ГоловнеПерерва

Які медіа показують всю правду про війну?

Мабуть, багато хто з нас ставив собі це питання. І якщо ви очікуєте побачити вичерпну відповідь на це питання, то, скоріше за все, будете розчаровані. Було б чудово мати ідеально збалансований канал інформації, який показує тільки те, що нам треба. Але всі ми різні, у кожного свої потреби та інтереси, розуміння процесів та їх впливів на суспільство.

У цьому тексті ми спробуємо коротко пояснити, чому медіа не можуть показувати зараз повної і об’єктивної картини (спойлер: не тому, що вони «продажні» чи «ліниві»).

Повну версію матеріалу можна прочитати на сайті Детектор Медіа.

Давайте спочатку згадаємо базові ознаки якісної журналістики: будь-яка інформація має містити факти, а також перевірятись. Бажано з кількох джерел. В умовах обмеженого доступу до джерел дотримуватись стандартів стало важче, особливо стандарту оперативності.

Звісно, ви можете побачити якісь пости від військових командирів, політиків, радників ще до того, коли ця інформація з’являється в інформаційному просторі. Але це тільки тому, що медіа перевіряють висловлювання цих людей, беруть додаткові коментарі, а потім їх публікують (так мало б бути, хоча не завжди так є). Тому випадків, коли не підтверджувалось те, що публікували відомі спікери – дуже багато.

Не забуваймо, що будь-які прогнози, наприклад, про те, що війна завершиться «до середини квітня/9 травня/через 10 років» залишаються лише прогнозами і думкою певної людини (не завжди знавця військової справи або оперативної обстановки на фронті).

У воєнний час, як ніколи, варто звертати увагу на якісні медіа, не оточуючи себе виключно анонімними телеграм-каналами чи сторінками в соцмережах, які нібито публікують «всю правду» та «всі секрети». Оберіть для себе кілька видань, які за останніми рейтингами дотримання журналістських стандартів займали перші позиції.

Заклики стежити за новинами з офіційних джерел означають, що ви можете отримати доступ до першоджерел (тих, якими користуються і журналісти), проте це зовсім не означає, що вони вам дадуть повну картину подій. Також треба розуміти, що сторони конфлікту схильні перебільшувати свої успіхи та втрати супротивника, а також применшувати або замовчувати свої невдачі та втрати.

Не забуваймо, що в час війни офіційні джерела мають захистити своїх громадян і свою країну в першу чергу фізично, ніж думати про те, щоб опублікувати всю наявну інформацію. Адже ворог буде лише радий почути деталі про те, де є слабкі місця в українській армії, чи яку зброю і куди відправили країни-партнери.

Для того, щоб дізнатись більше ви можете читати міжнародні ЗМІ (але ті, де працюють власні кореспонденти в Україні). У них є виважені репортажі та колонки, проте будьте готові до іншої риторики, адже західні ЗМІ звикли висвітлювати дві сторони війни. Наприклад, у новинах про бомбардування українських міст може бути опублікована як інформація від української сторони, так і позиція російської – про те, що «їх там нема» або, що вони не вчиняють цих злочинів. Хоча ми знаємо і бачимо, що саме російські окупаційні війська знищують наші міста та протистоять не лише нашим Збройним Силам, а й убивають цивільних.

У цій ситуації відстеження новин у режимі 24/7 не лише забирає час, а й впливає на психологічне здоров’я. Оберіть кілька надійних для себе джерел, щоб перевіряти час від часу новини, але не бути їх заручником. Перевіряйте факти, джерела, намагайтеся не поспішати радіти чи засмучуватись, якщо бачите щось особливо оптимістичне або вкрай прикре.

Війна триває. На жаль. Щоб перемогти Україні потрібні фізично і психологічно стійкі громадяни. І роль освітян тут особливо важлива, адже ви впливаєте на широке коло людей: учнів, батьків, колег.

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

Back to top button