Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Тарас Шевченко «Кавказ». Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Тарас Шевченко «Кавказ». Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику

Мета: ознайомити учнів з поемою Тараса Шевченка «Кавказ», історією її написання; допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору, його жанрову й стильову особливість, образи; розвивати навички вдумливо читання, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного,   підготовки комп’ютерних слайдів, повідомлень; виховувати почуття національної свідомості; формувати переконання неприйняття насильства, осуду війн, особливо загарбницьких.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  2. Актуалізація опорних знань

Як вам відомо, у творчості Тараса Шевченка дослідники виокремлюють чотири періоди творчості.

  • Пригадайте, які саме?
  • Що характерно для раннього періоду творчості?
  • Який період називають періодом «Трьох літ»?
  • Які його особливості?
  • Які твори цього періоду особливо виділяються своєю політичною гостротою?
  • Які враження справила на вас поема «Сон»?
  • Які художні прийоми ви в ній побачили?
  • Яка основна ідея цього твору?
  1. Повідомлення теми та мети уроку

 Сьогодні на уроці ми з вами опрацюємо поему Тараса Шевченка «Кавказ». Поему, що була створена під враженнями від тогочасної політики Російської імперії та особистої втрати Тарасом Шевченком вірного друга, якому, власне, він і присвятив цей твір.

  1. Опрацювання навчального матеріалу

 4.1. Історична основа твору

Геній Тараса Шевченка був подарований Україні і світові не завдяки, а всупереч усьому. Найкраще про своє покликання сказав сам поет у своєму «Щоденнику» 1957 року: «Я з брудного горища, я, нікчемний замазура, на крилах перелетів у чарівні зали Академії мистецтв… І що ж я робив? Чим займався я в цьому святилищі? Дивно подумати. Я займався тоді написанням українських віршів, які згодом впали таким страшним тягарем на мою убогу душу».

Але покликанням Шевченка було не лише писати вірші, а й будити народний дух. Свобода є невід’ємним правом людини, і позбавлення її – це  найбільша кривда, найгірша несправедливість для поета, колишнього кріпака, життя якого було плоттю від плоті долі України. Проте поет зміг не лише відмежуватися від власного болю, побороти його і простягнути руку допомоги своїм знедоленим землякам. Шевченкові відкрилось більше. Його геній піднявся до небаченої морально-етичної висоти, яку жоден із сучасних йому митців, на жаль, осягнути не зміг.

У 10-60-ті роки ХІХ століття Росія вела кровопролитну кампанію приєднання до свого складу Кавказу, що залишилось в історії під назвою Кавказької війни. Наприкінці липня 1845 року у цій війні загинув приятель поета, художник-аматор

Яків де Бальмен, якому Шевченко присвятив поему «Кавказ». Ким же він був?

Граф Яків Петрович де Бальмен, побратим Тараса Шевченка, український художник-аматор – автор альбому «Гоголівський час», перший ілюстратор «Кобзаря», поет, автор повістей, офіцер народився 10 серпня 1813 року у селі Линовиця на Пирятинщині. У 1830 році Яків відмінно склав іспити за 7 клас і був зарахований вільним слухачем тієї Ніжинської гімназії вищих наук. Він зразу став першим учнем в класі, одержував почесні грамоти. У 1832 році Яків Петрович вступив на військову службу, проте вже в червні 1843, ротмістр Яків де Бальмен, розчарувався у військовій службі й подумував про відставку, одержав чергову відпустку і знову побував на балу у Волховської в Мойсівці, відчув самотність і вічне кохання до Софії. Тут він зустрівся з Євгеном Гребінкою, познайомився з Тарасом Шевченком. Ночували вони в кімнаті, закріпленій «навічно» хрещеною. Потім утрьох поїхали спочатку до Яготина до неперевершеного поета Віктора Забіли, у маєток Бальменів…

У Закревських, у Зеленій Рудці, Євген Гребінка закохався у Марію Ростенберг і при побратимах написав безсмертні «Очі чорнії» та заспівав романс під французьку похідну пісню, мелодію якої награвав на гітарі Яків де Бальмен.

Взимку 1844 року Тарас Шевченко та Яків де Бальмен знову разом. Дослідник  Андрій Юхимович Кузьменко у книзі «Друже незабутній…» пише: «Для Шевченка найбажанішим співрозмовником у ці дні був Яків де Бальмен. Саме тому він без вагань залишив усі розваги, міняв товариство розумної талановитої і доброзичливої Варвари Рєпніної на бесіди з Яковом Петровичем, з яким хотів бути в селі Мойсівці й Малютинцях, Березовій Рудці, Линовиці, Вейсбахівці».

Їдучи в Прилуки 1845 році, Шевченко вирішив погостювати у Закревських, у Березовій Рудці, де дізнався, що де Бальмен перебуває на війні на Кавказі. Закревський передав Тарасові Шевченку подарунок Якова де Бальмена – переписаний латинкою й ілюстрованим ним і Михайлом Башиловим збірник «Вірші Тараса Шевченка».

Подарунок де Бальмена та розповіді Закревського про події на Кавказі, навіяли Шевченку невеселі думки і він на одному з чистих аркушів щойно одержаної книжки олівцем написав:

За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі…, –  які стали початком відомої поеми.

