PISA-2025: Головні підсумки, нові виклики та майбутнє освіти в епоху штучного інтелекту
Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 дають змогу оцінити, наскільки 15-річні українські підлітки здатні застосовувати набуті знання в реальних життєвих ситуаціях. Для України ці результати мають особливе значення, адже дослідження проводилося в умовах повномасштабної війни, тривалих освітніх втрат, повітряних тривог, вимушених переміщень і різних форматів навчання.
8 вересня 2026 року Український центр оцінювання якості освіти та Міністерство освіти і науки України за підтримки ЮНІСЕФ оприлюднили національні результати PISA-2025. У дослідженні взяли участь майже 9 тисяч 15-річних учнів і студентів із 297 закладів освіти 17 регіонів України.
PISA-2025 стало для України вже третім циклом участі в міжнародному дослідженні. Цього разу оцінювали природничо-наукову, математичну та читацьку грамотність, а також нову інноваційну галузь — «Навчання в цифровому світі». Саме останній напрям дозволив оцінити не просто навички користування цифровими пристроями, а здатність учнів використовувати обчислювальне мислення для розв’язання проблем.
Головні результати PISA-2025 для України
Середні результати українських 15-річних підлітків становлять:
- 448 балів — із природничо-наукових дисциплін;
- 431 бал — із математики;
- 418 балів — із читання;
- 478 балів — у галузі «Навчання в цифровому світі».
У всіх трьох основних галузях Україна залишається нижче середніх показників країн OECD. Середній результат OECD становить 482 бали з природничих наук, 463 — з математики та 461 — із читання. Таким чином, найбільшим залишається розрив саме в читацькій грамотності.
Водночас порівнювати українські результати лише з міжнародним середнім показником було б недостатньо. PISA-2025 показує значно важливішу картину — як змінилися результати українських підлітків упродовж попередніх циклів дослідження та наскільки освітня система змогла зберегти навчальні результати в умовах війни.
Українська освіта продемонструвала стійкість
Одним із найважливіших висновків PISA-2025 є відсутність статистично значущого погіршення результатів України за основними напрямами порівняно з 2022 роком.
У природничо-науковій грамотності результат України між 2022 і 2025 роками змінився лише на 1 бал у бік зниження. У математиці падіння становило 9 балів, а в читанні — 8 балів. Водночас ці зміни не є статистично значущими. Для порівняння, середній результат країн OECD за цей період знизився на 3 бали з природничих наук, 9 балів із математики та 14 балів із читання.
Це дає підстави говорити про відносну стабільність українських освітніх результатів попри надзвичайно складні умови, у яких перебуває система освіти.
Українські школярі продовжували навчатися під час повітряних тривог, обстрілів, перебоїв з електропостачанням, вимушених переміщень, дистанційного та змішаного навчання. Частина учнів навчалася за кордоном або змінювала місце проживання. Тому відсутність різкого падіння результатів PISA-2025 є важливим показником стійкості української освіти.
Водночас це не означає, що проблеми з навчальними результатами відсутні. Навпаки, дослідження показує, що значна частина підлітків не досягає базового рівня компетентностей.
Майже половина учнів не досягає базового рівня з математики та читання
Один із найбільш тривожних показників PISA-2025 — частка українських учнів, які не досягають базового рівня.
Базового рівня досягли:
- 65% учнів — із природничо-наукової грамотності;
- 54% — із математичної грамотності;
- 55% — із читацької грамотності.
Отже, приблизно 46% українських підлітків не досягли базового рівня з математики, 45% — із читання, а 35% — із природничих наук.
Ці цифри важливіші за саме місце країни в міжнародному рейтингу. Базовий рівень PISA означає наявність мінімально необхідних умінь, які дозволяють людині використовувати знання в повсякденному житті.
Для математики це, зокрема, здатність працювати з кількісною інформацією, розв’язувати нескладні практичні завдання та застосовувати математичні знання в реальних ситуаціях.
У читанні йдеться не просто про вміння прочитати текст. Учень має розуміти зміст, знаходити потрібну інформацію, робити висновки, оцінювати достовірність і значення повідомлення.
У природничих науках важливо не лише знати факти чи формули, а й уміти використовувати наукові знання для пояснення явищ, аналізу доказів та ухвалення обґрунтованих рішень.
Тому проблема майже половини учнів, які не досягають базового рівня з математики та читання, стосується не окремих шкільних предметів, а фундаментальної здатності молодої людини ефективно діяти в сучасному суспільстві.
Найбільший виклик — читацька грамотність
Серед трьох основних галузей найнижчий результат Україна отримала з читання — 418 балів.
Розрив із середнім показником OECD становить 43 бали. Для порівняння, у природничих науках різниця становить 34 бали, а в математиці — 32 бали.
Проблема читацької грамотності має особливе значення, оскільки читання є основою навчання практично в усіх освітніх галузях.
Учень може мати достатні знання з конкретного предмета, але якщо він не вміє зрозуміти складний текст, визначити головну думку, зіставити інформацію з різних джерел або відрізнити факт від судження, його можливості успішно навчатися суттєво обмежуються.
