Трансформація освіти: що змінюється для школярів, студентів і вчителів – Сергій Бабак

Українська освітня система переживає глибокі зміни, адаптуючись до викликів воєнного часу та закладаючи фундамент майбутньої відбудови країни. На чолі цих реформ стоїть Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, який в інтерв’ю Укрінформу розповів про пріоритетні напрями роботи, що мають на меті не лише модернізацію, а й повне переосмислення підходів до навчання та підготовки кадрів.

Реформа професійно-технічної освіти: подолати упередження та відповісти на запити ринку праці

Одним із ключових пріоритетів Комітету є кардинальна зміна іміджу закладів професійної освіти. Сергій Бабак висловив рішуче бажання, “щоб люди забули слово «бурса» і почали сприймати такі заклади як сучасні професійні коледжі”. Він наголошує, що професійна освіта не повинна бути “останнім вибором”, адже ринок праці нині демонструє величезний попит на кваліфікованих робітників, які часто заробляють значно більше, ніж випускники вишів, що мають вищу освіту. Наприклад, екскаваторник може отримувати 50-100 тисяч гривень на місяць, тоді як молодий бухгалтер або юрист – 20-40 тисяч. “Саме ці люди – професійні спеціалісти – будуть відбудовувати нашу країну”, – підкреслює Бабак.

Для підвищення престижу профтехосвіти законопроєкт передбачає кілька механізмів:

• Зміна культури та ставлення: Інвестиції в оновлення обладнання, гуртожитків та інфраструктури, створення сучасного та привабливого навчального середовища.
• Короткі програми для дорослих: Запровадження швидких курсів – від кількох тижнів до пів року – для тих, хто вже має повну загальну середню освіту. Це дозволить швидко отримати кваліфікацію та вийти на ринок праці.
• Кваліфікаційні центри: Офіційне введення у систему професійної освіти понад 160 кваліфікаційних центрів, які діють з 2022 року. Ці центри дозволяють підтвердити кваліфікацію незалежно від того, де вона була здобута (навіть неформально чи самостійно) шляхом практичного іспиту. Це є “визнанням результатів неформального або інформального навчання”.

Практично вся професійна освіта в Україні є безкоштовною, фінансуючись за державним чи регіональним замовленням або від роботодавця. Для ветеранів також не очікується проблем із безкоштовним навчанням та перекваліфікацією, адже держава зацікавлена у їхній реінтеграції.

Система освітніх грантів: ефективність та корективи

Система освітніх грантів, що прийшла на зміну класичному поділу на бюджет і контракт, успішно діє другий рік поспіль як експеримент. Сергій Бабак зазначає, що результати виявилися “дуже позитивними” і система спрацювала належним чином. Минулого року близько 15 тисяч студентів, що вступали на контракт, отримали гранти на загальну суму близько 500 мільйонів гривень, “відкривши двері для тисяч талановитих дітей”.

Проте, були виявлені й певні неточності. Зокрема, випадки, коли студенти, вигравши бюджетне місце, відмовлялися від нього на користь гранту в іншому виші, залишаючи бюджетні місця вакантними. У відповідь на це, уряд вже вніс зміни: тепер, якщо абітурієнт виграє бюджетний конкурс, але відмовляється від нього, він втрачає право на освітній грант. Це логічний крок, оскільки “держава не може двічі фінансувати твоє навчання”. Очікується, що грантова система незабаром буде закріплена на законодавчому рівні як постійна.

Особлива підтримка надається дітям із прифронтових територій. Нещодавно уряд затвердив рішення, згідно з яким освітній грант для дитини, яка закінчила школу в прифронтовій області (наприклад, у Запоріжжі, Харкові чи Сумах) і вступає до вишу у своїй же області, збільшується на 50%. Це механізм підтримки як вступників, так і закладів освіти, що працюють у складних умовах.

Якість підручників та доступність для дітей з ООП

Ситуація з підручниками залишається складною. Вони часто друкуються на неякісному папері, дрібним шрифтом та виглядають застаріло. Бабак наголошує, що “ми ж хочемо, щоб підручник був сучасним – і за змістом, і за дизайном, щоб дитині було приємно його читати, щоб він мотивував до навчання, а не викликав смуток з першої сторінки”. Проблеми з якістю друку пов’язані із застарілими санітарними нормами. Комітет прагне зменшити кількість помилок, урізноманітнити подачу матеріалу та удосконалити систему експертизи підручників для їх вчасної доставки до шкіл.

