Як Гітлер прийшов до влади

За задумом нацистів, “третій рейх” мав стати тисячолітнім. На щастя, він протримався всього 12 років. А першим днем правління гітлерівського режиму стало 30 січня 1933 року.

80 років тому Гітлер прийшов до влади в Німеччині. Як могли німці допустити це? Яким чином біснуватий “фюрер” захопив владу? Або ніякого захоплення не було? Як би там не було, Веймарська республіка – “демократія без демократів”, як влучно висловився один з істориків, – крок за кроком наближалася до диктатури, яка привела Німеччину і всю Європу до небувалої трагедії.

Канцлер волею президента

Веймарська республіка почала було потихеньку вибиратися з післявоєнної розрухи, але в 1929 році почалась світова економічна криза, зростання безробіття і, як і раніше давить на німців вантаж репарацій, які вони виплачували згідно Версальського договору, поставили країну перед важкими проблемами. У березні 1930 року, не зумівши домовитися з парламентом про єдину фінансову політику, старий президент Пауль фон Гінденбург (Paul von Hindenburg) призначив нового рейхсканцлера, який більше не спирався на підтримку парламентської більшості і залежав лише від самого президента. Рейхстаг більше не впливав на призначення канцлера і формування уряду, але міг змістити їх.

Адольф Гітлер та Пауль фон Гінденбург, 21 березня 1933 року

Адольф Гітлер та Пауль фон Гінденбург, 21 березня 1933 року

Зрештою, новий канцлер Генріх Брюнінг (Heinrich Brüning) ввів режим жорсткої економії. Незадоволених ставало все більше. На виборах до рейхстагу у вересні 1930 року Націонал-соціалістської робітничої партії Німеччини (НСДАП) на чолі з Гітлером вдалося збільшити число своїх мандатів з 12 до 107, а комуністам – з 54 до 77. Таким чином, праві і ліві екстремісти разом завоювали майже третину місць у парламенті. У цих умовах будь-яка конструктивна політика була практично неможлива.

Комуністи ще могли зупинити нацистів, якби діяли разом з соціал-демократами, але з Москви категорично заборонили мати з ними справу: Сталін вважав соціал-демократів мало не головними ворогами. А ось нацисти навіть ставали союзниками: в 1932 році комуністи провели з ними спільний страйк транспортників, який паралізував Берлін.

Найсильніша фракція в рейхстазі

На нових виборах 1932 року націонал-соціалісти отримали 37 відсотків голосів і стали найсильнішою фракцією в рейхстазі, хоча абсолютної більшості у них не було. Гітлер міг отримати владу тільки з рук правлячої еліти і став шукати її підтримки. Він отримав її з боку впливових представників ділових кіл. Спираючись на великий капітал, на власні успіхи на виборах і на безчинства штурмовиків, яких нацисти випустили на вулиці, в серпні 1932 року Гітлер звернувся до Гінденбургу з вимогою призначити його рейхсканцлером. Гінденбург відмовився: він зневажав “дивного єфрейтора”, який, за словами президента, “міг би стати міністром пошти, але вже ніяк не канцлером”.

Але 30 січня 1933 Гінденбург поступився натиску. Однак у першому гітлерівському кабінеті, крім самого “фюрера”, нацисти займали всього дві міністерські посади з 11. Гінденбург і його радники сподівалися використовувати коричневий рух у своїх цілях. Однак ці надії виявилися ілюзорними. Гітлер швидко домігся зміцнення своєї влади. Всього через кілька тижнів після його призначення на посаду рейхсканцлера в Німеччині фактично було введено надзвичайний стан.

Зазвичай говорять про “захоплення влади” нацистами. Самі вони, до речі, теж воліли це формулювання: мовляв, на вершину влади Гітлера піднесла в січні 1933 року хвиля всенародної любові. Після краху “третього рейху” це формулювання вже знайшла в Німеччині новий, вибачливо-виправдувальний відтінок. Щось на кшталт: Гітлер захопив владу в результаті путчу, а німці були його безпорадними жертвами.

Всенародна любов?

