Нова українська школа (НУШ)

Які наслідки сучасної реформи в освіті ? (результати онлайн опитування)

Вчителів надали відповіді на запитанням «Які наслідки сучасної реформи в освіті Ви передбачаєте?» (за результати всеукраїнського онлайн-опитування «реформування освіти – зсередини: точка зору представників освітянського середовища»)

Респонденти (представники ЗЗСО) виявили високу активність при відповіді на запитання щодо можливих наслідків сучасної реформи у середній школі, в якому пропонувалось виразити свою думку у вільній письмовій формі, так 98 % з них надали на це запитання розгорнуту відповідь.

Серед респондентів, які надали розгорнуту відповідь, 54,1 % вбачають позитивні наслідки від сучасного реформування середньої освіти. Разом з тим, вважають, що вони будуть негативними, 23,2 % опитаних. Не визначились з наслідками та/або не можуть їх передбачити 22,7% респондентів.

 Деякі з розгорнутих відповідей за запитанням «Які наслідки сучасної реформи в освіті Ви передбачаєте?»*

Позитивні

  1. Висока зарплата освітян, менше паперів, менше звітностей, конкурсів, а більший контроль щодо успішності учнів;
  2. Всі щасливі, вчителі отримують задоволення від роботи, учні та вчителі творчі, креативні. Адміністрація не нав’язує дурниць, прислухається до думок та пропозицій вчителів;
  3. Поступове зростання навченості учнів;
  4. Рівний доступ до якісної освіти, зросте якісний показник навчальних досягнень учнів, отримаємо “школу дружню до дитини”, школа працюватиме на розвиток індивідуальних здібностей кожної дитини, а не на масу знань;
  5. Сподіваюсь, що реформи змінять в першу чергу ставлення учнів та їх батьків до школи. Лише вмотивований учень може досягти висот у навчанні!;
  6. Покращення забезпечення матеріально-технічної та навчально-методичної баз закладів освіти;
  7. Підвищення інтересу учнів до навчання, зростання престижу професії педагога, розкріпачення учителя та адміністрації школи. Припинення репресій педпрацівників за висловлювання своєї точки зору;
  8. Зміна світогляду більшості вчителів поважного віку, заступників директорів, які бояться змін, бо треба починати своє навчання з азів, перебудовувати урок на інтерактивне спілкування з учнями, розробляти не 1 комплект завдань, а відповідно до здібностей кожного учня, особливо інклюзивного;
  9. Вважаю, що учні, які навчатимуться у новому освітньому середовищі, матимуть більше шансів та можливостей реалізувати себе в майбутньому, будуть більш автономними, впевненими, прагматичними та перспективними;
  10. Учитель буде мати належний соціальний статус у суспільстві, відповідно матиме час, змогу займатися розвитком свого професійного рівня, професійних компетентностей, матиме змогу на оздоровлення та нормальний відпочинок. Учитель отримає відповідне оснащення у кабінети, класи згідно вимог програм, законодавства та техніки безпеки. Спокійний, нервово врівноважений, креативний, методично підкований учитель, незалежний від фінансової допомоги батьків у сучасних класних кімнатах, оснащених відповідно до вимог буде створювати належні умови для розвитку особистості учня та умови співпраці учнів, батьків, учителів;
  11. Я чекаю від реформи стабільності у системі освіти. Вважаю, що перед запровадженням різних змін потрібно, щоб ці зміни пройшли апробацію в окремих регіонах, закладах. А висновки щоб були оприлюднені. Дуже хочеться, щоб педагогічна наука була поруч зі школою, надавала закладам освіти дієву допомогу. Перед педагогами, закладами освіти держава має ставити чітко визначені завдання і створювати умови для їх реалізації. Учні мають бути вільні у виборі навчальних предметів у старшій школі. Переконана, що не потрібно сліпо копіювати фінську, чи якусь іншу систему освіти, а відроджувати національні освітні традиції;
  12. Покращення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти, надання вчителю більше педагогічної свободи, покращення умов праці вчителя, навчання учнів тільки в одну зміну;
  13. Осучаснення змісту навчання, навчання “в радість”;
  14. Зростання мотивації учнів до навчання та тримання задоволення від навчання, зняття ярликів “відмінник”, “двієчник”, зростання професійної компетентності вчителя, його ролі в суспільстві, розвантаження учнів, особливо початкових класів»
  15. Діти України будуть успішні. Усі вмітимуть читати, переконливо говорити, поважатимуть думку співбесідника, компетентно розв’язуватимуть поточні проблеми, братимуть на себе ініціативу, навчатимуться впродовж життя. А найголовніше будуть здорові і щасливі;
  16. Якщо все буде так, як задумалось, це вже добре. Нехай хоча б одна з реформ, які вже безліч разів розпочинались, нарешті завершиться, щоб можна було дійсно говорити про наслідки й результати;
  17. Покращення матеріально-технічної та навчально-методичної бази, удосконалення законодавчої бази щодо освіти, ефективні методи підвищення фахового рівня педагогічних працівників;
  18. Професійна освіта готуватиме учня до майбутньої професії. Дитина зможе вибрати те, що цікаво саме їй та зосередити свою увагу на цих предметах. Якщо учень зрозумів, що помилився у виборі, протягом першого року в ліцеї він зможе змінити спеціалізацію. Висока зарплата вчителя, доплата за сертифікацію;
  19. Професійне зростання педагогічних працівників через зменшення бюрократичного навантаження, звітності та надання вчителю більшої педагогічної свободи;
  20. Формування свідомої мотивації саморозвитку учнів; для вчителів: прийняття викликів сучасності , спроможність до вільного вибору та власної відповідальності за нього, професійна гідність;
  21. Хочеться мати меншу кількість керівних інстанцій, яким щодня треба здавати звіти та ще й з фото дітей і нікому не доведеш, що цього робити не можна, що викладати на сайти чи в соц. мережі фото дітей – це протизаконно. А наслідки… Дивлячись, що твориться на місцях, навіть важко сказати… Але я вірю в реформу, я більше 20 років чекала таких змін!!!;
  22. Спочатку зниження ступеня, а потім і повна ліквідація сільських шкіл. Більш якісна освіта в опорних школах. Сподіваюсь, що ця реформа буде доведена до логічного кінця, проаналізована і підведено підсумки;
  23. Я думаю, що зі скрипом віз освіти таки їхатиме в правильному напрямку. Головне, щоб господар воза був гарний, глядів його та колеса змащував регулярно якісними мастилами. І тоді наслідком реформи буде вже не старенький віз, а нове авто. А наслідки зараз передбачити важко, бо багато мітел у нашій хаті. І кожна мете по своєму, коли починає працювати;
  24. Більше свободи школам і вчителям, менше перевірок, нестандартні уроки з використанням всіх можливостей сучасних ІКТ;
  25. Освіта стане більш практичною, діти будуть більше підготовлені до життя. Замість великої кількості знань, які майже не використовуються, учні отримають необхідні для подальшого життя навички;
  26. Високий рівень знань випускників; нова система контролю якості освіти; підвищення зарплат і нова система мотивації для вчителів;
  27. Покращення матеріально-технічної бази закладів освіти, удосконалення навчальної літератури (особливо підручників), зменшення паперової звітності вчителів-класних керівників (акти обстеження умов проживання сімей, акти відвідування сімей облікових категорій, протоколи бесід, звіт про зайнятість і відвідування школи дітьми мікрорайону, пояснювальні за травму дитини, навіть якщо це відбулося на вихідних або під час канікул…), батьки повинні нести більше відповідальності за життя і здоров’я своїх дітей ніж вчителі.
