Українська Держава Гетьмана Павла Скоропадського (10 клас. Історія України)

Презентація+ конспект уроку на тему: Українська Держава Гетьмана Павла Скоропадського: спроба консервативної державності (квітень – грудень 1918 р.)

Мета уроку

З’ясувати причини державного перевороту 29 квітня 1918 р., проаналізувати зміст основних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики Гетьманату, визначити соціальну опору гетьманського режиму та ключові причини його швидкого падіння, а також оцінити місце Української Держави в історії визвольних змагань.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

1. Називати хронологічні рамки існування Української Держави (сім місяців) та дату перевороту (29 квітня 1918 р.).
2. Пояснювати умови, на яких німецьке командування підтримало П. Скоропадського (визнання Брестського миру, розпуск Центральної Ради, поновлення приватної власності на землю).
3. Характеризувати основні досягнення Гетьманату, зокрема у культурній сфері (створення УАН, Національної бібліотеки, Національного архіву).
4. Аналізувати суперечливість внутрішньої політики гетьмана (відновлення приватної власності проти обмеження землеволодіння 25 десятинами).
5. Визначати соціальну опору (поміщики, буржуазія, селяни-власники) та основні опозиційні сили (селянство, робітники).
6. Давати оцінку діяльності П. Скоропадського, використовуючи поняття «колабораціонізм».

Ключові компетентності НУШ

1. Вільне володіння державною мовою:
   • Приклад: Аналіз першоджерел, зокрема «Грамоти до всього українського народу» від 30 квітня 1918 р., та формулювання тез щодо причин приходу Гетьмана до влади.
2. Громадянські та соціальні компетентності:
   • Приклад: Обговорення питання про звинувачення П. Скоропадського в колабораціонізмі (співпраці з окупантами), а також дискусія про те, чи була його діяльність грою долі або історичною закономірністю.
3. Інформаційно-комунікаційна компетентність:
   • Приклад: Робота з різними типами інформації: аналіз свідчень сучасників (Д. Донцов, Д. Дорошенко) для створення цілісного портрета гетьмана.
4. Культурна компетентність:
   • Приклад: Оцінка значення створення Української академії наук, Національного архіву та інших культурно-просвітницьких центрів, заснованих за Гетьманату.
5. Підприємливість і фінансова грамотність:
   • Приклад: Аналіз економічних заходів (відновлення права приватної власності, свобода торгу, налагодження грошового обігу та вдосконалення грошової системи, відкриття банків), які стосувалися фінансової стабілізації.
6. Навчання впродовж життя:
   • Приклад: Застосування навичок самостійного пошуку причинно-наслідкових зв’язків, наприклад, між згортанням революційних перетворень та соціальною напругою (повстання селян, страйки робітників).

Хід уроку

I. Організаційний момент (2 хв)

Створення робочої атмосфери, перевірка готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань та мотивація (8 хв)

Перевірка та корекція знань учнів: Коротке опитування:

1. Які основні положення Третього та Четвертого Універсалів Центральної Ради стосувалися аграрного та робітничого питань?
2. Чому, незважаючи на Брестський мир, Українська Центральна Рада потрапила у залежність від німецького та австрійського військового керівництва?

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Мотивація учнів до навчальної діяльності: Проблемне запитання: «У “Грамоті до всього українського народу” П. Скоропадський стверджував, що колишній Уряд не здійснив державного будування України, а бешкети й анархія продовжуються, що загрожує катастрофою. Він прийшов до влади, обіцяючи порядок, але за підтримки окупаційних військ. Чи може політичний діяч, що діє в інтересах власної держави, бути виправданим, якщо він змушений зраджувати ту політичну касту, до якої належав, і спиратися на іноземну силу, щоб запобігти анархії?» (Орієнтація на думку Д. Донцова про «зраду російсько-монархічної касти»).

III. Вивчення нового матеріалу (17 хв)

1. Державний переворот і проголошення Української Держави. Обставини перевороту: Невдоволення німецького командування демократичним курсом УЦР. Нездатність УЦР покласти край анархії. Вибір німців припав на Павла Скоропадського. 29 квітня 1918 р. — Всеукраїнський хліборобський з’їзд проголосив П. Скоропадського гетьманом України. Прибічники гетьмана захопили державні установи. 29 квітня 1918 р. — П. Скоропадський видає «Грамоту до всього українського народу», розпускаючи Центральну Раду та земельні комітети. Нова назва: Українська Держава. Гетьман зосередив усю повноту влади: законодавчу, виконавчу, судову.

2. Внутрішня політика Гетьманату: Консервативний курс.

