Тема: Народи Африки під владою європейських колонізаторів. Міжнародні відносини наприкінці XIX століття (9 клас. Всесвітня історія)

Мета: характеризувати головні міжнародні конфлікти та кризи, їх наслідки; визначати зовнішньополітичні орієнтири провідних держав світу в останній чверті XІX ст.; аналізувати причини утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу та союзу трьох імператорів; розкривати роль США в міжнародних відносинах, суть панамериканізму; давати характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому інтернаціоналу; оцінювати діяльність міжнародних союзів останньої третини ХІХ ст.; встановлювати хронологічну послідовність подій; застосовувати й пояснювати на прикладах нові терміни та поняття; давати характеристику визначним особистостям цього періоду.
Обладнання: підручник  «Всесвітня історія. 9 клас» С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко, 2009 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Всесвітня історія. 9 клас»
Тип уроку: комбінований
Поняття: «Союз трьох імператорів», «Боснійська криза», «Троїстий союз», «гонка озброєнь».
Основні дати:
– 1882 р. — утворення Троїстого союзу;
– 1891–1893 рр. — утворення франко-російського союзу.

Історичні особистості: Франц-Йосиф I, Вільгельм I, Олександр II.
Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • встановлювати хронологічну послідовність подій;
  • аналізувати міжнародні відносини у 1871–1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни;
  • характеризувати «Союз трьох імператорів», Троїстий союз, оформлення франко-російського альянсу;
  • аналізувати роль США у міжнародних відносинах, суть панамериканізму;
  • давати характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства;
  • застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Хід уроку

І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда за запитаннями

  1. Назвіть основні підсумки франко-прусської війни 1870 – 1871 рр.
  2. Назвіть результати російсько-турецької війни 1877–1878 рр.
  3. Перерахуйте «нові» і «старі» держави.
  4. Чому між «новими і «старими» державами» виникають суперечності?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів
Постановка проблемного запитання

  • Який характер і чому мали міжнародні відносини останньої третини XIX ст.? Чи існувала можливість уникнути військових зіткнень?

Представлення теми та очікуваних результатів.

IV. Вивчення нового матеріалу

Робота в групах

  • Захоплення Алжиру Францією. Боротьба алжирців проти колонізаторів;
  • Проникнення іноземного капіталу до Єгипту;
  • Колоніальна політика в Південній Африці.

Перегрупування сил в Європі: утворення військово-політичних блоків

Метод «Мозковий штурм»
Учитель пропонує учням методом «Мозковий штурм» визначити чинники створення військово-політичних блоків.
Передбачувані відповіді учнів

  • Промисловий переворот відбувся у багатьох країнах;
  • збільшився військово-технічний та економічний потенціал країн;
  • «нові держави» потребували ринках збуту, «старі держави» не хотіли поступатися вже поділеними територіями;
  • виникнення осередків воєнних протистоянь.

Після франко-прусської війни в Європі відбулася нова розстановка сил. Хоча Великобританія залишалася найбільшою колоніальною імперією, за темпами економічного розвитку її потіснили на третє місце США і Німеччина. Економічний розвиток

Франції в результаті поразки помітно загальмувався, і країна опинилася в ізоляції на міжнародній арені. В Європі заговорили про відродження Священного союзу. У 1873 р. склався «Союз трьох імператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував до 1887 р. Не припинялися суперечності між Росією та Австро-Угорщиною через Балкани, крім того, Росія була зацікавлена у сильній Франції. У 1882 р. почалося створення Троїстого союзу.

Робота з документом

Учитель пропонує проаналізувати документ і відповісти на питання.

Текст 1. Із союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією, укладеного у Відні 20 травня 1882 р.

«Ст. 1. Вищезазначені сторони обіцяють одна одній мир і дружбу, і вони не вступатимуть до жодного союзу або не братимуть зобов’язання, спрямовані проти однієї з цих держав.

Ст. 2. У випадку, якщо Італія піддалася б нападу Франції через будь-який мотив, обидві інші договірні сторони зобов’язані надати атакованій стороні допомогу і сприяти їй всіма своїми силами. Такий же обов’язок покладається на Італію у разі нападу Франції на Німеччину.

Ст. 3. Якщо б одна або дві з вищезазначених сторін були піддані нападу і залучені до війни з двома або декількома великими державами, що не беруть участь у цьому договорі, …то договір про союз набуває чинності для всіх вищезазначених сторін».

Запитання

  1. Яка держава розглядалася договірними сторонами як потенційний супротивник?
  2. Чому Росія не стала учасницею Троїстого союзу?
  3. На яких умовах був укладений договір?
  4. В якому разі союзні держави повинні були вступати у війну?

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний розділ параграфа і заповнити таблицю «Війни і військові конфлікти кін. XIX ст.».

ДатиВійськові діїРезультат

Учитель разом з дітьми робить висновок про те, що в третій четверті XIX ст. відчутною стала загроза загальносвітового конфлікту.

Рух пацифістів

Часті військові конфлікти і війни стали поштовхом для формування у 80-х рр. XIX ст. масового антивоєнного руху, що дістав назву пацифізм. У діяльності пацифістських організацій брали участь представники всіх верств населення: від селян до промисловців, від релігійних діячів до політиків. Так, на конгресах II Інтернаціоналу, створеного 1889 р., було засуджено націоналізм і шовінізм, політику гонки озброєнь, захоплення колоній і воєн за переділ світу. Пацифісти закликали влаштовувати масові маніфестації проти загрози війни. II Інтернаціонал сприяв зміцненню масового профспілкового руху, створював організації соціалістичної молоді.

Робота з таблицею
Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ параграфа й заповнити таблицю «Боротьба за збереження світу».

Назва організаціїБоротьба за збереження світу

V. Закріплення знань учнів

  1. Виправте помилкові твердження.

1) Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир — держави почали скорочувати кількість озброєнь. (Починається гонка озброєнь.)
2) «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі німецького канцлера фон Бюлова. («Союз трьох імператорів» був створений Бісмарком.)
3) До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Франція і Росія. (До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Німеччина та Італія.)
4) Німеччина у другій половині XIX ст. здійснювала політику «блискучої ізоляції». (Політику «блискучої ізоляції» проводила Англія.)
5) Дві бурські республіки наприкінці XIX ст. були приєднані до французьких колоній. (Бурські республіки були приєднані до англійських колоніальних володінь.)
6) Зіткнення інтересів Англії і Франції в північному Судані називають «балканським конфліктом». (Фашодський конфлікт.)

VI. Домашнє завдання

  1. Прочитати 31-32 параграф підручника.

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Народи Африки під владою європейських колонізаторів. Міжнародні відносини наприкінці XIX століття (9 клас. Всесвітня історія) (Розмір: 19.7 KB, Завантажень: 786)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*