  28. Формування вільної свідомої особистості. Зростання престижності професійно-технічної освіти. Висока якість освітніх послуг, особливо у ВНЗ. Значне скорочення кількості ВНЗ. Відсутність корупції в навчальних закладах. Професіоналізм, компетентність і порядність керівників навчальних закладів;
  29. Я надіюсь, що зміни будуть позитивні та дуже добре вплинуть на подальшу освіту учнів та роботу вчителів. Я гадаю, що батьки стануть приділяти більше уваги освіті своїх дітей ці зміни їх теж зацікавлять;
  30. Позитивні, коли буде почутий вчитель, а не ті особистості, які в школі не працювали, або лише декілька років, а висувають “розумні” з їх погляду ідеї;
  31. Аналізуючи реформу освіти у контексті децентралізації, вважаю, що в основі змін, що пропонуються громадам, мають бути покладені інтереси членів громади. Зокрема, якість освіти для дітей шкільного віку; Оновлена шкільна система громади повинна гарантувати не лише хороше, якісне навчання формальному обсягу знань, а й сприяти формуванню та розвитку у дітей таких навичок як комунікація, робота у команді, уміння застосовувати набуті знання на практиці тощо. У громадах повинен з’явитися новий рівень управління як самою системою освіти, так і самою школою;
  32. Компетентний, соціалізований, самодостатній, успішний громадянин;
  33. Поліпшення матеріально-технічної бази, зменшення бюрократизму, звітності, більше спілкування з дітьми поза уроками;
  34. Вчителі будуть творчо працювати, учні будуть отримувати якісні знання та вмітимуть їх застосовувати в житті, батьки будуть впевнені, що їх діти у школі підготуються до оволодіння професією;
  35. Виховання нового учня як майбутнього громадянина нової оновленої України, який зможе бути повноправним членом європейської спільноти, який зможе вільно переміщатися по інших країнах та бути конкурентоспроможним і цілеспрямованим;
  36. Поліпшення професійної компетентності вчителів, підвищення зацікавленості учнів під час навчального процесу;
  37. Переформатування свідомості учасників освітнього процесу. Діяльнісний підхід. Гуманізація освітнього простору. Безумовно, інтеграція курсів та досягнення особистісно та компетентнісно зорієнтованого підходу в освіті;
  38. Покращення успішності учнів, виховання високодуховної успішної компетентної особистості, навчання для життя (нічого зайвого), професійно спрямоване навчання, соціально адаптована особистість;
  39. Маю надію, що у дітей з’явиться мотивація, у батьків відповідальність за своїх дітей, підвищиться роль учителя у розбудові України, професія учителя стане престижною, а учитель буде дійсно сіячем світлого і мудрого;
  40. Вчитель буде більш самостійний, креативний, готовий до навчання і самопізнання. Тим самим дасть змогу своїм учням бути більш розвинутими, готовими до навчання впродовж життя;
  41. Вважаю, що в результаті реформи освіта в Україні відповідатиме сучасним запитам з боку особистості та суспільства, потребам економіки та світовим тенденціям. Професія вчителя буде менш бюрократизована, а величезна кількість паперів, інформації та звітності відійде у минуле. Це розвантажить вчителів і як наслідок вони матимуть більше часу для підготовки цікавих, змістовних та якісних уроків, розробки нових дієвих методик та ефективних прийомів навчання. В результаті цього зросте рівень мотивації учнівської молоді та якісний рівень їх компетентностей. Підвищення заробітної плати та зростання престижу педагогів у суспільстві/державі також матиме позитивне значення. Оскільки вчителі припинять пошуки додаткових джерел доходів і сконцентрують свою увагу, знання та вміння на улюблену справу. А зростання соціального статусу та поваги до вчителя дозволить забезпечити психологічний комфорт, почуття захищеності та власної значимості, що не мало важливо (дозволить уникати стресів, депресій, апатій, які негативно позначаються не лише на самопочутті вчителя, а й на його оточенні) та отримувати моральне задоволення від роботи. Окрім того, школа нарешті припинить бути каменем спотикання в трикутнику “вчителі-батьки-діти”, перетворившись на партнерство адміністрації, педагогів та батьків у вихованні особистості. Саме від цієї взаємодії залежить – фундамент держави, суспільства, особистості і всіх відносин. Освіта – це стартовий  капітал будь-якого розвитку. Дуже важливо, зараз, навчити дітей жити, шукати та знаходити інформацію, пізнавати дійсність, аналізувати та робити правильні висновки, а не лише запам’ятовувати прізвища, дати, формули тощо. Вчителі нарешті припинять бути простими ретрансляторами навчальної інформації, ставши наставниками і порадниками у пошуку кращого варіанту розв’язання того чи іншого завдання. Це, в першу чергу, дозволить розвантажити учнів, дасть їм поштовх до пошуку свого «я», розкриття своїх особливостей, здібностей, позбавить комплексів та сприятиме розширенню світогляду. Внаслідок такої співпраці зі школи виходитимуть не лише збагачені загальною інформацією майбутні працівники, а, в першу чергу, впевнені у собі, самостійні, творчі, прогресивні та амбіційні особистості, здатні генерувати конструктивні та дієві ідеї, створювати власні підприємства та ефективно управляти ними. Це будуть конкурентоспроможні, критично думаючі особистості з сильними рисами характеру, які точно знають чого вони бажають, розуміють як цього досягнути та вміють працювати у команді за для досягнення результату. Саме така згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих особистостей може забезпечити конкурентну економіку і як результат потужну державу;
  42. Створення механізмів прозорого фінансування освітніх закладів; ефективна процедура підвищення кваліфікації педагогів; звільнення учнів від надмірної завантаженості дисциплінами «загального» циклу; впровадження до освітнього простору принципу інклюзії;
  43. Забезпечення навчальними засобами і мобільними меблями не лише у престижних закладах, але й у невеликих селах. Ну і ще, звичайно, підвищення рівня знань у учнів;
  44. Зміни, безумовно, потрібні. Але педагогічному колективу навчального закладу треба створити умови при яких діти з задоволенням навчалися та розвивалися. Проведення роз’яснювальної роботи серед педагогів, їх навчання дасть державі змогу побудувати справжню нову українську школу: розумні діти, кваліфіковані кадри, щасливі батьки!;
  45. Я вважаю, що учні не стануть боятися школи… ;
  46. Сподіваюсь на підвищення якості знань учнів при менших часових затратах. Краще устаткування кабінетів, що спростить роботу з інформацією. Якби в мене був проектор та доступ до інтернету на уроці, я була б щасливим вчителем;
  47. Підвищення якості знань, рівня компетентностей учнів, виховання людини, здатної успішно розвиватися та самовдосконалюватися в сучасному світі. Модернізація матеріально-технічної бази навчальних закладів;
  48. Підвищення якості навчального процесу у середньостроковій перспективі (за умови зміни не лише освітніх методик, але й критеріїв оцінювання – з акценту на результат як це є зараз до акценту на “прикладені зусилля”);
  49. Підвищення статусу професії вчителя та педагога. Зміна вектору навчання на компетентнісний підхід. Можливі труднощі через безконтрольність місцевих органів – місцева влада продовжує контролювати та зловживати своїм статусом, незважаючи на законну автономію закладу (на папері є – на ділі не має) ;
  50. На мою думку, наслідки сучасної реформи будуть позитивними, як для учнів, так і для учителів. Учні зможуть використовувати шкільні знання у власному житті, на власному досвіді. Школярі випустяться із школи компетентними особистостями;
  51. Грамотна й доступна матеріальна база, дебюрократизація, партнерські стосунки, школа як храм інтелекту та емоцій;
  52. Позитивні, зміни потрібні – більшість вчителів старших бояться змін, а молодь зараз комунікативна. Нікого не хочу образити, але потрібно рухатися вперед. Досвід, знання та вміння і головне реалізувати себе – на мою думку це гарне майбутнє для освіти;
