Зарплата педагогів з 1 вересня: МОН роз’яснило нові правила оплати праці

З 1 вересня 2026 року в Україні запроваджуються нові умови оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників. Зміни передбачають оновлення посадових окладів, зміну підходу до розрахунку заробітної плати, збереження та перегляд окремих надбавок і доплат, а також нові правила фінансування заробітних плат освітян.

Міністерство освіти і науки України окремо роз’яснило особливості фінансування оплати праці педагогів у вересні–грудні 2026 року. У розподілі освітньої субвенції вже враховано нову модель оплати праці педагогічних працівників, зокрема підвищення, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2026 року № 1078 «Про умови оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників».

Водночас для різних типів закладів освіти порядок переходу на нову систему відрізняється. Для шкіл, які фінансуються за рахунок державного бюджету та освітньої субвенції, перехід є обов’язковим. Для низки закладів, що фінансуються з місцевих бюджетів, зокрема дошкільної та позашкільної освіти, перехід залежить від рішення засновника та наявності відповідного фінансового ресурсу.

Що змінюється в оплаті праці педагогів із 1 вересня 2026 року

У 2026 році підвищення заробітних плат педагогічних працівників відбувається у два етапи.

З 1 січня 2026 року посадові оклади педагогів були підвищені на 30%. Із 1 вересня запроваджується новий етап підвищення — ще на 20% у межах переходу на нову систему оплати праці. Таким чином, у порівнянні з 2025 роком загальний рівень оплати праці освітян у 2026 році має зрости приблизно на 50%.

При цьому важливо розуміти: підвищення на 20% з 1 вересня — це не окрема надбавка до зарплати.

За новою системою збільшується сам посадовий оклад працівника. Відповідно, збільшується і база, від якої обчислюються передбачені законодавством надбавки та доплати.

Саме тому кінцева зарплата конкретного педагога залежатиме не лише від нового посадового окладу. На її розмір впливатимуть кваліфікаційна категорія, педагогічний стаж, навчальне навантаження, доплати, надбавки, додаткова педагогічна робота та інші складові.

МОН зазначає, що після переходу на нову систему зарплата вчителів шкіл становитиме орієнтовно від 16,6 до 37 тисяч гривень нарахованими, або від 12,8 до 28,5 тисячі гривень після сплати податків. Конкретна сума залежатиме від посади та всіх складових заробітної плати конкретного працівника.

Як саме формується зарплата за новою системою

Основою заробітної плати залишається посадовий оклад. Його розмір визначається відповідно до посади та коефіцієнта, встановленого урядом.

До посадового окладу надалі додаються передбачені законодавством виплати.

Серед них можуть бути:

• надбавка за вислугу років;
• надбавка за престижність педагогічної праці;
• доплати за окремі види педагогічної діяльності;
• виплати за додаткове педагогічне навантаження;
• інші передбачені законодавством надбавки та доплати.

Тому два вчителі, які працюють на однаковій посаді, не обов’язково отримуватимуть однакову заробітну плату. Різниця може виникати через кваліфікацію, стаж, кількість годин, додаткові обов’язки та інші чинники.

Що буде з доплатою 2600 гривень за несприятливі умови праці

Одним із найбільш актуальних питань для педагогів є подальша доля доплати за несприятливі умови праці у розмірі 2600 гривень.

МОН наголошує, що ця виплата не зникає для педагогів, які переходять на нові умови оплати праці.

Водночас відбувається принципова зміна механізму її врахування. Доплата вбудовується до посадового окладу педагога та стає частиною гарантованої складової заробітної плати.

Це означає, що відповідна сума не буде окремою тимчасовою виплатою, прив’язаною лише до періоду дії воєнного стану. Після завершення воєнного стану вона залишатиметься у складі посадового окладу працівника.

Крім того, оскільки посадовий оклад є базою для розрахунку низки інших виплат, включення доплати до його складу впливає і на розмір окремих надбавок.

Водночас для педагогічних працівників шкіл, які працюють очно на прифронтових територіях, окрема доплата у розмірі 2600 гривень за рахунок освітньої субвенції зберігається. За рішенням органів місцевого самоврядування така виплата може встановлюватися також педагогам інших закладів освіти, які працюють очно на прифронтових територіях.

Надбавка за престижність педагогічної праці: що змінюється

Надбавка за престижність педагогічної праці також зберігається.

Для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти її розмір становить від 20% до 30% посадового окладу.

Таким чином, для вчителів шкіл встановлена нижня межа — 20%. Якщо раніше педагог отримував надбавку за престижність у меншому розмірі, після переходу на нові умови вона не повинна бути зменшена нижче визначеного мінімуму.

Для інших категорій педагогічних працівників діють інші межі:

• педагогічні працівники інклюзивно-ресурсних центрів — від 25% до 30%;
• педагогічні працівники інших закладів та установ освіти — від 5% до 30%.

