1 вересня 2026 року в Україні розпочинається новий 2026/2027 навчальний рік. Попри п’ятий рік повномасштабної війни, українська система освіти продовжує працювати, адаптуючись до безпекових викликів, потреб дітей, педагогів і громад.
За інформацією Міністерства освіти і науки України, новий навчальний рік охоплює цілу низку змін — від організації безпечного освітнього процесу та розвитку Нової української школи до оновлення профільної середньої освіти, цифровізації, безплатного харчування школярів та розширення можливостей для професійного розвитку педагогів.
Безпека залишається головним пріоритетом
У 2026/2027 навчальному році понад 8 тисяч шкіл в Україні працюватимуть в очному форматі. Ще понад 2 211 закладів загальної середньої освіти організовуватимуть навчання у змішаному форматі, а 1 306 шкіл працюватимуть дистанційно.
Формат навчання визначатиметься з урахуванням безпекової ситуації в конкретному регіоні, громадах та наявності належно облаштованих укриттів. Таким чином, українські діти мають можливість продовжувати навчання в національній системі освіти незалежно від місця проживання.
Понад 82% шкіл, які працюють очно, мають доступ до власного або іншого облаштованого укриття. На будівництво та облаштування захисних споруд у закладах загальної середньої освіти у 2026 році держава спрямувала 5 млрд гривень.
Важливою складовою безпечного освітнього процесу залишається підвезення учнів. Наразі 7 473 шкільні автобуси забезпечують дорогу дітей до закладів освіти, а підвезенням охоплено 346 181 учня. На закупівлю нового шкільного транспорту для 22 областей у 2026 році передбачено 2 млрд гривень.
Безпекові умови також залишаються одним із ключових питань для дошкільної освіти. Усі дитячі садки, які працюють очно або у змішаному форматі, мають доступ до укриттів.
Дошкільна освіта: понад 700 тисяч дітей розпочинають навчання
З 1 вересня 2026 року в Україні працюватимуть 11 622 заклади дошкільної освіти. Серед них 9 301 заклад працюватиме очно, 1 111 — у змішаному форматі, а 1 210 — дистанційно.
Загалом навчальний рік у дитячих садках розпочинають 712 987 дітей.
Однією з важливих змін у дошкільній освіті стає англійська мова. Відповідно до законодавства, з 1 вересня 2026 року її вивчення у старших групах для дітей віком 5–6 років стає обов’язковою складовою освітнього процесу в усіх закладах дошкільної освіти.
МОН наголошує, що для дошкільнят англійська мова має вивчатися передусім через гру та зміну видів активності, а не у форматі традиційних уроків.
Для дітей 5–6 років оптимальною вважається тривалість заняття 20–25 хвилин зі зміною активностей кожні 5–7 хвилин. Такий підхід має допомагати підтримувати увагу та інтерес дітей до навчання.
Окремо держава посилює фінансування безпеки дошкільних закладів. У 2026 році вперше передбачено державну субвенцію на облаштування укриттів у дитячих садках загальним обсягом 1 млрд гривень.
Понад 972 млн гривень уже розподілено на 18 проєктів у дев’яти областях. На Харківщині вже запрацював перший підземний дитячий садок, побудований за ці кошти у співфінансуванні з місцевим бюджетом.
Загальна середня освіта: понад 3,5 млн школярів розпочинають навчання
У 2026/2027 навчальному році навчання у 11 940 школах розпочинають понад 3,5 млн учнів та учениць.
Серед них — 243 398 першокласників. За даними Міністерства соціальної політики, 148 065 першокласників отримують «пакунок школяра». Освітній процес забезпечуватимуть понад 366 тисяч педагогічних працівників.
Одним із ключових напрямів залишається продовження реформи Нової української школи.
НУШ: для 5–9 класів спрощують систему оцінювання
У новому навчальному році продовжується оновлення підходів до оцінювання учнів 5–9 класів.
Учитель може фіксувати поточні оцінки без обов’язкового зазначення індексів груп результатів. За семестр педагог може виставляти одну оцінку з навчального предмета або інтегрованого курсу.
Очікується, що це дозволить зменшити адміністративне навантаження на педагогів, водночас зберігаючи компетентнісний підхід та академічну свободу вчителя.
Також у 7–9 класах збільшується кількість навчальних годин на історію та громадянську освіту. Підходи до організації освітнього процесу мають ставати більш інклюзивними та безбар’єрними.
Водночас учні, які вже розпочали навчання у старшій школі за програмою, що діяла до впровадження НУШ, матимуть можливість завершити навчання за цією самою програмою.
