Всупереч теорії Ейнштейна: математики довели можливість руху на надсвітлових швидкостях
Втім, професор Джим Хілл і доктор Баррі Кокс попереджають, що тим, хто мріє про подорожі на надсвітлових швидкостях, радіти рано: поки немає ніяких істотних передумов до того, щоб досягти позамежних швидкостей за допомогою нині відомих механізмів транспортування.
Єдиний на даний момент практичний результат був отриманий в Європейському центрі ядерних досліджень (CERN) у Швейцарії. Там в ході експериментів з субатомними частками, на подив фізиків, пучки нейтрино прибували до місця призначення на кілька мільярдних часток секунди раніше, ніж, якби пересувалися зі швидкістю світла. Щоправда, сенсація не протрималася і року — нинішнім літом дослідники заявили про технічну помилку.
Але австралійські математики зізнаються, що саме на підставі цих результатів вони взялися за наукові пошуки. «Наш підхід — природне і логічне розширення СТВ Ейнштейна і розробка формул без необхідності використовувати комплексні числа чи складну фізику», — говорить професор Хілл.
Однак, ані рівняння Ейнштейна, ані нова теорія австралійських вчених не можуть описати самі об’єкти, здатні переміщатися зі швидкістю світла. «Ми математики, а не фізики, так що підходимо до цієї проблеми з теоретичної математичної точки зору», — коментує це доктор Кокс.
Вчений підкреслює, що він і його колега не намагаються своїми розробками пояснити, яким саме способом можна досягти і перевищити швидкість світла. Їхнє завдання — зрозуміти, як рівняння і формули могли б діяти стосовно до таких швидкостей. Разом з тим він відзначає, що якщо вдасться хоча б теоретично довести, що більш швидкий рух, ніж швидкість світла, можливий в принципі, то це б докорінно все змінило.
Як пояснює автор блогу на сайті «Компьютерра», швидкість світла і її незмінність в будь-якій системі відліку відіграють ключову роль в теорії відносності. Незалежність швидкості світла від швидкостей джерела і спостерігача була багаторазово підтверджена експериментально.
Зі знаменитого рівняння Ейнштейна E = mc2 (еквівалентність маси і енергії) випливає, що частинки, які мають масу, володіють тим більшою енергією, чим вища їхня швидкість. Для розгону до швидкості світла будь-якій частці, що має масу, треба було б мати нескінченну кількість енергії. А в роботі австралійських учених перевищення швидкості світла розглядається як математично можлива і несуперечлива подія.
По суті, Хілл і Кокс зробили «математично коректний і логічно несуперечливий опис руху гіпотетичних безмассових частинок, що рухаються швидше за світло», — підсумовує автор.
Джерело: news.dt.ua