Етноси. Найпоширеніші мовні сім’ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни (8 клас. Географія)
Тема уроку: Етноси. Найпоширеніші мовні сім’ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни.
Мета уроку: розширити поняття учнів про етноси; познайомити з найпоширенішими мовними сім’ями; дати поняття про однонаціональні та багатонаціональні країни; продовжити формування навичок роботи з картами атласу, довідковим і додатковим матеріалом; зміцнювати внутрішню самосвідомість, гордість за приналежність до української нації, почуття національної гідності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: карти «Населення України», «Населення світу»
статистичний матеріал, додатковий матеріал.
Опорні та базові поняття: найпоширеніші мовні сім’ї; «раса», «нація», «мовна сім’я».
ЕТАПИ УРОКУ
І. ПРИВІТАННЯ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ОЧІКУВАННЯ: учень показує на карті називає однонаціональні й багатонаціональні країни, райони розселення національних меншин в Україні.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Сучасна Україна — багатонаціональна держава, де проживають більше 100 націй та народностей. Усі вони складають український народ.
Вивченням культури, побуту, походження та розселення народів займається етнографія (грец. ethnos — «народ», grapho — «пишу»).
В етнографії прийнято виділяти три стадії формування етносу: плем’я, народність, нація.
V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
(міні лекція з елементами бесіди)
- Поняття про етнос. Нація як вища форма етносу.
А) Етнічний склад населення
Етнос — стійка спільнота людей, що історично склалася на певній території. У ній люди мають власну мову, культуру, усвідомлюють свою єдність і відмінності від інших етносів. У ході розвитку етносу формуються характерні ознаки матеріальної та духовної культури, етнічна самосвідомість. Основними формами етносу є плем’я, народність, нація.
Плем’я — це група людей, що має свою територію, примітивну економічну єдність, звичаї та складається з кількох родів. Поступове змішування племен призвело спочатку до виникнення союзів, а потім і народностей.
Народність — це спільнота людей, яка історично склалася на основі об’єднання племен і має спільні територіальні, мовні та економічні ознаки. Коли спільні ознаки мови, культури, єдності території набувають стійкого характеру, народність перетворюється в націю.
Нація (від лат. паііоп — народ) — це населення певної території, яке має спільні звичаї, походження, історію розвитку, мову.
Культуру, побут, походження та розселення народів вивчає наука етнографія.
Більшість вчених вважає, що у сучасному світі існує від 3 до 5 тис. малих і великих народів. За статистичними даними, 321 народ налічує у своєму складі понад 1 млн. осіб, 7 народів — більше ніж 100 млн. (китайці (ханьці) — 1190 млн, хіндустанці — 265, бен-ґальці — 225, американці — 205, бразілійці — 175, росіяни — 150, японці — 123).
Етнічний склад населення постійно змінюється. Інтенсивні міграції та урбанізація сприяють консолідації (гуртуванню) та асиміляції (розчиненню) етносів. Прикладом консолідації є формування сучасної швейцарської нації на підставі німецького, французького, італійського та романського (нащадків древніх римлян) етносів. Процеси асиміляції, на думку деяких вчених, відбуваються в США навколо англо-американського етносу.
Б) Класифікація країн за національним складом населення
За національним складом населення у світі виділяють три групи країн: однонаціональні, двонаціональні та багатонаціональні. Одно національними вважають країни, в яких понад 90 % населення складають представники однієї нації (Данія, Швеція, Портуґалія, Італія, Ірландія, Греція, Південна Корея, Японія, Ємен, Банґладеш, Саудівська Аравія та ін.). Класичним прикладом двонаціональної країни є Бельґія, де проживають фламандці і валлони. Більшість країн світу є багатонаціональними. Найбільш строкатий етнічний склад в азіатських країнах — Індії та Індонезії, в них проживає понад 100 народів. Саме у країнах з багатонаціональним складом населення часто виникають міжетнічні суперечності.