Українські діти за кордоном зберігатимуть зв’язок з українською освітою
Окрему увагу МОН приділяє українським дітям, які перебувають за межами України.
Для них працюють 120 верифікованих освітніх осередків у різних країнах. Загалом за кордоном навчаються близько 315 тисяч українських дітей.
Оновлені державні стандарти передбачають для таких учнів українознавчий компонент. Він охоплює українську мову, українську літературу, історію України та інші предмети, які допомагають зберігати зв’язок із Батьківщиною та українською системою освіти.
Спрощується визнання результатів навчання дітей з тимчасово окупованих територій
Для дітей і молоді з тимчасово окупованих територій спрощено процедуру визнання результатів навчання.
Заяву до української школи можна подати особисто або дистанційно. Результати з більшості навчальних предметів зараховуватимуть автоматично на підставі освітньої декларації, без проведення додаткового оцінювання.
Підтвердити знання необхідно буде лише з предметів українознавчого компонента. Йдеться, зокрема, про українську мову та літературу, історію України, географію, правознавство та громадянську освіту.
Професійний розвиток педагогів: продовжується політика «Гроші ходять за вчителем»
У новому навчальному році продовжується пілотування політики «Гроші ходять за вчителем».
На платформі «Вектор» уже зареєструвалися 150 тисяч педагогічних працівників. Понад 38 тисяч із них отримали кошти для професійного розвитку.
Цей напрям має створювати для педагогів більше можливостей самостійно обирати професійний розвиток відповідно до власних потреб, інтересів і напрямів роботи.
Профільна середня освіта: стартує новий етап НУШ
Однією з найбільш важливих змін у системі загальної середньої освіти стає перехід до профільної старшої школи.
З 1 вересня понад 10 500 десятикласників розпочинають навчання у 150 академічних ліцеях, які беруть участь у пілотуванні моделі старшої профільної школи.
Нова модель передбачає, що старшокласники матимуть більше можливостей впливати на власну освітню траєкторію.
Учні зможуть обирати профіль, навчальні предмети та курси відповідно до своїх інтересів, здібностей і планів на майбутнє. Обрані напрями вони зможуть вивчати поглиблено.
Таким чином, профільна школа має допомогти підліткам краще зрозуміти власні інтереси й здібності, ознайомитися з різними освітніми напрямами та більш усвідомлено планувати подальше навчання і професійний шлях.
У пілотних академічних ліцеях працюватимуть кар’єрні освітні радники. Їхнє завдання — допомагати учням визначати сильні сторони, орієнтуватися в освітніх можливостях і планувати індивідуальну освітню траєкторію.
До початку пілотування затверджено Державний стандарт профільної середньої освіти та типову освітню програму для 10–12 класів. Для участі в експерименті відібрано 150 ліцеїв, де вже розпочато підготовку педагогів та управлінських команд.
На створення сучасних навчальних просторів у пілотних ліцеях передбачено 1,2 млрд гривень державної субвенції. Кошти спрямовують на оснащення навчальних кабінетів і лабораторій, закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання.
Упродовж навчального року ліцеї апробовуватимуть нові програми, профілі та вибіркові курси, формуватимуть індивідуальні освітні траєкторії й перевірятимуть ефективність роботи кар’єрних радників.
Зібраний досвід учнів, батьків, педагогів і керівників закладів має бути використаний для вдосконалення моделі перед її загальнонаціональним упровадженням у 2027 році.
Для педагогів профільна школа відкриває більше можливостей для авторських курсів, нових форматів роботи та поглибленого викладання навчальних предметів.
«Захист України»: оновлена підготовка старшокласників
У системі освіти продовжується оновлення предмета «Захист України».
Наразі працюють 1 027 осередків «Захисту України», навчання в яких охоплює орієнтовно 80% старшокласників.
В осередках учні опановують тактичну медицину, пілотування дронів, стрілецьку підготовку та тактику.
За оновленою програмою підвищили кваліфікацію 2 322 викладачі, серед яких 426 ветеранів і ветеранок.
На створення та дооблаштування осередків «Захисту України» у 2026 році спрямовано 500 млн гривень. Ще 28,8 млн гривень передбачено на підготовку педагогічних працівників.
«Мрія» розширює цифрові можливості для учнів, батьків і вчителів
Державна освітня екосистема «Мрія» продовжує розширювати функціонал.
Наразі «Мрією» користуються 670 тисяч учнів, батьків і педагогів у 4 600 школах України. В одному цифровому просторі користувачам доступні розклад, оцінки, домашні завдання та інша важлива шкільна інформація.
Перед початком нового навчального року в системі з’явилися нові інструменти.