У цифровому середовищі ця проблема стає ще важливішою. Сучасний підліток щодня стикається з величезною кількістю повідомлень, відео, дописів, рекламних матеріалів і новин. Тому читацька грамотність дедалі більше перетворюється на інструмент інформаційної безпеки.
Хлопці суттєво відстають від дівчат у читанні
PISA-2025 також продемонструвало помітний гендерний розрив.
У читанні українські дівчата отримали в середньому 434 бали, тоді як хлопці — 402 бали. Різниця становить 32 бали на користь дівчат.
Цей результат є одним із найбільш помітних гендерних розривів у дослідженні.
У математиці ситуація протилежна: хлопці мають перевагу над дівчатами — 435 проти 427 балів, тобто різниця становить 8 балів. У країнах OECD середня перевага хлопців у математиці становить 13 балів.
У природничо-науковій грамотності результати майже не відрізняються: дівчата отримали близько 450 балів, хлопці — 446. Різниця у 4 бали не є статистично значущою.
Таким чином, PISA-2025 не дає підстав говорити про загальну перевагу однієї статі в навчанні. Натомість воно демонструє різні профілі успішності: дівчата мають суттєву перевагу в читанні, хлопці — помірну перевагу в математиці, а в природничих дисциплінах результати близькі.
Чого навчилися українські підлітки в цифровому світі
Однією з головних новацій PISA-2025 стало оцінювання галузі «Навчання в цифровому світі».
Для України середній результат у цій галузі становить 478 балів, тоді як середній показник OECD — 500 балів.
Цей компонент не варто ототожнювати зі звичайною цифровою грамотністю.
Учнів оцінювали щодо того, наскільки вони здатні використовувати обчислювальне мислення для розв’язання проблем, планувати власне навчання в цифровому середовищі, аналізувати інформацію та ефективно працювати з цифровими інструментами.
Особливо показовим є те, що 58,5% українських учнів продемонстрували кращі результати з обчислювального розв’язання проблем, ніж можна було очікувати, виходячи з їхніх результатів із природничих наук.
Це важливий сигнал для української освіти. Він свідчить про наявність у частини підлітків цифрових і алгоритмічних навичок, які можуть бути сильнішою стороною, ніж традиційні академічні результати.
Водночас високий рівень користування технологіями сам по собі не гарантує високої якості навчання. Школа має навчати не просто користуватися цифровими пристроями, а використовувати технології для пошуку, перевірки, аналізу та створення інформації.
Штучний інтелект змінює навчання школярів
PISA-2025 проводилося в період, коли штучний інтелект стрімко став частиною повсякденного життя підлітків.
Глобальні результати дослідження свідчать, що взаємозв’язок між використанням ШІ та навчальними результатами є складним. Сам факт використання чатбота не означає автоматичного покращення результатів учня. Навпаки, використання ШІ для окремих шкільних завдань без належного осмислення може бути пов’язане з нижчими результатами. Водночас учні, які використовують ШІ для загальних цілей і мають у школі можливості розвивати навички роботи зі штучним інтелектом, демонструють іншу картину.
Для української школи це означає необхідність переходити від дискусії «дозволяти чи забороняти ШІ» до значно складнішого питання: як навчити школяра відповідально користуватися штучним інтелектом.
Учень має розуміти, що відповідь чатбота не є автоматично правильною, уміти перевіряти факти, знаходити першоджерела, формулювати запити, оцінювати отриманий результат і брати відповідальність за кінцевий продукт своєї роботи.
PISA-2025 показує не лише проблеми, а й сильні сторони
Попри нижчі за середні показники OECD, результати України не можна трактувати винятково як негативні.
Передусім варто враховувати умови, у яких проходило дослідження. Україна залишається країною, що здійснює освітній процес в умовах повномасштабної війни. При цьому результати між 2022 і 2025 роками в основних галузях не продемонстрували статистично значущого падіння.
Це означає, що освітня система, попри величезний тиск, змогла зберегти значну частину навчальних результатів.
Другим важливим позитивним сигналом є результати в цифровому світі. Вони демонструють, що українські підлітки мають потенціал до роботи з цифровими технологіями, алгоритмами та складними проблемами.
Третій аспект — природничо-наукова грамотність. Саме в цій галузі Україна має найвищий середній результат — 448 балів, а частка учнів, які досягли базового рівня, становить 65%.
Що результати PISA-2025 означають для вчителя
PISA не є тестом на знання конкретного шкільного підручника. Дослідження перевіряє, чи здатний учень застосувати знання в ситуації, наближеній до реального життя.
Тому результати PISA-2025 мають стати орієнтиром і для щоденної педагогічної практики.
Передусім ідеться про необхідність збільшувати кількість завдань, у яких учень має не відтворити правило, а використати його.
На уроках математики це можуть бути завдання з аналізом тарифів, статистики, графіків, фінансових розрахунків, відсотків і реальних даних.
На уроках української мови та літератури — робота з різними типами текстів, порівняння джерел, аналіз аргументів, визначення маніпулятивних повідомлень, робота з фактами та судженнями.
