Урок позакласного читання. Мотиви та образи творів поетів-романтиків (9 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Урок позакласного читання. Мотиви та образи творів поетів-романтиків
Мета: ознайомити учнів з особливістю романтизму як літературного напряму і творчістю поетів-романтиків харківської школи; розглянути та проаналізувати поезії Миколи Костомарова, Віктора Забіли та Михайла Петренка; з’ясувати риси романтизму у творах, образи-символи, мотиви; дати поняття «елегія», «медитація», розкрити особливості цих жанрів; допомогти учням усвідомити значення доби романтизму для розвитку української літератури; розвивати вміння визначати основні мотиви поезій і роль художніх засобів у них.
Хід уроку
- Організаційний етап
- Повідомлення теми та мети уроку
На минулому уроці ми з вами дізналися, що таке романтизм як напрям, як він зародився в українській літературі та його представниками, а сьогодні ви познайомитесь із самими творами поетів-романтиків, дослідите їх мотиви, жанрові особливості, а також розкриєте образи та символи, які вони містять.
- Актуалізація опорних знань
Перш, ніж почати, давайте пригадаємо:
- Що таке романтизм, як напрям у літературі?
- Які його ознаки?
- Де знаходилися найбільші осередки митців цього напряму в Україні?
- Хто був їх представниками?
- Опрацювання навчального матеріалу. Микола Костомаров
Як вам відомо, основоположницею розвитку українського романтизму була харківська школа, і саме з представниками цієї школи ви познайомитесь на сьогоднішньому уроці. А саме, з творчістю Віктора Забіли, Миколи Костомарова та Михайла Петренка. Вважають, що поетичну творчість цього гуртка поетів характеризує ідилічно-песимістичне захоплення українським минулим, культ могил та широке використання символів. Чи дійсно це так, ми з вами з’ясуємо, прочитавши твори митців.
З постаттю Миколи Костомарова, ви, безперечно, знайомі з уроків історії, адже він – видатний історик, етнограф, мислитель та громадський діяч, один із співзасновників та активний учасник київського об’єднання «Кирило-Мефодіївське братство». А ще – прозаїк та поет. І саме з його поезією ми й познайомимось.
Народився Микола Іванович Костомаров 4 травня 1817 року у селі Юрасівка Воронезької губернії на території Російської імперії.
Батько Миколи Костомарова був нащадком козаків-переселенців, мати Тетяна — українська селянська дівчина, раніше кріпачка. Батьки намагалися прищепити сину вільнолюбні ідеї і дати добру освіту. Тому вже з 10 років Миколу Костомарова відправили навчатися до Московського пансіону, а згодом до Воронезької гімназії, яку той закінчив 1833 року, після чого вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. Вже у цьому навчальному закладі він проявив непересічні здібності до навчання, а зближення з гуртком українських романтиків Харківського університету незабаром визначило його захоплення переважно фольклором і козацьким минулим України. Вам вже відомо, що у ті роки у Харківському університеті навколо професора-славіста і літератора-романтика Ізмаїла Срезневського сформувався гурток студентів, захоплених збиранням зразків української народної пісенної творчості. Вони сприймали фольклор як вираження народного духу, самі складали вірші, балади і ліричні пісні, звертаючись до народної творчості. Одним із таких студентів був і Микола Костомаров, а з його твором «Соловейко», написаним у 1839 році, я пропоную вам познайомитись.
- Робота над змістом твору М. Костомарова «Соловейко»
5.1. Виразне читання поезії учнями
5.2. Бесіда за питаннями
- Як емоції викликала у вас поезія?
- Коли відбуваються події твору?
- Як ви вважаєте, чому саме навесні?
- Які почуття охоплюють людину із настанням весни?
- Чому в цей період переважає зелений колір?
- Коли найчастіше співає соловей? Чим це пояснити?
- Чому, на вашу думку, у творі присутній саме образ солов’я?
- Що він собою символізує?
Соловей – давній тваринний символ України, він вважається святим і вільним птахом, співцем добра і кохання, символом весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту.
- Як названо солов’їний спів у творі?
- Чим викликаний самотній спів солов’я біля могили?
- Хто, на вашу думку, міг бути похованим на тому місці, де співає самотній птах?
- Про що свідчить вплив солов’їного співу на внутрішній стан людини?
