Конспекти уроків географії 8 класУсі уроки географіїФайли

Метеорологічна служба. Прогноз погоди (8 клас. Географія)

Автор: Чернега Любов Іванівна

Навчальний заклад: Чернівецька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №5 Чернівецької міської ради

Тема: Метеорологічна служба. Прогноз погоди

Мета: Ознайомити учнів з роботою гідрометеослужби України та Чернівців, розкрити механізм прогнозування погоди; формувати уявлення про роботу метеоролога і її значення для народного господарства; розвивати вміння застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності й використовувати їх у життєвих ситуаціях, розвивати комунікативні здібності учнів; виховувати пізнавальний інтерес до відкриття нового, невідомого.

Форма проведення: ділова гра, урок – телепередача

Хід гри

Дійові особи:

  1. Ведучий місцевого телеканалу – ведучий гри (вчитель).
  2. Директор Українського гідрометеорологічного центру – учень.
  3. Керівник Чернівецького обласного центру з гідрометеорології – учениця.
  4. Народний місцевий прогнозист із села Топорівки – учень.
  5. Представники засобів масової інформації – група учнів.
  6. Телеглядачі – група учнів.

Ведучий. Шановні телеглядачі, учасники та гості нашої телепередачі! Ми скористалися приїздом у Чернівці директора Українського гідрометеорологічного центру  пана Миколи Кульбіди і запросили до телестудії його та керівника Чернівецького обласного центру з гідрометеорології пані  Тетяну Негадайлову. Спостереження та інформація про гідрометеорологічні умови, прогнози їх змін , попередження про небезпечні й стихійні явища є вагомими чинниками забезпечення сталого розвитку та безпеки нашої області й усієї держави. Завдяки цілодобовій та ефективній роботі гідрометеорологів удається значною мірою уникнути можливих збитків від небезпечних погодних явищ.

Ми запросили також народного місцевого прогнозиста пана Василя із села Топорівки.

Окреслимо основну тему й водночас проблему передачі: «Як скласти прогноз погоди?». Слово надаємо  директору Українського гідрометеорологічного центру Миколі Кульбіді.

Директор. Шановні телеглядачі! Для вивчення погоди треба вести спостереження за всіма її елементами. Вони проводяться на метеорологічних станціях, які є в містах, у великих селищах, високо в горах, в Арктиці і навіть на морях, де судна ведуть спостереження за погодою, а результати передаються по засобах зв’язку на материк. Результати спостережень передаються до бюро прогнозів – установ, які завбачують погоду на даній місцевості.

Наукові передбачення погоди вимагають великої кількості даних та глибоких знань. Щоб скласти прогноз погоди, наприклад, для Києва терміном на три доби, необхідні дані усіх основних показників її стану з метеостанцій всієї Північної півкулі, а на 5 – 7 діб – зі всієї Землі. Всі показники стану повітря взаємопов’язані і зміна одного з них приводить до зміни всіх інших. Знаючи ці закономірності, можна передбачити погоду на найближчий час і прогнозувати на майбутнє.

Виділяють прогнози:

  • короткотермінові (до 72 год);
  • середньотермінові (від 72 годин до 10 діб);
  • довготермінові (понад 10 діб).

За призначенням виділяють прогнози загального користування та спеціалізовані, які складаються з урахуванням специфіки галузі.

Складання прогнозу погоди базується на метеорологічній інформації, основні джерела якої – наземні метеорологічні станції та аерологічні станції, а також метеорологічні радіолокатори й космічні системи. Важливе значення мають відомості, що надходять від метеорологічних супутників. І працюють на метеорологічних станціях люди зі спеціальною освітою – метеорологи. Серед них є метеоспостерігачі, оператори метеорологічних радіолокаторів, техніки, інженери й наукові працівники.

