Тема: Завершення формування світових колоніальних імперій (9 клас. Всесвітня історія)

Мета: характеризувати ознаки завершення територіального поділу світу, колоніальний гніт у країнах Cходу і Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів; визначати особливості британського, французького і німецького колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій; показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії; висвітлювати становище народів Африки, що були під владою європейських колонізаторів.
Обладнання: підручник  «Всесвітня історія. 9 клас» С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко, 2009 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Всесвітня історія. 9 клас»

Тип уроку: комбінований
Поняття: «геополітика», «колонія», «напівколонія», «колоніалізм», «метрополія», «концесія».
Основні дати:
1869 р. — відкриття Суецького каналу;
1885–1900 рр. — «гонка за Африку»;
1891 р. — початок будівництва Транссибірської залізниці.

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:

  • встановлювати хронологічну послідовність подій;
  • характеризувати завершення територіального поділу світу;
  • пояснювати суть колоніального гніту країнах у країнах Азії, Африки та Латинської Америки, суперечливі наслідки колоніального панування;
  • аналізувати суть військових конфліктів, пов’язаних з перерозподілом колоній;
  • показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії;
  • висвітлювати становище народів Азії, Африки та Латинської Америки під владою європейських колонізаторів;
  • застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «територіальний поділ світу», «колонії», «напівколонії», «колоніалізм», «концесія».

Хід уроку
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальна бесіда

  1. Відколи бере свій початок епоха відкриття та освоєння нових земель?
  2. Які країни першими утворили колоніальні імперії? Чому саме вони?
  3. Як розпочиналися колоніальні захоплення на Сході?
  4. Чим вони були зумовлені?
  5. Як поводилися європейці на захоплених територіях?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів
Постановка проблемного запитання

  • Чому територіальний поділ світу завершився саме наприкінці ХІХ ст. і чому об’єктом територіальної експансії стали Азія та Африка?

Представлення теми та очікуваних результатів.

IV. Вивчення нового матеріалу

Мета колоніальної політики

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням проаналізувати карти історичного атласа «Карта світу поч. XVIII ст.», «Завершення територіального поділу світу на поч. ХХ ст.» і відповісти на питання:

  1. Назвіть держави, які були перетворені на колонії на поч. ХХ ст.
  2. Назвіть території, які активно освоювалися європейцями.
  3. Назвіть держави, які мали колонії в Африці.
  4. Назвіть держави, які мали колонії в Азії.
  5. Назвіть держави, які не мали заморських колоній.
  6. Назвіть держави, які мали найбільші колоніальні володіння.

Учитель пропонує учням методом «Мозковий штурм» сформулювати мету, яку переслідували держави, збільшуючи свої колоніальні володіння.
Передбачувані відповіді учнів

  1. Промисловий переворот викликав необхідність у сировині й паливі.
  2. Необхідність збуту готової продукції.

Колонізатори встановили на підпорядкованих землях свої порядки. Але деякі держави і народи Сходу — Китай, імперія Османа, Афганістан, Персія – зберегли певні ознаки незалежності. Вони мали уряд, законодавство, армію, поліцію, можливість підтримувати відносини з іншими державами. Колонізатори ж нав’язали їм нерівноправні договори, які обмежили їхню самостійність у галузі торгової, фінансової, митної політики, фактично перетворивши їх на напівколонії.

Колоніальні інтереси країн Європи

Завдяки відкриттю Суецького каналу активізувався взаємозв’язок між різними регіонами світу. З 1840 по 1875 рр. обмін товарами між індустріальними країнами і менш розвиненими територіями збільшився у 6 разів. Революційних змін зазнали засоби транспортування.

Учитель пропонує учням назвати транспортні засоби, які з’явилися у XIX ст.

Передбачувані відповіді учнів. Залізниці, пароплави, автомобілі.

Час, який витрачався на зв’язок між континентами, різко скоротився. 1872 р. навколосвітню подорож можна було здійснити за 80 днів, у 1840 р. на неї б знадобилося не менше 11 місяців, а за часів Магеллана — близько трьох років. Суецький канал відіграв сумну роль у колоніальному освоєнні Африки. Уже з середини XIX ст. кожен африканський регіон спеціалізувався на постачанні одного або декількох видів продукції. Разом із золотом і слонячою кісткою, торгівля якими велася здавна, здійснювався експорт таких культур, як виляск, арахіс, какао, пальмова олія.

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Африка поч. XIX—XX ст.» і відповісти на питання:

  1. Назвіть корисні копалини, які приваблювали європейців в Африці.
  2. Назвіть родовища золота.
  3. Назвіть родовища алмазів.
  4. Назвіть метрополії, які контролювали видобуток золота та алмазів.

Наприкінці XIX ст. різко збільшилося надходження капіталів до колоній. У Південній Африці значні капітали вкладалися у видобувну промисловість, створену на базі родовищ золота та алмазів.