- Поясніть, що мав на увазі автор поезії, зазначаючи: «Співа співець — ніхто йому з душі не кине квітку!»?
- Як, на ваш погляд, сприйняла героїня твору самотнє тьохкання солов’я над могилою, біля якої вона перебувала?
- Для чого дівчина відвідувала могилу? Відповідь вмотивуйте, висловлюючи власні припущення.
- Який мотив є провідним у творі?
- Що свідчить про сумний настрій у вірші?
- Які елементи романтизму у поезії ви можете виділити?
5.3. Літературний аналіз твору
Тема: відтворення краси весняної природи, яку доповнює сумний спів страждаючого солов’я.
Ідея: утвердження чаруючої пісні солов’я, що здатна розрушити людські серця.
Рід: лірика
Жанр: інтимна лірика
Художні засоби:
Епітети: зелений сад; зеленая могила; вірші люб’язні; серця приязні; странний спів; смутна, тиха, самотня могила.
Метафори: сад вдяга весна; могила забриніла;«соловейко затлямка, засвистить; солов’ї ведуть танок; соловей оплакує біди людськії; жаль ллється в серця; соловей застогнав; співець із миром розпростився; з душі не кине квітку; серденько… глас пташки розпізнало; серденько пісня розрушала.
Порівняння: Жаль ллється в серце, як в квіти крапельки дощовії.
Гіпербола: І в небо думкою влетів, між зорями співає
- Опрацювання навчального матеріалую Віктор Забіла
Ще одним представником харківської школи поетів-романтиків є Віктор Миколайович Забіла. Народився митець у 1808 році на хуторі Кукуріківщина, на Чернігівщині в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду.
У 1822–1825 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. За свідченням Пантелеймона Куліша, Забіла вчився там разом з Гоголем і навіть сидів з ним на одній лаві.
У 1825–1834 роках служив у війську. Вийшов у відставку в чині поручника, та повернувся до свого маєтку. Поруч з його хутором був хутір Мотронівка, що належав далеким родичам Забіли панам Білозерським. Поет закохався у Любу Білозерську, що була сестрою дружини Пантелеймона Куліша Ганни Барвінок Дівчина теж покохала Забілу, відбулися вже заручини і призначена дата для шлюбу. Та в цей час неподалік Мотронівки купив собі село багатий вдівець — поміщик Боголюбцев, і батько Люби Білозерської силоміць віддав її за нього. Забіла дуже болісно сприйняв цей удар і сильно змінився, перетворившись з веселого і дотепного молодого чоловіка на сумну людину. Історія власного нещасливого кохання постає і у його творах, які він, до речі, почав писати ще в середині 30-х років, але тільки деякі з них були надруковані за життя поета. Три його вірші опублікував Євген Гребінка у 1841 році в альманасі «Ластівка». Видрукована на початку 40-х років збірка з невідомих причин не дійшла до читача. Повну збірку творів — «Співи крізь сльози» — видано в 1906 році у Львові заходами Івана Франка. І хоч твори не друкувалися за життя автора, проте вони були добре відомі в народі, їх поширювано в рукописних збірках, виконувано як народні пісні. Зокрема, поезію, яку ми з вами розлянемо «Соловей» поклав на музику Михайло Глинка.
- Робота над змістом твору В.Забіли «Соловей»
7.1. Прослуховування аудіозапису «Соловей»
7.2. Бесіда за питаннями
- Які емоції викликав у вас цей твір?
- Якими є його основні мотиви?
- Чи можна сказати, що цей твір сумний?
- Як ви вважаєте чому?
- Як би ви визначили його жанр?
Елегія – один із жанрів лірики, вірш, у якому виражені настрої смутку, журби, задуми.
- Який літературний прийом використовується у творі для досягнення цього ефекту?
- Чи наявні у творі образи-символи?
- Які саме?
- Чи є «соловейко» Віктора Забіли таким самим, як «соловей» твору Костомарова? Чому?
- Чому для ліричного героя ближчим є стогін пугача? Що собою символізує цей птах?
Пугач (сич, сова) — народнопоетичний символ смерті, пітьми. Крик пугача віщує біду.
- Які мотиви твору?
- Які ознаки романтизму наявні у ньому?
