Сприйнятливість до стресу виявилася обумовлена генетично
Медики із США вивчили причини, з яких одні люди виявилися більш сприйнятливі до стресу ніж інші.
Вони з’ясували, що значну роль у цьому відіграють генетичні чинники. Результати своїх досліджень автори опублікували в журналі Molecular Psychiatry, а коротко з ними можна ознайомитися на сайті Рокфеллерівського університету.
На прикладі мишей вчені досліджували генетичні передумови сприйнятливості людей до стресу . Як вважають фахівці, експерименти з гризунами допоможуть краще зрозуміти механізми виникнення та перебігу основних його проявів – депресії і тривоги.
З цією метою нейроендокринологи проводили експерименти над тваринами: нахиляли клітки, в яких живуть гризуни, змінювали освітлення, поміщали мишей в місця, що обмежують рухливість, а також створювали інші стресові для них ситуації.
Медики помітили, що випробовувані по-різному реагують на зміну звичних умов життя: 40 відсотків тварин, за даними вчених, не змогло успішно впоратися зі стресом, тоді як іншим 60 вдалося протриматися в нових умовах.
Така статистика корелює з наявністю у тварин в гіпокампі головного мозку білка mGlu2. Як вважають вчені, в результаті епігенетичних змін знижується експресія генів, відповідальних за вироблення mGlu2 і гризуни виявляються більше схильні до стресу.
Між тим, зниження рівня mGlu2 необхідно для регулювання нейротрансмітера глутамату натрію, який бере участь в передачі нервових імпульсів між нейронами. Високий вміст mGlu2 може привести до серйозних функціональних пошкоджень мозку.
Нейроендокринологи сподіваються, що їх дослідження дозволить створити ефективні методи пошуку молекулярних маркерів депресії і тривоги, а також сприятиме розробці нових препаратів для попередження появи таких розладів.