ГоловнеУчительська

У Держслужбі якості освіти розповіли, як обиратимуть регіональних експертів

Минулого тижня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про утворення територіальних органів Державної служби якості освіти». Які повноваження мають ці органи, якими будуть перші етапи їх створення, як здійснюватиметься набір працівників розповідає перший заступник голови Державної служби якості освіти Олександр ЯКИМЕНКО.

– Нині українська освітня система продовжує реформування, – розповідає Олександр Васильович. – Відповідно до нового Закону «Про освіту» атестацію та державний нагляд за діяльністю закладів освіти ліквідовано, натомість вводиться новий інструмент зовнішньої системи забезпечення якості – інституційний аудит, який проводитимуть Державна служба якості освіти та її територіальні органи. Перший крок ми зробили – створили центральний апарат. Тепер необхідно найшвидше забезпечити утворення і безперебійну роботу цих органів, і постанова КМУ дала старт цій роботі.

У рамках реформи децентралізації відбулася зміна повноважень місцевих органів влади. Раніше атестацію та державний нагляд (конт­роль) за діяльністю закладів освіти здійснювали місцеві органи управління освітою, зокрема – структурні підрозділи районних та обласних державних адміністрацій. Забравши ці інструменти, щоб у відповідній діяльності не утворився вакуум, ми реформуємо й інспектування. Причому переходимо від нагляду і контролю до підтримки й допомоги через упровадження інституційного аудиту. І на місцях це повинні робити місцеві територіальні підрозділи.

– Розкажіть детальніше про інституційний аудит.

– Згідно із Законом «Про освіту», інституційний ­аудит – це комплексна зовнішня перевірка й оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток. Його проведення передбачає створення рекомендацій щодо підвищення якості освітньої діяльності закладу і вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти. А також – приведення освітнього й управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства та ліцензійних умов. Якщо буде виявлена невідповідність, то орган, який проводить аудит, має визначити строк усунення недоліків і порушень. Після закінчення цього строку відбудеться повторна перевірка. Якщо ж і вона дасть негативні результати, то засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни його керівника, припинення функціонування або реорганізації такого освітнього закладу.

– Як часто закладам треба буде проходити аудит?

– Закон передбачає, що кожен заклад повинен проходити інституційний аудит раз на десять років. І це – досить серйозний виклик для нашої служби.

Ми оцінили діяльність Державної інспекції навчальних закладів за останні 7 років і можемо констатувати, що за цей період охопили лише 0,4 відсотка всіх закладів загальної середньої освіти. Тобто розуміємо, що навіть якщо б удвічі підвищити показник результативності роботи минулої держінспекції, то вона все одно становитиме менше одного відсотка, і це, звісно, не може забезпечити повного охоплення закладів освіти. За десять років оцінити 16 тисяч шкіл без потужної та безперебійної роботи територіальних органів – неможливо. Тобто саме потужна розгалужена система регіональних центрів зможе забезпечити проведення цієї роботи на належному рівні. Тож ми не можемо лише формально підійти до створення цієї структури.

– Вочевидь, важливим етапом налагодження роботи регіональних підрозділів є підбір кадрів. Як він відбуватиметься?

– Так, перехід від інспектування до допомоги і підтримки повинен відбутися не в останню чергу завдяки приходу нових людей, котрі працюватимуть не за старими, а за новими принципами. Нині є кілька проектів, які нам допомагають реалізувати наші партнери: ми напрацьовуємо нові документи, нові рамки роботи інспекції й оцінювача-аудитора. На першому етапі плануємо підготувати 25–50 експертів, які й навчатимуться, і навчатимуть уже по-новому. Це – невелика кількість, але ми її збільшуватимемо. Загалом під час утворення територіальних органів хочемо передбачити роботу 625 осіб у 25 обласних управліннях.