Конкретний розмір надбавки в установлених межах визначається керівником закладу з урахуванням фінансових можливостей засновника.

Чи може зарплата педагога після переходу стати меншою

МОН окремо звертає увагу на гарантії для педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Для тих закладів, які переходять на нові умови оплати праці, передбачено механізм недопущення необґрунтованого зменшення заробітної плати.

Якщо внаслідок переходу на нові умови розмір зарплати педагогічного або науково-педагогічного працівника без урахування премій виявиться меншим, ніж був до переходу, має виплачуватися різниця між попереднім і новим розміром зарплати. Така гарантія також стосується працівників, які мали додаткові коефіцієнти підвищення за Єдиною тарифною сіткою та втратили їх під час переходу на нові умови.

Водночас це не означає, що зарплата працівника назавжди фіксується на певному рівні. Якщо після переходу змінюється кількість годин, педагогічне навантаження, обсяг додаткової роботи або інші обставини, які впливають на заробіток, відповідно може змінитися і кінцева сума.

Що буде із закладами, які поки не перейшли на нову систему

Не всі заклади освіти автоматично переходять на нові умови однаковим способом.

Для закладів, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів, уряд рекомендує громадам і відповідним засновникам перейти на нові умови оплати праці з 1 вересня 2026 року.

Це стосується, зокрема, комунальних:

• закладів дошкільної освіти;
• закладів позашкільної освіти;
• закладів професійної освіти;
• закладів фахової передвищої освіти.

Однак для таких закладів перехід залежить від рішення засновника та можливостей місцевого бюджету.

Якщо відповідне рішення ще не ухвалене, працівникам продовжують нараховувати зарплату за Єдиною тарифною сіткою з урахуванням підвищення посадових окладів, яке діє з 1 січня 2026 року.

Водночас МОН заявляє про подальшу роботу з урядом та громадами, щоб забезпечити підвищення заробітних плат працівників дошкільної, професійної та фахової передвищої освіти, які фінансуються з місцевих бюджетів, із 1 січня 2027 року.

Хто ухвалює рішення про перехід на нові умови оплати праці

Для закладів, що фінансуються з державного бюджету або отримують державне фінансування через освітню субвенцію, перехід на нову систему є обов’язковим.

Зокрема, це стосується закладів загальної середньої освіти.

У такому випадку директор школи не повинен окремо ухвалювати рішення про сам факт переходу. Керівник має внести необхідні зміни до штатного розпису, затвердити тарифікаційні списки за новими посадовими окладами та подати їх на погодження до відповідного органу управління освітою.

Інша ситуація — із закладами, які фінансуються виключно з місцевого бюджету та для яких перехід визначено як рекомендований.

Тут рішення має ухвалити засновник — відповідна сільська, селищна, міська, районна або обласна рада чи уповноважений нею орган управління освітою.

Саме засновник має забезпечити відповідні видатки в місцевому бюджеті, за потреби внести зміни до кошторису та створити фінансові умови для виплати зарплати за новими правилами.

Як застосовуватиметься нова система у закладах зі змішаним фінансуванням

Окремо МОН роз’яснює ситуацію із закладами, які мають кілька джерел фінансування.

Наприклад, в одному закладі можуть працювати вчителі школи, зарплата яких фінансується через освітню субвенцію, та працівники дошкільного підрозділу, зарплата яких фінансується з місцевого бюджету.

У такому випадку різні джерела фінансування не означають, що в одному закладі мають одночасно діяти різні системи оплати праці.

Якщо дошкільний чи позашкільний підрозділ є структурною частиною школи, нові умови оплати праці застосовуються до педагогічних працівників усього закладу. Відповідно, держава забезпечує свою частину фінансування, а орган місцевого самоврядування має забезпечити фінансування тієї частини закладу, яка утримується за рахунок місцевого бюджету.

МОН окремо наголошує на необхідності єдиного підходу до застосування умов оплати праці в межах одного закладу та недопущенні ситуації, коли працівникам одного закладу одночасно застосовуються різні умови оплати праці.

Що передбачено для професійної та фахової передвищої освіти

Для педагогічних працівників закладів професійної та фахової передвищої освіти також передбачена можливість переходу на нові умови оплати праці вже з 1 вересня 2026 року.

Водночас для закладів, що фінансуються з місцевих бюджетів, такий перехід має здійснюватися відповідно до рішення засновника.

У розподілі освітньої субвенції на вересень–грудень 2026 року вже враховано нову модель оплати праці для педагогічних працівників, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, у тому числі в закладах професійної та фахової передвищої освіти.

Як змінилися розрахунки освітньої субвенції

Зміни в оплаті праці педагогів безпосередньо пов’язані з перерозподілом освітньої субвенції.

Для розрахунку обсягів субвенції на вересень–грудень 2026 року використано нові схеми посадових окладів відповідно до постанови № 1078. Базову величину визначено на рівні 28 885 гривень, на основі якої застосовуються відповідні коефіцієнти для розрахунку посадових окладів.