У метеорологічній службі разом з метеорологами працюють й люди інших спеціальностей – радіотехніки, зв’язківці, механіки, телеметристи, електронники, програмісти. Без їхньої допомоги не можна уявити собі роботу жодної метеостанції.

Спеціалісти-метеорологи використовують у своїй роботі перевірені часом наукові методики прогнозу погоди, спеціальні прилади та обладнання. Освоєння космосу дало змогу отримувати із супутників та орбітальних станцій космічні знімки, за якими можна (насамперед за видимими хмарами) підрахувати вірогідний шлях та швидкість руху повітряних мас. Україна – космічна держава, ми співпрацюємо у сфері метеорології з іншими державами, обмінюючись інформацією.

Керівник. Професія метеоролога належить до рідкісних, не масових і деякою мірою навіть романтичних. Метеорологи – учасники найрізноманітніших експедицій, вони зимують на полярних станціях, працюють у малонаселених районах, на високогірних плато й перевалах, на борту океанічних кораблів, на аеродромах, літають на літаках, аеростатах і т. ін.

Але далеко не завжди робота метеоролога така романтична, як це може здатися на перший погляд. Вона практично завжди потребує пунктуальності, наполегливості. Основна вимога до роботи метеоролога будь-якої кваліфікації – це об’єктивність при обробці результатів спостережень, точність їх записів цифрами міжнародного коду, доступного всьому світові. Метеоролог за роботою – вартовий погоди, він на вахті, яку не можна залишити ні на хвилину.

Чернівецький обласний центр з гідрометеорології – один із багатьох, що є на території України. Перша метеостанція у Чернівцях була організована Геофізичним товариством в 1865 році. Вона знаходиться на території університету. До речі, сама метеостанція «старша» за університет на 10 років. Нині вона виконує роль навчальної бази.

Основні функції з проведення метеодосліджень перебрала на себе метеостанція в аеропорту. Вона створена в 1944 році, і досі на ній проводяться регулярні спостереження. На території області працюють ще 2 метеостанції: с. Селятин Путильського району (1940, 1945 р.), м. Новодністровськ Сокирянського району (1982 р.) Уся земна куля охоплена мережею метеостанцій. Кожна метеостанція має свій міжнародний кодовий номер: Селятин – 33657, Чернівці – 33658. На метеостанціях проводяться спостереження за температурою повітря, ґрунту, вологістю повітря, атмосферним тиском, опадами. Через кожні 3 години, тобто 8 разів на добу, в один і той же час метеорологи знімають показники всіх приладів.

Прогнозист. 50 років тому  звичайні люди жили порівняно бідно і не мали сучасних комп’ютерів з інтернетівською інформацією про погоду, телевізорів, радіоприймачів з багатьма програмами, що постійно повідомляють прогноз погоди. У космосі ще не було супутників, які зараз постійно стежать за рухом великих атмосферних мас. Радіоточка з однією програмою могла повідомити тільки про погоду в деяких місцях. Якщо погода була довго занадто поганою, загрожувала неврожаєм, була велика спека або сильний мороз, люди зверталися до старожилів, які за допомогою народних прикмет намагалися дати якийсь прогноз. Розбирався в погоді і мій дід. Я встиг дізнатися в нього й записати багато таких прикмет. Після смерті діда я вже сам багато чого додавав до цих записів. У мене зараз є змога зіставляти свої прогнози з прогнозами метеорологів. Звісно, я не маю таких даних, які є в них. Бувають випадки, коли не збуваються мої прогнози, трапляється, що не збуваються їхні. Буває і таке: інколи на одному телеканалі передають один прогноз, на іншому майже протилежний. Мої прогнози збуваються з вірогідністю не менш як 80 %.

Ведучий. А тепер гості телестудії дадуть відповіді на запитання представників засобів інформації в студії та на телефонні дзвінки телеглядачів. Наприкінці телепередачі ми дамо телеглядачам кілька метеорологічних завдань нашої телевікторини. Глядачі, які надішлють правильні відповіді, отримають рекламні пам’ятні призи спонсорів нашої телепередачі – міського комунального підприємства «Калинівський ринок». А відповіді учнів на запитання телевікторини будуть враховані в оцінку за тему.

