Українські наспіви линуть світом (4 клас. Музичне мистецтво)
Українські наспіви линуть світом
Мета:
- навчальна: вчити учнів уважно слухати музичні твори вміти характеризувати їх; взаємовплив і взаємозбагачення музики різних народів ;
– виконання пісень різного змісту і характеру.
– закріплювати набуті знання і вміння учнів.
- розвивальна: розвивати предметні та міжпредметні компетентності учнів, збагачувати їхній музичний та загальний кругозір, слуховий досвід, вчити аналізувати музичні твори, визначати національні особливості музики різних народів
- виховна: засобами музичного мистецтва здійснювати полікультурне виховання учнів, формувати поважне ставлення до культур інших народів.
Музичний матеріал: веснянка «Вийди, вийди, Іванку»; Петро Чайковський, Перший концерт для фортепіано з оркестром (фінал); Людвиг ван Бетховен, Варіації на українські теми. «Вийди, вийди, Іванку» у. н. п. (розучування)
Елемент інтеграції: Ю. Чумак. Веснянки
Основні поняття: «веснянка», «концерт»
Тип уроку: урок поглиблення теми
Обладнання: музичний інструмент, ноти, фонохрестоматія, програвач, ілюстрації, портрети композиторів, підручники.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід
(«Вийди, вийди, Іванку»).
1.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Музичне вітання.
- Актуалізація опорних знань
- Які композитори використали угорські народні мотиви у своїх музичних творах?
- Що, на вашу думку, є спільного і відмінного між угорською та українською музикою?
- МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Під час подорожей різними країнами Європи складно не помітити, що кожен народ має свої національні фольклорні здобутки. Та в музичному мистецтві різних народів можна знайти спільні й відмінні ознаки. Зокрема, виникнення та побутування українського фольклору мають єдину основу з фольклором інших слов’янських народів. Тому сьогодні ми залишимося вдома. Однак сумувати нам не доведеться, адже ми зустрінемо гостей з інших країн.
Повідомлення теми, мети, завдання уроку.
(Тема семестру та тема уроку записані на дошці)
- ОСНОВНА ЧАСТИНА
Здавна в Україні побутує фольклорно-пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом селян.
Пісні весняного календарного циклу, поряд з іншими землеробськими піснями, належать до найдавніших здобутків культури давніх східних слов’ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Пізніше ці календарно-обрядові пісні, що століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.
Розповідь про традиції зустрічі весни
Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі. Не випадково наші пращури у давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік.
З давніх-давен не було села в Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. Як тільки танув сніг і сріблястими струмками збігали води, а левади підсихали під проміннями весняного сонця, дітлахи зверталися до своїх неньок:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!
Вважається, що саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися веснянкові забави.
Весну, за уявленнями наших предків, на крилах приносили пташки. Тому обрядове печиво випікали у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.
Пташок викликаю
З теплого краю:
– Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу – «коли щука хвостом розіб’є лід». У піснях висловлювалися вихваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати».
У кожному селі до зустрічі весни готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його у старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися і дівчата у вишитих блузках і з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсіювали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму.
- Пригадайте, як називаються пісні, що пов’язані з чудовим святом запрошенням весни.
Елемент інтеграції: Ю. Чумак. Веснянки
Відомості про українські веснянки
Скрізь, із різних куточків, лунає музика – це дівчата водять хороводи і співають веснянки.
До речі, веснянки – це пісні на честь приходу весни.
Звичай водити хороводи, співати веснянки, забавляти іграми, приуроченими весні, зберігся подекуди і до наших днів.
У кожній місцевості веснянки творилися і виконувалися по-різному, навіть мали свої назви (гаївки, маївки, ягілки, гагілки…).
Слухаємо музику Веснянка «Вийди, вийди, Іванку».
- Який характер веснянки?
- Які особливості її виконання?
- Чи сподобалась вам ця веснянка?
- Чи з’явилось бажання виконати її?