Оновлений конструктор дозволяє адміністраціям шкіл автоматично формувати розклад з урахуванням зайнятості педагогів, класів і навчальних кабінетів.
Учні можуть надсилати домашні завдання безпосередньо через застосунок, а вчителі — перевіряти їх та виставляти оцінки. Батькам доступні електронні довідки про відсутність дитини та історія змін середнього бала.
Восени 2026 року також стартує пілотування першої в Україні національної системи гейміфікації освіти. У застосунку для учнів пілотних шкіл з’являться внутрішня валюта «Мрійки», щоденні вікторини «Кмітливки» та «Крамничка» з винагородами від партнерів.
«Мрійки» можна буде отримувати за проходження вікторин, виконання домашніх завдань, перегляд пізнавального контенту та інші корисні дії. Накопичені винагороди учні зможуть обмінювати на квитки в кіно, майстер-класи, заняття з репетиторами, сертифікати та інші можливості для розвитку й дозвілля.
Окремим напрямом залишається «Мрія.Позашкілля». У системі вже доступно понад 8 тисяч гуртків і секцій зі спорту, мистецтва, науки й техніки, музики, танців, програмування, скаутингу та інших напрямів.
Понад 350 шкіл уже створили у системі власні гуртки та групи, що дозволяє родинам знаходити додаткові освітні можливості в одному цифровому просторі.
Паралельно розвивається «Мрія.Дошкілля». Цей напрям пілотують у 40 закладах дошкільної освіти із шести областей України. Він має допомогти спростити щоденні процеси в дитячих садках, скоротити паперову роботу та покращити комунікацію з батьками.
Позашкільна освіта: більше можливостей для розвитку дітей
У 2026/2027 навчальному році триває оновлення системи позашкільної освіти.
Основними напрямами залишаються доступність якісного позашкілля, практичне навчання, STEM, цифровізація, національно-патріотичне виховання та створення можливостей для дітей незалежно від місця проживання.
У 1 134 закладах позашкільної освіти працюють 51 053 гуртки, секції та творчі об’єднання. Вони охоплюють 769 981 вихованця, учня та слухача. Заняття проводять 14 252 педагогічні працівники.
Оновлюється також гра «Сокіл» («Джура»). Передбачено сучасні методичні підходи, стандарти безпеки, оновлені вимоги до вишколів, практичні формати підготовки та мережу регіональних вишколів.
Безплатне харчування для школярів
Однією з важливих соціальних змін нового навчального року є розширення програми безоплатного гарячого харчування.
Близько 3 млн учнів 1–11 класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, будуть охоплені безплатним гарячим харчуванням.
Для реалізації програми вже модернізовано 2 023 харчоблоки, ще у 272 тривають відповідні роботи.
На модернізацію шкільних їдалень у 2026 році передбачено 1 млрд гривень, а на забезпечення безоплатним харчуванням — 7,4 млрд гривень.
Таким чином, новий навчальний рік передбачає не лише зміни в організації освітнього процесу, а й розширення державної підтримки школярів та створення належніших умов для навчання.
Професійна та фахова передвища освіта
Близько 1 200 закладів професійної та фахової передвищої освіти продовжують готувати молодь за практичними професіями, необхідними громадам і країні для відновлення.
У межах проєкту «100 майстерень» уже оновлюються 200 майстерень, лабораторій і кабінетів, а також планується оновлення ще 100 таких навчальних просторів.
Вища освіта: майже мільйон студентів розпочинає навчальний рік
Новий навчальний рік у закладах вищої освіти розпочинають близько мільйона здобувачів і здобувачок освіти.
Цьогоріч вступники подали 1,2 млн заяв на перший курс бакалаврату та медичної магістратури. За даними МОН, це найвищий показник від початку повномасштабної війни.
На бакалаврат і магістратуру вже вступила 294 831 людина, з них 98 564 — на бюджет. Водночас вступна кампанія ще триває, тому наведені показники є попередніми.
Окрему увагу держава приділяє фінансовій підтримці студентів. З 1 вересня академічні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти зростають удвічі. Також збільшуються окремі стипендії для переможців інтелектуальних змагань та обдарованих молодих митців.
Продовжується програма академічних грантів. Вперше вступники до магістратури отримають державну підтримку в розмірі 27 000 або 40 000 гривень на навчальний рік. Гранти можуть повністю або частково покривати вартість контрактного навчання для вступників із найкращими результатами.
Заклади вищої освіти також отримали сучасне лабораторне, дослідницьке та інженерне обладнання в межах спільного проєкту МОН і Світового банку.