  53. Здобувачі знань вмітимуть застосовувати їх на практиці. Компетентний, незалежний випускник, який вміє відстоювати свою точку зору, не боїться помилитися, вміє аналізувати ситуацію та знаходити вихід з неї;
  54. Середня школа України підготує згуртовану спільноту творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих, які забезпечать потужну державу і конкурентну економіку;
  55. Учні отримають знання, які потрібні у житті, у сучасному світі. Більшу увагу буде приділятися обдарованим дітям та їх подальше отримання освіти за знаннями через фінансування державою. Зменшиться кількість «обов’язкових» заходів та конкурсів. Зменшити кількість уроків, що дасть можливість залучати учнів у позакласну, позашкільну роботу, до виховного процесу;
  56. Зменшення кількості конкурсів, звітність в атестаційний період (презентації, паперова звітність, діаграми і т.д.). Заважає надмірний контроль з боку адміністрації ( персональні контролі);
  57. Випускник шкіл усвідомлено обиратимуть галузь професійної діяльності, матимуть навички, які допоможуть їм існувати в соціальному середовищі та на високому рівні досягати власних результатів, а також виконувати професійні обов’язки;
  58. Очікуємо тільки позитивних зрушень. Але реформи потрібно провадити за рахунок держави, а не батьківських грошей. Ми, українські батьки, думаємо як прогодувати дітей, як їм молока з м’ясцем дати, хоч раз на місяць! А держава, якщо ми їй потрібні, повинна повністю фінансувати свої закони, якщо їх таки спромоглася придумати! Думай, Україно;
  59. Зміни у ставленні учнів до навчання (навчання без тиску з боку батьків та учителів, осмислене ставлення до здобуття освіти для свого майбутнього); дієва педагогіка партнерства учителів, батьків, учнів, громадськості, виховання соціально активних, небайдужих майбутніх громадян; упровадження сучасних методик шляхом зміцнення матеріально-технічної бази; підвищення кваліфікації учителів; рівний доступ до якісної освіти кожної дитини; підвищення якості освіти шляхом індивідуального підходу до потреб кожного учня, які мають різни здібності на нахили до вивчення різних предметних дисциплін; відкрита школа до партнерства з іншими закладами міста, області, України, зарубіжжя;
  60. Матеріально-технічне забезпечення закладів освіти, реформування системи підвищення кваліфікації та атестації педагогів (демонополізація системи інститутів післядипломної освіти),зменшення бюрократичного навантаження, звітності, умови праці вчителя;
  61. Дитиноцентризм + осучаснення взаємовідносин всіх учасників освітнього процесу;
  62. Збільшення авторитету праці вчителя, рівня партнерства учнів, батьків та школи, покращення матеріально-технічної бази школи, перехід на інноваційні методи викладання, зростання навчальної мотивації здобувачів освіти та мотивації вчителів;
  63. Забезпечення якісною навчальною літературою за рахунок державних коштів (особливо англійська мова), яка не буде переобтяжена інформацією, що не використовується на практиці. Зменшення кількості паперів та звітів, що не пов`язані напряму із якістю навчанням школярів. Збільшення фінансування закладів освіти і забезпечення сучасними засобами навчання. Зростання грошового забезпечення вчителів, що є невід`ємною складовою їх прагнення до самовдосконалення та надання якісної освіти школярам;
  64. Посилення мотивації учнів до навчання, толерантності і поваги у стосунках між учнем і учителем. Оволодіння учнем умінням вчитись, прагнення учителя постійно вдосконалюватись. І дуже сподіваюсь, що умови для навчання у сільській школі будуть доведені до рівня кращих столичних шкіл. У селі повинні бути вирішені питання житла для молодого вчителя та питання забезпечення навантаженням і тоді туди поїдуть фахівці;
  65. Ключові зміни у підходах до навчання та змісту освіти; забезпечення закладів освіти новими дидактичними, матеріально-технічними засобами; партнерство батьків, учнів, учителів; підвищення соціального статусу професії педагога; компетентний випускник та ін. ;
  66. Працювати за програмою науково – педагогічного проекту “Інтелект України”. Дуже вдалий для учнів проект. І він дасть результат навчання учнів. Завдяки цьому проекту діти будуть мати міцні знання. І Україна матиме досвідчених людей;
  67. Учні та батьки будуть задоволені освітніми послугами;
  68. Хочу сподіватися, що реформа об’єднає школу, державу і сім’ю для розвитку нашого майбутнього;
  69. Висока якість освіти на всіх рівнях: від початкової школи – до вищих навчальних закладів. Формування свідомих, суспільно активних громадян, здатних забезпечити економічне зростання і культурний розвиток країни;
  70. Рівні можливості членів демократичного громадянського суспільства. Широкі можливості та перспективи для випускників школи; задоволення від освітньої діяльності самих вчителів; підйом економіки України;
  71. Зміна підходів до навчання та змісту освіти. Адже мета НУШ – виховати новатора та громадянина, який вміє       ухвалювати       відповідальні       рішення       та       дотримується        прав        людини.     Буде скорочено бюрократичне навантаження, у тому числі завдяки переходу на систему освітнього електронного документообігу;
  72. Освічені діти стануть повноправними і добрими громадяни, збудують правову державу, де буде гідний рівень зарплат, стипендій і пенсій, поваги до вчителя і людей взагалі. Зараз освіту в Україні можна порівняти з коридором, а не класом чи кабінетом для навчання – усі ходять, щось імітують на вид роботи. Необхідно змінити старих керівників навчальних закладів дошкільної, позашкільної та середньої освіти, які на пенсії, керують закладами по-старому, по-радянському. Це перше, що потрібно зробити – у червні припинити строкову трудову угоду з керівниками-пенсіонерами навчальних закладів, оголосити конкурс на заміщення вакантних посад, у липні конкурсним комісіям, відділам, управлінням освіти відібрати достойних менеджерів освітянським закладом, колективом. Укладаючи угоду з новим керівником закладу освіти ставити чіткі завдання, які відповідають духу сучасних реформ в освіті. Доцільно, для прикладу, провести такий пілотний проект у Львові, який є демократичним у сфері інновацій, і звідки два найважливіших чиновники у галузі освіти України;
  1. Отримання законодавчої бази для функціонування закладів передфахової вищої освіти, підвищення мотивованості у здобутті компетентностей, отримання особистості спроможної навчатися протягом життя;
  2. Школа стане місцем, до якого учні приходитимуть із задоволенням. Тут будуть прислухатися до їхньої думки, вчити критично мислити, не боятись висловлювати власну думку;
  3. Діти стануть більш вільними в своїх думах і поглядах, більш комунікабeльнішими, без страху проявити себе та, можливо, більш впевненішими у собі та своєму майбутньому! ;
  4. Забезпечення здобувачів освіти навчальними засобами та мобільними меблями. Співпраця та партнерство батьки ,вчитель і діти. Нові методи навчання. Вчитель буде вільний у виборі, як саме вчить дітей. Прозорість коштів     усіх     які     надходять.     Ми     переходимо     до     школи      компетентностей.   Школа зміниться на краще;
  5. Якісні освітні послуги, задоволення учня від процесу навчання і задоволення вчителя під час своєї професійної діяльності – це позитивний очікуваний результат. Варто подумати й про правовий захист учителя перед батьками і, в першу чергу, перед учнями. Ми говоримо про те, що учень та його родина мають бути задоволені освітніми послугами, але забуваємо про вчителя. Ми дбаємо про його професійне зростання, а забули про професійне вигорання; про повагу батьків та учнів до вчителя; про повагу адміністрації закладу до кожного вчителя; про кількість дітей у класній кімнаті (а їх же 37 + кілька “інклюзивних” дітей на візочках!); про куточок, де вчитель може усамітнитися й побути наодинці з собою!;