Вибори керівників і працівників здійснюватимуться відкрито, на конкурсних засадах у рамках Закону «Про державну службу». Але у вимогах ми передбачимо, аби приходили люди, готові до роботи в новому форматі. А досвід зможемо передати за допомогою тренінгів, присвячених підготовці освітніх експертів.

Усі процеси будуть публічними. Невдовзі ми оголосимо набір освітніх експертів, і люди, які захочуть працювати у територіальних органах, матимуть змогу подавати свої заявки. Думаю, що це буде оптимальним шляхом для того, щоб стати співробітником нашої служби.

Зауважу, що територіальні органи ДСЯО – це юридичні особи публічного права, які самостійно прийматимуть рішення, зокрема стосовно кадрової і фінансової дисципліни. Також вони мають відчувати потреби області. Й заклади області повинні відчувати їх, вважати своїми партнерами. Територіальні органи самостійно формуватимуть план роботи в рамках своєї адміністративно-­територіальної одиниці.

– Чи погоджена кількість працівників зможе охопити всі заклади?

– Ми проводили відповідні розрахунки. Зокрема, кількості закладів ЗСО в кожній області; порахували, скільки часу фахівець витрачатиме на проведення інституційного аудиту. Виходячи з показників, які ми закладаємо в порядок інституційного аудиту, відповідний працівник проводитиме близько 9 таких заходів на рік. Тож ми обчислили, скільки експертів нам потрібно в кожній області. Звісно, враховували й апарат, який забезпечуватиме роботу цих експертів, – це керівник, відділ кадрів, юридичний супровід.

– Розкажіть про фінансове забезпечення цього процесу.

– На утримання територіальних органів Державної служби якості освіти, зважаючи на означену кількість працівників, у 2019 році треба буде витратити близько 126 мільйонів гривень. Зауважу, що майже 98 мільйонів планується забезпечити за рахунок перерозподілу видатків місцевих державних адміністрацій на утримання чисельності працівників підрозділів освіти, що пропонується до скорочення. Адже, повторюся, державний нагляд за діяльністю закладів освіти й атестацію згадані органи вже не проводять.

– Якими будуть перші етапи створення таких регіональних органів?

– Ми плануємо передусім сформувати територіальні органи у Харкові, Одесі, Дніпрі, Львові, Вінниці, Києві. Там ми відпрацюємо процеси набору і навчання фахівців – освітніх експертів. У обраних школах цих шести областей пілотуватимемо впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти. До закладів, які братимуть участь у пілотуванні, приїжджатимуть експерти і допомагатимуть впровадити ці стандарти – ми почнемо саме із цього, щоб у закладах зрозуміли, як на практиці працює новий механізм. За критеріями, визначеними внутрішньою системою, проводитимемо й зовнішню оцінку роботи шкіл. Так ми отримаємо зворотний зв’язок, а експерти – практичний досвід цієї особливої діяльності в наших реаліях. І це ми повин­ні зробити до літа 2019 року, оскільки плануємо, що наші територіальні органи запрацюють уже з вересня 2019 року.

– Крім аудиту, які функції виконуватимуть територіальні органи ДСЯО?

– На територіальні органи покладатимуться функції сертифікації педагогічних працівників – я маю на увазі участь у сертифікації в частині вивчення практичного досвіду вчителя, який подається на сертифікацію. Для цього у структурі ми передбачили штатну одиницю. Ще один напрям роботи – затвердження освітніх програм. Ми плануємо, що спершу цим займатиметься центральний апарат ДСЯО, поки досконало не відпрацюється відповідний механізм, але у подальшому передамо й ці повноваження на місця. Думаю, що кількість охочих затверджувати власні програми збільшуватиметься.

Також територіальні органи реагуватимуть на звернення клієнтів – батьків, дітей, на незадоволеність навчальним процесом завдяки впровадженню механізму позапланових перевірок. Тобто спектр завдань, які стоятимуть перед територіальними органами, буде досить широким.

Джерело: sqe.gov.ua

Back to top button