• Державне будівництво та уряд: Уряд очолив Ф. Лизогуб. До складу увійшли фахівці, не залучалися представники соціалістичних партій.
• Економіка та аграрне питання: Відновлюються права приватної власності як «фундаменту культури і цивілізації». Скасовуються всі розпорядження попередніх урядів щодо землі. Хоча планувалося відчуження земель від великих власників для малоземельних хліборобів за їх дійсною вартістю, фактично поміщики залишалися власниками маєтків до здійснення реформи. Приватне землеволодіння обмежувалося 25 десятинами на одну особу.
• Робітниче питання: Наведення ладу і зміцнення дисципліни призвело до фактичної відмови від соціального законодавства УНР. Встановлювався 12-годинний робочий день на багатьох підприємствах. Також було відновлено цензуру та припинено вихід соціалістичних газет.
• Фінанси: Налагодження грошового обігу, вдосконалення грошової системи, збалансування державного бюджету та відкриття кількох українських банків.
• Культура та освіта: Успішна діяльність: українізація шкіл, відкриття гімназій, університетів. Створення Української академії наук, Національного архіву України, Національної бібліотеки України.
• Військова розбудова: Гетьман вдався до заходів із розбудови війська, хоча Німеччина не бажала бачити повноцінну 300-тисячну українську армію. Створення Запорозької, Сірожупанної та Сердюцької (гвардійської) дивізій.

3. Зовнішня політика.

• Відносини з Радянською Росією: 12 червня 1918 р. підписано попередній договір про припинення стану війни та відновлення комунікацій. Однак у питанні делімітації кордону згоди не дійшли, оскільки російська делегація затягувала переговори, вичікуючи поразки Німеччини.
• Кримське питання: Гетьман оголосив блокаду Криму, що паралізувало його економіку, оскільки Крим цілковито залежав від материка. Восени 1918 р. розроблено умови побудови крайової автономії.
• Кубанське питання: Восени 1918 р. узгоджено договір про об’єднання Кубанської Народної Республіки з Українською Державою (21 жовтня).

IV. Закріплення та застосування знань (13 хв)

1. Аналітична вправа: Соціальне невдоволення (Громадянські та соціальні компетентності)

• Завдання: Визначте, які внутрішньополітичні ініціативи Гетьманату зумовили масові селянські повстання (Київська губернія) та масштабну страйкову боротьбу робітників (залізничники)?
• (Очікувана відповідь: Відновлення права приватної власності та поміщицького землеволодіння, ліквідація земельних комітетів, скасування 8-годинного робочого дня, посилення дисципліни.)

2. Робота з поняттями та оцінками (Вільне володіння державною мовою; Навчання впродовж життя)

• Завдання: Використовуючи матеріал джерел, дайте визначення понять: Українська Держава та Колабораціонізм. Сформулюйте тезу, що пов’язує ці два терміни.
• (Пояснення: Колабораціонізм – добровільна співпраця окремих груп чи прошарків населення окупованих територій з окупантами. Це звинувачення часто лунало на адресу Гетьмана, оскільки Українська Держава була проголошена за підтримки німецького військового керівництва.)

3. Вправа «Три найістотніші причини» (Інформаційно-комунікаційна компетентність)

• Завдання: Серед наведених тверджень, оберіть три, які, на вашу думку, є найістотнішими причинами падіння Гетьманату. Обґрунтуйте свій вибір, посилаючись на суспільні процеси 1918 р.
  • Причини для вибору: Згортання революційних завоювань, втрата австро-німецькими гарнізонами окупаційних функцій, війна гетьманської адміністрації із селянськими масами.
  • (Очікується, що учні оберуть ці три пункти, оскільки вони безпосередньо призвели до втрати внутрішньої опори та зовнішньої підтримки режиму.)

V. Підбиття підсумків уроку (3 хв)

Оцінка результатів уроку та формування висновків: Ключові висновки: Українська Держава, незважаючи на консервативний курс і залежність від окупантів, досягла значних успіхів у сфері культури, освіти та фінансів. Режим був повалений внаслідок збігу внутрішніх (соціальні повстання, викликані аграрною політикою) та зовнішніх факторів (поразка Німеччини та Австро-Угорщини у Першій світовій війні та втрата їхніх окупаційних функцій). Режим припинив своє існування 14 грудня 1918 р..

Рефлексія: Подумайте і дайте відповідь: Які особистісні риси П. Скоропадського, згадані в джерелах (владолюбство, звичка командування, фах військовика, політична відвага), допомогли йому протриматися ці сім місяців на тлі загального хаосу?

VI. Домашнє завдання (2 хв)

1. Обов’язкове завдання: Складіть речення, використавши терміни «Українська Держава», «Гетьманат» та «Павло Скоропадський».
2. Завдання для високого рівня (письмово): Використовуючи джерела, напишіть коротке есе, аргументуючи або спростовуючи твердження: «На мій погляд, головною причиною падіння Гетьманату була війна гетьманської та окупаційної адміністрацій із селянськими масами».