  6. Вони по-любому  будуть  і  це  вже  результат.  Катастрофа,  якщо  нічого  не   зміниться! Сподіваюся, що в учнів з’явиться мотивація до навчання, у вчителів підвищаться зарплати, а батьки розгрузяться від вивчення домашніх завдань до півночі і будуть з радістю звертатися в школу за порадами щодо виховання своїх дітей;
  7. Безпримусове навчання, після отримання базової освіти ті, хто не хочуть вчитися, можуть закінчити своє навчання і не заважати іншим;
  8. Основне, щоб реформа досягла своєї мети. Надіюсь побори у школах закінчаться, під видом батьківських комітетів і якихось допомог;
  9. Зацікавленість дітей у здобутті знань, більше свободи вчителю і менше перевірок та спектаклів у вигляді відкритих уроків для методкабінетів та купи паперу (розробки уроків, виховних заходів, блоги, сайти, зошити самоосвіти і т.д. і т.п.) ;
  10. Підняття рівня престижності вчителя у суспільстві, встановлення взаємовідносин “учитель-учень” на новому, більш якісному рівні, належний рівень оплати праці вчителя;
  11. Кардинальні зміни освітнього процесу: не зубрити правила )); підвищення рівня прохідного балу до вишів; повернення українського студента з закордонного навчання в Україну; підвищення рівня професіоналізму у різних сферах;
  12. Підвищення відповідальності за якість освіти усіх без виключення учасників освітнього процесу. Учнів за сумлінне і доброчесне виконанням вимог програм, учителів за створення незалежних умов для навчання ( не матеріальних), місцевих депутатів за створення матеріально-технічних умов (ремонт, оснащення), органів управління освіти за захист прав учнів на належний рівень освіти (а не покривання своїх), батьків, щоб не лише віддавали дітей до школи як у сейф, а й брали активну участь у освітньому процесі(це ж освіта насамперед їх дітей). Щодо батьків: а яка відповідальність батьків сьогодні за неучасть в освітньому процесі? Бо добрячий відсоток батьків лише незадоволені школою, а як взяти участь у святі для дітей – то 90 % “заняті”. Що казати про батьківські збори? Має бути чіткий перелік не лише прав, а й обов’язків усіх учасників освітнього процесу з чітким переліком покарань за їх невиконання;
  13. Оптимізація навчального навантаження, боротьба із непосильними домашніми завданнями; посилення практичної спрямованості навчання; підвищення інтересу учнів до навчання; профілактика шкільного стресу в дітей; створення умов навчання, які сприятимуть збереженню здоров’я дітей; реалізація демократичного принципу навчання; справедливе оцінювання учнів; учні мають отримувати знання, вміння, навички під час уроків, а не у репетиторів; сучасні лабораторії (особливо експериментальні науки: біологія, фізика, хімія), сучасне матеріально-технічне забезпечення; удосконалення методик щодо вивчення іноземних мов (безкоштовні англомовні літні табори тощо); більше уваги приділяти спорту, духовному розвитку дітей; підтримка державою педагогічних університетів;
  14. Освічена людина не зупиняється на досягнутому. Вона прагнутиме завжди вчитись. Думаю, що здобувач знань  відчує,  що  він  людина,  яка  потрібна  вчителю  як   партнер   у   їх   спільній   роботі.  Головне   –   зберегти   найкраще:   людяність   і   себе   в   своїй   країні,   бути   справжнім    українцем. Реформа має запрацювати у нашій громаді, бо паростки уже проросли (матеріальна база школи). Вірю в сучасного молодого вчителя, компетентного носія знань. Він має обов’язково прийти в школу, саме такий, а не інший;
  15. На мою думку, реформа освіти може якісно покращити загальний рівень освіти в Україні, але успіх реформи залежить від згуртованості суспільства навколо спільної ідеї на поваги один до одного. Звичайно, неможливо реформувати освіту в примусовому порядку. Спочатку необхідно підвести всіх учасників освітнього процесу до усвідомлення необхідності змін. Не можна також і зволікати з реформами, їх потрібно проводити більш рішуче і виважено підходити до таких питань як реорганізація, оптимізація тощо. Одночасно потрібно змінювати систему підготовки кадрів і залучати молодь до роботи в закладах освіти, створювати кращі умови для роботи вчителів і навчання учнів, потрібно переглянути кадрову політику в освіті і оновити керівні кадри закладів освіти. Необхідною умовою успіху є і менша залежність школи від місцевих органів влади, які, на жаль, мало цікавляться питаннями освіти, а намагаються економити на майбутньому держави;
  16. Головне, що дає новий закон, це нові можливості для розвитку і підвищення своєї конкурентоспроможності здобувачам освіти, освітянам та закладам освіти. Більш широкий простір для творчості вчителя, що так важливо для результативної роботи. А результативна робота вчителя, це високі знання учнів, їх вмотивованість та зацікавленість навчанням!;
  17. Нова школа має враховувати індивідуальні особливості кожної дитини, маємо перейти до школи компетентностей. Партнерство всіх учасників освітнього процесу. Вмотивованість педагогічних працівників. Зменшення інтернатів;
  18. Доступність навчального матеріалу для учнів, спрощення і розвантаження програм, надання вчителеві на його вибір готових інноваційних розробок та технологій (а не винайдення велосипеда кожним окремо), якісна робота психологічної служби;
  19. Школа, до якої приємно ходити дітям, батькам та вчителям. Освіта, що навчить критично мислити, знайти свої місце в сучасному світі, підготує дитину до життя, навчить застосовувати знання в житті та навчить вчитися та здобувати нові знання. Школа, де будуть партнерами батьки, діти та вчителі;
  20. На мою думку, зросте кількість творчо обдарованих й інтелектуальних дітей, розшириться їхній світогляд, якіснішою стануть освітні послуги, учні стануть психологічно ближчими до вчителя;

Негативні

  1. Будемо топтатися на місці а якість освіти залишиться на тому ж низькому рівні;
  2. Подальше зниження якості освіти;
  3. Бардак. Школою почнуть керувати всі, кому не лінь- батьки, громадські організації. Директор буде звільняти тих, хто чимось незадоволений;
  4. Зниження рівня знань учнів, зменшення кількості вчителів;
  5. Якість освіти може знизитися, тому що діти будуть навчені робити те, що їм хочеться. В старших класах це може “вилізти боком”. Є речі, яких неможливо навчити, граючись яблуками, чи ходячи в походи. Є речі, які треба вчити за книгою, слухаючи вчителя, запам’ятовуючи. Але не факт, що діти захотять це робити. Зараз в дітей немає мотивації до навчання, вони не слухняні і концепція НУШ, скоріше за все, тільки розвине цей непослух;
  6. Про які передбачення може іти мова, коли уже попередили, що ніяких змін у фінансуванні не буде. Місцева влада фінансує одні і ті ж школи (блатні), а інші нехай чекають … ;
  7. Спочатку треба було створити умови для навчання дітей та роботи педагогів, а тоді впроваджувати реформу. Тому, на жаль, значних успіхів не передбачаю;
  8. Не буде фінансування, поваги до вчителя – не буде реформи. На сьогоднішній день реформа – це лише слова не підкріплені матеріально і ще більший тиск з боку місцевих органів влади;
  9. Вважаю, що вона призведе до ще більшого хаосу, якщо вже сьогодні не внести певні корективи на всіх її етапах. Бо складається враження, що організатори реформу вже почали, але самі не знають, до якого результату мають прийти через 12 років;
  10. Дуже багато учасників процесу не повністю інформовані про зміни у школах, тому формують свою думку під впливом ЗМІ та некомпетентних осіб. Вони будуть тормозом у цій реформі. А так хочеться змін, хоча їх прийдеться чекати ще довго;
  11. Реформа освіти досягне успіху лише тоді коли держава, суспільство створять умови для достатньої мотивації учнів до здобуття освіти. Жодні нововведення нічого не варті до того часу доки і в міст, і в селі людина з гарною освітою та відповідними компетентностями зможе забезпечити достатній життєвий рівень для себе і сім’ї без додаткових підробітків!!!!!!! ;
  12. Я передбачаю погіршення стану навчання в освіті. Спочатку потрібно зрозуміти сенс реформи;