МОН також навело розрахункові показники середньої зарплати з нарахуваннями на вересень–грудень 2026 року. Для вчителів закладів загальної середньої освіти такий показник становить 399,47 тис. грн у розрахунку на відповідний період, для керівників ЗЗСО — 534,94 тис. грн, асистентів учителів в інклюзивних класах — 391,79 тис. грн, педагогічних працівників ІРЦ — 426,59 тис. грн, керівників ІРЦ — 548,79 тис. грн. Це саме розрахункові показники для формування обсягу субвенції з урахуванням нарахувань та передбачених виплат, а не гарантована щомісячна зарплата кожного працівника.

У структурі розрахункової зарплати враховано, зокрема, надбавку за престижність педагогічної праці, допомогу на оздоровлення та щорічну грошову винагороду.

У розрахунку субвенції враховуватиметься більше навчальних годин

Зміни стосуються не лише зарплатної моделі.

Уряд також оновив Формулу розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами.

Однією з важливих змін стало встановлення граничної розрахункової наповнюваності класів для початкової школи на рівні не більше 24 учнів. Це відповідає нормам Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Для великих міст і громад це може мати суттєве значення, оскільки менша розрахункова наповнюваність дає можливість враховувати більшу кількість розрахункових класів під час визначення потреби у фінансуванні.

Наприклад, якщо в громаді навчається 600 учнів, за розрахункової наповнюваності 24 учні Формула враховуватиме 25 класів. За показника 27,5 учня було б розраховано лише 22 класи. Таким чином, новий підхід має точніше визначати потребу в коштах на оплату праці вчителів.

Ще одна важлива зміна — до розрахунку освітньої субвенції повертаються всі години навчального плану, які не фінансувалися з початку повномасштабної війни.

Що змінюється для малокомплектних шкіл

Водночас із 1 вересня 2026 року змінюються правила врахування окремих малокомплектних закладів загальної середньої освіти під час розподілу освітньої субвенції.

Для різних типів шкіл встановлені відповідні мінімальні показники кількості учнів.

Зокрема, не враховуються в розподілі субвенції заклади:

• з кількістю учнів менше 60 — якщо школа забезпечує повну загальну середню освіту у 1–12 класах;
• менше 55 учнів — якщо школа забезпечує навчання у 1–11 класах;
• менше 45 учнів — якщо заклад забезпечує початкову та базову або базову та профільну середню освіту.

При цьому законодавством передбачені винятки для окремих категорій закладів, зокрема початкових і спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів та окремих закладів, де функціонують класи з навчанням мовами національних меншин, що є офіційними мовами Європейського Союзу.

МОН зазначає, що після отримання актуальних даних із ПАК «АІКОМ» та аналізу проведеної оптимізації мережі шкіл буде розглянуто можливість уточнення розрахунку освітньої субвенції на вересень–грудень 2026 року.

Що важливо знати педагогам уже зараз

Таким чином, з 1 вересня 2026 року для педагогічних працівників відбувається не просто чергове підвищення окладів, а фактична зміна механізму формування заробітної плати.

Основні зміни можна звести до кількох ключових положень.

По-перше, для закладів, які переходять на нову систему, збільшується сам посадовий оклад, а не встановлюється окрема одноразова чи тимчасова надбавка у 20%.

По-друге, доплата за несприятливі умови праці у розмірі 2600 гривень інтегрується до посадового окладу педагогів, для яких застосовується нова система. Це робить відповідну складову постійною частиною оплати праці.

По-третє, зберігається надбавка за престижність педагогічної праці. Для вчителів шкіл її розмір має становити від 20% до 30% посадового окладу.

По-четверте, держава передбачила гарантії на випадок, якщо після переходу розмір зарплати без урахування премій виявиться нижчим, ніж до переходу.

По-п’яте, порядок переходу залежить від джерела фінансування закладу. Для шкіл, які фінансуються через державне фінансування та освітню субвенцію, нова система застосовується обов’язково. Для частини закладів, що фінансуються з місцевих бюджетів, необхідне рішення засновника.

Отже, педагогам варто звертати увагу не лише на розмір посадового окладу, а й на всю структуру заробітної плати — педагогічне навантаження, кваліфікацію, стаж, надбавку за престижність, доплати та інші виплати.

Для керівників закладів освіти ключовим завданням є правильне оформлення переходу на нові умови: внесення змін до штатного розпису, проведення відповідної тарифікації та забезпечення єдиного підходу до оплати праці працівників у межах одного закладу.

Новий механізм має стати основою для подальшого підвищення оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників та більшої прив’язаності зарплати до посадового окладу й установлених законодавством складових. МОН водночас наголошує, що робота над забезпеченням підвищення зарплат освітян, зокрема працівників закладів, які фінансуються з місцевих бюджетів, триватиме й надалі.