Тема: Композиція музичного твору. Опера. (Музичне мистецтво. 7 клас)
МЕТА УРОКУ :
Навчальна :
– вчити учнів уважно слухати музичні твори вміти характеризувати їх ;
– познайомити з біографією М. Глінки ;
– аналізування драматургії та композиції музичних творів різних жанрів і форм (увертюра) щодо відображення мозаїки навколишнього світу ;
– визначення основних типів музичної драматургії : контрастного, конфліктного, безконфліктного.
– характеристика особливостей побудови сонатної форми як співставлення та розвитку різнохарактерних образів ;
– взаємозв’язок звуків у ладі .
Виховна :
– виховувати любов до класичної музики, рідного народу ;
– виховувати здатність співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів .
Розвиваюча : – розвивати музичні здібності учнів їх творчі задатки ;
– розвивати співацькі навики ;
– розвиток вокально – хорових навичок.
Обладнання : Інструменти, магнітофон, диск із записом твору, папки із теорією , портрет композитора, наочні матеріали.
Методи і прийоми : словесні ( розповідь, бесіда), наочні ( використання папок портрету композитора демонстраційний матеріал малюнок ) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально .
ХІД УРОКУ :
I . Організація учнів до уроку.
Музичне вітання :
Вступне слово вчителя :
Вч . Ми вже вчили музичні образи, а тепер складатимемо з них цілі композиції. Будемо визначати образи і розглядати, як вони утворюють цілісний музичний твір.
Композиція – структура (будова) музичного твору, співвідношення йог о частин .
Багато композиторів звертаються до творчості письменників – так виникають музичні образи. Наприклад, за поемою – казкою Олександра Пушкіна „Руслан і Людмила” російський композитор Михайло Глінка написав оперу. Головні музичні образи цієї опери – Руслан та Людмила.
Світозар, великий київський князь, влаштував бенкет на честь заручин своєї дочки Людмили та витязя Руслана. Раптом у хоромах пролунав страшний грім – і Людмила зникла ! У відчаї Світозар пообіцяв руку княжни тому, хто врятує її з володінь злого карлика Чорномора.
На пошуки Людмили вирушили славні витязі Ратмир, Фарлаф та Руслан. Чорно мор приспав княжну і прийняв виклик Руслана на смертний бій. Чарівним мечем Руслан відрізав карлику бороду, в якій була його могутність. Друг і помічник Руслана, чарівник Фінн звільнив Людмилу від чар злого Чорномора. Вона прокинулась і впала в обійми Руслана.
Усі ці образи опери мають музичні характеристики – арії, аріозо.
Ми прослухаємо увертюру до опери „Руслан та Людмила”. Саме вона пов’язана з найголовнішими образами опери.
Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.
Вч . Увертюра складається з трьох частин. Перша – експозиція. У ній, як правило, звучать основні образи. Музичною мовою дві основні теми увертюри називають головною та побічною партіями.
Експозиція увертюри до опери „Руслан та Людмила” є ілюстрацією до найважливішого музичного матеріалу опери, втіленням світлих сил казки. Головна партія – молодецька, заклична, героїчна, радісна – втілює образ Руслана. Побічна партія – співуча, лірична, захоплена – втілює образ Людмили. В єдності тем – образів утілена справжня композиторська майстерність.
- II. Слухання музики М. Глінка. Опера “Руслан і Людмила”. Увертюра ( експозиція )
Вч . Для композиції є важливим принцип поєднання та взаємодії образів, тобто принцип драматургічного розвитку . В експозиції використаний принцип контрасту : неподібні між собою образи , що символізують один світ – світ добрих сил.
Для конфлікту потрібні інші образи. А поки що, за словами Михайла Глінки, увертюра “ летить на повних вітрилах ” ! Її музика стрімка, динамічна, розгортається, ніби на одному пориві.
Принцип драматургічного розвитку – принцип поєднання та взаємодії образів.
Михайло Іванович Глінка (1804 – 1857) – видатний російський композитор ХІХ століття, основоположник російської класичної музики. Здобувши серйозну музичну освіту в Європі, Глінка зумів глибоко усвідомити особливості російської національної музики.
Перші музичні враження Глінки пов’язані з народними піснями, які він чув у сільській садибі батьків. Ще в дитинстві Михайло долучився до професійної музики ( слухав концерти кріпосного оркестру, часто сам брав у них участь).
У 20 – х роках був популярний у музичних колах як піаніст і співак. Тоді ж з’явилися перші твори Глінки, серед яких яскраво вирізняються романси. У 30 – х роках Глінка подорожував Італією, Австрією, Німеччиною; там він познайомився з музичним життям найбільших європейських центрів.
Вивчення шедеврів італійського оперного мистецтва викликало в композитора бажання писати так само досконало, але „по – російськи ”. Повернувшись до Росії, композитор створив романси, симфонічні твори, дві опери (“Життя за царя”, або „Іван Сусанін” та “Руслан і Людмила”).
Як виконавець і педагог Глінка велику увагу приділив мистецтву співу ; він служив капельмейстером петербурзької Придворної співочої капели. Щоб підібрати голоси для цієї капели, Глінка їздив до України. На його думку, „серафимські” ( тобто ангельські ) голоси можна було знайти саме там . В Україні Глінка познайомився з чудовим співаком Семеном Гулаком – Артемовським, майбутнім українським композитором, автором опери „ Запорожець за Дунаєм ”.
У 40 – 50- х роках Глінка подорожував Францією, Іспанією, Польщею. Під враженням від іспанської музики він створив ” іспанські увертюри ” : “Арагонську хоту ” та ” Ніч у Мадриді “.
Творчість Глінки – це свідчення могутнього підйому національної культури. У російській музиці Глінка має таке значення, як Пушкін – у поезії. Обидва геніальні, обидва основоположники нового російського мистецтва, обидва глибоко національні митці, що черпали великі сили з коріння свого народу, обидва створили нову російську мову. Один – у поезії, інший – у музиці.
III . Теорія .
Вч. Для кожного музичного твору композитор обирає певний лад ( мажор , мінор) як систему звуків . В основі музичного твору лежить узгоджений взаємозв’язок стійких та нестійких звуків . Стійких ступенів у ладі є три – I – III – V , а всі інші нестійкі – II , IV ,VI, VIII . Звуки, розміщені на нестійких ступенях, намагаються перейти до більш стійких.
Проспівайте мелодію народної пісні, виз-начіть стійкі та нестійкі ступені .
Неможливо завершити мелодію пісні чи музичний твір на нестійкому звукові.
- IV. Розучування пісні Г. Струве « Шкільний корабель » .
Вч . Демонстрація пісні “ Шкільний корабель ”
Розучування пісні “Шкільний корабель”
Вч . Розучуючи пісню, визначте фрази мелодії, їх подібність і відмінність.
Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.
- V. Підсумок роботи.
Вч . Образи Руслана та Людмили є складовими композиції поеми Олександра Пушкіна та композиції опери Михайла Глінки. Знайомству з головними образами допомагає увертюра.
Завантажити: Тема: Композиція музичного твору. Опера. (Музичне мистецтво. 7 клас) (Розмір: 35.6 KB, Завантажень: 149)