  13. Це псевдореформа;
  14. Хаос, нестача коштів!!!;
  15. Погіршення фінансування галузі в цілому, зниження якості знань, подальшу забюрократизацію навчального процесу, зниження мотивації до отримання якісних знань, психологічний дискомфорт у учнівських та учительських колективах;
  16. Кожна реформа повинна мати завершення. У нас же всі реформи згасають не завершившись;
  17. Якщо введуть дванадцятирічне навчання, зведуть 9 предметів в один, програми з літератури (зарубіжної) залишаться перенавантажені, не буде змін у матеріально- технічному забезпеченні шкіл, а вимоги до вчителів зростатимуть, – то результат таких реформ буде негативним!;
  18. Нічого не зміниться, дуже багато бюрократії;
  19. Повернення до одинадцятирічного навчання, зниження рівня освіченості населення через постійні помилки реформаторів. Необдуманість реформи можна спостерігати вже зараз під час замовлення підручників, коли тендер підручника з біології виграв автор, якого не було в попередньому замовленні. За таких умов все зведеться нанівець;
  20. Повний хаос. Заздалегідь нічого не продумано, оснащення шкіл нульове, матеріальна база низька, як наслідок низький рівень освіти;
  21. Концепция новой украинской школы в том виде, в котором презентовало ее МОН, является прямым путем к интеллектуальному разоружению нации;
  22. Отток профессионалов из школ;
  23. Мені здається вона дуже поверхневою та відірваною від того, що відбувається у сучасному навчальному процесі, її будуть ігнорувати на місцях на всіх рівнях: і самі педагоги, і місцева влада, не надавши належного забезпечення. Побоююсь, щоби не розпочався хаос. В головах батьків майбутніх першокласників він вже оселився;
  24. На мою думку реформами освіти займаються люди, які до педагогіки не мають жодного відношення: навчальні програми не логічні, вимоги до учнів завищені, підручники безграмотні, посібників за новими програмами майже немає. Я вважаю, що не треба кожного року вводити реформи в освіту, а довести до ідеалу те, що є;
  25. Діти перестануть читати, навколо гдз, дитина залюблена батьками, нема відповідальності батьків за рівень навчання своєї дитини;
  26. Освітня програма навчання не є досконалою. Інколи вона буває жахливою. Часто дуже спростовується матеріал, а деякими темами взагалі нехтують. Або важливі теми залишають на кінець семестру і дають мало годин для вивчення. В таких умовах дуже важко навчати дітей. І перспектива майбутнього є дуже сумна;
  27. Потрібно змінювати всю вертикаль освіти, починаючи від вишів до школи бо остання стоїть в ізоляції, мотивація учнів до навчання дуже низька. Реформа може просто знищіти більшість сільських шкіл, бо зараз відбувається не чесна боротьба за учня, головне щоб кількість дітей в школах не зменшувалась (оцінки які не підтверджені знаннями);
  28. Надмірна завантаженість учителя;
  29. Дуже важко передбачити. Але, на мою думку, раніше якість освіти була вищою ніж тепер. І з кожною новою реформою якість освіти тільки погіршується;
  30. Багато балачок, вимоги до шкіл за НУШ високі, але фінансування на реалізацію цих вимог відсутнє. Можна назвати новими словами все, але щоб відбулися зміни, то треба реально вкласти шалені кошти в систему освіти. Зараз усі піаряться, розповідаючи про реформи, але відсутнє їх логічне завершення. Проблеми не в сучасних технологіях, а у відсутності механізму впливу та батьків і дітей. Поки законодавчо не буде прописано про матеріальну відповідальність батьків за неадекватну поведінку дітей- усі реформи марні;
  31. Ускладнений перехід від початкової ланки до старшої школи. Різні вимоги щодо оцінювання. Різкий контраст методики викладання у початкових класах та старшій школі;
  32. Закон про освіту – це закон непрямої дії, який не завжди корелює з іншими законами, але посилається на них. Сам закон передбачає істотне погіршення умов праці і її оплати для вчителя. Нащо вчителю, який прийнятий на роботу на постійній основі переходити на контракт? Злиття класів? Скасування розподілу класів на групи? Місцева влада тисне, що треба зекономити на цьому. Так чому знов економити на тих, від кого залежить майбутнє держави?;
  33. Ми ще не готові до реформи, не достатнє фінансування, немає за що придбати все необхідне для майбутніх перших класів ( ремонти приміщень, робоча зона учителя (оргтехніка), безліч приладдя для учнів, нові мобільні парти) не введена одиниця – допоміжник учителя. Як один учитель може впоратись із 30 учнями у НУШ за всіма вимогами? ;
  34. Майбутнє покоління офіціанток та обслуговуючого персоналу, слухняне “стадо”, на яке буде легко впливати. Менталітет батьків, які знають більше за вчителів і постійно вказують, як правильно вчити їхню окрему дитину, хоча самі по собі вона далекі від викладання і освіти;
  35. Нажаль, якщо у школі немає належних матеріалів для навчання, важко буде впровадити нове навчання. І класи по 30 чоловік Вибачте, але де мені їх садити в моєму кабінетику?! ;
  36. Реформу нав’язують “зверху”, а прагнення реформи має йти від учителів та учнів. Частково перетвориться на формалізацію, частково на хаос, в останній момент не вистачить коштів (корупцію при закупівлі матеріальної бази ще ніхто не поборов), не буде вчасно розроблених і випущених підручників (2-6 кл. Досі не мають підручників з інформатики – і це один предмет), а що буде, якщо поміняють всю систему? І головне: де у сучасній освіті враховано відповідальність батьків за свою дитину? Яка б не була якісна освіта і умови навчання, дитина не буде вчитись, якщо батьки не займаються її вихованням. Підніміть статистику співвідношення успішності учнів і взаємовідносин у родині. Забезпечте відповідальність (матеріальну та адміністративну) для батьків, в разі невідвідування учнями навчального закладу без поважної причини та початкового рівня досягнень з будь-якого предмету. Не переводьте дитину з початковим рівнем до наступного класу. Дитина вже відстала, навіщо її примусово переводити в наступний клас, якщо заздалегідь відомо, що вона не зможе засвоїти матеріал? Раз перевели, другий – дитина ще пробує тягнутись, а потім розуміє, що не може наздогнати і стає тягарем для однолітків і вчителів, оскільки, не маючи змоги зрозуміти матеріал, починає порушувати дисципліну. Така ситуація притаманна для дітей з неблагополучних сімей або тих сімей у яких внутрішні взаємовідносини залишають бажати кращого (сім’ї, в яких батьки займаються влаштуванням особистого життя або зосереджені лише на своїй роботі, тощо). Якщо дитина не має медичних протипоказань, то з будь-якого предмету вона може мати оцінку не нижче “4”, якщо їй допомагають не тільки педагоги, а й батьки. А для цього батькам також потрібен стимул;
  1. Про які наслідки реформи іде мова, якщо в класах 36 учнів, з яких 6-7 мають низький рівень. Можливо варто вже з 5 класу проводити діагностування знань і формувати класи за рівнем навчальних досягнень? У класі має бути 22-24 учнів. Тоді результативність роботи вчителя зросте на 70-80 відсотків;
  2. Несприйняття вчителями старше 60 років, яких понад 60%у ЗЗСО, матеріальні проблеми з обладнанням шкіл у громадах, в багатьох ЗЗСО ця реформа пройде експериментом з непрогнозованими наслідками. Необхідно прийняти закон, який забороняє викладати та займати керівні посади педагогам після 60 років. Як держслужбовцям.. Старі кадри бойкотують реформи. Саме головне = не обладнання, а кадри. Не можна зводити новий будинок на старому фундаменті. Я 21 рік в освіті. Моїм колегам по 73, 75 років. Вони сплять на уроках і платять директору, щоб втриматися на роботі. В школах квітне корупція. Необхідні реформи стосовно кадрів: контракт директора переглядати через кожні 3 роки, педагогам проходити тестування на знання методики, психологічний стан, конфліктність щорічно;
  3. Зниження якості освіти (як можна в українському тесті (тексті) використовувати російські слова? Про яку реформу освіти йде мова? Чи цей тест ви переклали на українську не до кінця?
