Тема: Образи народного життя (Музичне мистецтво. 7 клас)
Мета уроку :
Навчальна : образи народного життя угорців ;
– творчість Ф.Ліста ;
– різновиди музичних образів та форми їх утілення ;
– визначення понять музичний образ, рапсодія , чардаш .
Виховна : Виховувати любов до класичної музики, рідного народу;
– Виховувати здатність співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.
Розвиваючі: Розвиток вокально – хорових навичок.
Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.
- корекція фонематичної і музичної пам’яті, уваги.
- корекція музичного слуху.
- корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.
Наочні посібники: портрет Ф.Ліста , Г. М. Макаренко «Музичне мистецтво» 7 клас.
Музичний матеріал: Ф.Ліст Угорська рапсодія №2, І.Білик «Хай живе надія»
Т. Н. З : магнітофон.
ХІД УРОКУ
Організація учнів до уроку .
Музичне вітання.
Посміхнись до всіх навколо
Добрий ранок люба школа
І веселий той дзвінок
Кличе всіх нас на урок
Урок музики, урок музики, урок музики , урок.
Вступне слово вчителя .
Будь-який твір народної музики є образом життя народу. Саме як його віддзеркалення виникають народна музика, народна пісня. Образи народного життя, втілені композиторами у професійній музиці, стають ще яскравішими.
Саме з такою музикою ми продовжимо знайомитися на сьогоднішньому уроці.
Яскравим представником романтичного стилю Угорщини був Ференц Ліст.
Чудовий угорський композитор і піаніст, один із родоначальників програмової музики, Ференц Ліст народився в селі Деборьян у сім’ї доглядача графської кошари. Батько його був талановитим музикантом-самоуком, і ще в ранньому дитинстві за його допомогою Ференц опанував мистецтво фортепіанної гри. Перший його публічний виступ відбувся, коли хлопчикові виповнилося дев’ять років. Успіх був такий шалений, що Ференца повезли у Відень до композитора, піаніста і педагога К.Черні, відомого своїми навчальними етюдами. Черні охоче взявся за навчання Ліста і незабаром містом поширилася слава про маленького піаніста-віртуоза. Бетховен, який був присутнім одного разу під час його гри, передбачив Лісту велике майбутнє.
Батько мріяв, що син продовжить освіту в знаменитій паризькій консерваторії, але дванадцятирічному хлопчикові відмовили – він був іноземцем. Батько і син все ж таки залишилися в Парижі. Особливо важкий час настав через чотири роки, коли помер батько і Ліст залишився сам. Але, живучи бідно, Ліст все ж таки навчався, не маючи регулярної загальної освіти, він пішов шляхом самоука. Гордість і самолюбність спонукали його, і він жадібно вбирав у себе літературу і культуру минулого і сьогодення, ставши врешті-решт одним із найосвіченіших людей свого часу.
Він продовжував удосконалюватися як музикант-виконавець, пильно вивчаючи твори композиторів-класиків. Ліст багато виступає, і поступово про нього дізнаються не лише в Парижі, але і в інших європейських столицях. Здавалося, на фортепіано для Ліста не існує технічних труднощів. Він нібито по-новому осмислив цей інструмент, виявив раніше приховані його можливості. Ліст примушував його звучати то як оркестр то як людський голос.
Ліст виступає з концертами усією Європою. Саме тоді він сам починає писати музику. Поступово потяг до творчості перевищує інше, і Ліст відмовляється від концертної діяльності. Оселившись у Веймарі, він віддає всі свої сили композиторській, диригентській і педагогічній діяльності, допомагаючи багатьом, навчаючи безкоштовно – таку клятву він дав собі ще в ранній юності.
Ліст написав величезну кількість яскравих концертних етюдів, кожен піаніст знає його «Угорські рапсодії», фортепіанні п’єси, обєднанні назвою «Роки мандрів». Особливе місце в його творчості посідає програмова музика, навіяна творами живопису, скульптури або читанням: наприклад, соната-фантазія «Після читання Данте» або фортепіанна п’єса «Мислитель», написав під враженням від скульптури Мікеланджело.
