводи риб; в) бій щук; г) полювання акул.
- Наприкінці твору Рибалка:
а) не виявив бажання замінити земне життя на підводне;
б) погодився на пропозицію Дівчиноньки;
в) перелякався жіночої істоти з води і втік додому;
г) вирішив захищати мешканців моря від браконьєрів.
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
Ст. 146-148 (стаття), порівняти твори «Рибалка» Гете та твір Гулака-Артемовського, довести, що «Рибалка» Гулака-Артемовського є саме переспівом.
Завантажити: Петро Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка». Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 13.0 MB, Завантажень: 1078)