Особливо складною є ситуація з підручниками для дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Їх виготовлення потребує більше часу, і версії шрифтом Брайля можуть надходити до шкіл із запізненням на кілька місяців. “Це абсолютно несправедливо. Ці діти заслуговують не меншої, а більшої уваги з боку держави”, – заявляє Бабак. Комітет порушує це питання перед Міністерством освіти, щоб забезпечити одночасний доступ до навчальних матеріалів усім дітям.

Мотивація вчителів та оновлення природничих кабінетів

Дефіцит кадрів у школах, особливо молодих вчителів та викладачів природничих дисциплін (фізика, хімія, біологія), є реальною проблемою. “Її розв’язання дуже просте – заробітна плата”, – переконаний Сергій Бабак. Закон “Про освіту” передбачає мінімальну зарплату вчителя не менше трьох мінімальних заробітних плат, проте ця норма щороку відтерміновується через об’єктивні фінансові обмеження державного бюджету, особливо під час повномасштабної війни. Голова Комітету наголошує: “Якщо ми хочемо бачити в школах молодих фахівців… то мусимо забезпечити гідну оплату їхньої праці”.

Особлива увага приділяється педагогам, що працюють з дітьми з ООП. “Їхня праця значно важча”, і вони, на думку Бабака, заслуговують на спеціальні стимули у вигляді надбавок та премій. Це питання вже обговорюється на рівні Комітету.

Для підвищення інтересу до природничих наук та покращення результатів НМТ, де випускники демонструють низькі показники з хімії, фізики та математики, ініційовано реновацію природничих кабінетів у школах. Ідея полягає в тому, щоб діти могли побачити, “як наука працює на практиці, провести експерименти, відчути цікавість і захоплення предметами”. У державному бюджеті на 2025 рік передбачено окрему субвенцію для оновлення понад 100 шкіл у регіонах, де будуть проведені ремонти та закуплено сучасне обладнання. “Коли учні бачитимуть живі досліди, горіння магнію, реакції, фізичні явища – це зовсім інший рівень розуміння”, – зазначає Бабак. Це інвестиція не лише в освіту, а й у майбутнє економіки та безпеки України, адже попит на таких фахівців величезний, зокрема й для оборонних підприємств.

Визнання освіти за кордоном та боротьба зі зловживаннями

Закон про визнання результатів освіти за кордоном вже набув чинності, надаючи правові підстави для визнання навчання дітей за кордоном. Результати навчання визнаються автоматично, за винятком української компоненти (мови, історії, літератури), яку дитина має пройти в Україні або дистанційно за спеціальними програмами.

Комітет також активно протидіє зловживанням системою освіти для отримання відстрочки від мобілізації. Хоча забороняти людям здобувати освіту не можна, парламент запровадив важливе обмеження: відстрочку від мобілізації тепер отримують лише ті, хто послідовно здобуває освіту. Виявлено десятки випадків, коли чоловіки формально вступали до вишів, але жодного разу не з’являлися. Особливо помітним є зростання кількості заявок до аспірантури: до війни це було 7-8 тисяч людей на рік, а у 2024 році – понад 90 тисяч. “Ми не караємо за вибір – але й не дозволяємо зловживати системою”, – підсумовує Сергій Бабак.

На завершення, Сергій Бабак радить майбутнім студентам обирати професію, яка їм справді цікава, те, “від чого «горять очі»”. “Не важливо, ким ви хочете бути – програмістом, лікарем, столяром чи пекарем. Важливо, щоб це було щиро”, – наголошує він, адже саме це забезпечить мотивацію, результат та задоволення від своєї справи.

Українська освіта сьогодні – це не лише про навчання, а й про інвестиції в майбутнє країни, її відбудову та розвиток, де кожна реформа має на меті створити ефективну та справедливу систему, що відповідатиме реальним потребам суспільства та економіки.