У музиці Ліста можна почути мелодії різних народів і епох, перегукування різних культур. Його подвижництво на ниві музичної просвіти сприяло заснуванню 1875 року Будапештської музичної академії. Ліст любив і знав російську музику і неодноразово приїздив із концертами до Росії.
Ференц Ліст відвідував Україну. Під час подорожі 1847 року він дав концерти в багатьох українських містах: Києві, Чернівцях, Житомирі, Бердичеві, Львові, Одесі, Миколаєві.
Найкраща частина творчого доробку Ф.Ліста – це його фортепіанні твори. Геніальний піаніст Ф.Ліст оновив звучання фортепіано, зробивши з нього «цілий оркестр». Сучасники композитора говорили, що починаючи з Ф.Ліста, «для фортепіано стало можливим усе».
Улюблений жанр композитора – рапсодія.
- Пригадайте, хто з видатних українських композиторів звертався до жанру рапсодії.
Рапсодія – вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах
Рапсоди – у Давній Греції так називали мандрівних співців-оповідачів, виконавців героїчних оповідей.
Дев’ятнадцять Угорських рапсодій Ференца Ліста – різнобарвна панорама образів і сцен народного життя. У них можна ніби побачити народні свята з запальними танцями чи почути народного співця, який неквапливо розповідає бувальщину.
Коли ми слухаємо Другу угорську рапсодію Ф.Ліста, то уявляємо картину народного гуляння. Ця рапсодія побудована у вільній двочастинній формі, має кілька епізодів-образів, відповідно до кількості використаних народних тем – пісенних і танцювальних.
Перший епізод – повільний вступ-роздум в епічному стилі з декламаційно-речитативною мелодикою – вводить слухачів у світ яскравих, різнобарвних картин народного життя і змальовує образ народного співця.
Другий образ – пісенний, хоча супровід надає йому рис танцювальності.
Третій – легкий танець, який розсипається віртуозними пасажами, що імітують гру на народних струнних інструментах. Музика знову повертається до образів вступу та пісні. Таким чином закінчується перша частина рапсодії.
Друга частина рапсодії і четвертий образ – картина народного свята. Побудована вона на танцювальній темі. Танець поступово прискорюється; досягнувши неабиякої стрімкості і сили, він сповільнюється – і ось ми бачимо лише пару танцюючих, яка поволі зупиняється. Але свято, змальоване танцювальною темою, ще не закінчилося: знову збігається весела юрба і починається запальний танок.
Послухайте Другу рапсодію Ф.Ліста
- Які засоби музичної виразності створюють образи народного гуляння у творі?
Слухання. Ф. Ліст. Угорська рапсодія № 2
- Як ви вважаєте, чи належить Друга рапсодія Ф. Ліста до програмової музики?
Рапсодії Ліста – віртуозні інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів для фортепіано. Зараз вони обов’язково входять до програми концертів піаністів.
Варто зазначити, що за часів Ліста винести на велику концертну сцену мелодії та ритми народних пісень і танців було революційним кроком, і як, справжній патріот, Ференц Ліст прославляв свою країну своєю творчістю. Недарма він уважав: «Я належу Угорщині, доки я живий!»
Виконання пісні „Хай живе надія”
Караоке. Пісня „Хай живе надія”
Висновок
Вч. Сьогодні ми на прикладі творчості відомого угорського композитора Ференца Ліста дізналися, наскільки вдало можна використати образи народного життя в музичній творчості.
Тестові завдання
Оберіть правильну відповідь.
1.Музичні жанри, що започаткував Ф.Ліст:
- а.) Опера;
- б.) Інструментальна рапсодія;
- в.) Симфонія;
- г.) Симфонічна поема.
2.Рапсодія – це:
- а.) Вокальний або інструментальний твір вільної форми, що складається з кількох контрастних епізодів, заснованих на народних темах;
- б.) Вокальний твір вільної побудови, що складається з кількох контрастних епізодів;
- в.) Інструментальний твір чіткої побудови, що складається з двох контрастних епізодів.
Домашнє завдання
Слухати музику Ф.Ліста.