І те, і інше – брехня. 30 січня 1933 Адольф Гітлер був проголошений рейхсканцлером в повній відповідності з тогочасною конституцією Німеччини. Мова йшла не про “захоплення”, а, швидше, про “передачу” влади. Гітлер був головою найсильнішою партії в рейхстазі – парламенті країни. Але, зауважимо, ні на одних виборах в 1932 році його партія не отримала більше 40 відсотків голосів. У листопаді її рейтинг навіть впав до 33 відсотків. Так що хвиля “всенародної любові” до “фюрера” не наростала, а спадала.

І все ж він став на чолі країни, яку привів, зрештою, до катастрофи – як і весь континент. Цілі бібліотеки вже написані в пошуках відповіді на питання: як могла така людина легально отримати вищий урядовий пост в країні? Адже він відкрито виклав всі свої злочинні цілі в книзі “Mein Kampf”: і знищення європейських євреїв, і військовий похід на схід. Як могла така людина опинитися на чолі народу, який вважав себе народом поетів і мислителів? Яку роль тут зіграв результат Першої світової війни, почуття національного приниження? А яку – світова депресія, яка залишила кожного третього німця без роботи? Чи вся справа в страху, який ще до 1933 року встигли навести на німців стотисячні загони гітлерівських штурмовиків із СА?

Еліти прорахувалися

Ясно одне: консервативні еліти країни, які допомогли прийти Гітлеру до влади в упевненості, що він сам доведе свою повну неспроможність, жорстоко прорахувалися. Не виправдалися і надії тих 60 відсотків німців, які ніколи не голосували за партію Гітлера, на те, що він прийде і піде так само, як його попередники, які протрималися на посаді канцлера всього кілька тижнів.

Але дорвавшись до влади, Гітлер до самого кінця не випускав її з рук. Усього за кілька місяців він зумів встановити диктатуру, засновану на терорі. Вже у лютому 1933 року новий рейхсканцлер скасував свободу друку і свободу зібрань, в березні фактично позбавив влади парламент, у квітні скасував уряди федеральних земель, в травні розігнав вільні профспілки, в липні – заборонив усі партії, крім націонал-соціалістичної. Почалися бойкоти магазинів,які належали євреям, їм було заборонено працювати лікарями, адвокатами, журналістами, вчителями в школах та викладачами у вузах. І, щоб довершити картину: навесні 1933 року були створені перші концентраційні табори для політичних в’язнів.

2 серпня 1934 помер президент Веймарської республіки Пауль фон Гінденбург. Нацистський уряд приймає рішення, що відтепер пост президента об’єднується з посадою рейхсканцлера. Всі колишні повноваження президента переходять до рейхсканцлера – “фюреру”. Перехід до тоталітарній державі завершений.

Уроки 1933

Все завершилось за кілька місяців. Причому ніякого організованої відсічі “фюрер” не зустрів. Навпаки, підтримка режиму росла в тій мірі, в якій падало безробіття. Ось це, напевно, і є основна вина німців у тому далекому 1933 році: вони проміняли громадянські права і свободи на уявну політичну та економічну стабільність. Заради цього вони покірливо погодились на систематичні утиски, а потім і знищення цілих груп населення. Своїми силами позбутися від Гітлера німці так і не змогли. Тому і крах “третього рейху” 8 травня 1945 року було запрограмовано ще 30 січня 1933 року.

Які уроки можна винести з того, що відбулося в Німеччині 80 років тому? Більшість істориків схиляються до того, що головних – два. По-перше, не буває демократії без демократів. Ввести демократію указом неможливо. Їй треба вчитися – знову і знову. По-друге, демократія повинна вміти захищати себе. Толерантність – одне з головних її переваг. Але межа толерантності проходить там, де під питання поставлено саме існування демократії. Це питання не підлягає обговоренню.

Джерело: dw.de

За задумом нацистів, "третій рейх" мав стати тисячолітнім. На щастя, він протримався всього 12 років. А першим днем правління гітлерівського режиму стало 30 січня 1933 року. 80 років тому Гітлер прийшов до влади в Німеччині. Як могли німці допустити це? Яким чином біснуватий "фюрер" захопив владу? Або ніякого захоплення не було? Як би там не було, Веймарська республіка - "демократія без демократів", як влучно висловився один з істориків, - крок за кроком наближалася до диктатури, яка привела Німеччину і всю Європу до небувалої трагедії. Канцлер волею президента Веймарська республіка почала було потихеньку вибиратися з післявоєнної розрухи, але в 1929 році…

Оцінити

0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*