7.3. Літературний аналіз твору
Тема: відтворення страждань ліричного героя, яке поглиблюється від співу солов’я.
Ідея: возвеличення чаруючої пісні птаха, що здатний впливати на внутрішній стан людини, її почуття.
Рід: лірика
Жанр: елегія
Художні засоби:
Епітети: темна ніч; пісня чорна; лиха година
Метафори: серце б’ється; щебет… душу роздирає; серденько замре; лунь піде; зійде сонце; пісня душу роздирає; б’ється серце; дух завмирає; пугач стогне.
Порівняння: затьохкаєш, свиснеш, наче заграєш
Зменшувально-пестливі форми: близенько, малюсеньких, раненько, соловейку.
- Опрацювання навчального матеріалу. Михайло Петренко
Михайло Петренко – один із найчуттєвіших поетів-романтиків харківської школи. Народився майбутній письменник у 1817 році у Слов’янську на Донеччині. Як і де проходили початкові етапи навчання юного Михайла невідомо, але з 1833 року, Михайло проживав і вчився в Харкові, а у 1837 році вступив до Харківського університету на юридичний факультет, той самий, звідки й пішла харківська школа романтизму.
Вперше згадка про поета Михайла Петренка з’явилася в 1841 році в поетичному альманасі «Сніпъ», в якому під загальним заголовком «Думки» було надруковано декілька віршів поета. До нас же дійшло лише дев’ятнадцять його поезій. Однією з них є славнозвісний твір «Небо», покладений в основу всесвітньовідомої пісні-романсу «Дивлюсь я на небо», аранжування до якої зробив польський та український композитор Владислав Заремба. Пісня настільки полюбилася, що її почали наспівувати, а у наш час, дехто навіть вважає, що вона народна. До речі, саме ця пісня першою пролунала у космосі: коли в далекому 1962 році Радяеський Союз запустив на орбіту новий космічний корабель «Восток-4», його вів всесвітньовідомий космонавт українець Павло Попович, пролітаючи над рідним краєм, Попович вирішив вийти в ефір із привітаннями до землян, заспівавши «Дивлюсь я на небо…». Давайте й ми прослухаємо її у класичному виконанні.
- Робота над змістом твору М.Петренка «Небо»
9.1. Прослуховування аудіозапису твору
9.2. Бесіда за питаннями
- Яким настроєм оповита ця пісня?
- Як ви вважаєте, за яких обставин людина звертається до неба?
- Як герой характеризує власну долю?
- Через що страждав хлопець?
- Чому, на ваш погляд, світ для героя є нестерпним?
- Чим викликано те, що хлопець нудиться світом?
- Чому життя на небі герой вважає кращим, ніж на землі?
- Що символізує небо?
- Які образи-символи ще наявні у творі?
9.3. Укладання таблиці «Символи твору»
Символ | Значення |
небо | Височінь, недосяжність |
сонце | Слава, велич |
місяць | Циклічність часу, вічність, оновлення |
земля | Щедрість, гріхопадіння |
світ | буденність |
крила | Мрія, творчість, натхнення |
Сокіл та орел | Відвага, сміливість, гордість |
- Чи можна сказати, що поезія просякнута духом романтизму? Аргументуйте
- А до якого жанру він належить?
Пригадайте: медитація (лат. meditatio — роздум) — вірш філософського змісту, в якому автор передає свої глибокі роздуми про деякі важливі проблеми, інколи глобального значення (життя і смерть, дружба і кохання, людина і природа). Особливого поширення цей жанр набув у поезії сентименталістів і романтиків.
9.4. Літературний аналіз твору
Тема: зображення прагнення ліричного героя віднайти своє місце в життєвому вирі через власну невизначеність, бідність, сирітство.
Ідея: висловлення співчуття хлопцеві, який позбавлений батьківської ласки, піклування і приречений на довічне страждання.
Рід: лірика
Жанр: медитація
Художні засоби:
Епітети: ясний світ; далекеє небо
Метафори: втопити горе; втонути в хмарах од освіта
- Підсумки уроку
11. Домашнє завдання
Стаття підручника с. 143-145;
Написати есе за темою «Мотиви поезій поетів-романтиків»
Завантажити: Урок позакласного читання. Мотиви та образи творів поетів-романтиків (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 16.5 MB, Завантажень: 446)