На уроках природничих дисциплін — аналіз експериментальних даних, формулювання гіпотез, оцінювання доказів, пояснення природних явищ і прогнозування результатів.
Іншими словами, результати PISA підсилюють потребу в компетентнісному навчанні, де знання є не кінцевою метою, а інструментом для розв’язання проблем.
Чому недостатньо просто збільшити кількість тестів
Однією з можливих помилок після оприлюднення результатів PISA було б намагатися «натренувати» дітей саме на тестові завдання.
Такий підхід не вирішить проблему.
PISA перевіряє значно ширший комплекс умінь: читати й осмислювати інформацію, встановлювати зв’язки, застосовувати знання, аналізувати дані, робити висновки, розв’язувати проблеми та оцінювати інформацію.
Тому відповіддю на результати дослідження має бути не збільшення кількості контрольних робіт, а зміна характеру навчальної діяльності.
Учневі потрібно частіше давати можливість пояснювати власну думку, аргументувати відповідь, працювати з інформацією з кількох джерел, помилятися й виправляти помилки, досліджувати реальні проблеми та працювати над комплексними завданнями.
Читацька грамотність має стати спільним завданням усієї школи
Результат у 418 балів із читання та 45% учнів, які не досягають базового рівня, показують, що розвиток читацької грамотності не може бути завданням лише вчителя української мови та літератури.
Учень читає тексти на уроках історії, біології, географії, фізики, математики, громадянської освіти та інших дисциплін.
Тому кожен педагог може працювати з читацькими навичками у межах свого предмета.
Наприклад, на уроці історії учні можуть визначати, які твердження підтверджуються джерелом, а які є інтерпретацією автора. На біології — аналізувати науково-популярний текст і відокремлювати висновки від фактів. На математиці — читати графіки, таблиці та статистичні матеріали.
Такий підхід дозволяє перетворити читання з окремої навички на універсальний інструмент навчання.
Які висновки має зробити українська освітня політика
Результати PISA-2025 ставлять перед системою освіти кілька стратегічних завдань.
Перше — подолання освітніх втрат і прогалин у базових компетентностях. Майже половина учнів, які не досягли базового рівня з математики та читання, — це сигнал про необхідність системної підтримки школярів.
Друге — посилення читацької грамотності. Саме читання стало сферою з найнижчим результатом і найбільшим розривом з OECD.
Третє — розвиток математичної грамотності через практичні завдання, а не лише через відпрацювання алгоритмів.
Четверте — підтримка природничо-наукової освіти, яка продемонструвала найвищий середній результат серед трьох основних галузей.
П’яте — розвиток цифрових компетентностей та грамотності у сфері штучного інтелекту.
Шосте — адресна робота з різними групами учнів, адже середні показники не показують усієї різноманітності освітніх траєкторій.
І, нарешті, сьоме — подальше використання даних міжнародних і національних оцінювань для ухвалення освітніх рішень.
Чи можна порівнювати результати України з іншими країнами
Так, але робити це потрібно обережно.
У PISA-2025 Україна представлена не всією територією країни, а 17 із 27 регіонів. Тому отримані показники характеризують учнівство саме охопленої дослідженням частини країни, а не буквально всіх 15-річних українських підлітків.
Крім того, Україна проходить дослідження в унікальних умовах. Війна суттєво вплинула на доступ до освіти, безпеку, місце проживання дітей, тривалість навчання, психологічний стан учнів та організацію освітнього процесу.
Тому міжнародне порівняння є важливим, але не повинно перетворюватися на спрощений рейтинг «хто кращий, а хто гірший».
Значно важливіше зрозуміти, які саме компетентності потребують посилення та які рішення можуть покращити результати українських учнів.
PISA-2025 — це не вирок українській освіті
Результати дослідження показують складну, але водночас важливу картину.
Українські підлітки мають нижчі за середні показники OECD у природничо-науковій, математичній та читацькій грамотності. Особливо гострою проблемою залишається читання. Майже половина учнів не досягає базового рівня з математики та читання.
Водночас українська освіта продемонструвала стійкість. У період між 2022 і 2025 роками результати за трьома основними галузями не зазнали статистично значущого погіршення. А в цифровому світі українські підлітки демонструють помітний потенціал.
Тому головний висновок PISA-2025 полягає не в тому, що українські школярі «відстають», а в тому, що українській освіті необхідно переходити від простого накопичення знань до системного формування базових компетентностей, які дозволяють використовувати знання в реальному житті.
Для школи це означає більше роботи з текстами, даними, доказами та реальними проблемами. Для вчителя — більше завдань на аналіз, аргументацію, дослідження та застосування знань. Для освітньої політики — необхідність підтримувати базові навички, одночасно розвиваючи цифрову грамотність і готовність учнів навчатися в умовах стрімкого поширення штучного інтелекту.
PISA-2025 фактично показує точку, з якої українська освіта має рухатися далі: зберегти стійкість, подолати освітні втрати та навчити дітей не просто знати, а розуміти, аналізувати й застосовувати знання.