А коли поет знову уже в жовтні 1845 року був у Березовій Рудці, як пише Петро Жур: «Сумною була зустріч з її господарями. Закревські, безперечно, знали про загибель на Кавказі добре знайомого їм Якова де Бальмена». Шевченко був глибоко засмученей звісткою про загибель друга у Даргінському поході. Від Закревського Шевченко у кінці жовтня 1845 року поїхав до Переяслава. І тут 18 листопада завершив роботу над поемою «Кавказ», твором, зі змістом якого я пропоную вам познайомитись.

4.2. Виразне читання поеми учнями

4.3. Бесіда за питаннями

  • На скільки частин ви б поділили поему?
  • З чим це пов’язано?
  • Який образ виділяється у першій частині?
  • Що вам відомо про легендарного героя Прометея?
  • Чому, на вашу думку, Шевченко використав саме його образ?
  • Чим відрізняється Прометей Шевченка від легендарного?
  • Що криється під образом орла?
  • Згадайте, яким було зображення герба Російської імперії?
  • Виходячи з цих образів, якими ж є учасники цього конфлікту: кавказці та Російське самодержавство?
  • Що нагадує вам друга частина твору?
  • Яким є це звернення до Бога?
  • Чим воно завершується? Зачитайте

 Ми віруєм Твоїй силі

І духу живому.
Встане правда! встане воля!
І Тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.
А поки що течуть ріки,
Кровавії ріки!

  • Яким у цій частині постає образ Бога?
  • Про що розповідається у третій частині?
  • Чому мова в ній, на вашу думку, від третьої особи?
  • Якими словами автор оповідає про жахіття того часу? Зачитайте

 А сльоз, а крові? Напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками, втопить
В сльозах удов’їх. А дівочих,
Пролитих тайно серед ночі!
А матерних гарячих сльоз!
А батькових старих, кровавих,
Не ріки — море розлилось,
Огненне море!

  • Який художній засіб використано у цих рядках?
  • А якими словами автор підтримує горців? Зачитайте

І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

  • Чи можна з цих слів зрозуміти, якою була війна?
  • Про що розповідається у четвертій частині?
  • Що таке «чурек і сакля»? Для чого Шевченко використовує ці образи у творі?
  • Як ці образи протиставляються загарбницькому характерові війни? Зачитайте

До нас в науку! ми навчим,
Почому хліб і сіль почім!
Ми християне; храми, школи,
Усе добро, сам Бог у нас!
Нам тілько сакля очі коле:
Чого вона стоїть у вас,
Не нами дана; чом ми вам
Чурек же ваш та вам не кинем,
Як тій собаці! Чом ви нам
Платить за сонце не повинні!
Та й тілько ж то! Ми не погане,
Ми настоящі християне,
Ми малим ситі!.. А зате!
Якби ви з нами подружили,
Багато б дечому навчились!

  • Який прийом використовує автор, пишучи ці рядки?
  • Пригадайте, що таке сарказм?
  • У яких рядках ми можемо ще побачити його? Зачитайте

У нас же й світа, як на те —
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! а люду!.. Що й лічить!..
У нас навчіться!.. В нас дери,
Дери та дай,
І просто в Рай,
Хоч і рідню всю забери!
У нас! чого то ми не вмієм?
І зорі лічим, гречку сієм,
Французів лаєм. Продаєм
Або у карти програєм
Людей… не негрів… а таких,
Таки хрещених… но простих.
Ми не гішпани; крий нас, Боже,
Щоб крадене перекупать,
Як ті жиди. Ми по закону!..

  • А в яких рядках автор показує істинну суть? Зачитайте

Суєслови, лицеміри,
Господом прокляті.
Ви любите на братові
Шкуру, а не душу!
Та й лупите по закону
Дочці на кожушок,
Байстрюкові на придане,
Жінці на патинки.
Собі ж на те, що не знають
Ні діти, ні жінка!

  • До кого він знову звертається?
  • Яким тут постає образ Бога?
  • А про що ми дізнаємося в п’ятій частині?
  • Якими словами називає Шевченко свого друга?
  • Чи засуджує він горців, які вбили друга?
  • А хто винен у смерті?
  • З яких рядків це бачимо? Зачитайте

І тебе загнали, мій друже єдиний,
Мій Якове добрий! Не за Україну,
А за її ката довелось пролить
Кров добру, не чорну. Довелось запить
З московської чаші московську отруту!

  • Якою є провідна ідея цього твору?

4.4. Літературний аналіз твору

Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі.

Ідея: «Борітеся — поборете!» — заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату; співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців; утвердження безсмертя народу;

Рід: ліро-епос

Жанр: сатирична поема

Композиція:

Експозиція:  «Прометей і орел» – романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея.

Зав’язка:  «Молитва – звернення до Бога» – розмірковування автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких утисків катів-гнобителів.

Розвиток дії:  «Полювання на волю»

Кульмінація: «Самовикриття російської політики» (дискусія між  колонізатором та ліричним героєм)

Розв’язка:  «Яків де Бальмен» – інтимний реквієм загиблому другові Якову де Бальмену, вбивця якого  — царизм, а не горці.

  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання

№ 6 ст. 217 (п), читати поему «І мертвим, і живим…»

Завантажити: Тарас Шевченко «Кавказ». Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 5.5 MB, Завантажень: 35)
Back to top button