ГоловнеНова українська школа (НУШ)

Як вчителю поповнювати власний ресурс?

Нова українська школа вимагає від учителя багатьох компетентностей та постійного саморозвитку: він має бути новатором, психологом, громадянином з активною позицією, фасилітатором із потужними комунікаційними та лідерськими навичками. А на додачу потрібно знати й вміти спонукати учнів до навчання, особливо в часи «дистанційки». Але часом і самому вчителю вкрай необхідна мотивація до професійної діяльності. Звідки черпати підтримку та мотиваційний ресурс освітянам, дізнавалися журналісти Проєкту «Навчаємося разом: дружня школа».

Початкова школа-Шкільне життя

Серед основних концепцій Нової української школи важливе місце займає вмотивований учитель, який має свободу творчості та розвивається професійно. За словами головної редакторки Освітнього проєкту «На Урок» Любові Цукор, саме пошук мотивації – один із найчастіших запитів серед учителів. Це свідчить про те, що вони часто стикаються з професійним виснаженням, а потім і вигоранням, особливо в умовах пандемії. Тож давайте розбиратися, як подолати мотиваційну кризу.

Важливо розуміти, що мотивація може бути зовнішньою та внутрішньою. Зовнішня мотивація досягається через людей або умови чи події, які надихають і мотивують.  Хай там що, але гроші та визнання у професійній діяльності вчителя теж грають важливу роль.

«Робота вчителя має гідно оплачуватись, – зазначає Любов Цукор. – Але водночас усе набагато простіше. Гідна оцінка роботи – це не тільки фінанси, а й розуміння нагальних потреб педагога, допомога у вирішенні проблем, визнання ролі вчителя, відчуття, що робота цінується».

Тобто потужним зовнішнім чинником мотивації є усвідомлення цінності роботи вчителя не тільки ним самим, а й людьми навколо.

Ще одним, не менш важливим фактором, є підтримка батьків, колег, керівництва чи навіть держави. Тут ми вже говоримо саме про людей, які здатні наповнювати вчителів мотивацією.

«Відчуття, що є ті, хто готовий прийти тобі на допомогу, добре мотивує на подальші звершення», – переконана головна редакторка проєкту «На Урок».

Також варто проводити час із колегами у позаробочий час.

«Тренінги та мотиваційні ігри допомагають колективу здружитися, а відтак покращують атмосферу на роботі та запобігають вигоранню. Якщо поруч є колеги-друзі, ті, хто розуміє та підтримує тебе, впоратися з труднощами буде легше», – зазначає психологиня та гештальт-терапевтка Анастасія Богуславська.

Підбадьорити можуть навіть дрібниці: наприклад, мотиваційна цитата, речі, які приносять позитивні емоції, улюблена пісня для покращення настрою тощо.

Але коли запаси хорошого настрою вже зовсім на нулі, а навколо не має тих, хто міг би їх поповнити, настає час для внутрішньої мотивації. Анастасія Богуславська переконана, що поповнення власного ресурсу починається із простого контакту із собою.

«Часто ми обираємо не відчувати: злості, страху, тривоги чи інших емоцій. Ніхто не може бути «закам’янілим» 24 години на добу! Вигорання – це по суті імпульс зсередини, який був намертво “придушений” самою людиною», – каже вона.

Для того, аби такого не сталося психологиня радить: «Бути в контакті зі своїми емоціями, розуміти, що саме ви зараз відчуваєте. Необхідно проаналізувати, що могло викликати цю емоцію? Злість найчастіше виникає у відповідь на порушення ваших кордонів, страх  – це підказка організму поберегти себе, тривога може бути бажанням щось зробити. Позбавитися її найпростіше через дію. І, нарешті, виразити свою емоцію».

Також дуже корисно іноді ізолювати себе від соціальних мереж: просто відкласти смартфон, вимкнувши всі сповіщення, і присвятити час собі: помедитувати або насолодитися улюбленою стравою чи напоєм.

«Дайте собі трохи часу, щоб побути в тиші та відновити емоційну енергію. Обійми, повноцінна їжа та сон сприяють відновленню та запобігають вигоранню вчителя на роботі. Слідкуйте за станом здоров‘я. Складно бути сильним, коли в тебе щось болить; важко стримувати роздратування на дітей чи колег, коли витрачаєш останні сили», – наголошує психологиня.

І не бійтеся звернутися по допомогою до психолога: «Добре, коли є хоч одна людина, поруч з якою можна перестати «тримати обличчя». Психолог не буде вас повчати, як жити, чи напосідати з порадами та власним досвідом. Його завдання – допомогти вам не затискали свої емоції собі ж на шкоду, зрозуміти і пробачити себе, прийняти свої вміння та обмеження (вони є у кожного) або набратися сил, щоб щось змінити у своєму житті», – пояснює Анастасія Богуславська.

Тож оберіть, який тип мотивації для вас найбільш ефективний, і дотримуйтеся тих порад, які допомагають подолати або попередити мотиваційну кризу.

Дарія Яструб, журналістка проєкту «Навчаємось разом: дружня школа».

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.

НУШ-Шкільне життя

Back to top button