В) Мови народів світу
Головною ознакою народу є спільність мови. Тому найбільш уживана класифікація народів базується на мовному факторі. У сучасному світі нараховується близько 5 тис. різних мов. Детально встановити їх кількість дуже важко, бо деякі області земної кулі недостатньо вивчені в лінгвістичному плані. 3/4 всіх мов не мають писемності. Найбільше мов реєструється там, де етнічний розвиток відбувається на рівні племен або народностей. «Світовим рекордсменом» за чисельністю мов є острів Нова Ґвінея, де нараховується понад 1 тис. мов.
За ступенем спорідненості мови об’єднують у мовні сім’ї і мовні групи.
VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ
Завдання 1. Мовні сім’ї і мовні групи
– Проаналізуйте карту народів світу в атласі. Визначте, які мовні сім’ї є найбільш розповсюдженими, де вони поширені, які мовні групи поєднують.
– До якої мовної сім’ї, групи належать українці, татари, німці, вірмени … (по карті «Населення світу» індивідуальні завдання).
Найбільша з них — індоєвропейська, нею розмовляють понад 150 народів (45 % населення світу, в Європі — 94,5 %). Китайсько- тибетська мовна сім’я — друга за чисельністю (22,6 % населення світу).
- Визначте по карті найбільш поширені мови світу.
До найбільш поширених мов світу належать: китайська (кількість осіб, що розмовляє цією мовою, на початку XXI ст. становила 1,3 млрд осіб), англійська (450 млн осіб), хінді і урду (350), іспанська (300), російська (240), бенґальська, індонезійська, арабська (по 180), портуґальська (170), японська (123), німецька та французька (по 100). Цими умовами розмовляє майже 70 % населення світу.
Завдання 2
– Чим, на вашу думку, пояснюється поширеність мови:
а) китайської; б) англійської; в) іспанської; г) російської?
Політичні кордони не завжди збігаються з етнічними.
Етнічні проблеми у світі постійно впливають на політичну та соціальну обстановку в багатьох країнах. Часто загострені національні відносини призводять до збройних конфліктів. Національно-релігійні конфлікти переростають у збройні, ведеться боротьба за національну незалежність, автономію, права релігійних меншин.
- Назвіть «гарячі точки планети», що виникли на протистояннях етносу, національних відносин. (Югославія, Туреччина, Грузія, Вірменія, Придністров’я…).
Доповнення учня
Сусідні етноси України (робота з картою)
Цілком природним є той факт, що на території України проживають етноси сусідніх держав. Кордон України багаторазово змінював свої обриси, у прикордонних районах населення практично завжди змішане. Так, 95 % угорців України проживає в Закарпатті, що межує з Угорщиною; болгари — у південних районах України (Одеська, Запорізька області). Багато молдаван в Одеській і Чернівецькій областях. Румуни компактно розселені в Чернівецькій і Закарпатській областях (після Першої світової війни Північна Буковина була частиною Румунії). Уздовж північних і західних кордонів України проживають поляки (найбільше — у Житомирській області). Полонізація західноукраїнських земель почалася з XIV ст., часом влада Польщі поширювалася до Дніпра. Як наслідок цих процесів на території України в 30-ті рр. проживало понад 2 млн. поляків, нині — трохи більше 200 тис. Причини зменшення кількості поляків: депортація 1939–1941 рр., утрати під час окупації і внаслідок польсько-українських міжнаціональних конфліктів, обмін українсько-польським населенням у перші післявоєнні роки. Дещо не вписується у вищезазначену тенденцію розміщення білорусів, які проживають у південних і східних районах України, чимало на Донбасі (вони переїхали в післявоєнні роки на підприємства і шахти Донбасу).
– Які етноси сусідніх країн проживають в Україні? Де вони розміщені? Які зміни в їхній кількості відбулися останніми десятиліттями?
VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
– Я на уроці дізнався про…
– Мені було цікаво знати про…
– Я вперше почув …
– А про …я уже знав, бо…
VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Опрацювати текст підручника.
– За картою знайти найпоширеніші етноси Хмельниччини…
Завантажити: Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни (8 клас. Географія) (Розмір: 24.6 KB, Завантажень: 214)