Запитання представників засобів інформації.

  • Яка найвища температура зафіксована на території нашої області і коли? (+ 37,70 С в серпні 1946р.)
  • Яка найнижча температура зафіксована на території України і коли? (Абсолютний мінімум температури повітря в Україні зафіксований у січні 1935року у Луганську – 420 С)
  • Яка найнижча температура зафіксована на території нашої області і коли? ( – 30,80 С в січні 1963р.)
  • Яка максимальна кількість опадів випадала на території області? (Найбільш дощовим був 1955 р., коли випало 945 мм опадів при нормі 650 мм)
  • Скільки опадів випало в липні 2008 р. в Чернівецькій області під час катастрофічної повені? (З 23 по 27 липня, тобто за 4 доби кількість опадів становила 228 – 298 мм, що становило більше двох місячних норм. Місцями відмічались локальні зливи інтенсивністю 270 – 300 мм за 5 – 12 годин)
  • Де в Україні найбільш вітряне місце? (Гора Ай-Петрі в Криму. У грудні 1947 року тут зафіксована найбільша швидкість вітру – 50 м/с.)
  • Де в Україні найбільш грозове місце? (с. Селятин Путильського району – 45 днів на рік тут є грозовими)

 

Завдання телевікторини.

І. Українські народні прикмети. Вставити пропущені слова.

  • Чим більше роси, тим … (жаркіший) буде день.
  • Вечірня веселка передвіщає … (гарну) погоду.
  • Якщо в сонячний день закриваються квіти кульбаби … (буде дощ).
  • Ластівки літають високо – на …(добру) погоду, низько – на … (дощ).
  • Якщо влітку на горобині багато плодів, осінь буде … (дощова).
  • Лушпиння на цибулинах тонке – зима буде … (м’яка), товсте і грубе – зима буде … (сувора).
  • Соловей всю ніч співає – на … (погожий) день.
  • Горобці влітку купаються в куряві чи піску – на … (дощ).
  • Навесні багато хрущів – літо … (посушливе).

ІІ. Метеорологічні задачі.

  • Холодне повітря, яке рухається зі швидкістю 10 м/с з Росії в Україну на захід, досягло Харкова 1 січні о 10 годині. Коли холодні маси повітря досягнуть Чернівців?

Відстань між Чернівцями і Харковом складає 22 см («Фізична карта України», 8 клас, масштаб карти: в 1 см – 35 км). Визначимо приблизну відстань між містами в кілометрах і метрах:

22 * 35 = 770 км = 770000 м

Визначимо час руху повітряних мас:

770000 : 10 = 77000 с     1год = 3600 с, тоді : 77000 : 3600 = 21 год 23 хв 20с

Вітер досягне Чернівців через 21 год 23 хв 20 с, тоді:10 год +21 год 23 хв 20 с = 31 год 23 хв 20 с

Це означає, що в Чернівцях вірогідність початку похолодання 2 січня  о 7год. 23 хв 20 с.

  • Через Чорне море на північ від берегів Туреччини рухається тепле повітря зі швидкістю 15 м/с. Фронт теплого повітря досяг турецького міста Зонгулдак 15 січня о 14 годині. Коли очікувати потепління в місті Миколаїв?

Використовуємо карту «Чорне та Азовське моря», масштаб: в 1см – 100 км. По меридіану 32 сх. д. приблизна відстань між містами 6 см. Обчислимо відстань:

6 * 100 = 600 км = 600000 м

Визначимо час руху теплого повітря між містами:

600000 : 15 = 40000 с   1 год = 3600 с , тоді: 40000 : 3600 = 11 год 7 хв

Вітер досягне Миколаєва через 11 год 7 хв, тоді: 14 год + 11 год 7 хв= 25 год 7 хв

Це означає, що в Миколаєві вірогідний початок потепління 16 січня о1год 7 хв

Історична довідка.

