Пресбрифінг Міністерства освіти і науки України — головне про шкільну освіту: результати цього навчального року та ключові пріоритети на 2025/26.
Як війна вплинула на українську освіту і з якими викликами стикається система?
Українська школа трансформувалася та працює в умовах війни, стикаючись з викликами, які стосуються педагогів та учнів. Цей рік, як і попередні два, став випробуванням, адже освітні процеси змінились: школи працюють під землею, з’явились нові кабінети. Діти продовжують навчання як на контрольованій території (очно, змішано, дистанційно), так і за кордоном або на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). За останній 2024-2025 навчальний рік кількість дітей, які навчаються дистанційно на контрольованій урядом території, скоротилася на 100-150 тисяч. Це число гнучке, оскільки залежить від реальної безпекової ситуації в регіонах та створених безпекових умов.
Які заходи вживаються для забезпечення безпеки освітнього середовища?
Уряд, в особі Міністерства освіти і науки, активно працює над створенням безпечних просторів. Основні напрямки включають:
- Будівництво та капітальний ремонт укриттів: Додатково виділено 6,2 млрд грн субвенції на 2025 рік. Ці кошти розподілено на 144 об’єкти, з яких 75 вже розпочали будівництво. Очікується введення в експлуатацію близько 180 укриттів до кінця 2025 календарного року.
- “Підземні школи”: Це не просто сховища, а повноцінні протирадіаційні укриття, де дитина може повноцінно навчатися у класній кімнаті, мати перерви, простір для відпочинку, ігор та харчування. В них дотримано всі санітарно-гігієнічні норми, що забезпечує не лише фізичну, а й психологічну безпеку.
- Підвезення дітей: Передбачено 1,6 млрд грн на закупівлю близько 400 автобусів за умов співфінансування. Ця субвенція діє по всій Україні, не лише у прифронтових областях. При будівництві укриттів враховується можливість підвезення дітей з інших закладів або організації навчання кількох шкіл на базі одного.
- Протипожежний захист: Виділено 500 млн грн на протипожежний захист. Близько 700 шкіл беруть участь в експерименті зі створення комплексного безпечного середовища, отримуючи пріоритет у розподілі державних субвенцій.
- Служба освітньої безпеки (СОБ): Понад 1600 шкіл вже мають офіцерів СОБ, які працюють спільно з Міністерством внутрішніх справ. Планується збільшити їх кількість до 3000 шкіл наступного року. Офіцер СОБ є помічником для учнів, вчителів та керівництва закладу, відповідає за фізичну безпеку та працює з проявами небезпеки, такими як вербування. Всі офіцери проходять навчання на базі Національної поліції.
Як українські діти за кордоном та на ТОТ продовжують навчання?
- Діти за кордоном:
- Запущено єдину цифрову платформу для українознавчого компоненту. Це єдине вікно для батьків та учнів, які шукають можливості зарахування до українознавчих класів з 1 вересня 2025 року.
- Оновлено типову освітню програму для 9-11 класів, де додаються години на предмети для підготовки до НМТ, що робить українознавчий компонент ще більш привабливим, позбавляючи дітей подвійного навантаження.
- Розроблено порядок визнання результатів навчання дітей, здобутих за кордоном, що дозволить визнавати як формальну освіту за кордоном, так і неформальну (через українські суботні/недільні школи) для отримання свідоцтва досягнень.
- Діти на ТОТ:
- Наразі більше 42 000 дітей на ТОТ зафіксовано в українській системі освіти.
- Основними формами навчання є дистанційна освіта (хоча доступ до онлайн-уроків має мінімальна кількість дітей) та індивідуальні різновиди, такі як сімейна та екстернатна форми.
- Міністерство освіти і науки акцентує на педагогічному патронажі, який дозволяє вчителю розробити індивідуальну траєкторію для конкретної дитини, підлаштуватися під її можливості та забезпечити опанування предметів.
Що передбачає реформа старшої профільної школи та її етапи?
Реформа старшої школи є фінальним акордом Нової української школи, що стартувала у 2017 році.
- Головна ідея: можливість вибору профілю навчання (пакетне рішення предметів) та додаткових курсів, що поглиблюють профіль або відповідають інтересам учня (наприклад, театр для біотехнологічного профілю). Це дозволяє уникнути “ярликів” гуманітаріїв чи природничників.
- Приклад: Житомирський ліцей №12 є одним із закладів-амбасадорів, який з 1 вересня 2025 року запровадить профілі: філологія (включаючи українську, іноземну, японську), політологія та біотехнології.
- Етапи впровадження:
- Передпілот розпочався 1 вересня 2024 року в ліцеях-амбасадорах.
- Пілотування розшириться до 30 ліцеїв з 1 вересня 2025 року. Ці ліцеї пілотуватимуть не всю систему змісту освіти, а організацію освітнього процесу, вибіркові та профільні курси.
- Розширення пілоту відбудеться з 1 вересня 2026 року, коли збільшена кількість ліцеїв увійде у трирічний цикл старшої профільної школи.
