Міфи і легенди українців. Первісні уявлення про Всесвіт і людину (5 клас. Українська література)
Міфи і легенди українців. Первісні уявлення про Всесвіт і людину
Мета: дати учням початкове заняття про міф і міфологію; розповісти про те, як і коли виникли міфи, про світове значення міфології та її вплив на розвиток мистецтва; розвивати асоціативне мислення учнів, творчу уяву, вміння давати стислі логічні відповіді на питання; виховувати інтерес і шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.
Обладнання: книжкова виставка різних видань міфів Древньої Греції, ілюстрації до міфів, репродукції картин на міфічні сюжети, міфологічний словник.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
…Знати дохристиянські вірування неодмінно треба, бо без них нема можливості зрозуміти… історію культури і історію літератури, заснованих на духові народу.
Митрополит Іларіон.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми, мети уроку
Запишіть у зошиті тему…
Метою нашого уроку є…
III. Вивчення нового матеріалу
- Слово вчителя.
Міф походить від грецького «мітхос», що означає «слово» Це давні за походженням сказання про богів, різні фантастичні історії про казкових героїв, напівбогів, потвор, «чудеса».
Міфологічне мислення — це спосіб сприйняття Всесвіту думкою і почуттям, тобто науково й образно водночас.
- Бесіда на перевірку уважності учнів
- Які причини виникнення міфів?
- Чи можна їх назвати явищами мистецтва слова?
- Згадайте, міфи яких народів вам відомі?
На дошці записані прислів’я і вирази:
«Людина — це смертний Бог»
«Побачимо, з якого ти тіста!»
«Погасло життя».
«На роду написано».
- Слово учителя.
Давньоруські міфи дуже схожі на біблійні історії про створення людини з глини, із землі, із праху: «І створив Господь людину із праху земного».
За одним із варіантів української легенди, Бог намагався виліпити людину з тіста. Звідси і прислів’я: «Побачимо, з якого ти тіста!»
Так людина і з’явилася на світ. А щоб вона ожила, вдихнув у неї Господь душу.
У давніх слов’ян часто душа уявлялася як вогонь (іскра, яку запалило Сонце). Життя людини можливе було до тих пір, поки горіло це внутрішнє полум’я. Недарма у нас до цього часу зберігся вираз: «Погасло життя».
А хто ж править долею людини, відміряє їй строк для життя? Давні слов’яни вважали, що це Род — «батько» всього видимого і невидимого. Коли народжувалася дитина, його майбутня доля записувалася до книги Роду. Звідси вираз: «На роду написано».
У Роду є помічниці-рожаниці, дві діви: Доля і Недоля — щастя і нещастя, вдача і невдача. Вони пряли нитку життя кожної людини.
Отже, наш світ — світ гармонії і контрастів, у якому є день і ніч, світло і темрява. Боги часто втручаються в життя людей, задовольняючи свої інтереси, амбіції, а то й просто розважаючись. Разом із тим їм хочеться поваги від людей, їх жертвоприношень. Тому у світі людей із самого початку з’явилося добро і зло (гріх); в боротьбі добра і зла людина живе і понині.
Міфи відобразилися в обрядових піснях різних народів, зокрема у народних обрядах українців — колядування, щедрування, свято Івана Купала.
Міфи виникали в час, коли в людей було ще недостатньо розвинене абстрактне мислення й дуже примітивне уявлення про навколишній світ і коли вони відчували безсилля перед стихійними силами природи.
Міфологія — це основа мистецтва різних народів, цим словом називають і сукупність міфів якого-небудь народу, і науку, що вивчає міфи.
Майже у кожного народу зберігаються перекази, в яких дійсне історичне переплітається з недійсним вигаданим; трапляються дива, де діють не лише люди, а й фантастичні істоти безсмертні боги, напівбоги, фантастичні тварини.
— Розглянте картини, малюнки, що представлені на дошці. Яких незвичайних істот ви побачили? Опишіть. (Циклоп, Кентавр, крилатий кінь Пегас, сузір’я Сфінкса — левицю із жіночою головою, Химеру — з головами Лева, кози та зміїним хвостом, сирена — напів-жінка-напівптах, Горгона).
- Слово вчителя.
Так один за одним народжуються слова-міфи, що переростають у розповіді про вищі істоти, котрі подібні до людей. Історія знає кілька стародавніх цивілізацій зі своїми богами і героями, з власними тотемами (жива істота чи якийсь символ, що вважається священним) і табу (релігійні заборони, порушення яких каралося богами). Міфи зближувалися з релігією, тому в давніх релігіях богів було багато. Якщо розподілити всі міфи за їхнім змістом, то можна визначити чотири різновиди:
1) пояснювальні, що тлумачать виникнення якогось явища природи чи людського суспільства;
2) оповідальні, в яких викладаються вигадані історії про сиву давнину;
3) міфи про виникнення світу або його створення надприродними істотами — богами;
4) міфи, в яких діють герої-напівбоги, пращури історичних людей.
- Словникова робота:
На дошці записані визначення понять. Читає учитель. Учні читають мовчки. Закриваю визначення і даю можливість сказати його по пам’яті.
Міф (від грец. слово, переказ) — форма мислення стародавньої людини, яка передує мистецтву.
Міфологія — сукупність міфів якого-небудь народу, наука, що вивчає міфи.
- Бесіда:
- Що в перекладі з грецької означає слово «міф»?
- Що таке міф, міфологія?
- Що давні люди виражали у міфах?
- Які імена персонажів міфів ви запам’ятали?
- У чому ви вбачаєте схожість міфів різних народів світу?
- Які різновиди міфів визначають за їхнім змістом? Закріплення поняття про міф.
- Складання таблиці «Різниця між міфом і казкою».
Роздано заздалегідь надруковані картки, де впереміш записані особливості казок і міфів (легенд).
Завдання: записати до зошита у дві колонки відмінності міфу і казки.
Казка | Міф (легенда) |
• Невизначеність місця і часу дії.
• Персонажі максимально типізовані, відсутня індивідуальність. • Обожнювання природи більшою чи меншою мірою. • Зображення фантастичних подій. • Сприймається слухачем як фантастика, вигадка, розповідається для того, щоб розважитися або з метою повчання. • Можлива велика кількість епізодів, прозова форма
|
• Зображуване (незвичайне і фантастичне) претендує на певну достовірність у минулому.
• Персонажі — конкретні люди зі своїми іменами і психологічними особливостями, але володіють незвичайними здібностями, надприродними якостями. • Природа не обожнюється, хоча окремі міфологічні мотиви й образи зберігаються. • Зображення незвичайних подій, наявність чудодійних предметів, перевтілення. • Незважаючи на вимисел, сприймається слухачем як достовірна розповідь. • Стисле зображення лише одного епізоду, прозова форма |
- Стислий переказ учнями прочитаних міфів.
ІV. Підсумок уроку
Міфи допомагають нам зрозуміти історію культури й історію літератури, заснованих на дохристиянських віруваннях народу.
Чудеса, що мене чекають у міфі, перевершують усякі чудесності казки. А завше постачають їй матеріал чудесності (Аза Тахо-Годі).
V. Домашнє завдання
Прочитати українські міфи «Про створення землі», «Чому буває сумне Сонце?».
Завантажити: Міфи і легенди українців. Первісні уявлення про Всесвіт і людину (5 клас. Українська література) (Розмір: 23.2 KB, Завантажень: 124)