  4. Як завжди, чергова зміна влади (невдовзі вибори чергового президента) призведе до зміни вектору реформ, які так толком ще і не почалися. Реформи забуксують через брак коштів, політичної волі, відсутність єдиної думки у верхівці влади, небажання розв’язувати наболілі освітні проблеми, ті ж самі бюрократизм та корумпованість, відсутність підтримки …. Як завжди, у всьому звинуватять школу і вчителя….. А з високої трибуни прозвітують про успіхи реформаторів….я  не  скептик,  я  очевидець  кількох  “успішних”  реформ.  Але все-таки реформу підтримую! Йдемо до НУШ! ;
  5. Що в дітей рівень знань буде дуже низький, а з деяких предметів, взагалі нульовий;
  6. На жаль, сучасна реформа, як і попередні, саботуються на місцях. Органи управління освітою і директори, які займають посади по 20-30 років відмовляються позитивно сприймати сучасні реформи, а органи місцевого самоврядування традиційно ставлять освіту в ряди “неважливих” питань. Якщо терміново не організувати якісну та жорстку роботу державної служби якості освіти, яка зможе суттєво впливати на керівництво закладів освіти і, найголовніше, на їх засновників, про нормальне впровадження реформ в освіті можна забути;
  7. Я взагалі не бачу реформи, може вона ще не почалась, хоча ні – зараз маю 9 годин, а на наступний рік -5. Дякую за реформу! ;
  1. Той, хто якісно працював раніше, так само буде працювати і в нових умовах і навпаки! Реформи вносять смуту та дестабілізують суспільство, особливо ті реформи, що відбуваються у нас. Дякую за увагу! ;
  2. Зниження рівня освіченості – реформа не враховує реалії України. Це сліпе копіювання зарубіжних методик;
  3. Ввели нові терміни, говорять про не кваліфікованих учителів та учителів, які не хочуть змін, “збільшили” заробітну плату. При цьому рівень життя вчителів не покращився зі збільшенням цін. Матеріальне забезпечення закладів “покращилося” лише за рахунок субвенції на  НУШ  (1-й  клас). Наша школа отримала 20 000 грн. Тільки ноутбук для класу має майже таку вартість. Якщо не буде можливості покращувати матеріальне оснащення закладів реформа залишиться лише на папері. Не можливо навчати голодну дитину – на сьогодні це є також проблемою у школах. Не можливо однаково навчити дітей, які мають різне матеріальне забезпечення – багато дітей не мають вдома ноутбуків, комп’ютерів, смартфонів;
  4. Щодо реформи – все влаштовує, окрім інклюзії. Звичайним вчителям не буде зручно та комфортно викладати дітям з особливими освітніми потребами. Це зумовлено розмежованістю та індивідуальним підходом до дітей, які вимагають особливої уваги та контролю через своє захворювання органічного генезу, ДЦП, ЗПР, ЗНМ, психічними розладами. Рівень знань здобувачів освіти, які здорові – регресуватиме;
  5. Боюсь, буде черговий холостий вистріл. В школах капітальні ремонти не робили по 30-40 років. Невже нові меблі важливіші за нову підлогу, а не продертий лінолеум, з-під якого летить пил і діти тим дихають, нові вікна, через які не сквозитиме взимку. Невже за виділені кошти не доцільніше побудувати нові школи (в Києві, наприклад), а не набивати по 35-40 учнів в клас? І для кого секрет, що конкурс підручників проходив під диктовку РУО?;
  6. Не буде наслідків, т.з. Реформа буде блокуватися, допоки батьки будуть розглядатися як виборці, а вчителі морально нищитися, допоки основою буде брехня й бажання прозвітувати перед виборцями;
  7. Без 100 % перевірки рівня психологічного та педагогічної майстерності, переатестації педагогів, керівників закладів та працівників відділів освіти та управління, а також і міністерства реформа буде кульгати на обидві ноги;
  8. Знищення українських сіл – нема школи то й нема села; ріст бездоглядності, безграмотності, бродяжництва сільських дітей та використання дитячої праці (школа за 15 чи 30 км. – сьогодні автобус поламався, завтра його немає чим заправити, потім замело і дороги непрочищені, а ще дитина захворіла, пасе череду, садить картоплю, глядить молодшого братика і т.д.);
  9. На жаль на місцях реформи “проводять” керівники, які не одне десятиліття займають свої крісла. Вважаю, що керівників шкіл, які до запровадження нового закону про загальну середню освіту займали посаду більше 10 років потрібно переобирати;
  10. Відсутність знань у дітей, повний безлад, бо вчителі-пенсіонери не хочуть взагалі працювати. Їм зручно займати місця, на яких могли б працювати молоді ініціативні вчителі, бо гарно платять за набутий стаж на відміну від молодого вчителя;
  11. Менше глибоких знань з предмету, більше поверховості. Неякісна калька з кращих освітніх систем світу не через неякісну роботу вчителів, а через непродуману і в подальшому не системну роботу держави і школи. Ну давайте будемо чесними перед собою. Ще в містах, може, так-сяк, але на периферії – вибачте мене, ну що буде робити посередня, пересічна сільська вчителька з інтерактивним футбольним полем у класі, якщо вона й звичайним комп’ютером невпевнено володіє?!! О, тут все просто: покладе пульт від проектора у пакетик, пакетик у шухлядку, а з проектора пил стиратиме перед перевіркою з РУО. Якщо до села взагалі дійдуть такі інтерактивні технології років через 8, у вигляді вже списаних міських ґаджетів. А ЗМІ традиційно робитимуть сюжети з “обраних” закладів освіти;
  12. Частина вчителів будуть продовжувати працювати без змін. Частина дітей, із-за надмірної свободи не будуть вчитися взагалі. Наша ментальність не дає можливості запроваджувати такі кардинальні зміни. До них в першу чергу не готові батьки. Тобто реформування пройде на папері і половини шкіл не торкнеться… ;
  13. Якщо вільний доступ до якісної освіти передбачає зарахування за місцем проживання (замість того, щоб однаковим стало матеріально-технічний стан шкіл) і зникнення спеціалізованих шкіл, які є базовими для підготовки переможців олімпіад всіх рівнів, то нічого хорошого я не чекаю. А небажання радикально змінювати програми і системні підходи у викладанні (мова йде про викладання української мови та літератури) не залишає надій на покращення;
  14. Реформи триватимуть ще довго, адже головні фактори у них не враховані. Економічна доцільність переважає над законами психології, педагогіки та іноді над здоровим глуздом;
  15. Цій реформі прогнозую крах. Все в ній чуже. Чому не бачимо хорошого в себе. Для чого використовувати “їхнє”? Потрібно не одержувати мільйонні зарплати, а повернути лице нашим панам з великими карманами до народу, вкладати гроші в науку, освіту, медицину, культуру, а не скидати всі проблеми на плечі вчителя і батьків. За чий рахунок проводитиметься реформа? За батьківські та вчительські!!!!!!! В цьому і вся проблема. До цього часу школа трималася на ініціативі батьків та вчителів, так і далі буде. Про це заявила наш міністр. НУШ повинна забезпечити матеріально місцева влада. А де вона візьме гроші. А де ж обіцяні мільйони? Люди все не витягнуть. ;.