- Повномасштабне впровадження реформи розпочнеться з 1 вересня 2027 року у всіх закладах освіти, що надають профільну освіту.
- Перші випускники НУШ (які пронавчалися з 1 по 12 клас) будуть у 2030 році.
- Зроблені кроки: Затверджено державний стандарт профільної освіти та типову освітню програму. Проведено громадське обговорення у 21 області, затверджено мережу з 1845 академічних ліцеїв у 16 регіонах, а також проведено навчання для керівництва та вчителів цих закладів.
Які інвестиції здійснюються для розвитку освітнього середовища старшої профільної школи?
- Для 30 пілотних закладів у 2025 році виділено 500 млн грн субвенції НУШ на облаштування класних кімнат, які мають трансформуватися в лабораторії. Це дозволить здійснити комплексну трансформацію: оновлення стін, підлоги, меблів, закупівлю нового обладнання, що відповідає змісту старшої профільної школи.
- Додатково майже 500 млн грн розподілено між 106 об’єктами.
- Особливий акцент робиться на STEM (наука, технології, інженерія, математика). Кошти спрямовані на створення просторів, що спонукають до експериментів, творчості та практичного досвіду в природничих та технологічних галузях. Простір має бути сучасним, комфортним, функціональним, ергономічним, інклюзивним та безпечним, відповідаючи комплексним дизайн-рішенням.
Які ключові аспекти реформи шкільного харчування?
Реформа шкільного харчування, ініційована першою леді Оленою Зеленською у 2020 році, є важливим елементом безпекової складової.
- Виклики: застаріла інфраструктура (потреба оновити близько 7000 кухонь та їдалень), необхідність навчання приблизно 18 000 кухарів, переконання дітей та батьків у користі здорової їжі, а також контроль за її приготуванням.
- Інвестиції:
- У 2024 році виділено 1,5 млрд грн на оновлення харчоблоків, за які зроблено 50 харчоблоків. У 2025 році – 237 млн грн, за які відібрано 75 кухонь та їдалень.
- З 1 жовтня 2024 року розпочалося безкоштовне харчування всіх дітей 1-4 класів. Кількість дітей, які харчуються безкоштовно, зросла з 900 тисяч до понад 1,5 млн.
- На саме харчування та його приготування у 2024 році було виділено 2 млрд грн, цього року – майже 3 млрд грн.
- Плани: Розширення безкоштовного харчування на 5-11 класи, з пріоритетом для прифронтових та прикордонних областей.
- Підтримка партнерів: Всесвітня продовольча програма ООН минулого року компенсувала 30% вартості харчування (майже 400 млн грн). На наступний навчальний рік підписано договір про допомогу прифронтовим та прикордонним громадам на понад півмільярда гривень.
Що відбувається із заробітною платою вчителів?
- На 2025 рік у державному бюджеті передбачено понад 103 млрд грн на зарплати вчителів.
- З 1 січня 2025 року всім педагогічним працівникам встановлено додаткову доплату в розмірі 1300 грн (або 1000 грн “на руки”).
- З 1 вересня 2025 року ця доплата зросте до 2600 грн (або 2000 грн “на руки”).
- Ця доплата є обов’язковою для всіх вчителів, фінансується як окрема субвенція з державного бюджету до місцевих бюджетів і є пропорційною педагогічному навантаженню.
- Неприпустимо зменшувати інші види доплат та надбавок для компенсації зростання заробітної плати.
Які основні фокуси Міністерства освіти і науки на наступний навчальний рік?
Окрім продовження вже розпочатих реформ, МОН зосереджується на трьох нових напрямках:
- Оновлення системи професійного розвитку вчителя: Запуск системи планується восени 2025 року. Передбачається, що вчитель матиме гроші, якими він сам розпоряджатиметься для підвищення своєї кваліфікації.
- Пілотування оновленого змісту в трьох освітніх галузях: природничій, мистецькій та технологічній. З вересня 2025 року в 5-6 класах буде запропоновано оновлений зміст в межах політики “Освіта для життя”.
- Удосконалення системи підручникотворення: Перегляд підходів до написання підручників, роботи з авторськими колективами, вимог, апробації, експертизи та конкурсів. Проєкти змін вже перебувають на громадському обговоренні.
Які нові або оновлені професії з’являються в освітній сфері?
- Офіцер Служби освітньої безпеки: Вже працює у понад 1600 школах. Це помічник для всіх учасників освітнього процесу, який відповідає не лише за фізичну безпеку, а й за психологічний баланс, допомагає учням у складних ситуаціях, таких як вербування, навіть поза стінами школи. Офіцери проходять навчання на базі Національної поліції.
- Кар’єрний освітній радник: Міністерство працює над впровадженням цієї посади в закладах освіти. Профорієнтаційна діяльність не може починатися лише зі старшої школи, тому радник повинен працювати з учнями щонайменше з базової школи і до завершення повної загальної середньої освіти. Його мета – допомогти учням усвідомити свої сильні сторони, зони розвитку, зробити обґрунтований вибір профілю та супроводжувати їх у цьому процесі.