С. Родс у 18 років вперше зійшов на африканський берег. Цей заповзятливий англієць створив монополію з видобутку, обробки й продажу алмазів «Де Бірс», яка до сьогодні контролює світовий ринок алмазів, а також компанію з видобутку золота у Південній Африці.

Селище старателів з декількох наметів сьогодні перетворилося на одне з найбільших міст Південної Африки Йоґаннесбурґ.

С. Родса називали «маленьким Наполеоном» Африканського континенту. Йому належать слова: «Світ майже весь поділений, а те, що від нього залишилося, зараз ділиться, завойовується й колонізується. Шкода, що ми не можемо досягти зірок, які сяють над нами вночі у небі! Я б анексував планети, якби зміг. Я часто думаю про це. Мені сумно бачити їх такими ясними і разом з тим такими далекими».

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на питання.

Текст 1. З промови статс-секретаря Німецької імперії фон Бюлова у німецькому рейхстагу. 6 грудня 1897 р.

«Ми дотримуємося тієї думки, що Німеччину не слід виключати зі змагання інших народів за панування над країнами, які володіють багатими перспективами. Часи, коли німець одному із сусідів поступався землею, іншому — морем, а собі залишав небо, де царює чиста теорія, давно минули. Ми вважаємо однією з наших найважливіших задач заохочення й розвиток нашого судноплавства, нашої торгівлі та нашої промисловості саме у Східній Азії..

Ми повинні вимагати, щоб німецький місіонер, німецький підприємець, німецькі товари, німецький прапор і німецький корабель так само поважалися в Китаї, неначебто вони належали іншим державам… Одним словом: ми не хочемо нікому заважати, але ми претендуємо на наше місце під сонцем».

Запитання

  1. Визначте характер зовнішньої політики Німеччини.
  2. Який зовнішньополітичний напрям канцлер вважав найперспективнішим? Як ви думаєте чому?
  3. Що, на вашу думку, означає вираз «місце під сонцем»?
  4. Як ви думаєте, з якими державами перетиналися інтереси Німеччини в освоєнні Китаю?

Метод «Чиста дошка»

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний пункт підручника і відповісти на питання, записані на дошці.

  1. Чому до сер. XIX ст. Німеччина не робила колоніальних захоплень?
  2. Чому в 90-і рр. XIX ст. відносини Німеччини з Великобританією погіршилися?
  3. Назвіть регіон, який почали «освоювати» Японія і Франція. Поясніть чому.
  4. Які держави почали боротьбу за отримання контролю над Китаєм? Чим закінчилася ця боротьба?

Іноземні держави забезпечили собі значні переваги за кордоном орендувати територій шляхом отримання концесій.

Формування поняття

Концесія — договір, що укладається державою з приватним підприємцем, монополією, іноземною фірмою про передачу в експлуатацію на певних умовах підприємств, земельних угідь з правом будівництва споруд, видобутку корисних копалин та ін.

Визначення записується в зошит.

Колоніалізм: наслідки для метрополій і колоній

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручника й заповнити таблицю «Результату колоніалізму».

Для метрополій Для колоній
Отримання прибутку.
Підривання стимулів до технічного вдосконалення промислової бази.
Немає необхідності у підвищенні продуктивності праці.
Немає необхідності у розширенні асортименту продукції.
Вивезення капіталу
Дешева робоча сила.
Будівництво підприємств, залізниць,
для обслуговування інтересів метрополії.
Ринок збуту готової продукції.
Неможливість розвитку національної промисловості.
Загибель великої кількості населення у спробі відстояти свою незалежність

V.Закріплення знань учнів
Експрес-контроль «Так» — «Ні»

  1. Одним із найпоширених шляхів колонізації є насильницький. (Так)
  2. Основним об’єктом російської експансії стала Південна Африка. (Ні)
  3. Метрополії — це держави, які перебували в економічній залежності від інших держав. (Ні)
  4. Колоніальна політика викликала потужний національно- визвольний рух. (Так)
  5. Найбільш агресивною до територіальних загарбань в кінці ХІХ ст. була Німеччина. (Так)
  6. Французька зовнішня політика була спрямована на зближення з Росією і Англією для боротьби проти Німеччини. (Так)
  7. Країною, яка захистила свою незалежність, був Єгипет. (Ні)
  8. Чи перетиналися інтереси Росії та Великої Британії в Індії. (Ні)

Метод «Прес»

  • Як ви вважаєте, які проблеми сучасності стали наслідком колоніалізму XIX ст.?
  • Я вважаю, що…
  • Тому що…
  • Наприклад…
  • Таким чином…

VI. Домашнє завдання
Опрацювати текст параграфа 28, вивчити нові історичні поняття та дати.

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Завершення формування світових колоніальних імперій (9 клас. Всесвітня історія) (Розмір: 19.2 KB, Завантажень: 672)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*