  16. Негативні. Нескінченні “реформи” вже всім набридли! Пусті розмови про інновації, а в результаті суттєве недофінансування шкіл. Вчитель весь час у ролі прошака. Молодь тікає навчатись за кордон. Дешевше і ефективніше. Чому ми повинні копіювати чиїсь моделі? Треба розвивати свою систему освіти і прислухатись до думки суспільства. Робити все поступово, розумно;
  17. У більшості шкіл є так звані “білі” співробітники, що наближeні до адміністрації, та “сірі”, які є тягловими конячками. Білі мають зручніші і вигідніші умови праці, більшe годин, а сірі – тягнуть на собі основну роботу. Враховуючи український мeнталітeт “кумовства”, відсутність нeзалeжної чeсної пeрeвірки, поганий рівeнь мeнeджмeнту, боюся, що рeформа затягнeться надовго;
  18. На жаль, розчарування – заявлені обіцянки МОН не виконуються в достатньому обсязі; через це буде знову недовіра у педагогів до нововведень (знову чекаємо нових підручників, немає необхідного технічного забезпечення і т.п.), а також, ймовірніше, виникне конфлікт між батьками та адміністрацією зо, а це відіб’ється на якості надання освітніх послуг (батьки будуть вимагати те, чого у школі немає);
  19. Дуже хочеться відпрацювати хоч одну програму від першого до 11 класу без змін, корекції, викидання і додавання матеріалу. Ще матеріал повинен подаватися за віком дитини, пояснити дитині в молодшій школі формулу води – це абсурд;
  20. Черговий раз почнемо випускати “нові” підручники, яких будемо чекати дуже довго. На місцях будемо вишукувати можливість закупити нові меблі, методичні посібники тощо, яких не вистачатиме перший рік для всіх класів. Будемо “рапортувати ” що змінили і як змінились самі;
  21. На мою думку реформа має багато мінусів. Для шкіл- спец. інтернатів ця реформа не підходить. Для початку треба щоб людина, яка має складати концепцію реформи освіти пропрацювала не менше 5-8 років с цими дітьми, а потім робити висновки і т.п. ;
  22. Коли у класах по 30-40 учнів, нова реформа не здатна змінити стан освіти;
  23. Нестача молодих кваліфікованих спеціалістів через невідповідність програм педвузів та шкіл. Розбіжність у заявах чиновників та реаліях оплати праці може призвести до “тікучості” кадрів, а отже, до підвищення середнього віку вчителів до передпенсійного. Права вчителя не захищені, діти та батьки мають значну перевагу (їм вірять на слово, вчитель завжди винен). Роль батьківського виховання покладена на школу, що призводить до проблем з дисципліною та мотивацією учнів. Перенавантаження навчальних планів призводить до надмірної втоми учнів, вони не встигають вчити все. Отже, втрачають мотивацію до навчання. Невідповідність наявних приміщень шкіл вимогам НУШ може призвести до кризи реформи. Можливе зменшення граничного навантаження вчителя до 27 годин призведе до кризи кадрів у маленьких містах та ОТГ, де існує дефіцит спеціалістів-предметників (наприклад, у школі в наявності 30-35 годин з певного предмету, отже треба буде два вчителя. Кожен з яких буде працювати на неповну ставку. Але другого спеціаліста просто немає фізично. Як виходити з таких ситуацій? Запрошувати вчителя з іншого міста на 6-9 годин роботи?). Ставки працівників психолого-педагогічної служби школи повинні бути змінені. Один спеціаліст не може обслуговувати 900 учнів, їх батьків та вчителів;
  1. Викликає побоювання, що закриття шкіл, переведення дітей на навчання до опорних шкіл – має на меті економію коштів, а не якість надання освітніх послуг. Надія на появу нового рівня управління в тергромадах вже зникає, бо “районні керівники від освіти” переходять на роботу на нові посади;
  2. Реформа завершиться, без детального аналізу її ефективності, як і попередні реформи;
  3. Реформа – заради реформи. Ми не фіни і не американці. І їхні системи освіти в більшій мірі нам не підходять! Відсутність мотивації і бажання до навчання у учнів і батьків. Неможливість держави створити нормальні умови праці і навчання у школі. Руйнування професійної освіти. Відсутність кваліфікованих кадрів;
  4. Наслідки саме сучасної реформи – негативні, якість знань знизиться!! Потрібні інші реформи освіти, а не знищення здобутків освітян за попередні роки. Навчальні програми після “спрощення” стали гіршими, навіть складнішими, немає відповідних підручників, бази.. ;
  5. Сучасна реформа приречена, поки її намагаються проводити нинішні керівники (жаби болото ніколи не осушать). Потрібно: керівників до відповідальності (від директорів шкіл і вище), рівні умови, методистів і різні “курси підвищення” прибрати (поки що це великі гальма), різні олімпіади і МАН, конкурси і ін. Подібні заходи проводити поза самими навчальними закладами (бо це просто вже смішно на що перетворилось), усілякі “оздоровлення” і ін. “комплекси виховних заходів” – геть разом з планами і звітами. Також прибрати “безкоштовні харчування”, що також стало корупційним важелем. Батьки оцінюють навчальний заклад своїми заявами на бажання навчати своїх дітей. Директорів обирати регулярно (може навіть спочатку щорічно – гірше не буде), бо цей інститут перетворився на гауляйтерів місцевих бонз. А поки що все тільки погіршується;
  6. Погіршення якості освіти. Не усунено основну причину: реалізація людини в українському суспільстві, як правило, слабо залежить від знань, отриманих під час навчання що у школі, що у вузі. Через це [живуть напасті наші стільки літ…] Відбувається формалізація та виродження процесу навчання;
  7. Ні одна реформа освіти, яка починалась в Україні, не була закінчена в зв’язку зі зміною влади. Сучасна реформа не буде виключенням. Пограються в перший клас, та й згодом забудуть, а нові міністри придумають щось інше, щоб заявити про нову школу;
  8. Збільшення кількості учнів, що здобуватимуть вищу освіту закордоном (завдяки підвищенню рівня знань англійської мови та бажання краще працевлаштуватись). Збільшення кількості дітей, що використовуватимуть послуги   репетиторів   при   підготовці   до   ЗНО   та   вивченні   іноземної    мови. Зміна підходів до самоосвіти вчителів (можливо усвідомлення, що документ про підвищення кваліфікації та справжнє підвищення кваліфікації – це різні речі).

