день вчителя сценарій смішний, жартівливий сценарій до дня вчителя, сценарій до дня вчителя для старшокласників, оригінальний сценарій до дня вчителя, сценарій до дня вчителя 2018

ЗНО з української мови і літератури відбулося успішно, – Ігор Лікарчук

На цьому наголосив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук під час прес-конференції 14 травня 2015 року в Міністерстві освіти і науки України.

Як повідомив Ігор Лікарчук, за даними Українського центру оцінювання якості освіти, для участі у ЗНО з українського мови і літератури, яке відбулося 24 квітня 2015 року, зареєструвалося 288 тисяч абітурієнтів, а прийшли на тестування 275 тисяч абітурієнтів. «Ми маємо один з найкращих показників присутності за всі роки проведення зовнішнього оцінювання», – наголосив Ігор Лікарчук.

Під час прес-конференції директор УЦОЯО повідомив, що цього року тест з української мови і літератури мав різні форми складності. За словами Ігоря Лікарчука, тест базового рівня складності складали 254 278 осіб, а тест поглибленого рівня – 20 896.

За його словами, тестування проходило у 1192 пунктах тестування, працювало 19 640 аудиторіях. Під час проведення тестування з української мови і літератури за порушення, зокрема – мобільні телефони, «шпаргалки», зброю та порушення дисципліни, у 354 абітурієнтів результати робіт було анульовано.

Директор Українського центру оцінювання якості освіти повідомив, що всі роботи абітурієнтів перевірені, розпізнані та ідентифіковані. «Жодна робота не загублена, і кожен абітурієнт знайшов свою роботу після перевірки. Наші комп’ютерні системи спрацювали добре», – запевнив Ігор Лікарчук.

За його словами, всі абітурієнти отримали доступ до своїх результатів та вперше Український центр оцінювання якості освіти надав можливість їм побачити роботи після перевірки. «На сьогодні більше 30 тисяч учасників ЗНО замовили копії своїх робіт», – зазначив директор.

Ігор Лікарчук повідомив, що за результатами психометричного аналізу тест з української мови і літератури виявився надійним і якісним. Як пояснив директор УЦОЯО, у будь-якій системі оцінювання якість тесту визначається конкретними психометричними показниками. Один із найбільш поширеніших міжнародних показників – це тест Альфа Кронбаха. «За цим показником тест з української мови і літератури отримав показник 0,94. Хочу сказати, що в міжнародній практиці тести високого рівня мають показник Альфа Кронбаха 0,90», – підкреслив Ігор Лікарчук.

Під час прес-конференції директор Українського центру оцінювання якості освіти також зазначив, що рівень знань більшості випускників з української мови і літератури не є на «відмінно» або «добре».

Зокрема, за словами Ігоря Лікарчука, лише 158 осіб із 300 тисяч осіб за тест базового рівня отримали 200 балів або 0, 06 % від загальної кількості тих, хто проходить ЗНО. «Максимальну кількість тестових балів, що складає 104 – набрали лише 12 осіб на всю Україну, а лише 15 абітурієнтів отримали 200 балів за тест поглибленого рівня», – зазначив він.

Як повідомив Ігор Лікарчук, серед 21 тисячі абітурієнтів також не виявилося жодного, хто набрав 136 балів – максимальну кількість тестових балів. «Найбільше абітурієнтів набрали 34 бали із 104», – підкреслив директор УЦОЯО.

Окрім цього, результати тестів показали, що переважна більшість абітурієнтів не може письмово висловлювати свою думку, бо лише 334 осіб набрали 20 балів – максимальну кількість за завдання, що визначають це вміння.

Ігор Лікарчук зазначив, що за результатами складання тесту ЗНО географія успішних абітурієнтів змінилася, та лише вісім абітурієнтів за тест базового й поглибленого рівня набрали по 200 балів. «Чотири із них навчаються у сільських школах, а чотири – у міських», – підкреслив він.

Директор центру повідомив, що найуспішніші абітурієнти, хто набрав 200 балів за тести базового і поглибленого рівня, складали тести у Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській та Чернігівській областях. 158 абітурієнтів, більшість з яких з Львівської, Івано-Франківської, Черкаської областей, набрали 200 балів за тест з української мови і літератури базового рівня. «У нас є величезні проблеми з сільською освітою», – наголосив Ігор Лікарчук.

Директор центру розповів про особливості ЗНО 2015 року та зазначив, що цього року ЗНО було поєднано із державною підсумковою атестацією. «Високий рівень навчальних досягнень державної підсумкової атестації з української мови і літератури показало всього 11 % випускників шкіл, а 19 % – отримають оцінки «1», «2» або «3» з української мови і літератури за 12-бальною шкалою, бо мають початковий рівень підготовки», – повідомив Ігор Лікарчук.

Як зазначив директор Українського центру оцінювання якості освіти, за результатами ДПА середній рівень знань з української мови і літератури мають 41% випускників шкіл, а 29% – достатній, що свідчить про низький рівень підготовки.

За висновками Українського центру оцінювання якості освіти, освітні заклади, які мають «гучні» назви не забезпечують належний рівень знань. Зокрема, у спеціалізованих школах 6,7 % випускників показало початковий рівень знань з української мови і літератури, у колегіумах -7,5%, гімназіях – 4,9% випускників.

Серед особливостей ЗНО Ігор Лікарчук назвав наявність порогового балу «склав/не склав». «Цей бал визначався Українським центром оцінювання якості освіти на основі статистики та математики та склав – 25 тестових балів. Це означає, що 13.3% або 36 598 абітурієнтів не складуть тест з української мови і літератури», – зазначив він. За словами директора Українського центру оцінювання якості освіти, Експертна рада не затвердила цей пороговий бал, а запропонувала свою цифру, занизьку – 22 бали та 8,5% або 23 390 абітурієнтів, які тест не склали і в базі даних проти них стоїть прочерк – «не склав».

Під час прес-конференції Ігор Лікарчук також підкреслив, що ситуація, що склалася навколо тестових завдань 29-32 з української мови і літератури, була спровокована. «За три завдання, які мають низькі психометричні характеристики та, враховуючи міжнародний досвід, ми прийняли рішення додати 1 бал кожному, хто над ними працював», – зазначив Ігор Лікарчук. Серед причин обговорення у суспільстві ситуації навколо цих завдань, директор УЦОЯО назвав високу вартість цього року атестату, наявність групи людей, які вперше отримали пороговий бал «не склав», тенденцію до збільшення кількості репетиторів з підготовки до ЗНО, які намагаються виправдати потребу в заняттях з випускниками.

На думку директора Українського центру оцінювання якості освіти, у наступному році необхідно розмежувати в часі проведення тестування із базового і поглибленого рівнів, узгодити графік навчального процесу школи та складання тестів ЗНО. «На наступний рік центр відмовиться від деяких завдань, які вже стали традиційними. Також у нас мало завдань когнітивного типу, які вимагають виявити компетенції, а не просто відтворити набуті знання», – повідомив Ігор Лікарчук.