Викладання філософських, історичних та інших українознавчих дисциплін у вищій освіті буде збережено, – В’ячеслав Кириленко

«Ми усвідомлюємо необхідність збереження викладання філософських, історичних і загалом українознавчих дисциплін у вищій освіті. Кількість години буде не зменшуватися, а збільшуватися», – на цьому наголосив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко на брифінгу в Будинку Уряду 3 лютого 2015 року, за підсумками наради щодо обов’язкового вивчення філософії, історії України та ряду інших гуманітарних дисциплін в українських вузах.

За його словами, у зв’язку з прийняттям нового Закону України «Про вищу освіту» в суспільстві почала активно обговорюватись загроза зникнення філософсько-українознавчих дисциплін із обов’язкового блоку викладання у вузах. «Особливе занепокоєння висловлювали спільноти філософів і істориків. Дискусія набула публічного виміру, тому в Уряді було прийнято рішення провести нараду, аби напрацювати спільні шляхи виходу із ситуації», – пояснив В’ячеслав Кириленко. За її результатами було прийнято ряд принципових рішень.

Зокрема, як наголосив Віце-прем’єр-міністр, учасники наради погодились, що філософські, історичні та інші українознавчі дисципліни у вищій освіті необхідно зберегти, а кількість години навіть збільшувати.

Усі правові колізії, пов’язані із ухваленням нового Закону «Про вищу освіту» і скасуванням переліку обов’язкових дисциплін, будуть зняті новим наказом Міністерства освіті і науки. Цей документ міститиме необхідні рекомендації автономним університетам щодо збереження обов’язкового викладання історії, філософії, історії української культури і низки інших дисциплін.

«Для того, щоб академічна спільнота, ректори, всі зацікавлені особи могли брати участь у напрацюванні таких рішень, під егідою Міністерства освіти і науки будуть створені відповідні робочі групи, які працюватимуть над цією проблематикою, а також над напрацюванням нових державних стандартів освіти з оновленим переліком компетенцій, якими повинні володіти випускники вищих навчальних закладів України згідно з новим проєвропейським законом про вищу освіту», – заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури.

«Ми розглядаємо не лише розвиток цих предметів, а всі зміни навчального процесу, які будуть відбуватися з наступного року», – зазначив на брифінгу Міністр освіти і науки Сергій Квіт. Зокрема, Міносвіти також надасть роз’яснення щодо організації навчального процесу в зв’язку зі зміною навантаження на викладачів з 900 годин на рік до 600 для збільшення часу на наукову роботу, та щодо вибірковості предметів, адже не менше 25% дисциплін будуть обирати самі студенти.

У брифінгу також взяли участь директор Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди Мирослав Попович, ректор Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Леонід Губерський і директор Інституту історії України НАНУ Валерій Смолій. Вони відзначили високу компетентність сьогоднішнього зібрання та бажання всіх сторін знайти компроміс щодо обов’язковості вивчення гуманітарних та українознавчих дисциплін у вищій школі.

Міністерство освіти і науки України

«Ми усвідомлюємо необхідність збереження викладання філософських, історичних і загалом українознавчих дисциплін у вищій освіті. Кількість години буде не зменшуватися, а збільшуватися», - на цьому наголосив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко на брифінгу в Будинку Уряду 3 лютого 2015 року, за підсумками наради щодо обов’язкового вивчення філософії, історії України та ряду інших гуманітарних дисциплін в українських вузах. За його словами, у зв’язку з прийняттям нового Закону України «Про вищу освіту» в суспільстві почала активно обговорюватись загроза зникнення філософсько-українознавчих дисциплін із обов’язкового блоку викладання у вузах. «Особливе занепокоєння висловлювали спільноти філософів і істориків. Дискусія набула публічного виміру, тому в…

Оцінити

0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*