Багато років тому російський композитор Петро Ілліч Чайковський, перебуваючи в Україні, із захопленням слухав веснянку «Вийди, вийди, Іванку», що її співали сільські дівчата. Пізніше він включив її до свого твору. Ви, напевне, звернули увагу, що мелодія веснянки звучала у почерговому виконанні то фортепіано, то оркестру. Такі твори називаються концертами. Сьогодні цей концерт виконують багато піаністів усього світу.
- Пригадайте, що означає слово «концерт».
Концерт —це великий музичний твір, написаний для солюючого інструменту і оркестру.
Слухання. Петро Чайковський, Перший концерт для фортепіано з оркестром (фінал).
Саме в заключній частині ( фіналі ) Першого концерту для фортепіано з оркестром і прозвучала мелодія української веснянки «Вийди, вийди, Іванку». В інструментальному викладі вона поступово переворюється з ліричної на стрімку танцювальну тему завдяки змінам темпу, ритму, динаміки та появі гострих акцентів. Світле, яскраве й радісне звучання створює атмосферу народного свята.
Так українська народна пісня знайшла друге життя у творі російського композитора і звучить нині не лише в Україні, а й в усьому світі, тому що немає жодного справжнього піаніста, який би не виконував Першого концерту Чайковського. Перший концерт Чайковського — шедевр світової музики і окраса репертуару кращих піаністів світу.
Українські мелодії, які звучать в ньому, ніби отримали друге життя, їх тепер знають в усьому світі.
- Хто виконує цей твір?
- Як звучала веснянка в інструментальному виконанні?
- Чи змінився характер звучання пісні?
- Як вона звучить у партії фортепіано? А в симфонічному оркестрі?
ФІЗКУЛЬТУРНА ХВИЛИНКА
Варіації на українські теми писали й німецькі композитори. Відомий митець Людвиг ван Бетховен створив варіації на основі української пісні «За городом качки пливуть».
Слухання. Людвиг ван Бетховен, Варіації на українські теми.
- Який характер музики?
- Що можна уявити, слухаючи твір?
ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА
Людвіг ван Бетховен зростав у бідній сім’ї. Одного разу, помітивши, з якою увагою і насолодою чотирирічний Людвіг слухає музику, батько почав навчати його грі на фортепіано, а потім і на скрипці. До занять сина він ставився досить суворо, примушуючи його тренуватися цілими днями. Батько Людвіга не дозволяв синові навіть грати з однолітками, щоб він не відволікався від занять.
Вокально-хорова робота
Розспівування
Розучування веснянки «Вийди, вийди, Іванку».
Відмітити ліричний характер мелодії і її особливості: вона будується на повторенні однієї музичної фрази (що харак-терно для пісень слов’янських народів), звучить м’яко, але наполегливо, бо це — пісня-закличка. Розучувати і співати веснянку бажано без музичного супроводу. Слідкувати за розподілом дихання у фразах, домагатися плавного, легкого і світлого звучання голосів. Підкреслити дзвінке весняне звучання допоможе акцентування на трикутнику наголосів у кожному такті.
Виконання пісні з супроводом, з активним звуко-утворенням і вмілим розподілом дихання. Важливо не сповільнювати рух мелодії, стежити за тим, щоб вона звучала легко і плавно.
5.ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
- До якого жанру народних пісень належить пісня «Вийди, вийди, Іванку»?
- Що означає музичний термін «концерт»?
- Інтонації якої народної пісні використав композитор у фіналі концерту?
- Чи простежуются українські наспіви у творі німецького композитора?
- Обери музичний інструмент, який допоможе підкреслити радісне звучання.
- Який музичний інструмент «змагається» з оркестром у Першому концерті для фортепіано з оркестром П. Чайковського?
АРФА БАЯН ФОРТЕПІАНО ФЛЕЙТА
6.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Сьогодні ми дізналися, що календарно-обрядові пісні, які століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського. А також з’ясували, що в кожного народу є національна музика з власними особливостями. Також сьогодні на прикладі Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Чайковського ми переконалися , що зарубіжні композитори використовували теми українських народних пісень для створення музичних творів
Завантажити: Українські наспіви линуть світом (4 клас. Музичне мистецтво) (Розмір: 29.7 KB, Завантажень: 151)