Невизначені

  1. На мою думку реформу потрібно було починати із середньої школи, бо як показує практика всі реформи закінчуються початковою школою. А свідомий вибір потрібен уже сьогоднішнім дітям випускникам;
  2. Залежить від того, наскільки якісним буде підхід до її реалізації;
  3. Задум гарний, але чи буде він повністю реалізований;
  4. Без належного державного фінансування реформування неможливе;
  5. Значною мірою, буде залежати від стану економіки, політичної стабільності, нових технологічних викликів і багатьох інших обставин. Але у першу чергу – від наполегливої праці всіх освітян;
  6. Результат залежатиме від багатьох факторів, починаючи від матеріального забезпечення і закінчуючи мотивацією всіх учасників освітнього процесу. Чи послідовними і наполегливими будуть реформатори, чи здатними подолати перешкоди, не знищити бездумно те, позитивне, що вже має наша освіта в гонитві за новим? ;
  7. Я вважаю, що наслідки невідомі навіть для реформаторів, але деякі новації насторожують;
  8. Важко передбачати, будь-які зміни найкраще оцінює час;
  9. Важко передбачити наслідки, оскільки існує багато проблемних моментів на місцевому рівні;
  10. Важко відповісти. Шкода, що переймаємо все чуже, а не бережемо своє. Маю на увазі спадщину Василя Сухомлинського, педагогічні ідеї якого активно втілюються в Китаї, Японії;
  11. Передбачити неможливо. Починати реформу треба із належного фінансування та покращення матеріально – технічної бази. Сільські школи нікому не потрібні, кинуті на виживання. Концепція “нова українська школа” більше подібна до західних моделей освіти – факт але щоб бути “ближчими” до європейської освіти, потрібно спочатку належно фінансувати освітні зміни, а не з місцевих бюджетів, не кожен бюджет “витримає” зміни. Навчитись усім спочатку і мислити, і жити як європейці. Тарас Шевченко сказав мудрі слова: “і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”. У нас свій менталітет. Освіта завжди була на високому рівні. Скільки відомих українців прославили нас у світі, а починали всі із першого класу звичайної школи. Бо головне – мотивація, діти відчувають себе непотрібними і нереалізованими у подальшому житті;
  12. Відповідність умов = відповідності результатів;
  13. Я передбачаю, що реформа освіти відбудеться тоді, коли структура освіти в Україні стане стабільною, і будуть прийняті нормальні закони про кожний рівень освіти;
  14. Важко сказати. Сучасні діти не дисципліновані, а з новою реформою стануть зовсім не контрольовані;
  15. Важко сказати, багато пропозицій, на перший погляд, такі, ніби їх запозичили у Манілова чи утопістів;
  16. Сподіваюся на подальшу співпрацю педколективу з батьками та покращення матеріально-технічного забезпечення;
  17. Освітня галузь – саме та сфера, котра стосується кожного українця. Спроби змінити ситуацію були, однак реального покращення українці так і не побачили. Тому зміни в сучасній освіті будуть незначними;
  18. Великі надії на педагогіку партнерства;
  19. Вважаю, що допоки навчальні заклади не будуть повністю самостійними ( в тому числі і фінансово), і будуть звітувати про свою роботу не перед управлінням освіти, іншими контролюючими органами, а перед громадою, до тієї пори якісних змін бути не може. Єдиною справді ефективною реформою в освіті є запровадження ЗНО, яке дало змогу, на мою думку, біль-менш об’єктивно оцінювати знання учнів;
  20. Хочу, щоб це була дiйсно реформа, а не розмови про неї. Ось тодi буде результат – нормально адаптованi дiти до дорослого життя;
  21. Спочатку – несприйняття, паніка. Якщо люди бачитимуть позитивні зміни – реформу підтримають. Важлива фінансова підтримка реформи саме на державному рівні. Матеріально-технічна база освіти, як і армії, довгі роки розвалювалася. Покладання вагомої частки фінансування на місцевий рівень не дасть потрібного ефекту;
  22. Дивлячись на відношення держави до цієї реформи (як і попередніх) це внесе ще більшу хаотичність. А вчителі вже працюють по новому, використовують вже зараз те нове, що можливо використати в існуючих умовах і навіть більше;
  23. Школа віддзеркалює суспільство в цілому. Реформа освіти – довготривалий процес, успішність якого залежить від стану суспільства, розвитку держави, менталітету нації;
  24. Реформа буде ефективною і результативною якщо до неї будуть долучатися всі, хто має відношення до освіти, а не лише МОН та рядовий учитель;
  25. Важко відповісти. Вчителі готові до змін. Але недостатнє фінансування призведе до розчарування. Адже не всі місцеві бюджети спроможні дофінансувати поділ на групи, матеріально – технічне забезпечення. Батьки чують що держава все профінансувала;
  26. Важко відповісти, але хотілось би реформ, а не їх проголошення;
  27. Важко відповісти. На мою думку, неможливо в один момент змінити все. Стабільність, узгодженість в усіх ланках освіти, зважені програмові вимоги до учнів – умови,, що гарантуватимуть розквіт системи освіти;
  28. Передбачити, які будуть наслідки, дуже важко. Інколи виходить не зовсім так, як хотілося б. Тим більше, наслідки в освіті не відразу побачиш, повинен пройти якийсь час. Та й залежить це не лише від учителя. Є ще багато чинників. А найголовніше, на мою думку, держава повинна нарешті повернутися обличчям до вчителя. Дати йому хоча б якісь права;
  29. Важко сказати, у нас ще жодна освітянська реформа не доведена до кінця;
  30. Важке просування реформ через небажання змін з боку певної кількості вчителів, через недофінансування з боку різних гілок влади, низький рівень знань через відсутність мотивації в учнів та батьків та надмірну комерціалізацію освіти та корупцію;
  31. Враховуючі досвід попередніх так званих провальних “реформ”, є привід сумніватися. Але ми, працьовиті українські вчителі дуже сподіваємось на позитивні зміни в нашій багатостраждальній освіті!!!! Заради наших дітей, яким будувати нашу У країну! ;
  32. Про яку реформу національної освіти йдеться, якщо навіть це опитування рясніє словами “другое”, “далее”? Поважайте хоч самі себе;
  33. Важко передбачити. Останнім часом ні одна інновація не була доведена до логічного закінчення, не проаналізовані + і -, без всяких пояснень все закінчувалось і починалися нові впровадження. Логіка відсутня;
  34. Важко відповісти, треба побачити реформу в дії . Чи матиме продовження в середній школі? Дефіцит працівників освітньої галузі;
  35. Треба змінити вчителя, батька, суспільство – тоді можна чекати змін;
  36. Багато галасу, але мало результату;
  37. Може зайти в глухий кут, якщо не буде системного моніторингу та, головне, миттєвої реакції МОНУ на його результати;
  38. Важко прогнозувати, оскільки невідомі наслідки експерименту впровадження НУШ у 100 закладах України;
*(наведено в авторському формулюванні)
  
Back to top button