Станом на початок лютого 2026 року в українських громадах склалася парадоксальна ситуація: держава виділяє кошти на підтримку педагогів, проте значна їх частина залишається невикористаною на рахунках, тоді як реальні виплати вчителям у деяких регіонах навіть зменшуються. Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак анонсував масштабні перевірки громад, які замість фінансового стимулювання педагогів обирають стратегію економії.
Куди зникають «освітні» гроші?
За офіційними даними Міністерства фінансів, станом на 1 лютого на рахунках територіальних громад залишилося понад 1,5 млрд грн невикористаної освітньої субвенції. Це кошти, які держава цілеспрямовано передає з державного бюджету місцевим для виплати заробітних плат вчителям.
Ці залишки накопичилися лише за січень і, за словами Сергія Бабака, можуть бути спрямовані на:
- підвищення заробітних плат та доплат учителям;
- закупівлю матеріально-технічного наповнення для шкіл;
- інші потреби освітньої сфери.
Парадокс «надбавки за престижність»
Найбільше занепокоєння викликає ситуація з місцевими надбавками. Після того, як держава підвищила зарплати вчителям на 30%, окремі громади вирішили «зекономити» та зменшили власні виплати за престижність педагогічної праці.
Парламентський комітет планує ретельний моніторинг: фахівці порівняють список громад, які знизили надбавки, із сумами залишків на їхніх рахунках. Сергій Бабак наголосив, що з керівництвом таких громад буде проведена «дуже серйозна розмова», адже державні кошти надаються для максимального фінансового стимулювання вчителів, а не для накопичення на рахунках.
Позашкільна освіта: курс на фінансову свободу
Важливі зміни торкнулися і працівників позашкільної освіти (гуртків, центрів дитячої творчості, мистецьких шкіл). Верховна Рада ухвалила закон, який «відв’язує» зарплати позашкільників від єдиної тарифної сітки Кабінету Міністрів.
Раніше громади, навіть маючи фінансову спроможність платити більше, були обмежені жорсткими нормами, а перевищення виплат трактувалося контролюючими органами як «нецільове використання коштів». Тепер громади отримали право самостійно встановлювати рівень оплати праці, орієнтуючись на власні ресурси. Держава лише визначає мінімальний поріг, нижче якого зарплата опускатися не може.
Успішні кейси та прифронтові реалії
Досвід реформи в секторі дошкільної освіти вже показав позитивні результати: за пів року близько 20% громад суттєво підвищили виплати вихователям. Є випадки, коли зарплата зросла з 8 000 до понад 20 000 гривень.
Цікаво, що лідерами у підвищенні виплат стають навіть прифронтові регіони. Наприклад, Запорізька громада активно використовує нові можливості для підтримки педагогів, щоб зберегти молодь та кадровий потенціал для майбутньої відбудови. Такі громади отримують окрему державну підтримку та дотації, що дозволяє їм забезпечувати гідний рівень оплати праці навіть у надскладних умовах.