При заснуванні інституту метеорології у Відні було створено декілька метеостанцій, одна з них – у 1865 році в м. Чернівці. Станція знаходилась за адресою: Ringplatz, 9 (тепер Центральна площа), керував станцією професор   A. Wachlouki.

У 1892 році місцезнаходження станції змінюється, керує станцією директор ліцею доктор Байер (Baier).

У 1908 році, метеостанція підпорядковується створеному при Чернівецькому університеті Інституту космічної фізики. Спостереження проводились регулярно до травня 1916 року о 7, 13 та 21 год. і були припинені з причини першої світової війни. У 1920 році спостереження відновлено. Станція укомплектовується необхідними приладами та обладнаннями як метеорологічна станція І розряду. На терасі наукового факультету (теперішній ІІ корпус) було встановлено геліограф, за яким, починаючи з 1 січні 1923 року, почали проводитись регулярні спостереження. Метеорологічні спостереження здійснювались о 8, 14 і 21 год. персоналом Інституту космічної фізики під керівництвом професора Стеляну (Steleanu). Регулярні метеорологічні спостереження проводились до 1939 року, і були припинені у зв’язку з початком другої світової війни.

Відновлено метеорологічні спостереження у січні 1945 року. Приміщення метеостанції університету знаходилось в ІІ корпусі університету (тоді фізичний факультет, тепер – юридичний). Метеомайданчик знаходився у дворі ІІІ корпусу (хімічний факультет). Спостереження проводились о 7, 13, 19 та 21 год. Станція працювала за програмою метеостанції ІІ розряду.

З січня 1957 р. спостереження стали виконуватися о 1, 7, 13 та 19 год.

У вересні 1960 р. метеомайданчик перенесено на 500 м на північний захід на ріг вулиць Університетської та Коцюбинського. Приміщення для метеостанції обладнано на географічному факультеті (ІІ поверх, кафедра гідрології і кліматології).

У вересні 1961 р. майданчик перенесено у дендропарк університету у зв’язку з проектуванням та будівництвом на його місці скверу. Спостереження стали виконуватися о 7, 13 та 19 год. Результати спостережень за 1 год. ночі надавалися метеостанцією «Чернівці – Аеропорт».

З 1969 р. по 1982 р. метеостанція здійснює спостереження за програмою метеорологічного поста.

У 1978 році Управління гідрометслужби УРСР своїм листом № 236/36 від 23.10.78 р. звернулось з проханням до керівництва ЧДУ про залучення метеостанції до 8 строкових спостережень, оскільки згідно вказівок Головної геофізичної обсерваторії від 27.07.77 р. за № 4498-МО, метеорологічні станції відомчої мережі, які необхідні для повного метеорологічного висвітлення території республіки, повинні проводити цілодобові спостереження. Однак, позитивне рішення не було прийнято.

Спостереження в кліматичні строки здійснювались співробітниками кафедри метеорології та гідрології ЧДУ. З 1982 по 1988 р. метеостанція працювала як навчальна. Дані спостережень використовувались студентами університету для підготовки курсових та дипломних робіт.

З 1988 по 1999 р. метеостанція не працювала.

З 1.06.99 р. метеорологічні спостереження відновились в зв’язку з заснуванням навчально-наукової геофізичної обсерваторії.

З квітня 2000 р. метеостанція здійснює цілодобові спостереження (00, 06, 12 та 18 год. за Гринвічем). Станція зареєстрована як відомча ІІІ розряду.

Завантажити: Метеорологічна служба. Прогноз погоди (8 клас. Географія) + Сертифікат (Розмір: 342.7 KB, Завантажень: 18)
  
Теґи
Back to top button
Close