Тема: Китай у другій половині ХІХ століття (9 клас. Всесвітня історія)

Мета: пояснювати причини самоізоляції Китаю; висвітлювати наслідки європейського проникнення у Китай; розкривати причини піднесення національно-визвольного руху Китаю, з’ясовувати його особливості; аналізувати причини, перебіг та наслідки опіумних війн і тайпінського повстання.
Обладнання: підручник  «Всесвітня історія. 9 клас» С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко, 2009 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Всесвітня історія. 9 клас»
Тип уроку: комбінований
Поняття: «іхетуані», «імперія Цін», «конфуціанство», «мандарин», «політика ізоляції», «опіумні війни», «тайпінське повстання», «Китайсько-Східна залізниця», «сто днів реформ», «боксерське повстання».
Основні дати:

  • 1644–1911 рр. — правління династії Цинь;
  • 1840–1842, 1856–1860 рр. — «опіумні» війни;
  • 1850–1864 рр. — рух тайпінів;
  • 1898–1900 рр. — повстання іхетуанів.

Історичні особистості: Цисі, Хун Сюцюань.

Хід уроку

І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда за запитаннями

  1. Опишіть державний устрій Китаю в XVII — І пол. XIX ст.
  2. Охарактеризуйте духовне життя китайського суспільства. У чому полягали його особливості?
  3. Як ви вважаєте, чим була викликана політика самоізоляції Китаю?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів
Понад 100 років Китай дотримувався політики «самоізоляції». Що принесло Китаю «відкриття» його європейцями?

IV. Вивчення нового матеріалу

«Відкриття» Китаю. «Опіумні війни»
«Відмичкою» до відкритих дверей Китаю стала для європейців та американців торгівля опіумом. Англійці налагодили контрабандне ввезення опіуму до Китаю з Індії. Спроба заборонити ввезення опіуму китайським урядом стала причиною опіумних воєн.

Робота з таблицею
Учитель пропонує учням самостійно прочитати учням відповідний текст параграфа й скласти таблицю «Опіумні війни у Китаї».

Опіумні війниДатиУчасникиРезультатиПричини поразки
І опіумна війна1840– 1842 рр.Китай, АнгліяПідписання Нанкінського договору: передача Англії острова Ґонконґ, відкриття 4 портів для іноземних купцівЕкономічна та військово-технічна відсталість Китаю
ІІ–ІІІ опіумні війни1856– 1860 рр.Китай, Англія, ФранціяПекінський договір: іноземцям дозволена торгівля в усіх найважливіших портах і надані виняткові привілеї. Англійці і французи були непідсудні китайським законам. Китай перетворювався на напівколонію

Тайпінський рух
У Китаї після поразки опіумних воєн почався рух протесту.

Інформаційна картка № 1

Понад 2/3 землі перебували у володінні крупних поміщиків, і майже 90 % населення становили безземельні батраки та орендарі. Разом з тим населення Китаю швидко збільшувалося. З початку до середини XIX ст. кількість жителів у країні збільшилась зі 180 до 400 млн чоловік. Земельні наділи селян постійно скорочувалися. Прогодувати сім’ю на кошти, які залишалися після виплати податків поміщику (за оренду віддавали 50 % урожаю) і державі, було неможливо.

Інформаційна картка № 2
Багато століть визначну роль у духовному житті китайців відігравало конфуціанство. Конфуцій розглядав державу як велику сім’ю, де «государ — батько і мати народу». Суспільство, згідно з Конфуцієм, має складатися з людей «які уникають крайнощів».

Китайці вважали, що сенс існування людей — досягнення повної гармонії між різними верствами населення в рамках мудро керованої держави. Імперія Цинь не відповідала цьому ідеалу.

Причини руху тайпінів

  1. Послаблення влади імператора.
  2. Погіршення становища селян.
  3. Невідповідність між ідеальними уявленнями про державу і реальним життям.

Учитель пропонує учням виступити з повідомленнями про рух тайпінів. Решта учнів після виступу має відповісти на питання, записані на дошці.

Запитання

  1. Чому селянський рух у Китаї отримав назву «рух тайпінів»?
  2. Яка релігія була покладена в основу створення «Небесної держави загального благоденства»? Поясніть чому.
  3. Яку територію контролювали повстанці?
  4. Які реформи були проведені у Тайпінській державі?
  5. Чому рух тайпінів зазнав поразки?

Політика самопосилення

Наприкінці XIX ст. в уряді та при імператорському дворі склалася впливова група найвпливовіших сановників, які виступали за оновлення різних сторін життя за європейським зразком. Їхня мета — досягти самопосилення Китаю, якому загрожувала остаточна втрата самостійності. Для цього потрібно було подолати економічну та військово-технічну відсталість Китаю. Тому китайські сановники виступали за реорганізацію армії, оснащення її сучасними видами зброї, розвиток крупної індустрії і сучасних засобів транспорту.

З’явилися перші навчальні заклади західного зразка, де вивчалися іноземні мови, закуповувалося промислове устаткування, з’явилися механізовані підприємства. У містах будувалися багатоповерхові будинки в європейському стилі, розвивалася банківська справа. Але курс на самопосилення не дав бажаного результату. Китай зазнав поразки у війнах із Францією та Японією (1894–1895).

Цим скористалися іноземні держави, які бажали збільшити свої володіння за рахунок територій у Китаї.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням прочитати відповідний текст параграфа і заповнити таблицю «Іноземна присутність в Китаї».

КраїнаДата договоруТерміни оренди територіїТериторія
Німеччина1897 р.99 роківОбласть Цзяочжоу, з військовим портом Циндао,  півострів Шаньдун
Росія1897 р.25 роківПорти Порт-Артур, Дальній
Франція1898 р.99 роківПорт Гуанчжоувань
Англія1898 р.Порт Вейхай

Китай охопила паніка. Країна опинилася перед загрозою розподілу іноземними державами.

Повстання іхетуанів

Учитель. У Китаї утворилося таємне товариство «Кулак в ім’я світу і справедливості», головною метою якого було звільнення Китаю від «іноземних варварів». Імператриця Цисі вирішила використати цей рух для війни з іноземними державами й повернення країні колишньої могутності.

Учитель пропонує учням виступити з повідомленнями про повстання іхетуанів.

Бесіда за запитаннями

  1. Які держави брали участь у придушенні повстання?
  2. Чому боротьба за відродження могутності Китаю зазнала поразки?

V.Закріплення знань учнів.
Завдання

  1. Позначте чинники, які сприяли зростанню соціальної напруженості.

а)  Зростання населення і нестача посівних площ (землі);
б)  підрив традиційних засад;
в)  бідність та убозтво народу;
г)  сваволя і здирство урядовців;
д)  спроби здійснити модернізацію країни за європейським зразком.

Відповідь:а, в, г.

  1. Відновіть хронологічну послідовність подій.

а)  Селянська війна тайпінів;
б)  І «опіумна війна»;
в)  ІІ «опіумна війна»;
г)  проголошення Хун Сюцюаня імператором Тайпінської держави.
Відповідь:б — а — г — в.

  1. Учитель пропонує учням відповісти на проблемне питання уроку, використовуючи метод «Прес».

— Що принесло Китаю «відкриття» його європейцями?

  • Я вважаю, що…
  • Тому що…
  • Наприклад…
  • Таким чином…
  1. VI. Домашнє завдання
  2. Прочитати 30 параграф підручника.

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Китай у другій половині ХІХ століття (9 клас. Всесвітня історія) (Розмір: 12.3 KB, Завантажень: 731)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*